Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марсіа́нин — це гіпотетичний житель планети Марс, тамтешнього походження чи земного. Хоча пошук доказів існування життя на Марсі триває, багато письменників-фантастів уявляли собі, яким можуть бути тамтешні організми. В фантастиці поширена тема марсіан як розумних істот, стосунки яких із землянами слугують рушійною силою сюжету творів.
| Марсіанин | |
 | |
| Місце розташування | Марс |
|---|---|
| Рідний світ | Марс у культурі |
Походження образу
Довгий час Марс претендував на найімовірніше місце перебування позаземного життя. Його поверхня, на відміну від поверхні Венери, має помітні деталі рельєфу. Ранні спостерігачі тлумачили побачені в телескопи зони як аналогії земних форм рельєфу: синьо-зелені ділянки вважалися океанами або рослинністю; що полярні шапки, які зростають і меншають впродовж сезонів, складаються з водяного снігу та льоду; мінливі візерунки пояснювалися як хмарний покрив або ліси. 1877 року астроном Джованні Скіапареллі повідомив про заплутану мережу річищ на Марсі, що в пресі було перекладено як «канали», що сприяло уявленню про них як штучні споруди. Американський астроном Персіваль Ловелл у своїх книгах «Марс» (1895), «Марс і його канали» (1906) і «Марс як місце життя» (1909) створив образ прохолодного, посушливого світу з великими червоними пустелями та кількома територіями, здатними підтримувати життя стародавньої цивілізації, яка проклала канали задля зрошення. Багато вчених ще на початку XX сторіччя вважали наявність життя на Марсі — включно з розумним людиноподібним життям — ймовірним, якщо не гарантованим. Однак фотографії, зроблені під час прольоту зонда «Марінер» у 1965 році та посадки зондів «Вікінг» у 1976 році, показали, що Марс надто холодний і має надто розріджену атмосферу, щоб підтримувати високоорганізоване життя. Дані, отримані з місій Pathfinder (1996), Global Surveyor (1996), Odyssey (2001), Mars Exploration Rover (2003), Mars Reconnaissance Orbiter (2005) і Phoenix (2007) підтвердили дані «Марінера» та «Вікінга», що в минулому на поверхні Марса текла вода і що вона все ще може перебувати у значних кількостях під поверхнею та/або на полюсах. Попри те Марс лишається найближчою до Землі планетою і найбільше схожий на Землю щодо природних умов. Це дозволяє використати Марс як метафору Землі з її проблемами.
За сучасними уявленнями, стародавній Марс був більше схожий на Землю і мав умови, сприятливі для виникнення життя. Там немає високоорганізованих організмів, проте в ґрунті можуть бути бактерії.
Розвиток образу
У більшості ранніх творів про Марс розповідається про утопічні інопланетні суспільства. Марс є домом для такої цивілізації в романі Персі Грега «Крізь зодіак» (1880), а в романі Роберта Кромі «Поринання в космос» (1890) поєднано соціологічну критику з історією міжпланетного кохання. Анонімна книга «Політика та життя на Марсі» (1883) підкреслює занепокоєння фемінізмом. Розвинена марсіанська цивілізація створює тло для пригод у «Запечатаному пакеті містера Незнайомця» (1889) Г'ю Макколла, і в «Подорожі на Марс» Густава В. Поупа (1894).
Курд Лассвіц у романі «На двох планетах» (1897) зобразив як високорозвинені марсіани, що побудували в себе утопічне суспільство, відвідують Землю. Вони поширюють свої технології та насаджують новий лад, перетворюючи Землю на процвітаючу, але підлеглу планету.
Того ж року Герберт Велз написав роман «Війна світів», у якому описується вторгнення марсіан на Землю. Велз зобразив марсіан як схожих на восьминогів кволих істот, залежних від своїх машин. Змальована ним воєнна міць загарбників, які розглядають людей як джерело їжі, нездоланна для землян, проте виявляється марною проти земних бактерій. Невдовзі Гарретт Патнем Сервісс написав продовження під назвою «Завоювання Едісоном Марса» (1898), в якому земляни здійснюють успішну контратаку на Марс. Твір Сервісса також містить ідею палеоконтакту, оскільки жителі Марса там у давнину викрали людей з Землі, щоб перетворити на своїх рабів.
Існувала тема реінкарнації на Марсі, як у книзі «Уранія» Камілла Фламмаріона (1889) або «Впевненість майбутнього життя на Марсі» Луїса Поупа Гратакапа (1903). В багатьох ранніх історіях про Марс описується як «людина з Марса» відвідує Землю. Так, у «Людина з Марса» (1891) Томаса Блота критикувалася релігія, в Генрі Даудінг у «Людині з Марса, або Служіння заради служіння» (1910) пропагував християнський активізм. Найбільш комерційно успішною з цих історій була п'єса Річарда Ґентоні «Послання з Марса» (1899), у якій марсіанин прибуває уві сні, щоб змінити характер скупого астронома-любителя; п'єса довго демонструвалася в Лондоні та Нью-Йорку, була двічі екранізована та новелізована Лестером Лурганом у 1912 році.
Едгар Барроуз започаткував у 1912 році серію про Барсум — Марс, куди містичним чином потрапляють земляни, стаючи там героями. Барроуз продовжував традиції тогочасних пригодницьких романів, але переніс дію на іншу планету, населену розвиненими цивілізаціями, що перебувають у занепаді. Десятиліттями пізніше Майкл Муркок наслідував ці книги в трилогії «Кейн зі Старого Марса», починаючи з роману «Воїни Марса» (1965).
У епоху розквіту палп-журналів у літературі панував образ злих марсіан. Прикладами слугують «Лихо з Марса» (1928) Клер Вінгер Гарріс, «Монстри Марса» (1931) Едмонда Гамілтона «Марс колонізує» (1935) Майлза Дж. Бреєра. Зображення в цих творах марсіан стали кліше для образу інопланетян у наступні роки. На противагу Клайв Стейплз Лююїс у романі (1938) показав марсіан звіроподібними, проте духовно чистими, шляхетними істотами. На Марсі живуть кілька рас, які мають свої спеціалізації, але складають єдине гармонійне суспільство.
У творчості Лі Брекетт Марс опиняється під загрозою через землян, як у «Тіні над Марсом» (1944). Згодом Рей Бредбері продовжив романтизацію Марса в «Марсіанських хроніках» (1950). У його оповіданнях Марс мертвий, але земляни бачать власне минуле в залишках тамтешньої цивілізації. Декільком іншим письменникам вдалося відобразити подібну атмосферу, зокрема Кліффорду Сімаку у «Семеро повернулися» (1950) і Джеймсу Балларду в «Гробницях часу» (1963).
У 1950-х роках романтика екзотичного Марса здебільшого залишилася позаду, оскільки панівною темою стали проблеми колонізації планети, де бракує води та кисню, як у «Пісках Марса» (1951) Артура Кларка, «Червоній планеті» (1949) Роберта Гайнлайна «Місії на Марс» (1955) Патріка Мура. Виникли нові теми, які згодом стали основними елементами міфу про Марс, включаючи повстання марсіанської колонії проти земного панування, фізіологічну адаптацію людини до марсіанських умов і суперечки між прихильниками тераформування та тими, хто віддає перевагу Марсу в його природному стані. Наприклад, «Людина плюс» (1976) Фредеріка Пола похмуро показує становлення кіборга-колоніста. Негостинний Марс показано понурою тюремною колонією в антиутопічному «Прощавай, земне блаженство» (1966) Девіда Комптона. Корінні форми життя часто фігурують у цих романах, але небагато з них ворожі до людей. «Марсіанський інка» (1976) Яна Вотсона (1976) описує дивовижно адаптивні марсіанські мікроби, тоді як «У залі марсіанських королів» (1977) Джона Варлі стверджується, що давня марсіанська раса перебуває в сплячці. Але загалом тема марсіан стала менш активно використовуватися в фантастиці через результати досліджень, отримані з реальних космічних апаратів.
Однак у середині 1980-х років інтерес до експедицій на Марс і колонізації почав відроджуватися. Зокрема це відбулося через реальні проєкти висадки людини на Марсі. Тема розроблялася у «Фронтері» (1984) Льюїса Шайнера. Теоретик теорії змови Річард Гоугланд посприяв інтересу громадськості до червоної планети своєю книгою «Пам'ятники Марса: Місто на межі вічності» (1987), стверджуючи, що там є штучні споруди, зокрема «Обличчя». 1989 року — у двадцяту річницю першої висадки на Місяць, президент США Джордж Буш окреслив план пілотованої місії на Марс до 2019 року. Такі романи, як «Марсіанська веселка» (1991) Роберта Форварда описують труднощі польоту на Марс, зокрема політичні, як у «На Марс» (1993) Грега Беара. На тему тераформування планети Кім Робінсон написав трилогію: «Червоний Марс» (1992), «Зелений Марс» (1993) і «Блакитний Марс» (1996).
Вторгнення технологічно розвинених марсіан стало слугувати для сатиричних цілей, як у «Дню, коли прийшли марсіани» Фредеріка Пола (1988), але небезпеку вторгнення мікробного марсіанського показано у «Таємниці життя» Пола Дж. Маколі (2001) і це стає приводом для чорного гумору в романі Ріка Муді «Чотири пальці смерті» (2010). Виникли й деякі оригінальні ідеї розвитку Марса. В Роберта Чарльза Вілсона у «Вісі» (2005), багатотисячолітній проєкт терраформування Марса вдається завершити за лічені дні. В «Каріатиді» (2009) Брюса Стерлінга Китай планує колонію на Марсі, розвиваючи флору та фауну під куполом. У «Тихій війні» (2008) Пола Дж. Маколі і продовженнях «Сади сонця» (2009) і «У пащі кита» (2012) Земля знищила бунтівну колонію Марса, що змусило вцілілих заселити марсіанські супутники. В «І прокинеться Левіафан» (2011) Джеймса Корі Марс утворює одну з протиборчих сил у Сонячної системи проти Землі та жителів астероїдів.
Примітки
- SFE: Mars. sf-encyclopedia.com. Процитовано 28 квітня 2023.
- Hauser-Rochester, Scott (9 листопада 2015). Why is science fiction so obsessed with Mars?. Futurity (амер.). Процитовано 29 квітня 2023.
- @NatGeoUK (6 грудня 2022). Life just might exist on Mars after all. National Geographic (en-gb) . Процитовано 30 квітня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marsia nin ce gipotetichnij zhitel planeti Mars tamteshnogo pohodzhennya chi zemnogo Hocha poshuk dokaziv isnuvannya zhittya na Marsi trivaye bagato pismennikiv fantastiv uyavlyali sobi yakim mozhut buti tamteshni organizmi V fantastici poshirena tema marsian yak rozumnih istot stosunki yakih iz zemlyanami sluguyut rushijnoyu siloyu syuzhetu tvoriv Marsianin Misce roztashuvannyaMars Ridnij svitMars u kulturiPohodzhennya obrazuKarta Marsa yak vin uyavlyavsya naprikinci XIX st Dokladnishe Zhittya na Marsi Dovgij chas Mars pretenduvav na najimovirnishe misce perebuvannya pozazemnogo zhittya Jogo poverhnya na vidminu vid poverhni Veneri maye pomitni detali relyefu Ranni sposterigachi tlumachili pobacheni v teleskopi zoni yak analogiyi zemnih form relyefu sino zeleni dilyanki vvazhalisya okeanami abo roslinnistyu sho polyarni shapki yaki zrostayut i menshayut vprodovzh sezoniv skladayutsya z vodyanogo snigu ta lodu minlivi vizerunki poyasnyuvalisya yak hmarnij pokriv abo lisi 1877 roku astronom Dzhovanni Skiaparelli povidomiv pro zaplutanu merezhu richish na Marsi sho v presi bulo perekladeno yak kanali sho spriyalo uyavlennyu pro nih yak shtuchni sporudi Amerikanskij astronom Persival Lovell u svoyih knigah Mars 1895 Mars i jogo kanali 1906 i Mars yak misce zhittya 1909 stvoriv obraz proholodnogo posushlivogo svitu z velikimi chervonimi pustelyami ta kilkoma teritoriyami zdatnimi pidtrimuvati zhittya starodavnoyi civilizaciyi yaka proklala kanali zadlya zroshennya Bagato vchenih she na pochatku XX storichchya vvazhali nayavnist zhittya na Marsi vklyuchno z rozumnim lyudinopodibnim zhittyam jmovirnim yaksho ne garantovanim Odnak fotografiyi zrobleni pid chas prolotu zonda Mariner u 1965 roci ta posadki zondiv Viking u 1976 roci pokazali sho Mars nadto holodnij i maye nadto rozridzhenu atmosferu shob pidtrimuvati visokoorganizovane zhittya Dani otrimani z misij Pathfinder 1996 Global Surveyor 1996 Odyssey 2001 Mars Exploration Rover 2003 Mars Reconnaissance Orbiter 2005 i Phoenix 2007 pidtverdili dani Marinera ta Vikinga sho v minulomu na poverhni Marsa tekla voda i sho vona vse she mozhe perebuvati u znachnih kilkostyah pid poverhneyu ta abo na polyusah Popri te Mars lishayetsya najblizhchoyu do Zemli planetoyu i najbilshe shozhij na Zemlyu shodo prirodnih umov Ce dozvolyaye vikoristati Mars yak metaforu Zemli z yiyi problemami Za suchasnimi uyavlennyami starodavnij Mars buv bilshe shozhij na Zemlyu i mav umovi spriyatlivi dlya viniknennya zhittya Tam nemaye visokoorganizovanih organizmiv prote v grunti mozhut buti bakteriyi Rozvitok obrazuMarsianin u Vijni svitiv Gerberta Velza 1906 r U bilshosti rannih tvoriv pro Mars rozpovidayetsya pro utopichni inoplanetni suspilstva Mars ye domom dlya takoyi civilizaciyi v romani Persi Grega Kriz zodiak 1880 a v romani Roberta Kromi Porinannya v kosmos 1890 poyednano sociologichnu kritiku z istoriyeyu mizhplanetnogo kohannya Anonimna kniga Politika ta zhittya na Marsi 1883 pidkreslyuye zanepokoyennya feminizmom Rozvinena marsianska civilizaciya stvoryuye tlo dlya prigod u Zapechatanomu paketi mistera Neznajomcya 1889 G yu Makkolla i v Podorozhi na Mars Gustava V Poupa 1894 Kurd Lassvic u romani Na dvoh planetah 1897 zobraziv yak visokorozvineni marsiani sho pobuduvali v sebe utopichne suspilstvo vidviduyut Zemlyu Voni poshiryuyut svoyi tehnologiyi ta nasadzhuyut novij lad peretvoryuyuchi Zemlyu na procvitayuchu ale pidleglu planetu Togo zh roku Gerbert Velz napisav roman Vijna svitiv u yakomu opisuyetsya vtorgnennya marsian na Zemlyu Velz zobraziv marsian yak shozhih na vosminogiv kvolih istot zalezhnih vid svoyih mashin Zmalovana nim voyenna mic zagarbnikiv yaki rozglyadayut lyudej yak dzherelo yizhi nezdolanna dlya zemlyan prote viyavlyayetsya marnoyu proti zemnih bakterij Nevdovzi Garrett Patnem Serviss napisav prodovzhennya pid nazvoyu Zavoyuvannya Edisonom Marsa 1898 v yakomu zemlyani zdijsnyuyut uspishnu kontrataku na Mars Tvir Servissa takozh mistit ideyu paleokontaktu oskilki zhiteli Marsa tam u davninu vikrali lyudej z Zemli shob peretvoriti na svoyih rabiv Isnuvala tema reinkarnaciyi na Marsi yak u knizi Uraniya Kamilla Flammariona 1889 abo Vpevnenist majbutnogo zhittya na Marsi Luyisa Poupa Gratakapa 1903 V bagatoh rannih istoriyah pro Mars opisuyetsya yak lyudina z Marsa vidviduye Zemlyu Tak u Lyudina z Marsa 1891 Tomasa Blota kritikuvalasya religiya v Genri Dauding u Lyudini z Marsa abo Sluzhinnya zaradi sluzhinnya 1910 propaguvav hristiyanskij aktivizm Najbilsh komercijno uspishnoyu z cih istorij bula p yesa Richarda Gentoni Poslannya z Marsa 1899 u yakij marsianin pribuvaye uvi sni shob zminiti harakter skupogo astronoma lyubitelya p yesa dovgo demonstruvalasya v Londoni ta Nyu Jorku bula dvichi ekranizovana ta novelizovana Lesterom Lurganom u 1912 roci Ilyustraciya do prigod Dzhona Kartera v zhurnali Amazing Stories 1941 r Edgar Barrouz zapochatkuvav u 1912 roci seriyu pro Barsum Mars kudi mistichnim chinom potraplyayut zemlyani stayuchi tam geroyami Barrouz prodovzhuvav tradiciyi togochasnih prigodnickih romaniv ale perenis diyu na inshu planetu naselenu rozvinenimi civilizaciyami sho perebuvayut u zanepadi Desyatilittyami piznishe Majkl Murkok nasliduvav ci knigi v trilogiyi Kejn zi Starogo Marsa pochinayuchi z romanu Voyini Marsa 1965 U epohu rozkvitu palp zhurnaliv u literaturi panuvav obraz zlih marsian Prikladami sluguyut Liho z Marsa 1928 Kler Vinger Garris Monstri Marsa 1931 Edmonda Gamiltona Mars kolonizuye 1935 Majlza Dzh Breyera Zobrazhennya v cih tvorah marsian stali klishe dlya obrazu inoplanetyan u nastupni roki Na protivagu Klajv Stejplz Lyuyuyis u romani 1938 pokazav marsian zviropodibnimi prote duhovno chistimi shlyahetnimi istotami Na Marsi zhivut kilka ras yaki mayut svoyi specializaciyi ale skladayut yedine garmonijne suspilstvo U tvorchosti Li Brekett Mars opinyayetsya pid zagrozoyu cherez zemlyan yak u Tini nad Marsom 1944 Zgodom Rej Bredberi prodovzhiv romantizaciyu Marsa v Marsianskih hronikah 1950 U jogo opovidannyah Mars mertvij ale zemlyani bachat vlasne minule v zalishkah tamteshnoyi civilizaciyi Dekilkom inshim pismennikam vdalosya vidobraziti podibnu atmosferu zokrema Kliffordu Simaku u Semero povernulisya 1950 i Dzhejmsu Ballardu v Grobnicyah chasu 1963 U 1950 h rokah romantika ekzotichnogo Marsa zdebilshogo zalishilasya pozadu oskilki panivnoyu temoyu stali problemi kolonizaciyi planeti de brakuye vodi ta kisnyu yak u Piskah Marsa 1951 Artura Klarka Chervonij planeti 1949 Roberta Gajnlajna Misiyi na Mars 1955 Patrika Mura Vinikli novi temi yaki zgodom stali osnovnimi elementami mifu pro Mars vklyuchayuchi povstannya marsianskoyi koloniyi proti zemnogo panuvannya fiziologichnu adaptaciyu lyudini do marsianskih umov i superechki mizh prihilnikami teraformuvannya ta timi hto viddaye perevagu Marsu v jogo prirodnomu stani Napriklad Lyudina plyus 1976 Frederika Pola pohmuro pokazuye stanovlennya kiborga kolonista Negostinnij Mars pokazano ponuroyu tyuremnoyu koloniyeyu v antiutopichnomu Proshavaj zemne blazhenstvo 1966 Devida Komptona Korinni formi zhittya chasto figuruyut u cih romanah ale nebagato z nih vorozhi do lyudej Marsianskij inka 1976 Yana Votsona 1976 opisuye divovizhno adaptivni marsianski mikrobi todi yak U zali marsianskih koroliv 1977 Dzhona Varli stverdzhuyetsya sho davnya marsianska rasa perebuvaye v splyachci Ale zagalom tema marsian stala mensh aktivno vikoristovuvatisya v fantastici cherez rezultati doslidzhen otrimani z realnih kosmichnih aparativ Koloniya lyudini na Marsi uyavlennya hudozhnika Odnak u seredini 1980 h rokiv interes do ekspedicij na Mars i kolonizaciyi pochav vidrodzhuvatisya Zokrema ce vidbulosya cherez realni proyekti visadki lyudini na Marsi Tema rozroblyalasya u Fronteri 1984 Lyuyisa Shajnera Teoretik teoriyi zmovi Richard Gougland pospriyav interesu gromadskosti do chervonoyi planeti svoyeyu knigoyu Pam yatniki Marsa Misto na mezhi vichnosti 1987 stverdzhuyuchi sho tam ye shtuchni sporudi zokrema Oblichchya 1989 roku u dvadcyatu richnicyu pershoyi visadki na Misyac prezident SShA Dzhordzh Bush okresliv plan pilotovanoyi misiyi na Mars do 2019 roku Taki romani yak Marsianska veselka 1991 Roberta Forvarda opisuyut trudnoshi polotu na Mars zokrema politichni yak u Na Mars 1993 Grega Beara Na temu teraformuvannya planeti Kim Robinson napisav trilogiyu Chervonij Mars 1992 Zelenij Mars 1993 i Blakitnij Mars 1996 Vtorgnennya tehnologichno rozvinenih marsian stalo sluguvati dlya satirichnih cilej yak u Dnyu koli prijshli marsiani Frederika Pola 1988 ale nebezpeku vtorgnennya mikrobnogo marsianskogo pokazano u Tayemnici zhittya Pola Dzh Makoli 2001 i ce staye privodom dlya chornogo gumoru v romani Rika Mudi Chotiri palci smerti 2010 Vinikli j deyaki originalni ideyi rozvitku Marsa V Roberta Charlza Vilsona u Visi 2005 bagatotisyacholitnij proyekt terraformuvannya Marsa vdayetsya zavershiti za licheni dni V Kariatidi 2009 Bryusa Sterlinga Kitaj planuye koloniyu na Marsi rozvivayuchi floru ta faunu pid kupolom U Tihij vijni 2008 Pola Dzh Makoli i prodovzhennyah Sadi soncya 2009 i U pashi kita 2012 Zemlya znishila buntivnu koloniyu Marsa sho zmusilo vcililih zaseliti marsianski suputniki V I prokinetsya Leviafan 2011 Dzhejmsa Kori Mars utvoryuye odnu z protiborchih sil u Sonyachnoyi sistemi proti Zemli ta zhiteliv asteroyidiv PrimitkiSFE Mars sf encyclopedia com Procitovano 28 kvitnya 2023 Hauser Rochester Scott 9 listopada 2015 Why is science fiction so obsessed with Mars Futurity amer Procitovano 29 kvitnya 2023 NatGeoUK 6 grudnya 2022 Life just might exist on Mars after all National Geographic en gb Procitovano 30 kvitnya 2023