Державна марка (нім. Staatsmark) — загальна назва срібних монет Любека, Гамбурга, Вісмара та Люнебурга, яка була прийнята за рішенням союзу Вільних Ганзейських міст від 29 грудня 1502 року. У 1566 році державну марку закріпили більш вагомою валютою союзу — талером.
Історія
29 грудня 1506 року Союзом Вільних Ганзейських міст Любеком, Гамбургом, Люнебургом та Вісмаром, було прийнято рішення про виготовлення спільних монет для всіх земель союзу з однаковим вмістом металу. З 1 еталонної марки виготовляли 12-13 державних марок (11¾ та 12¼ лоти ваги в 1 марці). 13 марок = 1 талеру. З 1515 року 14 державних марок складали 2 унції срібла, а з 1 еталонної марки стали виготовляти 11 марок. У 1524 році Карл V ухвалив рішення про створення імператорського (есслігнер (нім. нім. Esslinger)) монетарного упорядковування, згідно якого визначали вагу за кельнською маркою (233, 856 грами).
Державна марка карбувалася в трьох варіантах. Проба срібла в кожному різновиді марки була різною: 906,25, 930,5 та 1000. Вага монет на марку була від 19,7 до 19,1 грами, а в самій марці містилося від 17,6 до 18 грамів щирого срібла.
На аверсі всіх марок зображувалися три герба союзу, з яких складався трикутник. У трикутнику зображувався герб Любека. По колу карбувався надпис: Державна марка Любека (нім. Status marce lubice).
Окрім марок та талерів в обігу того періоду знаходилися віттени, плафферти та пфеніги. У 1566 році, після прийняття Аугсбургскої державної системи карбування та після формування грошової системи нижньосаксонських земель, талер став основною валютою.
Література
- Johann Karl Gottfried Jacobsson (1794) Technologisches Wörterbuch oder alphabetische Erklärung aller nützlichen mechanischen Künste, Manufacturen, Fabriken und Handwerker, Teil 7, Berlin/Stattin Friedrich Nicolay, S. 417
- Pierer's Universal-Lexikon, Band 16. Altenburg 1863, S. 634. Online verfügbar;
Джерела
- Державна марка [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavna marka nim Staatsmark zagalna nazva sribnih monet Lyubeka Gamburga Vismara ta Lyuneburga yaka bula prijnyata za rishennyam soyuzu Vilnih Ganzejskih mist vid 29 grudnya 1502 roku U 1566 roci derzhavnu marku zakripili bilsh vagomoyu valyutoyu soyuzu talerom Derzhavna marka Ganzejskih Vilnih mist Lyubeka Gamburga Vismara ta Lyuneburga 1549 rokuIstoriyaDokladnishe Kelnska marka ta Lyubekska marka 29 grudnya 1506 roku Soyuzom Vilnih Ganzejskih mist Lyubekom Gamburgom Lyuneburgom ta Vismarom bulo prijnyato rishennya pro vigotovlennya spilnih monet dlya vsih zemel soyuzu z odnakovim vmistom metalu Z 1 etalonnoyi marki vigotovlyali 12 13 derzhavnih marok 11 ta 12 loti vagi v 1 marci 13 marok 1 taleru Z 1515 roku 14 derzhavnih marok skladali 2 unciyi sribla a z 1 etalonnoyi marki stali vigotovlyati 11 marok U 1524 roci Karl V uhvaliv rishennya pro stvorennya imperatorskogo essligner nim nim Esslinger monetarnogo uporyadkovuvannya zgidno yakogo viznachali vagu za kelnskoyu markoyu 233 856 grami Derzhavna marka karbuvalasya v troh variantah Proba sribla v kozhnomu riznovidi marki bula riznoyu 906 25 930 5 ta 1000 Vaga monet na marku bula vid 19 7 do 19 1 grami a v samij marci mistilosya vid 17 6 do 18 gramiv shirogo sribla Na aversi vsih marok zobrazhuvalisya tri gerba soyuzu z yakih skladavsya trikutnik U trikutniku zobrazhuvavsya gerb Lyubeka Po kolu karbuvavsya nadpis Derzhavna marka Lyubeka nim Status marce lubice Okrim marok ta taleriv v obigu togo periodu znahodilisya vitteni plafferti ta pfenigi U 1566 roci pislya prijnyattya Augsburgskoyi derzhavnoyi sistemi karbuvannya ta pislya formuvannya groshovoyi sistemi nizhnosaksonskih zemel taler stav osnovnoyu valyutoyu LiteraturaJohann Karl Gottfried Jacobsson 1794 Technologisches Worterbuch oder alphabetische Erklarung aller nutzlichen mechanischen Kunste Manufacturen Fabriken und Handwerker Teil 7 Berlin Stattin Friedrich Nicolay S 417 Pierer s Universal Lexikon Band 16 Altenburg 1863 S 634 Online verfugbar DzherelaDerzhavna marka 7 bereznya 2016 u Wayback Machine