Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маріанна Брандт (урожд. Марія Лібе, нім. Marianne Brandt; 1 жовтня 1893, Хемніц —18 червня 1983, Кірхберг, Саксонія) — німецька художниця, фотограф, скульптор і промислова дизайнер. Була однією з найбільш значущих представниць руху Баухауз у галузі прикладного мистецтва і дизайну.
| Маріанна Брандт | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Marianne Brandt | ||||
 | ||||
| Народження | 1 жовтня 1893[1][2][…] Хемніц, d, Королівство Саксонія, Німецький Райх | |||
| Смерть | 18 червня 1983[1][4][…] (89 років) | |||
| Кірхберг, Цвікау, Саксонія | ||||
| Країна |  Німеччина[5][6] | |||
| Навчання | Баугауз | |||
| Діяльність | скульпторка, фотографка, художниця, викладачка університету, industrial designer, дизайнерка, мисткиня | |||
| Працівник | d | |||
| Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[7], Музей мистецтва Метрополітен і Міський музей (Амстердам)[8] | |||
| | ||||
 Маріанна Брандт у Вікісховищі | ||||
Життя і творчість
Дитинство Маріанни, яка народилась 1893 року, пройшло в рідному Хемніці. Вона народилася в родині процвітаючого адвоката Франца Бруно Лібе (1848—1936), члена театральної та мистецької спілок цього міста. Батьки заохочували заняття Маріанни та її двох сестер музикою і мистецтвами. У 1911 році дівчина їде до Веймара. Тут вона вступила до місцевої художньої школи (нім. Fürstliche freie Zeichenschule Weimar), де рік вивчала малюнок. А потім, у березні 1913 року, продовжує навчання у Вищій саксонській художній школі (також у Веймарі, нім. Großherzoglich-Sächsische Kunstschule Weimar) в класі Фріца Макензенв. Тут Маріанна пробує свої сили в пейзажному, портретному та натуралістичному живописах, а також у пластиці.
У свій ранній період творчості М. Брандт захоплюється експресіонізмом. Саме роботи в цьому стилі з'являються на її першій виставці в хемніцькій галереї Герстенбергер. Серед однокласників Маріанни по веймарській школі слід назвати таких видатних у майбутньому майстрів як Ганс Арп і Отто Панкок. Тут також навчався й її майбутній чоловік, норвежець Ерік Брандт. З початком Першої світової війни Ф. Макензен залишає веймарську Вищу школу, в зв'язку з цим перериває своє навчання там і Маріанна.
У 1918 році вона вже остаточно розлучається з Вищою школою, а в 1919 році одружується з Еріком та їде з ним до Норвегії. Спочатку молоде подружжя жило у його батьків, однак, не отримавши від них підтримки, почали знімати в Осло невелике ательє. У 1920 році в художньому союзі Осло проходить перша виставка робіт Еріка Брандта. Незабаром після цього Брандти залишають Норвегію і здійснюють поїздку Європою: рік живуть у Парижі, а наприкінці 1921 року приїжджають до Веймара. Тут Маріанна бере уроки скульптури, які проводив Ріхард Енгельман. Того ж року її чоловік повертається до Норвегії.
У 1923 році Маріанна Брандт відвідує виставку робіт, що представляє нову течію в мистецтві XX століття, Баугауз, і починає після цього навчання у 1924 році на курсах «Баугауз» у Веймарі. Перед початком цього для себе «нового шляху» художниця спалює всі свої старі роботи, що збереглися у неї. Маріанна відвідувала навчальний клас конструктивіста Ласло Могой-Надя і відомого німецького абстракціоніста Йозефа Альберса, бере уроки поєднання форми і кольору у Василя Кандинського і Пауля Клее. Вже в цей ранній період її знайомства з нової мистецькою течією Маріанна, після закінчення вступних лекцій Могой-Надя про асиметричну рівновагу конструкцій, створює свої перші роботи як дизайнерка (наприклад, чорнильницю з підставкою для ручок з пером з міді і нейзильберу, а також чайний набір «Tee-Extraktkännchen MT 49» з ебенового дерева, посрібленою латуні і також нейзильберу). Всі вони згодом стали класичними зразками при розробці нових моделей в серійному виробництві канцелярського та кухонного приладдя. Після закінчення свого навчання в майстернях з обробки металевих виробів Баухауза у Дессау, в 1926 році М. Брандт стає керівницею цих майстерень. Того ж року вона розробляє зразки ламп та освітлювальних приладів для нової будівлі Баухауза в Дессау. У 1926–1927 роках художниця перебуває у робочому відрядженні в Парижі. Тут вона вивчає, перш за все, майстерність фотографії та фотоколажу, особливо в аспекті відображення життя великого міста і місця жінки в ньому. Після від'їзду Магою-Надя в 1928 році М. Брандт стає керівником-комісарів металообробного виробництва у майстернях Баухауз у Дессау. Крім Гунти Штельцль аж до призначення Альфреда Арндта в 1929 році, Маріанна Брандт була єдиною жінкою, яка досягла настільки високого становища в організації Баухауза. Ще в 1926 році М. Брандт співпрацює з фірмами-виробниками освітлювальних приладів у Берліні та Лейпцигу і проєктує для них різні моделі настільних, підлогових і настінних ламп, а також інших освітлювальних приладів, які потім виробляються у серійному виробництві. Через те, що відсоток від продажу цих виробів і плата за використання ліцензій приносили чималий фінансовий дохід, кошти розподіляся між розробниками проектів моделей і майстернями — виробниками зразків. У цій сфері Маріанна Брандт співпрацювала з іншими дизайнерами по металу від Баухауза, наприклад з Християном Деллом і Гансом Прірембелем.
За час її роботи в Баугаузі М. Брандт розробила 28 моделей ламп та інших освітлювальних приладів, а також проводила експерименти зі впровадження нових технологій у виробництво цієї продукції. Ряд цих її розробок, які стали класичними зразками предметного дизайну, зберігаються нині в таких колекціях, як нью-йоркський Музей сучасного мистецтва, Британський музей тощо. Основними елементами її нових форм були поєднання геометричних фігур, таких як коло, трикутник, квадрат і куля, виділених на деяку відстань від орнаменту, що їх супроводжував. Художниця завжди сміливо використовувала при виготовленні своїх моделей нові матеріали і форми, що підвищували функціональність і надійність. Завдяки цьому вони потім випускались у серійному виробництві фабрик продукції. Маріанна Брандт запровадила у виробництво предметів масового вжитку такі матеріали, як нікельована латунь, шліфований алюміній і опаловое скло.
Багато уваги приділяла також Маріанна Брандт роботі у сфері фотографії та фотоколажу. У цьому напрямку Маріанна також йшла своїм окремим шляхом, створюючи індивідуальний метод роботи камери «перед камерою». Показовими в цьому аспекті є її численні фотографічні автопортрети.
У 1929 році Маріанна Брандт їде з Дессау і чотири місяці працює архітектором з внутрішнього дизайну будинків в архітектурному бюро Вальтера Ґропіуса в Берліні. У 1930 році вона бере участь у паризькій виставці «Німецький Веркбанд», організованої Вальтером Ґропіусом під гаслом «Житло».
Після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів М. Брандт більшу частину цього часу проживає в батьківському домі в Хемніці. В 1925 році вона розлучилася зі своїм чоловіком Еріком. У 1939 році вступає до «Рейхскаммер» — імперського державного управління у справах культури і мистецтва, яке об'єднувало всіх виданих на той час німецьких діячів у цих сферах, що дозволило їй час від часу брати участь у виставках картин.
Після поразки Німеччини у Другій світовій війні художниця в 1945–1948 роках була безробітною, в 1949–1951 роках доценткою викладала у створеній перед цим у Німецькій Демократичній Республіці «Вищій державній школі прикладного мистецтва» у Лейпцигу. У той же час вона продовжувала займатися дизайном ламп з металу та кераміки. У 1951–1954 роках художниця була співробітницею державного Інституту промислового дизайну в Берліні. У 1954–1954 роках вона працює в Китаї. Тут, у Пекіні та Шанхаї, в цей час проходила виставка під назвою «Німецьке прикладне мистецтво в НДР», в організації якої бере участь і Маріанна Брандт. Повернувшись в 1954 році на батьківщину, вона живе в Карл-Маркс-Штадті, займається живописом і пластикою малих форм.
Твори
- Marianne Brandt: Brief an die junge Generation. в: Eckhard Неймана (вид..): Bauhaus und Bauhäusler. Erinnerungen und Bekenntnisse. Hallwag, Bern 1971, 5. Auflage, DuMont, Köln 1996,
Література
- Hans Brockhage & Reinhold Lindner: Marianne Brandt. «Hab' ich je an Kunst gedacht?» Chemnitzer Verlag, Chemnitz 2001, . S. 235
- Torsten Bröhan & Thomas Berg: Design Classics, Taschen, Köln 2001, , S. 87, 98, 104—105
- Charlotte Fiell & Peter Fiell (вид.): Design des 20. Jahrhunderts, Taschen, Köln 2012, , S. 126—127
- Anja Guttenberger: Fotografische Selbstportraits der Bauhäusler zwischen 1919 und 1933. Dissertation, Berlin 2012, online [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] als pdf-Datei
- A. Leisner: Gebrüder Ruppel Metallwarenfabrik Urania Kultur — und Bildungsverein Gotha (Schriftenreihe Heft 17), Gotha 2000, S. 16-18
- Reinhold Lindner: Eine Frau in der Metallwerkstatt — Marianne Brandt в: Britta Jürgs (вид.): Vom Salzstreuer bis zum Automobil: Designerinnen, Aviva Verlag, Berlin 2002, , S. 39-51
- Ulrike Müller: Die klugen von Frauen Weimar: Regentinnen, Salondamen, Schriftstellerinnen und Künstlerinnen von Anna Amalia bis Marianne Brandt. Sandmann, München 2007
- Ulrike Müller & Ingrid Radewaldt & Sandra Kemker: Bauhaus-Frauen. Meisterinnen in Kunst, Handwerk und Design. Elisabeth Sandmann, München 2009,
- Ulrike Müller: Bauhaus-Frauen.Marianne Brandt [ 25 липня 2019 у Wayback Machine.]. в: EMMA, September/Oktober 2009
- Elizabeth Otto (вид.): Tempo, Tempo! Bauhaus-Photomontagen von Marianne Brandt. Jovis, Berlin 2005,
- Hans Vollmer (вид.): Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler des 20. Jahrhunderts. dtv, München 1992, . Bd. 1, S. 208
- Manja Weinert: Die Fotomontagen und Foto-Text-Collagen von Marianne Brandt. Grin 2003,
- Anne-Kathrin Weise: Die Bauhauskünstlerin Marianne Brandt In: Tilo Richter (вид.): Der Kaßberg. Ein Chemnitzer Lese — und Bilderbuch. Passage-Verlag, Leipzig 1996, . S. 259—270
- Anne-Kathrin Weise: Marianne Brandt: Wegbereiterin des Produktdesigns. Wiesbaden: Weimarer Verlagsgesellschaft, 2018
- Elisabeth Wynhoff: Marianne Brandt: Fotografien am Bauhaus. Hatje Cantz, Ostfildern-Ruit 2003, . S. 104
- Karsten Kruppe: Marianne Brandt. Annäherung an ein Leben., S. 48-53. in Die Metallwerkstatt am Bauhaus. Ausstellung im Bauhaus-Archiv, Museum für Gestaltung, Berlin, 9. Februar — 20. April 1992 / (hrsg. für das Bauhaus-Archiv von Klaus Weber), Kupfergraben Verlagsgesellschaft mbH, Berlin, 1992,
- Kai Uwe Schierz, Patrick Rössler, Miriam Krautwurst, Elizabeth Otto (вид.): 4 «Bauhaus-Mädels»: Arndt, Brandt, Heymann, Reichardt, Dresden, Sandstein 2019, , 335 S.
Фільмографія
- Farbe, Form, Licht. Marianne Brandt — Eine Chemnitzer Künstlerin. Regie: Nicole Schink, Thomas Pencs; Produktion: Chemnitzer Filmwerkstatt e.V., 2002
Доповнення
- . Bauhaus online, 2016
- Renate Rochner: Маріанна Брандт [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]. FemBio online
Примітки
- SNAC — 2010.
- Ferry E., Blumberg N. Encyclopædia Britannica
- Національний музей Швеції — 1792.
- Museum of Modern Art online collection
- http://www.moma.org/collection/works/1513
- Beleuchtungskörper
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2008. Процитовано 20 березня 2020.
- Nero, Julie (2014). Engaging Masculinity: Weimar Women Artists and the Boxer. Woman's Art Journal. 35 (1): 40—47. ISSN 0270-7993. JSTOR 24395362.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marianna Brandt urozhd Mariya Libe nim Marianne Brandt 1 zhovtnya 1893 Hemnic 18 chervnya 1983 Kirhberg Saksoniya nimecka hudozhnicya fotograf skulptor i promislova dizajner Bula odniyeyu z najbilsh znachushih predstavnic ruhu Bauhauz u galuzi prikladnogo mistectva i dizajnu Marianna Brandtnim Marianne BrandtNarodzhennya1 zhovtnya 1893 1893 10 01 1 2 Hemnic d Korolivstvo Saksoniya Nimeckij RajhSmert18 chervnya 1983 1983 06 18 1 4 89 rokiv Kirhberg Cvikau SaksoniyaKrayina Nimechchina 5 6 NavchannyaBaugauzDiyalnistskulptorka fotografka hudozhnicya vikladachka universitetu industrial designer dizajnerka mistkinyaPracivnikdRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 7 Muzej mistectva Metropoliten i Miskij muzej Amsterdam 8 Marianna Brandt u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brandt Poshtovij blok Dizajn v Nimechchini z robotami Marianni Brandt 1998 Zhittya i tvorchistDitinstvo Marianni yaka narodilas 1893 roku projshlo v ridnomu Hemnici Vona narodilasya v rodini procvitayuchogo advokata Franca Bruno Libe 1848 1936 chlena teatralnoyi ta misteckoyi spilok cogo mista Batki zaohochuvali zanyattya Marianni ta yiyi dvoh sester muzikoyu i mistectvami U 1911 roci divchina yide do Vejmara Tut vona vstupila do miscevoyi hudozhnoyi shkoli nim Furstliche freie Zeichenschule Weimar de rik vivchala malyunok A potim u berezni 1913 roku prodovzhuye navchannya u Vishij saksonskij hudozhnij shkoli takozh u Vejmari nim Grossherzoglich Sachsische Kunstschule Weimar v klasi Frica Makenzenv Tut Marianna probuye svoyi sili v pejzazhnomu portretnomu ta naturalistichnomu zhivopisah a takozh u plastici U svij rannij period tvorchosti M Brandt zahoplyuyetsya ekspresionizmom Same roboti v comu stili z yavlyayutsya na yiyi pershij vistavci v hemnickij galereyi Gerstenberger Sered odnoklasnikiv Marianni po vejmarskij shkoli slid nazvati takih vidatnih u majbutnomu majstriv yak Gans Arp i Otto Pankok Tut takozh navchavsya j yiyi majbutnij cholovik norvezhec Erik Brandt Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni F Makenzen zalishaye vejmarsku Vishu shkolu v zv yazku z cim pererivaye svoye navchannya tam i Marianna U 1918 roci vona vzhe ostatochno rozluchayetsya z Vishoyu shkoloyu a v 1919 roci odruzhuyetsya z Erikom ta yide z nim do Norvegiyi Spochatku molode podruzhzhya zhilo u jogo batkiv odnak ne otrimavshi vid nih pidtrimki pochali znimati v Oslo nevelike atelye U 1920 roci v hudozhnomu soyuzi Oslo prohodit persha vistavka robit Erika Brandta Nezabarom pislya cogo Brandti zalishayut Norvegiyu i zdijsnyuyut poyizdku Yevropoyu rik zhivut u Parizhi a naprikinci 1921 roku priyizhdzhayut do Vejmara Tut Marianna bere uroki skulpturi yaki provodiv Rihard Engelman Togo zh roku yiyi cholovik povertayetsya do Norvegiyi U 1923 roci Marianna Brandt vidviduye vistavku robit sho predstavlyaye novu techiyu v mistectvi XX stolittya Baugauz i pochinaye pislya cogo navchannya u 1924 roci na kursah Baugauz u Vejmari Pered pochatkom cogo dlya sebe novogo shlyahu hudozhnicya spalyuye vsi svoyi stari roboti sho zbereglisya u neyi Marianna vidviduvala navchalnij klas konstruktivista Laslo Mogoj Nadya i vidomogo nimeckogo abstrakcionista Jozefa Albersa bere uroki poyednannya formi i koloru u Vasilya Kandinskogo i Paulya Klee Vzhe v cej rannij period yiyi znajomstva z novoyi misteckoyu techiyeyu Marianna pislya zakinchennya vstupnih lekcij Mogoj Nadya pro asimetrichnu rivnovagu konstrukcij stvoryuye svoyi pershi roboti yak dizajnerka napriklad chornilnicyu z pidstavkoyu dlya ruchok z perom z midi i nejzilberu a takozh chajnij nabir Tee Extraktkannchen MT 49 z ebenovogo dereva posriblenoyu latuni i takozh nejzilberu Vsi voni zgodom stali klasichnimi zrazkami pri rozrobci novih modelej v serijnomu virobnictvi kancelyarskogo ta kuhonnogo priladdya Pislya zakinchennya svogo navchannya v majsternyah z obrobki metalevih virobiv Bauhauza u Dessau v 1926 roci M Brandt staye kerivniceyu cih majsteren Togo zh roku vona rozroblyaye zrazki lamp ta osvitlyuvalnih priladiv dlya novoyi budivli Bauhauza v Dessau U 1926 1927 rokah hudozhnicya perebuvaye u robochomu vidryadzhenni v Parizhi Tut vona vivchaye persh za vse majsternist fotografiyi ta fotokolazhu osoblivo v aspekti vidobrazhennya zhittya velikogo mista i miscya zhinki v nomu Pislya vid yizdu Magoyu Nadya v 1928 roci M Brandt staye kerivnikom komisariv metaloobrobnogo virobnictva u majsternyah Bauhauz u Dessau Krim Gunti Shtelcl azh do priznachennya Alfreda Arndta v 1929 roci Marianna Brandt bula yedinoyu zhinkoyu yaka dosyagla nastilki visokogo stanovisha v organizaciyi Bauhauza She v 1926 roci M Brandt spivpracyuye z firmami virobnikami osvitlyuvalnih priladiv u Berlini ta Lejpcigu i proyektuye dlya nih rizni modeli nastilnih pidlogovih i nastinnih lamp a takozh inshih osvitlyuvalnih priladiv yaki potim viroblyayutsya u serijnomu virobnictvi Cherez te sho vidsotok vid prodazhu cih virobiv i plata za vikoristannya licenzij prinosili chimalij finansovij dohid koshti rozpodilyasya mizh rozrobnikami proektiv modelej i majsternyami virobnikami zrazkiv U cij sferi Marianna Brandt spivpracyuvala z inshimi dizajnerami po metalu vid Bauhauza napriklad z Hristiyanom Dellom i Gansom Prirembelem Za chas yiyi roboti v Baugauzi M Brandt rozrobila 28 modelej lamp ta inshih osvitlyuvalnih priladiv a takozh provodila eksperimenti zi vprovadzhennya novih tehnologij u virobnictvo ciyeyi produkciyi Ryad cih yiyi rozrobok yaki stali klasichnimi zrazkami predmetnogo dizajnu zberigayutsya nini v takih kolekciyah yak nyu jorkskij Muzej suchasnogo mistectva Britanskij muzej tosho Osnovnimi elementami yiyi novih form buli poyednannya geometrichnih figur takih yak kolo trikutnik kvadrat i kulya vidilenih na deyaku vidstan vid ornamentu sho yih suprovodzhuvav Hudozhnicya zavzhdi smilivo vikoristovuvala pri vigotovlenni svoyih modelej novi materiali i formi sho pidvishuvali funkcionalnist i nadijnist Zavdyaki comu voni potim vipuskalis u serijnomu virobnictvi fabrik produkciyi Marianna Brandt zaprovadila u virobnictvo predmetiv masovogo vzhitku taki materiali yak nikelovana latun shlifovanij alyuminij i opalovoe sklo Bagato uvagi pridilyala takozh Marianna Brandt roboti u sferi fotografiyi ta fotokolazhu U comu napryamku Marianna takozh jshla svoyim okremim shlyahom stvoryuyuchi individualnij metod roboti kameri pered kameroyu Pokazovimi v comu aspekti ye yiyi chislenni fotografichni avtoportreti U 1929 roci Marianna Brandt yide z Dessau i chotiri misyaci pracyuye arhitektorom z vnutrishnogo dizajnu budinkiv v arhitekturnomu byuro Valtera Gropiusa v Berlini U 1930 roci vona bere uchast u parizkij vistavci Nimeckij Verkband organizovanoyi Valterom Gropiusom pid gaslom Zhitlo Pislya prihodu do vladi v Nimechchini nacional socialistiv M Brandt bilshu chastinu cogo chasu prozhivaye v batkivskomu domi v Hemnici V 1925 roci vona rozluchilasya zi svoyim cholovikom Erikom U 1939 roci vstupaye do Rejhskammer imperskogo derzhavnogo upravlinnya u spravah kulturi i mistectva yake ob yednuvalo vsih vidanih na toj chas nimeckih diyachiv u cih sferah sho dozvolilo yij chas vid chasu brati uchast u vistavkah kartin Pislya porazki Nimechchini u Drugij svitovij vijni hudozhnicya v 1945 1948 rokah bula bezrobitnoyu v 1949 1951 rokah docentkoyu vikladala u stvorenij pered cim u Nimeckij Demokratichnij Respublici Vishij derzhavnij shkoli prikladnogo mistectva u Lejpcigu U toj zhe chas vona prodovzhuvala zajmatisya dizajnom lamp z metalu ta keramiki U 1951 1954 rokah hudozhnicya bula spivrobitniceyu derzhavnogo Institutu promislovogo dizajnu v Berlini U 1954 1954 rokah vona pracyuye v Kitayi Tut u Pekini ta Shanhayi v cej chas prohodila vistavka pid nazvoyu Nimecke prikladne mistectvo v NDR v organizaciyi yakoyi bere uchast i Marianna Brandt Povernuvshis v 1954 roci na batkivshinu vona zhive v Karl Marks Shtadti zajmayetsya zhivopisom i plastikoyu malih form TvoriMarianne Brandt Brief an die junge Generation v Eckhard Nejmana vid Bauhaus und Bauhausler Erinnerungen und Bekenntnisse Hallwag Bern 1971 5 Auflage DuMont Koln 1996 ISBN 3 7701 1673 9LiteraturaHans Brockhage amp Reinhold Lindner Marianne Brandt Hab ich je an Kunst gedacht Chemnitzer Verlag Chemnitz 2001 ISBN 3 928678 63 9 S 235 Torsten Brohan amp Thomas Berg Design Classics Taschen Koln 2001 ISBN 3 8228 6876 0 S 87 98 104 105 Charlotte Fiell amp Peter Fiell vid Design des 20 Jahrhunderts Taschen Koln 2012 ISBN 978 3 8365 4107 7 S 126 127 Anja Guttenberger Fotografische Selbstportraits der Bauhausler zwischen 1919 und 1933 Dissertation Berlin 2012 online 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine als pdf Datei A Leisner Gebruder Ruppel Metallwarenfabrik Urania Kultur und Bildungsverein Gotha Schriftenreihe Heft 17 Gotha 2000 S 16 18 Reinhold Lindner Eine Frau in der Metallwerkstatt Marianne Brandt v Britta Jurgs vid Vom Salzstreuer bis zum Automobil Designerinnen Aviva Verlag Berlin 2002 ISBN 3 932338 16 2 S 39 51 Ulrike Muller Die klugen von Frauen Weimar Regentinnen Salondamen Schriftstellerinnen und Kunstlerinnen von Anna Amalia bis Marianne Brandt Sandmann Munchen 2007 Ulrike Muller amp Ingrid Radewaldt amp Sandra Kemker Bauhaus Frauen Meisterinnen in Kunst Handwerk und Design Elisabeth Sandmann Munchen 2009 ISBN 978 3 938045 36 7 Ulrike Muller Bauhaus Frauen Marianne Brandt 25 lipnya 2019 u Wayback Machine v EMMA September Oktober 2009 Elizabeth Otto vid Tempo Tempo Bauhaus Photomontagen von Marianne Brandt Jovis Berlin 2005 ISBN 978 3 936314 55 7 Hans Vollmer vid Allgemeines Lexikon der bildenden Kunstler des 20 Jahrhunderts dtv Munchen 1992 ISBN 3 423 05908 7 Bd 1 S 208 Manja Weinert Die Fotomontagen und Foto Text Collagen von Marianne Brandt Grin 2003 ISBN 978 3 638 71559 1 Anne Kathrin Weise Die Bauhauskunstlerin Marianne Brandt In Tilo Richter vid Der Kassberg Ein Chemnitzer Lese und Bilderbuch Passage Verlag Leipzig 1996 ISBN 3 9805299 0 8 S 259 270 Anne Kathrin Weise Marianne Brandt Wegbereiterin des Produktdesigns Wiesbaden Weimarer Verlagsgesellschaft 2018 ISBN 978 3 7374 0270 5 Elisabeth Wynhoff Marianne Brandt Fotografien am Bauhaus Hatje Cantz Ostfildern Ruit 2003 ISBN 3 7757 1310 7 S 104 Karsten Kruppe Marianne Brandt Annaherung an ein Leben S 48 53 in Die Metallwerkstatt am Bauhaus Ausstellung im Bauhaus Archiv Museum fur Gestaltung Berlin 9 Februar 20 April 1992 hrsg fur das Bauhaus Archiv von Klaus Weber Kupfergraben Verlagsgesellschaft mbH Berlin 1992 ISBN 3 89181 405 4 Kai Uwe Schierz Patrick Rossler Miriam Krautwurst Elizabeth Otto vid 4 Bauhaus Madels Arndt Brandt Heymann Reichardt Dresden Sandstein 2019 ISBN 978 3 95498 459 6 335 S FilmografiyaFarbe Form Licht Marianne Brandt Eine Chemnitzer Kunstlerin Regie Nicole Schink Thomas Pencs Produktion Chemnitzer Filmwerkstatt e V 2002Dopovnennya Bauhaus online 2016 Renate Rochner Marianna Brandt 11 serpnya 2020 u Wayback Machine FemBio onlinePrimitkiKulturNav 2015 d Track Q16323063d Track Q16323066 SNAC 2010 d Track Q29861311 Ferry E Blumberg N Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Nacionalnij muzej Shveciyi 1792 d Track Q842858 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 http www moma org collection works 1513 Beleuchtungskorper Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2008 Procitovano 20 bereznya 2020 Nero Julie 2014 Engaging Masculinity Weimar Women Artists and the Boxer Woman s Art Journal 35 1 40 47 ISSN 0270 7993 JSTOR 24395362