Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богуслав Мартіну (чеськ. Bohuslav Martinů; 8 грудня 1890, Поличка, Богемія, на той момент Австро-Угорщина — 28 серпня 1959, Лишталь, Швейцарія) — чеський композитор XX століття. Автор 6 симфоній, 15 опер, 14 балетів і великої кількості оркестрових, камерних, вокальних та інструментальних творів. Протягом 1920-х експериментував із французькими стилістичними ідеями. Також використовував джазові форми, створивши таким чином власний стиль.
| Богуслав Мартіну | |
|---|---|
| чеськ. Bohuslav Martinů | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | чеськ. Bohuslav Jan Martinů |
| Дата народження | 8 грудня 1890[1][2][…] |
| Місце народження | d[4][5][…] |
| Дата смерті | 28 серпня 1959[4][1][…] (68 років) |
| Місце смерті | Лісталь, Швейцарія або Базель, Швейцарія[7] |
| Поховання | d |
| Громадянство |  США Долитавщина Чехословаччина |
| Національність | чехи[6] |
| Професії | композитор класичної музики, лібретист, композитор |
| Освіта | Празька консерваторія |
| Вчителі | Альбер Руссель, Артур Онеґґер і Йозеф Сук |
| Інструменти | скрипка |
| Жанри | опера, симфонія, класична музика і балет |
| Magnum opus | d, d, d, d, d, d, d і d |
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури |
| Заклад | Принстонський університет |
| Нагороди | |
| Батько | d |
| У шлюбі з | d |
| martinu.cz | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Навчався у Празькій консерваторії. У 1913—1923 роках виступав як скрипаль. У 1923—1940 роках мешкав у Парижі, де вчився в А. Русселя, був близький до Артура Онеґґеру. З 1953 року мешкав у США, звідки переїхав у Рим, з 1955 року жив у Швейцарії.
Творчість
Творча спадщина Мартіну нараховує близько 400 творів. Він автор 16 опер (у тому числі 2 радіоопер та опери-балету), 15 балетів, 6 симфоній, великої кількості інструментальних концертів (переважно фортепіанних, скрипкових та віолончельних), великої кількості камерної музики, зокрема 7 струнних квартетів, 5 кантат, а також фортепіанні твори, зокрема Соната та чотири п'єси під назвою «Думка».
Ці твори увібрали різні стилістичні впливи: наприклад, у балеті «La Revue de Cuisine» (1927) помітний вплив джазу, тоді як подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано і литавр (1938) наслідує традицію барокових concerto grosso. Багато творів натхненні чеським фольклором. Також відчутний вплив на творчість Мартіну справили Клод Дебюссі та Ігор Стравінський.
Характерною рисою оркестрових творів є присутність розвинутої партії фортепіано, навіть у невеликому концерті для клавесину і камерного оркестру. Твори 1930—1950-х років репрезентують неокласичний стиль, проте твори останнього періоду відрізняються більшою оригінальністю стилю, більш рапсодійного, спонтанного характеру. Стилістичну еволюцію композитора легко побачити, зіставивши, наприклад, його шосту симфонію «Симфонічні фантазії» 1953 року з попередніми симфоніями, написаними у 1940-х роках.
Серед маловідомих творів Мартіну є спетет для терменвоксу, гобою, струнного квартету і фортепіано, написаний у 1944 році й присвячений Розену, першому виконавцю партії терменвоксу.
Найважливіші твори
- Перший струнний квартет, 1920—1921
- Маріонетки I—III, 1912—1924
- Half — Time, 1924
- Другий струнний квартет, 1925
- Солдат і танцівниця, комічна опера, за мотивами комедії Плавта
- Концерт для віолончелі, 1930
- Шпалічек, балет, 1931—1932
- Ігри на Марію, опера, 1933—1934
- Джульєтта (Книга снів), опера, 1936—1937
- Букет, кантата 1937
- Четвертий скрипковий концерт, 1937
- Кончерто-гроссо, 1937
- Польова меса, 1939
- Подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано та литавр
- Перша симфонія, 1942
- Друга симфонія, 1943
- Третя симфонія, 1944
- Четверта симфонія, 1945
- П'ята симфонія, 1946
- Шостий скрипковий квартет, 1946
- Одруження, опера, 1952
- Шоста симфонія(Симфонічна фантазія)
- Гільгамеш, ораторія, 1954—1955
- Очищення джерел, кантата, 1955
- Фрески П'єро делла Франческа, 1955
- Четвертий фортепіанний концерт, 1956
- П'ятий фортепіанний концерт, 1957
- Мірандоліна, комічна опера, 1959, за п'єсою Гольдоні «Трактирниця»
- Пристрасті по-грецьки, опера, 1954—1958, лібрето М. Казандзакіса за його однойменним романом
- Аріадна, опера, 1958
- Пророцтва Ісаї, кантата, незакінчена, 1959
Див. також
- 3081 Мартінубог — астероїд, названий на честь композитора.
Посилання
- Мартіну Богуслав // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 322.
- Фонд Богуслава Мартіну в Празі [Архівовано 30 листопада 2014 у Archive.is]
- Каталог творів [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Bohuslav Martinu Centre in Policka [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bohuslav Martinu
- Encyclopædia Britannica
- Мартину Богуслав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Чеська національна авторитетна база даних
- Databáze Vojenského historického archivu
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Boguslav Boguslav Martinu chesk Bohuslav Martinu 8 grudnya 1890 Polichka Bogemiya na toj moment Avstro Ugorshina 28 serpnya 1959 Lishtal Shvejcariya cheskij kompozitor XX stolittya Avtor 6 simfonij 15 oper 14 baletiv i velikoyi kilkosti orkestrovih kamernih vokalnih ta instrumentalnih tvoriv Protyagom 1920 h eksperimentuvav iz francuzkimi stilistichnimi ideyami Takozh vikoristovuvav dzhazovi formi stvorivshi takim chinom vlasnij stil Boguslav Martinuchesk Bohuslav MartinuOsnovna informaciyaPovne im yachesk Bohuslav Jan MartinuData narodzhennya8 grudnya 1890 1890 12 08 1 2 Misce narodzhennyaPolickad 4 5 Data smerti28 serpnya 1959 1959 08 28 4 1 68 rokiv Misce smertiListal Shvejcariya abo Bazel Shvejcariya 7 PohovannyaGrave of Bohuslav MartinudGromadyanstvo SShA Dolitavshina ChehoslovachchinaNacionalnistchehi 6 Profesiyikompozitor klasichnoyi muziki libretist kompozitorOsvitaPrazka konservatoriyaVchiteliAlber Russel Artur Onegger i Jozef SukInstrumentiskripkaZhanriopera simfoniya klasichna muzika i baletMagnum opusArianed Concerto for Oboe and Small Orchestrad Les Larmes du couteaud What Men Live Byd The Opening of the Wellsd Juliettad The Epic of Gilgameshd i The Greek PassiondChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturiZakladPrinstonskij universitetNagorodiGrant Guggengajma 1953 Rimska premiya d BatkoFerdinand MartinudU shlyubi zCharlotte Martinudmartinu cz Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Najvazhlivishi tvori 4 Div takozh 5 Posilannya 6 PrimitkiBiografiyared Navchavsya u Prazkij konservatoriyi U 1913 1923 rokah vistupav yak skripal U 1923 1940 rokah meshkav u Parizhi de vchivsya v A Russelya buv blizkij do Artura Oneggeru Z 1953 roku meshkav u SShA zvidki pereyihav u Rim z 1955 roku zhiv u Shvejcariyi Tvorchistred Tvorcha spadshina Martinu narahovuye blizko 400 tvoriv Vin avtor 16 oper u tomu chisli 2 radiooper ta operi baletu 15 baletiv 6 simfonij velikoyi kilkosti instrumentalnih koncertiv perevazhno fortepiannih skripkovih ta violonchelnih velikoyi kilkosti kamernoyi muziki zokrema 7 strunnih kvartetiv 5 kantat a takozh fortepianni tvori zokrema Sonata ta chotiri p yesi pid nazvoyu Dumka Ci tvori uvibrali rizni stilistichni vplivi napriklad u baleti La Revue de Cuisine 1927 pomitnij vpliv dzhazu todi yak podvijnij koncert dlya dvoh strunnih orkestriv fortepiano i litavr 1938 nasliduye tradiciyu barokovih concerto grosso Bagato tvoriv nathnenni cheskim folklorom Takozh vidchutnij vpliv na tvorchist Martinu spravili Klod Debyussi ta Igor Stravinskij Harakternoyu risoyu orkestrovih tvoriv ye prisutnist rozvinutoyi partiyi fortepiano navit u nevelikomu koncerti dlya klavesinu i kamernogo orkestru Tvori 1930 1950 h rokiv reprezentuyut neoklasichnij stil prote tvori ostannogo periodu vidriznyayutsya bilshoyu originalnistyu stilyu bilsh rapsodijnogo spontannogo harakteru Stilistichnu evolyuciyu kompozitora legko pobachiti zistavivshi napriklad jogo shostu simfoniyu Simfonichni fantaziyi 1953 roku z poperednimi simfoniyami napisanimi u 1940 h rokah Sered malovidomih tvoriv Martinu ye spetet dlya termenvoksu goboyu strunnogo kvartetu i fortepiano napisanij u 1944 roci j prisvyachenij Rozenu pershomu vikonavcyu partiyi termenvoksu Najvazhlivishi tvorired nbsp Memorialna doshka kompozitoru v jogo ridnomu misti Pershij strunnij kvartet 1920 1921 Marionetki I III 1912 1924 Half Time 1924 Drugij strunnij kvartet 1925 Soldat i tancivnicya komichna opera za motivami komediyi Plavta Koncert dlya violoncheli 1930 Shpalichek balet 1931 1932 Igri na Mariyu opera 1933 1934 Dzhulyetta Kniga sniv opera 1936 1937 Buket kantata 1937 Chetvertij skripkovij koncert 1937 Koncherto grosso 1937 Polova mesa 1939 Podvijnij koncert dlya dvoh strunnih orkestriv fortepiano ta litavr Persha simfoniya 1942 Druga simfoniya 1943 Tretya simfoniya 1944 Chetverta simfoniya 1945 P yata simfoniya 1946 Shostij skripkovij kvartet 1946 Odruzhennya opera 1952 Shosta simfoniya Simfonichna fantaziya Gilgamesh oratoriya 1954 1955 Ochishennya dzherel kantata 1955 Freski P yero della Francheska 1955 Chetvertij fortepiannij koncert 1956 P yatij fortepiannij koncert 1957 Mirandolina komichna opera 1959 za p yesoyu Goldoni Traktirnicya Pristrasti po grecki opera 1954 1958 libreto M Kazandzakisa za jogo odnojmennim romanom Ariadna opera 1958 Proroctva Isayi kantata nezakinchena 1959Div takozhred 3081 Martinubog asteroyid nazvanij na chest kompozitora Posilannyared Martinu Boguslav Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 322 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Bohuslav Martinu Fond Boguslava Martinu v Prazi Arhivovano 30 listopada 2014 u Archive is Katalog tvoriv Arhivovano 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Bohuslav Martinu Centre in Policka Arhivovano 11 bereznya 2012 u Wayback Machine Primitkired a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Bohuslav Martinu d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Martinu Boguslav Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 a b Databaze Vojenskeho historickeho archivu d Track Q103989905 regional database of the Regional Library of Highlands d Track Q125582843 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Boguslav Martinu