Любецька марка (нім. Lübsche Марк, Lübeck Mark, лат. Marca Lubicensis) — з 1359 року грошово-вагова, а з 1502 року грошова одиниця Ганзейського міста Любека. Останні марки Любека карбувалися у 1914 році.
Любецька марка | |||
---|---|---|---|
Lübische Mark, Lübeck Mark (нім.) | |||
| |||
Територія обігу | |||
Емітент | Вільне Ганзейське місто Любек | ||
Історія | |||
Дата | 1502 | ||
Початок вилучення | 1914 | ||
Історія
У документах 1255 року в монетній угоді згадуються міста Любек і Гамбург. В угоді говориться, що надається дозвіл на спільне карбування монет з 34 футів на марку срібла. Гамбург, Любек, Вісмар і Люнебург дотримуються угоди. Ганзейське місто Росток, Штральзунд, Грайфсвальд, князівства Померанія та Мекленбург, Шлезвіг-Гольштейн дотримуються угоди частково. Повне право на карбування монет місто Любек отримує у 1226 році, місто Штаде — у 1272, Люнебург — у 1293, Кіль — у 1318, Гановер — у 1322, Штеттин — у 1345, Вісмар — у 1359. У 1293 році у Гамбурзі використовували позичений монетний штемпель у міста Любека. У 1325 році граф Гольштейн продав Гамбургу штемпель. У 1325 Південні міста Грайфсвальд, Анклам, Штральзунд і Росток набувають право на карбування монет. У 1304—1305 роках за тим самим стандартом карбування з'явився оновлений контракт. У 1329 році було викарбувано з марки щирого срібла монети на суму 3 любецькі марки 2 шилінги 8 пфенігів, але вже в 1346 році прирівнювалися до 3 любецьких марок, 9 шилінгів та 8 пфенігів. У 1372 до 4 любецьких марок 2 шилінгів та 4 пфенігів. У 1375 році до 4 марок 3 шилінгів, при цьому зазначається, що срібло грошових знаків Любека було тільки 14¼ лотів, в той час, коли марка коштувала 7 квентінів, і ця марка називалась еталонною. У 1356 році курфюрсти, ті що мали в запасах золоті зливки, отримали право на карбування золотих монет. Як для Любека, так і для інших держав, товарообмін базувався в основному на сріблі. Але у Любеку карбували і золоті гульдени ще з 1340 року. В цьому ж році курфюрст Людвіг IV Баварський ввів у Любеку золотой монетний стандарт. У 1358 році Ганзейська унія створила свій адміністративний центр в Любеку — Королівство Ганзи. У 1373 та у 1379 роках Гамбург, Вісмар і Любек припинили використовувати монетну систему Людвіга IV Баварського. З 1379 року любецька марка стала основною грошово-ваговою одиницею в торгівлі з регіонами Балтійського моря. У Любеку до 16-лотного срібла стали додавати 3 лоти міді. Тож 3 марки та 2 шилінги стали дорівнювати 608 пфенігам, або 152 віттенам (білі пфенінги (нім. Witten). Ці 152 віттени з 12-лотовою срібною маркою відповідали 4 маркам любецьким 3 шилінгам та 7 пфенігам і дорівнювали 810⅔ пфенігам, або 202⅔ віттенам еталоної марки. Так у 1384 та 1387 роках з марки щирого срібла виробили 180 віттенів, що становило 45 частин марки. З цією підміною не збігалися результати досліджень, згідно з якими в XIX столітті було доведене існування відповідних монет. В іншій частині Нижньої Німеччини, де діяла валюта Любека, карбувалися здебільшого пфеніги та шилінги, а також віттени, плапери та гроши. Згідно з цими дослідженнями не зовсім зрозуміло, чи були ті всі монети повновартісними. Марки, шилінги та віттени мали бути обіговими монетами, але при цьому дозволялися в обігу і пфеніги, плаферти та решта розмінних монет. Карбувався шилінг Любека з 1432 та марка з 1502 років, лише відтоді вони стали повноцінними обіговими монетами.
Монетарна політика Любека та Гамбурга
Монетна система Любека Венденського карбування (приблизно 1379—1569 роки), яка базувалася на основі срібної грошової одиниці з розподілом: 1 марка Любека = 16 шилінгам = 192 пфенігам Любека; 1 шилінг = 12 пфенігам; 1 віттен = 4 пфенігам. З 1410 року) та 1 блаферт = 2 пфенігам.
У 1502 були викарбувані перші марки Любека номіналами в 2⁄3 марки (14,4 г срібла) та 1⁄20 марки (7,15 г срібла (6,7 г щирого срібла). У 1506 році Гамбург дає дозвіл на карбування нових віттенів, плаффертів та пфенігів. 208 віттенів у співвідношенні до марки в 5-лотах срібла та 1 грен 628 пфенігів 3 віттени дорівнювали 1 еталонній марці. 1 еталонна срібна марка рівнялася 13 базовим маркам або 2633⅕ пфенігам, або 11 шилінгам. Того ж року, всі морські міста вирішують замінити 3 різні марки на талер, як більш конкурентну срібну грошову одиницю. Було запропоновано за законом Грешема ввести до обігу третій погіршений варіант 1515 року (1 еталонна срібна марка = 212 шилінгів. (13¼ вагових марок). У 1519 Гамбург викарбував перший монетний гульден із 8 талерів з 15-лотових марок. 8 талерів 8 марок любецьких та 6 4⁄10 пфенігів дорівнювали 1 еталонній марці.
Хронологія подальшого розвитку монетних систем
- 1524: Перше імператорське (есслінгер (нім. Esslinger)) монетарне упорядковування Карлом V, яким визначали вагу за кельнською ваговою маркою — 233,856 г на 1 еталонну марку. Ця вага зберігалась до 1857 року, решта правил карбування залишаються незмінними.
- 1533: 1 йохімсталер = 2 любецьким маркам та 13 пфенігам = 45 шилінгам.
- 1537: За саксонським зразком, за дорученням бургомістра Ніколауса Бремзе, Любек дозволив карбувати бремзталер іншим державам.
- 1546: Разом з об'єднаним талером вперше почали карбувалися чужі срібні монети.
- 1551: Друге монетарне упорядкування: 1 гульден = 1 гульденгрошу = 1½ любецькій марці = 24 шилінгам (1 шилінг — 0,93 г щирого срібла). Вартість 1 гроша 3 пфенінгів відповідало 20 базовим гульденам.
- 1554: Третє Державне монетарне упорядкування: 1 рейнський гульден = 2 любецьким маркам = 32 шилінгам.
- 1559: 1 шилінг = 19,6 асам (0,94 г щирого срібла).
- 1564: 258 талера Любека 2 шилінги = 500 любецьким маркам, або 1 талер = 31 шилінгам.
- 1567: Відокремлення Нижньої Саксонії від держав монетарної політики, позбавило любецький шилінг можливості існувати, через те, що він більше не відповідав державному монетарному упорядкуванню. Проте Любек та Гамбург укріпили шилінг.
- 1571: 1 любецька марка = ½ талерам, або 1 талер = 32 шилінгам.
- 1583: 1 рейнський гульден = 1 любецькій марці 4 шилінгам = 20 шилінгам.
- 1620: монетарна домовленість між Любеком, Мекленбургом, Гамбургом та Бременом. Згідно з угодою марка Любека отримала свій символ:
Курс до Золотих монет:
1 розеннобель = 11 любецьким маркам 8 шилінгам; 1 енгелот = 2 золотим гульденам = 7 любецьким маркам 4 шилінгам; 1 дукат, або угорський гульден = 4 маркам 12 шилінгам.
Курс до Срібних монет:
1 есллігнталер = 3 любецьким маркам = 24 подвійним шилінгам = 48 шилінгам; 1 хрестовий талер, або «товстий» талер (нім. Dicker Taler) = 3 любецьким маркам 3 шилінгам; 1 есслігнгульден = 2 любецьким маркам 10 шилінгам;
- 1667: Гамбург додає до срібла, як основу — олово.
- 1670: Щоб розпочати карбувати 1- та 2-марочні монети, міста Любек та Гамбург покращили данські 2-, 4-марочні монети та срібні гульдени. Було викарбувано більше ніж 1660 схожих монет у Ольденбурзі та Бремені. Пізніше ці монети стали подібними до монет Данії та Шлезвіга-Гольштейна. При розгляді вагових зразків з оловом розглянулося таке порівняння: 1 базовий талер = 7⁄6 есллігнталера = 3½ любецькій марці = 56 шилінгам; 1 особливий талер = 9 фусталерам, любецький талер з додатком олова 10½ фусталерів, тобто 31½ базової марки.
- 1669: карбування 4-шилінгових монет з 34 фусмарок.
- 1673-1678: 2-шилінгові монети з 32 фусмарок.
- 1675: 1-, 2- маркові монети з 30 фусмарок.
- 1687: 2 шилінгові монети з 34½ фусмарок.
- 1689: 31½ вагова марка з неякісного металу, також 1- та 2-марочні монети, з олов'яної основи дорівнювали 35 ваговим маркам у монетах на 2 шилінги.
- 1693: Любецька марка стає основною грошовою одиницею Данії й ділиться на 11⅓ основних талерів.
- 1723: Викарбувана монета номіналом у 2 марки. На сьогодні одна з найрідкісніших і найдорожчих монет Любека.
- 1726: 1 особливий талер = 1⅓ есслігнталер = 2 місцевим гульденам = 4 любецьким маркам = 64 шилінгам (2-марочні монети й далі називаються гульдени). Особливий талер в 9 фусталерах (державний талер почав карбуватися з 1566/1571 років), державний талер в лейпцигських 12 основних талерах або 36 основних марок).
- 1726—1848: На зміну основній марці приходить валютна марка Любека: 34 валютні марки = 1 кельнській марці зі щирого срібла = 42 данським маркам; 1 валютна марка (6,878 г) = ⅓ валютному талеру (11 базових талерів); 17 валютних марок = 7 пруським талерам; 68 валютних марок = 49 гульденів (24½ південнонімецьких базових гульденів); 17 валютних марок = 10 гульденів (20 австрійських базових гульденів); 100 банківських марок = 122,523 валютних марки = 40,841 валютних талерів. Проте, монетна система 1726 року полягала у встановленні стабільного курсу: 100 банківських марок на 116 валютних марок, за яким значно було переоцінено валютну марку. Це привело в першу чергу до того, що після обігу срібних грошей на їхні замінники, що рівноцінні данським грошовим одиницям, була розв'язана торговельна війна. Гамбург видав цілу низку рівноцінних обмінних акцій. Очікуваний результат (так, як і прогнозувалось раніше по закону Грешема) — переоцінені валютні грошові одиниці були лише для зайвого оподаткування міст. Валютний талер = 3 марки, 2 марки (гульдени) та марки карбувалися на основі 34 базових марок; Шилінгові монети на 36 базових марках стають як і зекслінги та драйлінги по 38 базових марок; 1 валютна марка = 16 шилінгам, 1 валютний талер = 48 шилінгам. Валютне переоцінення продовжується до 1726 у Лауенбурзі, та до 1763 у Мекленбурзі-Шверіні.
- 1769: Базовий розподіл курсу Гармурга: 27 5⁄8 в рівноцінності до 16 шилінгів = 9 5⁄24 імператорським талерам 48 шилінгам = 13 13⁄16 гульденам = 1 еталонній кельнській марці.
- 1777: Альтонський основний курс: 27¾ основних марок = 9¼ еслігталерам = 13 7⁄8 гульденів = 1 еталонній кельнській марці.
- 1821 Прусська грошова реформа: 5 валютних марок = 80 шилінгам = 1 подвійному талеру (пізніше подвійний талер замінився у Гамбурзі на 5 марок)
- 1834 набуває чинності митне об'єднання.
- 1848: 35 валютних марок = 1 кельнській марці щирого срібла = 42 данським маркам; 1 валютна марка (6,682 г) = 1⅕ данській марці; 100 банківських марок = 126,126 валютним маркам = 42,042 валютному талеру.
Монетні реформи 1871 та 1873 років
Згідно з монетною реформою 1871 року обігові срібні монети земель обмінювалися за курсом на нові марки Німецької імперії. 1 данська марка (0,358 г щирого золота) була відповідною до 1 нової валютної марки (0,430 г щирого золота). У фактичному обігу срібла (6,682 г щирого срібла в марці) обмінні процеси орієнтувалися на еквівалентність золота до срібла 1:15,5. Це відношення стосувалося старих грошових одиниць. Для нових золотих монет срібні монети стали розмінними монетами. Так старий валютний талер Любека в 48 шилінгів став розмінною монетою для 3 валютних марок. Новим валютним талером на недовгий час став північнонімецький талер, який прирівнювався до 2½ валютних талерів інших земель, або дорівнював 40 шилінгам (Пізніше по вазі він дорівнював 3 маркам і перебував у обігу до 1907 року включно.). 1 старий талер = 1 валютному талеру Гамбурга, чи талер Любека, який дорівнював 3 валютним маркам = 5⁄8 державним банківським талерам = ⅘ особливим талерам = 1⅕ пруському талеру = 3⅗ державній марці. З 1871 року любецька марка дорівнювала 100 пфенігам.
Література
- Jesse, W., Der Wendische Münzverein, Lübeck: Hansischer Geschichtsverein, 1928.
- Masch, G.M.C., Der Münzfund von Rüst und die Wittenpfennige des 14. Jahrhunderts, in: Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde, Bd. 15, 1850, S. 335—353.
- North, M., Von Akte bis Zoll, Ein Historisches Lexikon des Geldes, München, 1995.
- Rittmann, H., Deutsche Geldgeschichte 1484—1914, München 1975
- Dieter Dummler: Die Münzsammlung der Reichs- und Hansestadt Lübeck. (= Handel, Geld und Politik. Heft 12). Lübeck 2012, .
- Dieter Dummler: Siebenhundert Jahre Geldwesen in Lübeck. Hrsg. vom Archiv der Hansestadt Lübeck, Heft 24, Lübeck: Schmidt-Römhild 2015 .
- Heinrich Behrens: Die Münzen und Medaillen der Stadt und des Bisthums Lübeck. Lübeck 1905.
- Wilhelm Jesse: Der Wendische Münzverein. Neudruck mit Nachträgen und Verbesserungen, Braunschweig 1967, DNB 457098694.
- Herbert Rittmann: Über die historische Entwicklung der Stadt Lübeck und ihre geldgeschichtliche Bedeutung. In: Geldgeschichtliche Nachrichten. November 1971, S. 358—360.
- Gerhard Schön: Deutscher Münzkatalog 18. Jahrhundert. 3. Auflage. Battenberg Verlag, München 2002, , S. 519—522.
- Wolfgang Trapp: Kleines Handbuch der Münzkunde und des Geldwesens in Deutschland. Reclam Verlag, Stuttgart 1999, .
Вікіпосилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монети Любека |
Джерела
- Любецька монетна система [ 15 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Bestand der Sammlung Lübecker Münzen im Stadtarchiv Lübeck [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Hamburgisches Urkundenbuch (1842), Bd. I, No. DXCI, S. 487f. sowie Lübeckisches Urkundenbuch (1843), 1. Abt., 1. Teil, No. CCXVIII, S. 198 f.
- Krünitz, J. G., Oekonomische Encyklopädie oder allgemeines System der Staats- Stadt- Haus- und Landwirthschaft, 242 Bände, 1773–1858, vor allem Bd. 97, S. 357–439.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubecka marka nim Lubsche Mark Lubeck Mark lat Marca Lubicensis z 1359 roku groshovo vagova a z 1502 roku groshova odinicya Ganzejskogo mista Lyubeka Ostanni marki Lyubeka karbuvalisya u 1914 roci Lyubecka marka Lubische Mark Lubeck Mark nim Derzhavna marka Ganzejskih Vilnih mist Lyubeka Gamburga Vismara ta Lyuneburga 1549 roku Teritoriya obigu Emitent Vilne Ganzejske misto Lyubek Istoriya Data 1502 Pochatok viluchennya 1914 Div takozh LyubeckaIstoriyaOdna z pershih obigovih marok Lyubeka ta Gamburga Zolotij gulden 1341 rik U dokumentah 1255 roku v monetnij ugodi zgaduyutsya mista Lyubek i Gamburg V ugodi govoritsya sho nadayetsya dozvil na spilne karbuvannya monet z 34 futiv na marku sribla Gamburg Lyubek Vismar i Lyuneburg dotrimuyutsya ugodi Ganzejske misto Rostok Shtralzund Grajfsvald knyazivstva Pomeraniya ta Meklenburg Shlezvig Golshtejn dotrimuyutsya ugodi chastkovo Povne pravo na karbuvannya monet misto Lyubek otrimuye u 1226 roci misto Shtade u 1272 Lyuneburg u 1293 Kil u 1318 Ganover u 1322 Shtettin u 1345 Vismar u 1359 U 1293 roci u Gamburzi vikoristovuvali pozichenij monetnij shtempel u mista Lyubeka U 1325 roci graf Golshtejn prodav Gamburgu shtempel U 1325 Pivdenni mista Grajfsvald Anklam Shtralzund i Rostok nabuvayut pravo na karbuvannya monet U 1304 1305 rokah za tim samim standartom karbuvannya z yavivsya onovlenij kontrakt U 1329 roci bulo vikarbuvano z marki shirogo sribla moneti na sumu 3 lyubecki marki 2 shilingi 8 pfenigiv ale vzhe v 1346 roci pririvnyuvalisya do 3 lyubeckih marok 9 shilingiv ta 8 pfenigiv U 1372 do 4 lyubeckih marok 2 shilingiv ta 4 pfenigiv U 1375 roci do 4 marok 3 shilingiv pri comu zaznachayetsya sho sriblo groshovih znakiv Lyubeka bulo tilki 14 lotiv v toj chas koli marka koshtuvala 7 kventiniv i cya marka nazivalas etalonnoyu U 1356 roci kurfyursti ti sho mali v zapasah zoloti zlivki otrimali pravo na karbuvannya zolotih monet Yak dlya Lyubeka tak i dlya inshih derzhav tovaroobmin bazuvavsya v osnovnomu na sribli Ale u Lyubeku karbuvali i zoloti guldeni she z 1340 roku V comu zh roci kurfyurst Lyudvig IV Bavarskij vviv u Lyubeku zolotoj monetnij standart U 1358 roci Ganzejska uniya stvorila svij administrativnij centr v Lyubeku Korolivstvo Ganzi U 1373 ta u 1379 rokah Gamburg Vismar i Lyubek pripinili vikoristovuvati monetnu sistemu Lyudviga IV Bavarskogo Z 1379 roku lyubecka marka stala osnovnoyu groshovo vagovoyu odiniceyu v torgivli z regionami Baltijskogo morya U Lyubeku do 16 lotnogo sribla stali dodavati 3 loti midi Tozh 3 marki ta 2 shilingi stali dorivnyuvati 608 pfenigam abo 152 vittenam bili pfeningi nim Witten Ci 152 vitteni z 12 lotovoyu sribnoyu markoyu vidpovidali 4 markam lyubeckim 3 shilingam ta 7 pfenigam i dorivnyuvali 810 pfenigam abo 202 vittenam etalonoyi marki Tak u 1384 ta 1387 rokah z marki shirogo sribla virobili 180 vitteniv sho stanovilo 45 chastin marki Z ciyeyu pidminoyu ne zbigalisya rezultati doslidzhen zgidno z yakimi v XIX stolitti bulo dovedene isnuvannya vidpovidnih monet V inshij chastini Nizhnoyi Nimechchini de diyala valyuta Lyubeka karbuvalisya zdebilshogo pfenigi ta shilingi a takozh vitteni plaperi ta groshi Zgidno z cimi doslidzhennyami ne zovsim zrozumilo chi buli ti vsi moneti povnovartisnimi Marki shilingi ta vitteni mali buti obigovimi monetami ale pri comu dozvolyalisya v obigu i pfenigi plaferti ta reshta rozminnih monet Karbuvavsya shiling Lyubeka z 1432 ta marka z 1502 rokiv lishe vidtodi voni stali povnocinnimi obigovimi monetami 1 gulden 2 lyubecki marki 1528 roku Zolotij gulden 2 marki XVI st Monetarna politika Lyubeka ta GamburgaPorivnyalna tablicya vagovoyi marki do etalonnoyi 1403 1855 rokiv Monetna sistema Lyubeka Vendenskogo karbuvannya priblizno 1379 1569 roki yaka bazuvalasya na osnovi sribnoyi groshovoyi odinici z rozpodilom 1 marka Lyubeka 16 shilingam 192 pfenigam Lyubeka 1 shiling 12 pfenigam 1 vitten 4 pfenigam Z 1410 roku ta 1 blafert 2 pfenigam U 1502 buli vikarbuvani pershi marki Lyubeka nominalami v 2 3 marki 14 4 g sribla ta 1 20 marki 7 15 g sribla 6 7 g shirogo sribla U 1506 roci Gamburg daye dozvil na karbuvannya novih vitteniv plaffertiv ta pfenigiv 208 vitteniv u spivvidnoshenni do marki v 5 lotah sribla ta 1 gren 628 pfenigiv 3 vitteni dorivnyuvali 1 etalonnij marci 1 etalonna sribna marka rivnyalasya 13 bazovim markam abo 2633 pfenigam abo 11 shilingam Togo zh roku vsi morski mista virishuyut zaminiti 3 rizni marki na taler yak bilsh konkurentnu sribnu groshovu odinicyu Bulo zaproponovano za zakonom Greshema vvesti do obigu tretij pogirshenij variant 1515 roku 1 etalonna sribna marka 212 shilingiv 13 vagovih marok U 1519 Gamburg vikarbuvav pershij monetnij gulden iz 8 taleriv z 15 lotovih marok 8 taleriv 8 marok lyubeckih ta 6 4 10 pfenigiv dorivnyuvali 1 etalonnij marci Hronologiya podalshogo rozvitku monetnih sistemVitenn 1379 1381 rokiv Shiling 1433 roku Bremztaler 1537 roku 1524 Pershe imperatorske esslinger nim Esslinger monetarne uporyadkovuvannya Karlom V yakim viznachali vagu za kelnskoyu vagovoyu markoyu 233 856 g na 1 etalonnu marku Cya vaga zberigalas do 1857 roku reshta pravil karbuvannya zalishayutsya nezminnimi 1533 1 johimstaler 2 lyubeckim markam ta 13 pfenigam 45 shilingam 1537 Za saksonskim zrazkom za doruchennyam burgomistra Nikolausa Bremze Lyubek dozvoliv karbuvati bremztaler inshim derzhavam 1546 Razom z ob yednanim talerom vpershe pochali karbuvalisya chuzhi sribni moneti 1551 Druge monetarne uporyadkuvannya 1 gulden 1 guldengroshu 1 lyubeckij marci 24 shilingam 1 shiling 0 93 g shirogo sribla Vartist 1 grosha 3 pfeningiv vidpovidalo 20 bazovim guldenam 1554 Tretye Derzhavne monetarne uporyadkuvannya 1 rejnskij gulden 2 lyubeckim markam 32 shilingam 1559 1 shiling 19 6 asam 0 94 g shirogo sribla 1564 258 talera Lyubeka 2 shilingi 500 lyubeckim markam abo 1 taler 31 shilingam 1567 Vidokremlennya Nizhnoyi Saksoniyi vid derzhav monetarnoyi politiki pozbavilo lyubeckij shiling mozhlivosti isnuvati cherez te sho vin bilshe ne vidpovidav derzhavnomu monetarnomu uporyadkuvannyu Prote Lyubek ta Gamburg ukripili shiling 1571 1 lyubecka marka taleram abo 1 taler 32 shilingam 1583 1 rejnskij gulden 1 lyubeckij marci 4 shilingam 20 shilingam 1620 monetarna domovlenist mizh Lyubekom Meklenburgom Gamburgom ta Bremenom Zgidno z ugodoyu marka Lyubeka otrimala svij simvol Znak valyuti Lyubeka Kurs do Zolotih monet 1 rozennobel 11 lyubeckim markam 8 shilingam 1 engelot 2 zolotim guldenam 7 lyubeckim markam 4 shilingam 1 dukat abo ugorskij gulden 4 markam 12 shilingam Kurs do Sribnih monet 1 eslligntaler 3 lyubeckim markam 24 podvijnim shilingam 48 shilingam 1 hrestovij taler abo tovstij taler nim Dicker Taler 3 lyubeckim markam 3 shilingam 1 essligngulden 2 lyubeckim markam 10 shilingam 1667 Gamburg dodaye do sribla yak osnovu olovo 1670 Shob rozpochati karbuvati 1 ta 2 marochni moneti mista Lyubek ta Gamburg pokrashili danski 2 4 marochni moneti ta sribni guldeni Bulo vikarbuvano bilshe nizh 1660 shozhih monet u Oldenburzi ta Bremeni Piznishe ci moneti stali podibnimi do monet Daniyi ta Shlezviga Golshtejna Pri rozglyadi vagovih zrazkiv z olovom rozglyanulosya take porivnyannya 1 bazovij taler 7 6 eslligntalera 3 lyubeckij marci 56 shilingam 1 osoblivij taler 9 fustaleram lyubeckij taler z dodatkom olova 10 fustaleriv tobto 31 bazovoyi marki 1669 karbuvannya 4 shilingovih monet z 34 fusmarok 1673 1678 2 shilingovi moneti z 32 fusmarok 1675 1 2 markovi moneti z 30 fusmarok 1687 2 shilingovi moneti z 34 fusmarok 1689 31 vagova marka z neyakisnogo metalu takozh 1 ta 2 marochni moneti z olov yanoyi osnovi dorivnyuvali 35 vagovim markam u monetah na 2 shilingi 1693 Lyubecka marka staye osnovnoyu groshovoyu odiniceyu Daniyi j dilitsya na 11 osnovnih taleriv 1723 Vikarbuvana moneta nominalom u 2 marki Na sogodni odna z najridkisnishih i najdorozhchih monet Lyubeka 1726 1 osoblivij taler 1 essligntaler 2 miscevim guldenam 4 lyubeckim markam 64 shilingam 2 marochni moneti j dali nazivayutsya guldeni Osoblivij taler v 9 fustalerah derzhavnij taler pochav karbuvatisya z 1566 1571 rokiv derzhavnij taler v lejpcigskih 12 osnovnih talerah abo 36 osnovnih marok 1726 1848 Na zminu osnovnij marci prihodit valyutna marka Lyubeka 34 valyutni marki 1 kelnskij marci zi shirogo sribla 42 danskim markam 1 valyutna marka 6 878 g valyutnomu taleru 11 bazovih taleriv 17 valyutnih marok 7 pruskim taleram 68 valyutnih marok 49 guldeniv 24 pivdennonimeckih bazovih guldeniv 17 valyutnih marok 10 guldeniv 20 avstrijskih bazovih guldeniv 100 bankivskih marok 122 523 valyutnih marki 40 841 valyutnih taleriv Prote monetna sistema 1726 roku polyagala u vstanovlenni stabilnogo kursu 100 bankivskih marok na 116 valyutnih marok za yakim znachno bulo pereocineno valyutnu marku Ce privelo v pershu chergu do togo sho pislya obigu sribnih groshej na yihni zaminniki sho rivnocinni danskim groshovim odinicyam bula rozv yazana torgovelna vijna Gamburg vidav cilu nizku rivnocinnih obminnih akcij Ochikuvanij rezultat tak yak i prognozuvalos ranishe po zakonu Greshema pereocineni valyutni groshovi odinici buli lishe dlya zajvogo opodatkuvannya mist Valyutnij taler 3 marki 2 marki guldeni ta marki karbuvalisya na osnovi 34 bazovih marok Shilingovi moneti na 36 bazovih markah stayut yak i zekslingi ta drajlingi po 38 bazovih marok 1 valyutna marka 16 shilingam 1 valyutnij taler 48 shilingam Valyutne pereocinennya prodovzhuyetsya do 1726 u Lauenburzi ta do 1763 u Meklenburzi Shverini 1769 Bazovij rozpodil kursu Garmurga 27 5 8 v rivnocinnosti do 16 shilingiv 9 5 24 imperatorskim taleram 48 shilingam 13 13 16 guldenam 1 etalonnij kelnskij marci 1777 Altonskij osnovnij kurs 27 osnovnih marok 9 esligtaleram 13 7 8 guldeniv 1 etalonnij kelnskij marci 1821 Prusska groshova reforma 5 valyutnih marok 80 shilingam 1 podvijnomu taleru piznishe podvijnij taler zaminivsya u Gamburzi na 5 marok 1834 nabuvaye chinnosti mitne ob yednannya 1848 35 valyutnih marok 1 kelnskij marci shirogo sribla 42 danskim markam 1 valyutna marka 6 682 g 1 danskij marci 100 bankivskih marok 126 126 valyutnim markam 42 042 valyutnomu taleru Monetni reformi 1871 ta 1873 rokivDokladnishe Sribni moneti Nimeckoyi imperiyi ta Nimecka zolota marka Avers 2 h marok zrazka 1901 roku Avers 3 h marok 1908 1914 Zgidno z monetnoyu reformoyu 1871 roku obigovi sribni moneti zemel obminyuvalisya za kursom na novi marki Nimeckoyi imperiyi 1 danska marka 0 358 g shirogo zolota bula vidpovidnoyu do 1 novoyi valyutnoyi marki 0 430 g shirogo zolota U faktichnomu obigu sribla 6 682 g shirogo sribla v marci obminni procesi oriyentuvalisya na ekvivalentnist zolota do sribla 1 15 5 Ce vidnoshennya stosuvalosya starih groshovih odinic Dlya novih zolotih monet sribni moneti stali rozminnimi monetami Tak starij valyutnij taler Lyubeka v 48 shilingiv stav rozminnoyu monetoyu dlya 3 valyutnih marok Novim valyutnim talerom na nedovgij chas stav pivnichnonimeckij taler yakij pririvnyuvavsya do 2 valyutnih taleriv inshih zemel abo dorivnyuvav 40 shilingam Piznishe po vazi vin dorivnyuvav 3 markam i perebuvav u obigu do 1907 roku vklyuchno 1 starij taler 1 valyutnomu taleru Gamburga chi taler Lyubeka yakij dorivnyuvav 3 valyutnim markam 5 8 derzhavnim bankivskim taleram osoblivim taleram 1 pruskomu taleru 3 derzhavnij marci Z 1871 roku lyubecka marka dorivnyuvala 100 pfenigam LiteraturaJesse W Der Wendische Munzverein Lubeck Hansischer Geschichtsverein 1928 Masch G M C Der Munzfund von Rust und die Wittenpfennige des 14 Jahrhunderts in Jahrbucher des Vereins fur Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde Bd 15 1850 S 335 353 North M Von Akte bis Zoll Ein Historisches Lexikon des Geldes Munchen 1995 Rittmann H Deutsche Geldgeschichte 1484 1914 Munchen 1975 Dieter Dummler Die Munzsammlung der Reichs und Hansestadt Lubeck Handel Geld und Politik Heft 12 Lubeck 2012 ISBN 978 3 7950 4511 1 Dieter Dummler Siebenhundert Jahre Geldwesen in Lubeck Hrsg vom Archiv der Hansestadt Lubeck Heft 24 Lubeck Schmidt Romhild 2015 ISBN 978 3 7950 3123 7 Heinrich Behrens Die Munzen und Medaillen der Stadt und des Bisthums Lubeck Lubeck 1905 Wilhelm Jesse Der Wendische Munzverein Neudruck mit Nachtragen und Verbesserungen Braunschweig 1967 DNB 457098694 Herbert Rittmann Uber die historische Entwicklung der Stadt Lubeck und ihre geldgeschichtliche Bedeutung In Geldgeschichtliche Nachrichten November 1971 S 358 360 Gerhard Schon Deutscher Munzkatalog 18 Jahrhundert 3 Auflage Battenberg Verlag Munchen 2002 ISBN 3 89441 525 8 S 519 522 Wolfgang Trapp Kleines Handbuch der Munzkunde und des Geldwesens in Deutschland Reclam Verlag Stuttgart 1999 ISBN 3 15 018026 0 VikiposilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moneti LyubekaDzherelaLyubecka monetna sistema 15 bereznya 2017 u Wayback Machine Bestand der Sammlung Lubecker Munzen im Stadtarchiv Lubeck 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine PrimitkiHamburgisches Urkundenbuch 1842 Bd I No DXCI S 487f sowie Lubeckisches Urkundenbuch 1843 1 Abt 1 Teil No CCXVIII S 198 f Krunitz J G Oekonomische Encyklopadie oder allgemeines System der Staats Stadt Haus und Landwirthschaft 242 Bande 1773 1858 vor allem Bd 97 S 357 439