Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маюска Торок де Сендро (Пушкаш де Дітро), також відома як Джавідан Ханем (нім. May Torok von Szendro; 15 червня 1877, Філадельфія, Пенсильванія, США — 5 серпня 1968, Грац, Австрія) — угорська шляхтанка, друга дружина єгипетського хедива Аббаса II.
| Маріанна Тьорьок | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 15 червня 1877[1] Філадельфія, Пенсільванія, США[1] |
| Померла | 5 серпня 1968[1] (91 рік) Грац, Австрія[1] |
| Поховання | d[2] |
| Країна |  Угорщина Австрія |
| Діяльність | художниця, піаністка, перекладачка, письменниця |
| Конфесія | іслам |
| Рід | d |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Аббас II |
| Автограф |  |
| |
Передісторія
Маюска (українською — Майя, Травева), дочка Тівадара Пушкаша де Дітро та графині Софі Веттер фон дер Лілі, народилася у Філадельфії, США. Сім'я Софі, незважаючи на її ім'я, є угорською, оскільки всі її нащадки по жіночій лінії мали угорське походження. Рід Веттерів вважався спорідненим до дому Валуа (фон дер Лілі), тому вони були пов'язані майже з усіма європейськими монархами. Тівадар походив із родини секеїв. Першим чоловіком Софі був граф Джозеф Тьорок де Сендро, з яким вона одружилася за римо-католицькою церемонією 28 серпня 1870 року в нині зруйнованому замку Хохенванг у Мюрцталі. Цей шлюб виявився невдалим, у 1873 році вони покинули одне одного, а потім офіційно розлучилися після того, як в червні 1881 року Софі прийняла реформатську релігію. Пізніше обидва члени пари одружилися повторно. У 1876 році Софі познайомилася з Тівадаром Пушкашем у Парижі, потім вирушила до Бремена, звідти на човні під назвою Неккар 21 липня 1876 року вона прибула до Нью-Йорка. У березні 1882 року в Лондоні Софі вийшла заміж за Тивадара Пушкаша, а пізніше, після його смерті в 1893 році, за художника Карла Черна (в 1896 році).
На момент народження Маюшки розлучення Софі ще не було вирішене, тому Маюска не була свідомо хрещена чи зареєстрована її батьками, а також дві її сестри не народилися пізніше. У родині зверталися до прізвиськ, Маюську прозивали Май. Тівадар Пушкаш переїхав до Парижа 24 грудня 1878 року, де 5 січня 1881 року народилася Меггі. Наприкінці 1884 року родина переїхала до Будапешта, де 9 листопада 1886 року народилася молодша дівчинка Тея. У 1890 році Софі разом з Мей переїхала до Відня, ймовірно, щоб піклуватися про матір. У період з березня 1891 по лютий 1894 року Софі Пушкаш володіла замком і маєтком Ваазен, але вони не жили там разом з Мей.
У січні 1892 року Макс Гуссарек фон Хайнлайн, пізніший австрійський прем'єр-міністр, колишній учитель Аббаса, поїхав до Єгипту, щоб взяти на себе обов'язки особистого секретаря, взявши з собою нехрещену Мей, якій було менше 15 років. Заради морганатичного шлюбу він представив дівчинку правителю як графиню Мей Тьорок. Ця витончена брехня є однією з основ поширеної зараз помилкової думки. Інша полягає в тому, що деякі угорські журналісти ототожнювали її з її старшою сестрою, справжньою графинею Маріанною Тьорок, яка вже була дружиною барона Артура Мюллера де Клінгспора, бомбардир-лейтенанта. Тому в Єгипті Мей була відома як графиня Мей Тьорок і згодом вона використовувала це ім'я там до свого навернення до ісламу.
Софі та Тівадар уклали спадковий договір для забезпечення спадщини своїх дочок, який було представлено вдовою Софією Пушкаш у судових процесах після смерті Тівадара Пушкаша 16 березня 1893 року, і Угорський королівський суд відповідно назвав неповнолітніх дочок, Маюшка Пушкаш і Маргіт Пушкаш і Теодора Пушкаш. Отже, Маюшка Пушкаш — офіційна назва пізнішої Джавідан Ханум. У березні 1893 року вона все ще була в Єгипті, тому її батько не зміг досить швидко забрати її на похорон. Але пізніше вона таки покинула Єгипет. 26 березня 1895 року вона дала фортепіанний концерт у «Vigadó» в Будапешті, зігравши твори Гріга, Бадеревського, Мендельсона та Шумана.
Шлюб
У 1900 році Маюска повернулася до Єгипту і уклала з правителем таємний, «приватний» шлюбний контракт. Це, мабуть, сталося в липні, бо газети тоді почали, що Аббас II хедив тримає гарем. Через незвичайні в ісламській культурі сімейні стосунки, приховані від громадськості, населення і політична еліта Єгипту сприймали Маюшку як аморальну жінку, таку собі віденську танцівницю. 9 травня 1910 року вона прийняла іслам, а в записі назвала ім'я Мей Торок, відоме в Єгипті 17 років до цього. Після цього вона більше ніколи не використовувала це ім'я. Вона була змушена зберігати таємницю свого походження до кінця життя монарха, поважаючи його релігію та ім'я мусульманина. Офіційний шлюб відбувся 28 лютого 1910 року за участю Великого муфтія Єгипту.
Маюска прийняла іслам у присутності великого муфтія. Тоді її називали принцесою Джавідан Ханем, дружиною хедива Єгипту. Аббас розлучили зі своєю першою дружиною, Ікбал-Ханим, колишньою рабинею в домі його матері.
Як дружина
Мей супроводжував хедива в його подорожах до Туреччини та Європи, а також до Єгипту, чого раніше не було відомо. Оскільки судовий протокол забороняв жінкам брати участь у державних заходах, Маріанна за потурання чоловіка ходила на офіційні прийоми в чоловічому вбранні. Саме як молодий палацовий чиновник, «одягнений у дратуючий задушливий високий комір і тарбуш, я супроводжував хедива 8 лютого 1909 року під час закладки останнього каменю під час будівництва Асуанської греблі», — описує вона у своїх мемуарах. Одного разу, забувши, що вона повинна бути чоловіком, хедив ніжно подивився на неї і запитав: «Mon amour, est-ce que tu n'es pas fatiguée?», що вразило людей, що стояли поруч.
У своїх власних спогадах «Гарем», опублікованих у Берліні в 1930 році, Маріанна намагається описати життя жінок у замкнутому середовищі султанських і хедивіальних гарамликів. Вона стверджувала, що брала активну участь у розбудові Чибуклі Сараю з самого початку його створення, що саме вона планувала та затверджувала озеленення садів палацу. Як член Червоного Хреста вона приносила розраду жертвам першої Балканської війни 1912 року. У Мостородському палаці Маріанна розважала дружин іноземних високопоставлених осіб грою на піаніно. Вона влаштувала сеанси, які були скасовані Аббасом.
У статті, опублікованій 3 березня 1928 року в Nationalzeitung, колишній угорець Аббаса Хільмі, Келемен Арвай, описав Джавідан-Ханум так: «рідкісна красуня та розумна, сердечна жінка, яка справляла заспокійливий вплив на часто роздратованого хедіва… Вона розкішно жила в палаці Мостород біля Матаріє. Фантастична власність мала великий сад і великі сільськогосподарські ділянки, доходи від яких були призначені їй. Вона була добрим духом для європейців при дворі хедивіалів».
Розлучення
У 1913 році Маріанна і Аббас розлучилися. Причиною стали нові стосунки Аббаса з Жоржетт Месні, відомої як Андре де Люсанж, з якою він познайомився в Максима в Парижі минулого літа. За словами Келемена А'рвая, вони разом повернулися до Єгипту. Лусанж описували як «20-річну невисоку, худу, густо нафарбовану жінку, яка роздавала свої послуги за 20 франків і одного разу в оточенні хедіва шпигувала на користь французького уряду». Її також звинуватили у від'їзді Маріанни: «Саме її інтриги підштовхнули Джавідану-Ханем покинути палац і повернутися до Європи».
Подальше життя
Зростаючий вплив Австро-Угорщини та Німеччини не відповідав британським колоніальним устремлінням, тому шлюб супроводжувався багатьма необґрунтованими та наклепницькими нападками, які в Угорщині можна пов'язати з іменами журналістів Єньо Ракоші, Еміля Шомори та Корнеля Таборі. У травні 1913 року Джавідан-Ханум поїхала через Опатію до Будапешта, а потім до Відня і не повернулася до Єгипту. 7 серпня 1913 року Александрійський шаріатський суд оголосив про розлучення. Вона не повернувся до Угорщини через загрозу негласних нападів і визнання, тому після розлучення вона оселилася у австрійській частині Австро-Угорщини. 24 квітня 1917 року на вулиці Візінгерштрассе, 3 у 1-му районі Відня було відкрито салон одягу та краси. 1 листопада 1922 року Османська імперія припинила своє існування. Джавідан-Ханум у віці 45 років стала особою без громадянства. У той час, мабуть, вона переїхала до Німеччини, де започаткувала свою активність як художниця. У 1925 році Kirstner & Siegel надрукували її ноти в Лейпцигу. Наприклад, «Три пісні, голос і сопілка; 1. Він вилазить через ґратчасте вікно. 2. Наш сад оточений високим муром. 3. Копаю могилу мовчки. Всього 7 сторінок, ціна: 1,5 млн. Композитор: Шехерезада Джавідан».
Маріанна і надалі займалася музикою, виступала з фортепіанними концертами, писала оповідання. Збереглися її сценарії кіно і театру. За нинішніми відомостями, збереглося також її 7 радіоігор. 6 червня 1927 року віденська щоденна газета Viennese daily вийшла з таким заголовком: «Королівська кіноактриса». Стаття проілюстрована фотографією 50-річчя Джавідани. і мала такі тези: «Розлучена дружина колишнього єгипетського хедива Аббаса Хільмі II знялася як кіноактриса і намагається знятися в східному фільмі, написаному для неї. Принцеса, яка зараз перебуває в Берліні, — велика красуня. Вона все ще багата колишня хедивська дама універсальної землі, яка роками жила в Константинополі».
2 червня 1929 р. Arbeitermille аркуш видання Graz сістив статтю «Гюльнехаль». Тут вона публікує оповідання. Автобіографічно натхненна книга Джавідан Ханум «Гарем» була опублікована в 1930 році німецькою, а потім у 1931 році англійською. Редагуючи книгу, її молодша сестра, Теодора Пушкаш, яка на той час була місіс. Теа Ронай. 4 грудня 1930 року Der Wieneras публікує оповідання Джавідана «Весілля дочки паші». Знання Джавідана на фортепіано вдосконалив Ойген д'Альберт, а її літературні задатки згладив Герхарт Гауптман.
28 лютого 1934 року Маріанна повернулася до Австрії. 9 червня 1934 року вона вже мала у Відні співбесіду з доктором Теодором Саппером, націоналістом Die Stunde. Згодом вона часто виступає на радіо та публікується у пресі з інформацією про східні традиції. Так, 26 квітня 1940 р. у Vienna Tax вийшла «Розмова про Єгипет і англійців», 17 серпня 1941 року Neues Wiener Tagblatt опублікувала новелу «Гамман». У 1942 році було опубліковано «Ґюльзар Трояндовий сад».
У 1942 році Джавідан-Ханум розуміє, що у неї немає належних документів, що посвідчують особу, тому вона попросила Маріанну, свою сестру, надати заяву про своє походження, яка включала термін шлюбу з Тьорок, оскільки Тівадар Пушкаш був американським громадянином.
У лютий 1943 р. вона взяла участь у церемонії покладання вінків у Будапешті з нагоди 50-річчя телефонного вісника. Її можна побачити на плівці Будапештського кіноархіву з ідентифікаційним номером mvh-0991-04.
19 грудня 1944 року помер Аббас Хільмі II. Джавідан-Ханум тепер могла використовувати своє ім'я як Баян/Джанан Джавідан. 17 березня 1951 року вона з'явилася в Парижі. 14 квітня 1951 року вона подала заявку на роль однієї з глав у серіалі «Королева на один день», зйомки якого проходили в Лондоні. Британська бюрократія відмовила 74-річній пані у візі. Джавідан-Ханум почала страйкувати перед англійським посольством, про що в достатній кількості опублікувала французька преса. Оскільки позиція Великої Британії під впливом міжнародної громадської думки не змінилася, в 1952 році Джавідан-ханум повернулася до Австрії, де він жила у свого двоюрідного брата в замку Гайнфельд протягом двох років, а потім у 1954 році купила невелику квартиру в Граці, Wittekweg 7, на 3 поверсі. Саме тоді, у віці 77 років, вона почала малювати, чергуючи красиві єгипетські пейзажі та кошмарні гаремні зображення. Вона створила близько 150 картин. 1 лютого 1959 року була організована виставка її творів. 16 червня 1967 року Kleine Zeitung відвідала 90-річну принцесу. У 91 рік вона перенесла гостру серцеву недостатність та інфаркт міокарда. Спочиває Маріанна на кладовищі Санкт-Леонард у Граці.
Під час Другої світової війни вона жила у Відні, а в кінці війни переїхала до Інсбрюка, де в липні 1945 року працювала перекладачкою для французького військового уряду.
Походження
| 8. Тівадар Пушкаш де Дітро | ||||||||||||||||
| 4. Ференц Пушкаш де Дітро | ||||||||||||||||
| 9. Алоїзія Урбаніцька | ||||||||||||||||
| 2. Тівадар Пушкаш де Дітро | ||||||||||||||||
| 5. Марія Агрікола | ||||||||||||||||
| 1. Маюшка Пушкаш де Дітро | ||||||||||||||||
| 12. Граф Фердинанд Веттер фон дер Лілі | ||||||||||||||||
| 6. Граф Фердинанд Веттер фон дер Лілі | ||||||||||||||||
| 13. Софія фон Дернат | ||||||||||||||||
| 3. Графиня Софі Веттер фон дер Лілі | ||||||||||||||||
| 14. Йозеф фон Вахтлер ауф Вестін | ||||||||||||||||
| 7. Жозефіна фон Вахтлер ауф Всетін | ||||||||||||||||
| 15. Сидонія Шарф | ||||||||||||||||
Список літератури
- Raafat, Samir (6 жовтня 1994). Queen for a Day. Al-Ahram Weekly.
- Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118963430 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- Michael T. Thornhill, 'Abbas Hilmi II (1874—1944)', Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004 accessed 21 April 2017
Посилання
- Soszynski, Henry. Marianne Török de Szendrö. Ancestry.com, Inc. Процитовано 6 березня 2010.
- Marianne May, countess Török de Szendrő. GeneAll.net. Процитовано 6 березня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mayuska Torok de Sendro Pushkash de Ditro takozh vidoma yak Dzhavidan Hanem nim May Torok von Szendro 15 chervnya 1877 Filadelfiya Pensilvaniya SShA 5 serpnya 1968 Grac Avstriya ugorska shlyahtanka druga druzhina yegipetskogo hediva Abbasa II Marianna TorokNarodilasya15 chervnya 1877 1877 06 15 1 Filadelfiya Pensilvaniya SShA 1 Pomerla5 serpnya 1968 1968 08 05 1 91 rik Grac Avstriya 1 Pohovannyad 2 Krayina Ugorshina AvstriyaDiyalnisthudozhnicya pianistka perekladachka pismennicyaKonfesiyaislamRiddBatkodMatidU shlyubi zAbbas IIAvtograf Mediafajli u VikishovishiPeredistoriyaMayuska ukrayinskoyu Majya Traveva dochka Tivadara Pushkasha de Ditro ta grafini Sofi Vetter fon der Lili narodilasya u Filadelfiyi SShA Sim ya Sofi nezvazhayuchi na yiyi im ya ye ugorskoyu oskilki vsi yiyi nashadki po zhinochij liniyi mali ugorske pohodzhennya Rid Vetteriv vvazhavsya sporidnenim do domu Valua fon der Lili tomu voni buli pov yazani majzhe z usima yevropejskimi monarhami Tivadar pohodiv iz rodini sekeyiv Pershim cholovikom Sofi buv graf Dzhozef Torok de Sendro z yakim vona odruzhilasya za rimo katolickoyu ceremoniyeyu 28 serpnya 1870 roku v nini zrujnovanomu zamku Hohenvang u Myurctali Cej shlyub viyavivsya nevdalim u 1873 roci voni pokinuli odne odnogo a potim oficijno rozluchilisya pislya togo yak v chervni 1881 roku Sofi prijnyala reformatsku religiyu Piznishe obidva chleni pari odruzhilisya povtorno U 1876 roci Sofi poznajomilasya z Tivadarom Pushkashem u Parizhi potim virushila do Bremena zvidti na chovni pid nazvoyu Nekkar 21 lipnya 1876 roku vona pribula do Nyu Jorka U berezni 1882 roku v Londoni Sofi vijshla zamizh za Tivadara Pushkasha a piznishe pislya jogo smerti v 1893 roci za hudozhnika Karla Cherna v 1896 roci Na moment narodzhennya Mayushki rozluchennya Sofi she ne bulo virishene tomu Mayuska ne bula svidomo hreshena chi zareyestrovana yiyi batkami a takozh dvi yiyi sestri ne narodilisya piznishe U rodini zvertalisya do prizvisk Mayusku prozivali Maj Tivadar Pushkash pereyihav do Parizha 24 grudnya 1878 roku de 5 sichnya 1881 roku narodilasya Meggi Naprikinci 1884 roku rodina pereyihala do Budapeshta de 9 listopada 1886 roku narodilasya molodsha divchinka Teya U 1890 roci Sofi razom z Mej pereyihala do Vidnya jmovirno shob pikluvatisya pro matir U period z bereznya 1891 po lyutij 1894 roku Sofi Pushkash volodila zamkom i mayetkom Vaazen ale voni ne zhili tam razom z Mej U sichni 1892 roku Maks Gussarek fon Hajnlajn piznishij avstrijskij prem yer ministr kolishnij uchitel Abbasa poyihav do Yegiptu shob vzyati na sebe obov yazki osobistogo sekretarya vzyavshi z soboyu nehreshenu Mej yakij bulo menshe 15 rokiv Zaradi morganatichnogo shlyubu vin predstaviv divchinku pravitelyu yak grafinyu Mej Torok Cya vitonchena brehnya ye odniyeyu z osnov poshirenoyi zaraz pomilkovoyi dumki Insha polyagaye v tomu sho deyaki ugorski zhurnalisti ototozhnyuvali yiyi z yiyi starshoyu sestroyu spravzhnoyu grafineyu Mariannoyu Torok yaka vzhe bula druzhinoyu barona Artura Myullera de Klingspora bombardir lejtenanta Tomu v Yegipti Mej bula vidoma yak grafinya Mej Torok i zgodom vona vikoristovuvala ce im ya tam do svogo navernennya do islamu Sofi ta Tivadar uklali spadkovij dogovir dlya zabezpechennya spadshini svoyih dochok yakij bulo predstavleno vdovoyu Sofiyeyu Pushkash u sudovih procesah pislya smerti Tivadara Pushkasha 16 bereznya 1893 roku i Ugorskij korolivskij sud vidpovidno nazvav nepovnolitnih dochok Mayushka Pushkash i Margit Pushkash i Teodora Pushkash Otzhe Mayushka Pushkash oficijna nazva piznishoyi Dzhavidan Hanum U berezni 1893 roku vona vse she bula v Yegipti tomu yiyi batko ne zmig dosit shvidko zabrati yiyi na pohoron Ale piznishe vona taki pokinula Yegipet 26 bereznya 1895 roku vona dala fortepiannij koncert u Vigado v Budapeshti zigravshi tvori Griga Baderevskogo Mendelsona ta Shumana ShlyubU 1900 roci Mayuska povernulasya do Yegiptu i uklala z pravitelem tayemnij privatnij shlyubnij kontrakt Ce mabut stalosya v lipni bo gazeti todi pochali sho Abbas II hediv trimaye garem Cherez nezvichajni v islamskij kulturi simejni stosunki prihovani vid gromadskosti naselennya i politichna elita Yegiptu sprijmali Mayushku yak amoralnu zhinku taku sobi vidensku tancivnicyu 9 travnya 1910 roku vona prijnyala islam a v zapisi nazvala im ya Mej Torok vidome v Yegipti 17 rokiv do cogo Pislya cogo vona bilshe nikoli ne vikoristovuvala ce im ya Vona bula zmushena zberigati tayemnicyu svogo pohodzhennya do kincya zhittya monarha povazhayuchi jogo religiyu ta im ya musulmanina Oficijnij shlyub vidbuvsya 28 lyutogo 1910 roku za uchastyu Velikogo muftiya Yegiptu Mayuska prijnyala islam u prisutnosti velikogo muftiya Todi yiyi nazivali princesoyu Dzhavidan Hanem druzhinoyu hediva Yegiptu Abbas rozluchili zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu Ikbal Hanim kolishnoyu rabineyu v domi jogo materi Yak druzhinaMej suprovodzhuvav hediva v jogo podorozhah do Turechchini ta Yevropi a takozh do Yegiptu chogo ranishe ne bulo vidomo Oskilki sudovij protokol zaboronyav zhinkam brati uchast u derzhavnih zahodah Marianna za poturannya cholovika hodila na oficijni prijomi v cholovichomu vbranni Same yak molodij palacovij chinovnik odyagnenij u dratuyuchij zadushlivij visokij komir i tarbush ya suprovodzhuvav hediva 8 lyutogo 1909 roku pid chas zakladki ostannogo kamenyu pid chas budivnictva Asuanskoyi grebli opisuye vona u svoyih memuarah Odnogo razu zabuvshi sho vona povinna buti cholovikom hediv nizhno podivivsya na neyi i zapitav Mon amour est ce que tu n es pas fatiguee sho vrazilo lyudej sho stoyali poruch U svoyih vlasnih spogadah Garem opublikovanih u Berlini v 1930 roci Marianna namagayetsya opisati zhittya zhinok u zamknutomu seredovishi sultanskih i hedivialnih garamlikiv Vona stverdzhuvala sho brala aktivnu uchast u rozbudovi Chibukli Sarayu z samogo pochatku jogo stvorennya sho same vona planuvala ta zatverdzhuvala ozelenennya sadiv palacu Yak chlen Chervonogo Hresta vona prinosila rozradu zhertvam pershoyi Balkanskoyi vijni 1912 roku U Mostorodskomu palaci Marianna rozvazhala druzhin inozemnih visokopostavlenih osib groyu na pianino Vona vlashtuvala seansi yaki buli skasovani Abbasom U statti opublikovanij 3 bereznya 1928 roku v Nationalzeitung kolishnij ugorec Abbasa Hilmi Kelemen Arvaj opisav Dzhavidan Hanum tak ridkisna krasunya ta rozumna serdechna zhinka yaka spravlyala zaspokijlivij vpliv na chasto rozdratovanogo hediva Vona rozkishno zhila v palaci Mostorod bilya Matariye Fantastichna vlasnist mala velikij sad i veliki silskogospodarski dilyanki dohodi vid yakih buli priznacheni yij Vona bula dobrim duhom dlya yevropejciv pri dvori hedivialiv RozluchennyaU 1913 roci Marianna i Abbas rozluchilisya Prichinoyu stali novi stosunki Abbasa z Zhorzhett Mesni vidomoyi yak Andre de Lyusanzh z yakoyu vin poznajomivsya v Maksima v Parizhi minulogo lita Za slovami Kelemena A rvaya voni razom povernulisya do Yegiptu Lusanzh opisuvali yak 20 richnu nevisoku hudu gusto nafarbovanu zhinku yaka rozdavala svoyi poslugi za 20 frankiv i odnogo razu v otochenni hediva shpiguvala na korist francuzkogo uryadu Yiyi takozh zvinuvatili u vid yizdi Marianni Same yiyi intrigi pidshtovhnuli Dzhavidanu Hanem pokinuti palac i povernutisya do Yevropi Podalshe zhittyaZrostayuchij vpliv Avstro Ugorshini ta Nimechchini ne vidpovidav britanskim kolonialnim ustremlinnyam tomu shlyub suprovodzhuvavsya bagatma neobgruntovanimi ta naklepnickimi napadkami yaki v Ugorshini mozhna pov yazati z imenami zhurnalistiv Yeno Rakoshi Emilya Shomori ta Kornelya Tabori U travni 1913 roku Dzhavidan Hanum poyihala cherez Opatiyu do Budapeshta a potim do Vidnya i ne povernulasya do Yegiptu 7 serpnya 1913 roku Aleksandrijskij shariatskij sud ogolosiv pro rozluchennya Vona ne povernuvsya do Ugorshini cherez zagrozu neglasnih napadiv i viznannya tomu pislya rozluchennya vona oselilasya u avstrijskij chastini Avstro Ugorshini 24 kvitnya 1917 roku na vulici Vizingershtrasse 3 u 1 mu rajoni Vidnya bulo vidkrito salon odyagu ta krasi 1 listopada 1922 roku Osmanska imperiya pripinila svoye isnuvannya Dzhavidan Hanum u vici 45 rokiv stala osoboyu bez gromadyanstva U toj chas mabut vona pereyihala do Nimechchini de zapochatkuvala svoyu aktivnist yak hudozhnicya U 1925 roci Kirstner amp Siegel nadrukuvali yiyi noti v Lejpcigu Napriklad Tri pisni golos i sopilka 1 Vin vilazit cherez gratchaste vikno 2 Nash sad otochenij visokim murom 3 Kopayu mogilu movchki Vsogo 7 storinok cina 1 5 mln Kompozitor Sheherezada Dzhavidan Marianna i nadali zajmalasya muzikoyu vistupala z fortepiannimi koncertami pisala opovidannya Zbereglisya yiyi scenariyi kino i teatru Za ninishnimi vidomostyami zbereglosya takozh yiyi 7 radioigor 6 chervnya 1927 roku videnska shodenna gazeta Viennese daily vijshla z takim zagolovkom Korolivska kinoaktrisa Stattya proilyustrovana fotografiyeyu 50 richchya Dzhavidani i mala taki tezi Rozluchena druzhina kolishnogo yegipetskogo hediva Abbasa Hilmi II znyalasya yak kinoaktrisa i namagayetsya znyatisya v shidnomu filmi napisanomu dlya neyi Princesa yaka zaraz perebuvaye v Berlini velika krasunya Vona vse she bagata kolishnya hedivska dama universalnoyi zemli yaka rokami zhila v Konstantinopoli 2 chervnya 1929 r Arbeitermille arkush vidannya Graz sistiv stattyu Gyulnehal Tut vona publikuye opovidannya Avtobiografichno nathnenna kniga Dzhavidan Hanum Garem bula opublikovana v 1930 roci nimeckoyu a potim u 1931 roci anglijskoyu Redaguyuchi knigu yiyi molodsha sestra Teodora Pushkash yaka na toj chas bula misis Tea Ronaj 4 grudnya 1930 roku Der Wieneras publikuye opovidannya Dzhavidana Vesillya dochki pashi Znannya Dzhavidana na fortepiano vdoskonaliv Ojgen d Albert a yiyi literaturni zadatki zgladiv Gerhart Gauptman 28 lyutogo 1934 roku Marianna povernulasya do Avstriyi 9 chervnya 1934 roku vona vzhe mala u Vidni spivbesidu z doktorom Teodorom Sapperom nacionalistom Die Stunde Zgodom vona chasto vistupaye na radio ta publikuyetsya u presi z informaciyeyu pro shidni tradiciyi Tak 26 kvitnya 1940 r u Vienna Tax vijshla Rozmova pro Yegipet i anglijciv 17 serpnya 1941 roku Neues Wiener Tagblatt opublikuvala novelu Gamman U 1942 roci bulo opublikovano Gyulzar Troyandovij sad U 1942 roci Dzhavidan Hanum rozumiye sho u neyi nemaye nalezhnih dokumentiv sho posvidchuyut osobu tomu vona poprosila Mariannu svoyu sestru nadati zayavu pro svoye pohodzhennya yaka vklyuchala termin shlyubu z Torok oskilki Tivadar Pushkash buv amerikanskim gromadyaninom U lyutij 1943 r vona vzyala uchast u ceremoniyi pokladannya vinkiv u Budapeshti z nagodi 50 richchya telefonnogo visnika Yiyi mozhna pobachiti na plivci Budapeshtskogo kinoarhivu z identifikacijnim nomerom mvh 0991 04 19 grudnya 1944 roku pomer Abbas Hilmi II Dzhavidan Hanum teper mogla vikoristovuvati svoye im ya yak Bayan Dzhanan Dzhavidan 17 bereznya 1951 roku vona z yavilasya v Parizhi 14 kvitnya 1951 roku vona podala zayavku na rol odniyeyi z glav u seriali Koroleva na odin den zjomki yakogo prohodili v Londoni Britanska byurokratiya vidmovila 74 richnij pani u vizi Dzhavidan Hanum pochala strajkuvati pered anglijskim posolstvom pro sho v dostatnij kilkosti opublikuvala francuzka presa Oskilki poziciya Velikoyi Britaniyi pid vplivom mizhnarodnoyi gromadskoyi dumki ne zminilasya v 1952 roci Dzhavidan hanum povernulasya do Avstriyi de vin zhila u svogo dvoyuridnogo brata v zamku Gajnfeld protyagom dvoh rokiv a potim u 1954 roci kupila neveliku kvartiru v Graci Wittekweg 7 na 3 poversi Same todi u vici 77 rokiv vona pochala malyuvati cherguyuchi krasivi yegipetski pejzazhi ta koshmarni garemni zobrazhennya Vona stvorila blizko 150 kartin 1 lyutogo 1959 roku bula organizovana vistavka yiyi tvoriv 16 chervnya 1967 roku Kleine Zeitung vidvidala 90 richnu princesu U 91 rik vona perenesla gostru sercevu nedostatnist ta infarkt miokarda Spochivaye Marianna na kladovishi Sankt Leonard u Graci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona zhila u Vidni a v kinci vijni pereyihala do Insbryuka de v lipni 1945 roku pracyuvala perekladachkoyu dlya francuzkogo vijskovogo uryadu Pohodzhennya 8 Tivadar Pushkash de Ditro 4 Ferenc Pushkash de Ditro 9 Aloyiziya Urbanicka 2 Tivadar Pushkash de Ditro 5 Mariya Agrikola 1 Mayushka Pushkash de Ditro 12 Graf Ferdinand Vetter fon der Lili 6 Graf Ferdinand Vetter fon der Lili 13 Sofiya fon Dernat 3 Grafinya Sofi Vetter fon der Lili 14 Jozef fon Vahtler auf Vestin 7 Zhozefina fon Vahtler auf Vsetin 15 Sidoniya Sharf Spisok literaturiRaafat Samir 6 zhovtnya 1994 Queen for a Day Al Ahram Weekly Primitki Deutsche Nationalbibliothek Record 118963430 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Michael T Thornhill Abbas Hilmi II 1874 1944 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004 accessed 21 April 2017PosilannyaSoszynski Henry Marianne Torok de Szendro Ancestry com Inc Procitovano 6 bereznya 2010 Marianne May countess Torok de Szendro GeneAll net Procitovano 6 bereznya 2010