Марія Олександрівна Мартисе вич біл Мары я Алякса ндраўна Мартысе віч нар 28 березня 1982 Мінськ білоруська поетеса пись

Марія Олександрівна Мартисе́вич (біл. Мары́я Алякса́ндраўна Мартысе́віч; нар. 28 березня 1982, Мінськ) — білоруська поетеса, письменниця, журналістка, перекладач.

Мартисевич Марія Олександрівна

Народилася	28 березня 1982(1982-03-28) (42 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна	Білорусь
Діяльність	есеїстка, літературознавиця, перекладачка, поетеса, журналістка, письменниця
Сфера роботи	поезія і есей
Alma mater	філологічний факультет БДУ
Мова творів	білоруська



Мартисевич Марія Олександрівна у Вікісховищі

Біографія

Народилась в Мінську. Закінчила філологічний факультет Білоруського державного університету (2004). Публікується в журналах «ARCHE», «Дзеяслоў», «pARTyzan» та ін. Як журналіст співпрацює з білоруською газетою «Новы час». Премія Білоруської асоціації журналістів за найкращу публікацію в літературно-художньому жанрі.

Творчість

У 2008 році вийшло есе у віршах та в прозі «Дракони летять на нерест» (біл. Цмокі лятуць на нераст), що отримало неоднозначну оцінку через включення в твір нецензурної лексики (у вірші «Wiosna narodów» та есе «Пошли меня по-белорусски») та феміністичних мотивів (в ессе «Мужчины, которых мы выбираем»).

На думку Андрія Хадановича, однак, ця книга являє собою одну з найяскравіших подій молодої білоруської літератури.

Один із авторів альманаху «Конец слов», що представляє білоруську літературу в незвичному світлі.

Марія Мартисевич переклала з чеської мови книги Антоніна Баяї «Зваўчэнне: Раманэта пра ваўкоў, людзей і знакі» та Ярослава Рудиша «Неба пад Бэрлінам»; друга вийшла зі світлинами, для чого вона, як повідомляється, «два роки подорожувала з фотоапаратом по місцях, описаних у книзі».

Поети Борис Херсонський та Ілля Кукулін перекладають вірші Марії Мартисевич російською мовою.

Примітки

. ЕВРОРАДИО. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.
. Adekvat.us. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.
. Радио "Свобда". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.
Марыйка Мартысевич представила свою книгу^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Союз белорусских писателей.
. БЕЛАПАН. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.
Над белорусским переводом чешских классиков и современных авторов работали выпускники филологического отделения белорусских вузов^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Телеканал «ЛАД», 1.07.2008.

Посилання

«Radio Maryjka»: maryjka_^{[недоступне посилання з липня 2019]} — Марія Мартисевич в «Живому Журналі»
«Роди президента!»: стихотворение М.Мартысевич в переводе на русский [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Мария Мартысевич. [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] Barbara Radziwills Livejournal [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Мария Мартысевич. [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] М/Ж [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Произведения Марии Мартысевич на [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Kamunikat.org
Марыя Мартысевіч. [ 24 березня 2018 у Wayback Machine.] Арафатка-пярэварацень [ 24 березня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про письменницю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . ЕВРОРАДИО. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.

[2] . Adekvat.us. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.

[3] . Радио "Свобда". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.

[4] Марыйка Мартысевич представила свою книгу^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Союз белорусских писателей.

[5] . БЕЛАПАН. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.

[6] Над белорусским переводом чешских классиков и современных авторов работали выпускники филологического отделения белорусских вузов^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Телеканал «ЛАД», 1.07.2008.