Віктор Валерійович Мартинович (біл. Віктар Валер'евіч Марціновіч, 9 вересня 1977, Ошмяни) — білоруський письменник-фантаст, журналіст і мистецтвознавець. Свої твори пише як білоруською, так і російською мовами.
Віктор Мартинович | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Віктар Валер'евіч Марціновіч | ||||
Ім'я при народженні | Віктар Валер'евіч Марціновіч | |||
Народився | 9 вересня 1977 (46 років) Ошмяни | |||
Громадянство | Білорусь | |||
Національність | білорус | |||
Діяльність | прозаїк, мистецтвознавець | |||
Сфера роботи | журналістика[1] і d[1] | |||
Alma mater | Інститут журналістики БДУ | |||
Заклад | Белгазета і d | |||
Мова творів | білоруська, російська | |||
Роки активності | 2008— | |||
Напрямок | проза, драматургія, есе | |||
Жанр | фантастична повість, роман, оповідання, п'єса | |||
Magnum opus | «Мова» | |||
Премії | Єврокон (2014), «Дебют» ім. Максима Богдановича (2012) | |||
Сайт: martinovich.by | ||||
| ||||
Біографія
Віктор Мартинович народився в Ошмянах, проте у віці 3 років він разом із родиною перебрався на проживання до Мінська. У Мінську Мартинович закінчив середню та художню школу, після чого навчався на журналістському факультеті Білоруського державного університету. Після скінчення університету навчався в його аспірантурі, підготував дисертацію про репрезентацію культурного авангарду у Вітебську в газетах у 20-х роках XX століття, проте не захисив її. З 2002 до 2015 року Віктор Мартинович працював заступником головного редактора тижневика «Белгазета». З 2006 року Мартинович працює викладачем у Вільнюсі. У 2008 році у Вільнюській художній академії Віктор Мартинович захистив докторську дисертацію на тему «Вітебський авангард (1918—1922): соціокультурний контекст і художня критика» («Віцебскі авангард (1918—1922): сацыякультурны кантэкст і мастацкая крытыка»), отримавши науковий ступінь доктора філософії. З 2009 року Мартинович працює доцентом Європейського гуманітарного університету, а з 2010 року кілька років працював керівником департаменту політичних наук університету.
Літературна творчість
У 2009 році Віктор Мартинович видав свій перший роман російською мовою , який вийшов друком у російському видавництві . За визначенням самого автора, цей роман про «кохання в умовах диктатури». Частина джерел повідомляють, що цей роман потрапив під заборону продажу в книгарнях Мінська, а також у інтернет-магазинах Білорусі, хоча цьому немає офіційного підтвердження. У 2011 році Віктор Мартинович опублікував свій другий роман, і перший, написаний виключно білоруською мовою «Сцюдзёны вырай», який можна перекласти українською мовою як «Холодний вирій». Цей роман став першим у білоруській літературі, опублікованим у вигляді інтернет-релізу. У цьому романі описується знайомство дівчини з Білорусі з американцем, який розпочав вивчати білоруську мову, після чого ця дівчина опиняється у психлікарні. За словами самого автора, цей роман навряд чи буде перекладений якоюсь мовою, оскільки у ньому білоруською мовою свідомо зроблено велика кількість помилок. За словами автора, цей текст можна вважати потрійним обманом, а також висловився, що в цьому романі він сам здійснив потрійне самогубство.
У 2013 році Віктор Мартинович видав спочатку російською мовою у вигляді безкоштовного електронного релізу свій наступний роман , а пізніше видав цей роман у друкованій формі білоруською мовою. За короткий час «Сфагнум» став лідером продаж у білоруській мережі книгарень «Белкнига». Білоруською мовою роман переклав білоруський перекладач Віталій Рижков, причому переклад здійснений без використання нецензурної лексики, яка неодноразово використовувалась у російськомовному варіанті твору, так що сам автор книги зазначив, що цей переклад можна включити навіть до шкільної програми. У романі описуються пригоди трьох білоруських гопників, які заборгували бандитам велику суму грошей, і вирішили сховатися від них у болотистій місцевості, де з ними відбуваються загадкові пригоди.
У 2014 році Віктор Мартинович видав свій найвідоміший роман «Мова», який як білоруською, так і російською мовою вийшов під назвою «Мова 墨瓦», без перекладу. Два китайські ієрогліфи у назві твору відповідно означають склади «Мо» і «Ва», які й складають слово «мова» білоруською мовою. За словами письменника, роман належить до жанру «лігвістичного бойовика». У романі описуються, як у майбутньому Китай і Росія утворили спільну союзну державу, до якої включили й Білорусь. У центрі Мінська утворився великий китайський квартал. У такому місті великою цінністю стають контрабандні згортки паперу (білоруською мовою «скруткі»), які поставляються з Польщі, за допомогою яких, виконавши спеціальний процес віднайдення необхідних ієрогліфічних написів у китайському кварталі, можна отримати виражене наркотичне сп'яніння від самого вживання білоруських слів замість більш загальнозрозумілої російської мови.
У 2016 році письменник видав свій наступний роман , який початково виданий російською мовою. Цей роман став найпродавашою книгою в Білорусі за підсумками серпня 2016 року. За словами самого автора, та за оцінками літературних критиків, у романі розповідається про маленьку людину на ім'я Яся.
У 2018 році вийшов друком наступний роман Віктора Мартиновича , початково виданий білоруською мовою. У романі розповідається про фантастичний майбутній Мінськ, який раптово занурився у повну темряву, та поступово розпадається на окремі держави.
Окрім романів, у доробку Віктора Мартиновича є низка оповідань, дві п'єси — «Обладунки Праведності» та «Найкраще місце у світі», а також документально-історична розвідка «Батьківщина. Марк Шагал у Вітебську».
Переклади
Низка творів Віктора Мартиновича перекладені іноземними мовами. Зокрема, оповідання «Табу» та роман опубліковані англійською мовою. Романи «Параноя» та «Мова» перекладені також німецькою мовою.
Премії
У 2012 січень: роман «Сцюдзёны вырай» включений в довгий список білоруської літературної премії імені Єжи Гедройца.
У 2012 березень: за роман «Сцюдзёны вырай» Віктор Мартинович отримав білоруську літературну премію «Дебют» імені Максима Богдановича в жанрі прози.
У 2014 році Віктор Мартинович удостоєний відзнаки Єврокону як найкращий дебютант. У 2012 році письменник отримав білоруську премію «Дебют» імені Максима Богдановича за роман «Сцюдзёны вырай».
Бібліографія
Романи
- 2009 — Паранойя
- 2011 — Сцюдзёны вырай
- 2013 — Сфагнум
- 2014 — Мова
- 2016 —Возера радасці
- 2018 — Ноч
Оповідання
- 2008 — Инговое окончание
- 2010 — Не отправленное
- 2010 — Табу
П'єси
- 2015 — Самое лучшее место на свете
- 2016 — Доспехи Праведности
Документально-історичні твори
- 2015 — Родина. Марк Шагал в Витебске
Примітки
- Czech National Authority Database
- (англ.). 19 липня 2014. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 25 вересня 2016.
- Мартинович Виктор. Витебский авангард (1918-1922): социокультурный контекст и художественная критика (рос.). Европейский гуманитарный университет. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
- (12.1.2012) (рос.)
- Раман Марціновіча забаранілі прадаваць на кірмашы [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] «Наша Ніва» 1 снежня 2009 (біл.)
- Тимонов, Василий. В Беларуси запретили роман о любви (рос.). Сегодня.ua. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
- БелаПАН (3 грудня 2009). . naviny.by. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019. (рос.)
- Электронны ”Сьцюдзёны вырай” ад Віктара Марціновіча (біл.). Радио Свобода. 19 червня 2011. Архів оригіналу за 13 червня 2012. Процитовано 13 червня 2012.
- Солонович, Анастасия (16 червня 2011). . naviny.by. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 25 червня 2012. (рос.)
- 34 MULTIMEDIA MAGAZINE (28 травня 2013). . [be-x-old]. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2019.(біл.)
- Прэс-служба СБП (5 червня 2014). . Наша Ніва. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 6 листопада 2019. (біл.)
- Прэс-служба ГА "Саюз беларускіх пісьменнікаў" (29 травня 2013). . Союз білоруських письменників. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 6 листопада 2019. (біл.)
- Бобоед, Ульяна (24 липня 2014). . Комсомольская правда. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019. (рос.)
- Янкута, Ганна (3 червня 2013). . [be-x-old]. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019. (біл.)
- Гарапучик, Ольга (5 вересня 2014). . Наша Ніва. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 6 листопада 2019. (рос.)
- martinovich.by (10 жовтня 2014). . Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014. (рос.)
- . citydog.by. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 25 вересня 2016. (рос.)
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 25 вересня 2016. (рос.)
- Марина Охримовская (24 січня 2017). . Веб-журнал Клуб Крылья / Schwingen.net. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019. (рос.)
- . tut.by. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019. (рос.)
- Best European Fiction 2011. Aleksandar Hemon (Editor), Colum McCann (Preface). Dalkey Archive Press, 2010. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 25 червня 2012. (англ.)
- Амерыканская перакладчыца Марціновіча: «Цікавасць да рамана абумоўленая і эстэтыкай, і палітыкай» (біл.). Журнал «ПрайдзіСвет». 2 серпня 2011. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 13 червня 2012.
- Victor Martinovich. Paranoia: a Novel (англ.). Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 26 червня 2012. (англ.)
- Viktor Martinowitsch (2014). . Voland & Quist. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 17 березня 2022. (нім.)
- Viktor Martinowitsch. [1] — 1. — Verlag Voland & Quist. — 400 с. — . з джерела 7 листопада 2019 (нім.)
- . Generation.bY (біл.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 10 вересня 2020.
- Радыё Свабода (біл.). Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
- 2014 (Shamrokon) [ 16 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Особистий сайт (біл.), архівна копія
- Віктор Мартинович на сайті fantlab.ru [ 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Віктор Мартинович на LiveLib [ 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- блог у LiveJournal, який веде Віктор Мартинович. —
- Виктор Мартинович: Снова станем читать, когда утомят гаджеты[недоступне посилання] (рос.)
- Белорусский язык как галлюциноген — интервью с Виктором Мартиновичем [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Valerijovich Martinovich bil Viktar Valer evich Marcinovich 9 veresnya 1977 19770909 Oshmyani biloruskij pismennik fantast zhurnalist i mistectvoznavec Svoyi tvori pishe yak biloruskoyu tak i rosijskoyu movami Viktor Martinovichbil Viktar Valer evich MarcinovichIm ya pri narodzhenniViktar Valer evich MarcinovichNarodivsya9 veresnya 1977 1977 09 09 46 rokiv OshmyaniGromadyanstvo BilorusNacionalnistbilorusDiyalnistprozayik mistectvoznavecSfera robotizhurnalistika 1 i d 1 Alma materInstitut zhurnalistiki BDUZakladBelgazeta i dMova tvorivbiloruska rosijskaRoki aktivnosti2008 Napryamokproza dramaturgiya eseZhanrfantastichna povist roman opovidannya p yesaMagnum opus Mova PremiyiYevrokon 2014 Debyut im Maksima Bogdanovicha 2012 Sajt martinovich by U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martinovich BiografiyaViktor Martinovich narodivsya v Oshmyanah prote u vici 3 rokiv vin razom iz rodinoyu perebravsya na prozhivannya do Minska U Minsku Martinovich zakinchiv serednyu ta hudozhnyu shkolu pislya chogo navchavsya na zhurnalistskomu fakulteti Biloruskogo derzhavnogo universitetu Pislya skinchennya universitetu navchavsya v jogo aspiranturi pidgotuvav disertaciyu pro reprezentaciyu kulturnogo avangardu u Vitebsku v gazetah u 20 h rokah XX stolittya prote ne zahisiv yiyi Z 2002 do 2015 roku Viktor Martinovich pracyuvav zastupnikom golovnogo redaktora tizhnevika Belgazeta Z 2006 roku Martinovich pracyuye vikladachem u Vilnyusi U 2008 roci u Vilnyuskij hudozhnij akademiyi Viktor Martinovich zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Vitebskij avangard 1918 1922 sociokulturnij kontekst i hudozhnya kritika Vicebski avangard 1918 1922 sacyyakulturny kantekst i mastackaya krytyka otrimavshi naukovij stupin doktora filosofiyi Z 2009 roku Martinovich pracyuye docentom Yevropejskogo gumanitarnogo universitetu a z 2010 roku kilka rokiv pracyuvav kerivnikom departamentu politichnih nauk universitetu Literaturna tvorchistU 2009 roci Viktor Martinovich vidav svij pershij roman rosijskoyu movoyu yakij vijshov drukom u rosijskomu vidavnictvi Za viznachennyam samogo avtora cej roman pro kohannya v umovah diktaturi Chastina dzherel povidomlyayut sho cej roman potrapiv pid zaboronu prodazhu v knigarnyah Minska a takozh u internet magazinah Bilorusi hocha comu nemaye oficijnogo pidtverdzhennya U 2011 roci Viktor Martinovich opublikuvav svij drugij roman i pershij napisanij viklyuchno biloruskoyu movoyu Scyudzyony vyraj yakij mozhna pereklasti ukrayinskoyu movoyu yak Holodnij virij Cej roman stav pershim u biloruskij literaturi opublikovanim u viglyadi internet relizu U comu romani opisuyetsya znajomstvo divchini z Bilorusi z amerikancem yakij rozpochav vivchati bilorusku movu pislya chogo cya divchina opinyayetsya u psihlikarni Za slovami samogo avtora cej roman navryad chi bude perekladenij yakoyus movoyu oskilki u nomu biloruskoyu movoyu svidomo zrobleno velika kilkist pomilok Za slovami avtora cej tekst mozhna vvazhati potrijnim obmanom a takozh vislovivsya sho v comu romani vin sam zdijsniv potrijne samogubstvo U 2013 roci Viktor Martinovich vidav spochatku rosijskoyu movoyu u viglyadi bezkoshtovnogo elektronnogo relizu svij nastupnij roman a piznishe vidav cej roman u drukovanij formi biloruskoyu movoyu Za korotkij chas Sfagnum stav liderom prodazh u biloruskij merezhi knigaren Belkniga Biloruskoyu movoyu roman pereklav biloruskij perekladach Vitalij Rizhkov prichomu pereklad zdijsnenij bez vikoristannya necenzurnoyi leksiki yaka neodnorazovo vikoristovuvalas u rosijskomovnomu varianti tvoru tak sho sam avtor knigi zaznachiv sho cej pereklad mozhna vklyuchiti navit do shkilnoyi programi U romani opisuyutsya prigodi troh biloruskih gopnikiv yaki zaborguvali banditam veliku sumu groshej i virishili shovatisya vid nih u bolotistij miscevosti de z nimi vidbuvayutsya zagadkovi prigodi U 2014 roci Viktor Martinovich vidav svij najvidomishij roman Mova yakij yak biloruskoyu tak i rosijskoyu movoyu vijshov pid nazvoyu Mova 墨瓦 bez perekladu Dva kitajski iyeroglifi u nazvi tvoru vidpovidno oznachayut skladi Mo i Va yaki j skladayut slovo mova biloruskoyu movoyu Za slovami pismennika roman nalezhit do zhanru ligvistichnogo bojovika U romani opisuyutsya yak u majbutnomu Kitaj i Rosiya utvorili spilnu soyuznu derzhavu do yakoyi vklyuchili j Bilorus U centri Minska utvorivsya velikij kitajskij kvartal U takomu misti velikoyu cinnistyu stayut kontrabandni zgortki paperu biloruskoyu movoyu skrutki yaki postavlyayutsya z Polshi za dopomogoyu yakih vikonavshi specialnij proces vidnajdennya neobhidnih iyeroglifichnih napisiv u kitajskomu kvartali mozhna otrimati virazhene narkotichne sp yaninnya vid samogo vzhivannya biloruskih sliv zamist bilsh zagalnozrozumiloyi rosijskoyi movi U 2016 roci pismennik vidav svij nastupnij roman yakij pochatkovo vidanij rosijskoyu movoyu Cej roman stav najprodavashoyu knigoyu v Bilorusi za pidsumkami serpnya 2016 roku Za slovami samogo avtora ta za ocinkami literaturnih kritikiv u romani rozpovidayetsya pro malenku lyudinu na im ya Yasya U 2018 roci vijshov drukom nastupnij roman Viktora Martinovicha pochatkovo vidanij biloruskoyu movoyu U romani rozpovidayetsya pro fantastichnij majbutnij Minsk yakij raptovo zanurivsya u povnu temryavu ta postupovo rozpadayetsya na okremi derzhavi Okrim romaniv u dorobku Viktora Martinovicha ye nizka opovidan dvi p yesi Obladunki Pravednosti ta Najkrashe misce u sviti a takozh dokumentalno istorichna rozvidka Batkivshina Mark Shagal u Vitebsku PerekladiNizka tvoriv Viktora Martinovicha perekladeni inozemnimi movami Zokrema opovidannya Tabu ta roman opublikovani anglijskoyu movoyu Romani Paranoya ta Mova perekladeni takozh nimeckoyu movoyu PremiyiU 2012 sichen roman Scyudzyony vyraj vklyuchenij v dovgij spisok biloruskoyi literaturnoyi premiyi imeni Yezhi Gedrojca U 2012 berezen za roman Scyudzyony vyraj Viktor Martinovich otrimav bilorusku literaturnu premiyu Debyut imeni Maksima Bogdanovicha v zhanri prozi U 2014 roci Viktor Martinovich udostoyenij vidznaki Yevrokonu yak najkrashij debyutant U 2012 roci pismennik otrimav bilorusku premiyu Debyut imeni Maksima Bogdanovicha za roman Scyudzyony vyraj BibliografiyaRomani 2009 Paranojya 2011 Scyudzyony vyraj 2013 Sfagnum 2014 Mova 2016 Vozera radasci 2018 Noch Opovidannya 2008 Ingovoe okonchanie 2010 Ne otpravlennoe 2010 Tabu P yesi 2015 Samoe luchshee mesto na svete 2016 Dospehi Pravednosti Dokumentalno istorichni tvori 2015 Rodina Mark Shagal v VitebskePrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 angl 19 lipnya 2014 Arhiv originalu za 27 veresnya 2016 Procitovano 25 veresnya 2016 Martinovich Viktor Vitebskij avangard 1918 1922 sociokulturnyj kontekst i hudozhestvennaya kritika ros Evropejskij gumanitarnyj universitet Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2012 12 1 2012 ros Raman Marcinovicha zabaranili pradavac na kirmashy 11 chervnya 2012 u Wayback Machine Nasha Niva 1 snezhnya 2009 bil Timonov Vasilij V Belarusi zapretili roman o lyubvi ros Segodnya ua Arhiv originalu za 25 veresnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2012 BelaPAN 3 grudnya 2009 naviny by Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 5 listopada 2019 ros Elektronny Scyudzyony vyraj ad Viktara Marcinovicha bil Radio Svoboda 19 chervnya 2011 Arhiv originalu za 13 chervnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2012 Solonovich Anastasiya 16 chervnya 2011 naviny by Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 25 chervnya 2012 ros 34 MULTIMEDIA MAGAZINE 28 travnya 2013 be x old Arhiv originalu za 28 listopada 2016 Procitovano 6 listopada 2019 bil Pres sluzhba SBP 5 chervnya 2014 Nasha Niva Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 6 listopada 2019 bil Pres sluzhba GA Sayuz belaruskih pismennikay 29 travnya 2013 Soyuz biloruskih pismennikiv Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 6 listopada 2019 bil Boboed Ulyana 24 lipnya 2014 Komsomolskaya pravda Arhiv originalu za 6 listopada 2019 Procitovano 6 listopada 2019 ros Yankuta Ganna 3 chervnya 2013 be x old Arhiv originalu za 6 listopada 2019 Procitovano 6 listopada 2019 bil Garapuchik Olga 5 veresnya 2014 Nasha Niva Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 6 listopada 2019 ros martinovich by 10 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2014 Procitovano 22 zhovtnya 2014 ros citydog by Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 25 veresnya 2016 ros Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 25 veresnya 2016 ros Marina Ohrimovskaya 24 sichnya 2017 Veb zhurnal Klub Krylya Schwingen net Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 7 listopada 2019 ros tut by 12 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 7 listopada 2019 ros Best European Fiction 2011 Aleksandar Hemon Editor Colum McCann Preface Dalkey Archive Press 2010 Arhiv originalu za 25 veresnya 2012 Procitovano 25 chervnya 2012 angl Amerykanskaya perakladchyca Marcinovicha Cikavasc da ramana abumoylenaya i estetykaj i palitykaj bil Zhurnal PrajdziSvet 2 serpnya 2011 Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2012 Victor Martinovich Paranoia a Novel angl Arhiv originalu za 25 veresnya 2012 Procitovano 26 chervnya 2012 angl Viktor Martinowitsch 2014 Voland amp Quist Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 17 bereznya 2022 nim Viktor Martinowitsch 1 1 Verlag Voland amp Quist 400 s ISBN 9783863911430 z dzherela 7 listopada 2019 nim Generation bY bil Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2012 Procitovano 10 veresnya 2020 Radyyo Svaboda bil Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 10 veresnya 2020 2014 Shamrokon 16 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros PosilannyaOsobistij sajt bil arhivna kopiya Viktor Martinovich na sajti fantlab ru 4 listopada 2019 u Wayback Machine ros Viktor Martinovich na LiveLib 4 listopada 2019 u Wayback Machine ros martinovich blog u LiveJournal yakij vede Viktor Martinovich Viktor Martinovich Snova stanem chitat kogda utomyat gadzhety nedostupne posilannya ros Belorusskij yazyk kak gallyucinogen intervyu s Viktorom Martinovichem 5 listopada 2019 u Wayback Machine ros