Марк Рутте

Марк Рю́тте (нід. Mark Rutte; нар. 14 лютого 1967, Гаага, Нідерланди) — нідерландський політик, лідер Народної партії за свободу і демократію з 2006 до 2023 рік. Прем'єр-міністр Нідерландів з 14 жовтня 2010 до 2 липня 2024 року. 26 червня 2024 призначений генеральним секретарем НАТО, до повноважень приступить 1 жовтня.

Марк Рютте
нід. Mark Rutte^[1]
Марк Рютте
14-й Генеральний секретар НАТО
Готується обійняти посаду
На посаді з	1 жовтня 2024
Попередник	Єнс Столтенберг
Прем'єр-міністр Нідерландів
14 жовтня 2010 — 2 липня 2024
Монарх	Беатрікс Віллем-Олександр
Попередник	Ян Петер Балкененде
Наступник	Дік Схоф
Лідер «Народної партії за свободу і демократію»
31 травня 2006 — 14 серпня 2023
Попередник	Йозіас ван Аартсен
Наступник
Державний секретар з освіти, культури та науки
17 червня 2004 — 27 червня 2006
Прем'єр-міністр	Ян Петер Балкененде
Попередник	Аннет Нійс
Наступник	Бруно Брюїнс
Державний секретар із соціальних питань та зайнятості
22 липня 2002 — 17 червня 2004
Прем'єр-міністр	Ян Петер Балкененде
Попередник	Ганс Хугерворст
Наступник	Генк ван Гооф
Народився	14 лютого 1967(1967-02-14) (57 років) Гаага, Нідерланди
Відомий як	політик, історик, педагог
Місце роботи	Unilever^[1], Calvé^[d]^[1] і невідомо^[1]
Підданство	Нідерланди
Національність	голландець
Alma mater	Лейденський університет (1992)^[1] і ^d
Політична партія	Народна партія за свободу і демократію
Професія	державний службовець, учитель
Релігія	протестантство
Нагороди	^d (2011) ^d (2019)
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Після інституту працював протягом десяти років у харчовій компанії, поки 2002 року не перейшов у сферу національної політики. Був міністром у соціальних справ, згодом — освіти, культури і науки в першому і другому уряді Балкененде, очолював фракцію Народної партії за свободу і демократію в другій палаті Генеральних штатів.

Біографія

Раннє життя

Марк Рютте є наймолодшим із сімох дітей у протестантській сім'ї. Перша дружина його батька померла у японському полоні, і він одружився повторно із сестрою його дружини. У першому шлюбі народилося троє дітей, четверо — від другого шлюбу. Його батько працював у торговій компанії в Голландській Ост-Індії, а мати була секретаркою.

Після закінчення середньої школи він хотів вступити до консерваторії і стати піаністом, проте став вивчати історію в Лейденському університеті, де отримав ступень магістра з історії 1992 року. Він поєднував навчання з участю у Молодіжній організації свободи і демократії, молодіжної організації Народної партії за свободу і демократію, очолював її з 1988 до 1991 року.

Потім працював у компанії Unilever. 1997 року він став менеджером з персоналу Van den Bergh Nederland, дочірньої компанії Unilever. З 1993 до 1997 року був членом ради Народної партії за свободу і демократію.

Політична кар'єра

Під час парламентських виборів 2002 року Марк Рютте працював у штабі Народної партії за свободу і демократію.

2002 року Рютте призначили державним секретарем із соціальних питань та зайнятості в першому уряді Балкененде. На цій посаді він був відповідальним за соціальне забезпечення, матеріальну допомогу та умови праці. Після відставки уряду недовгий час був депутатом парламенту, а потім знову був призначений на цю посаду в другому уряду Балкененде.

Працював Державним секретарем з вищої освіти і науки, освіти, культури та науки 17 червня 2004 року до 27 червня 2006 року у другому кабінеті Балкененде. В уряді Рютте виявив особливий інтерес до створення більш конкурентоспроможної на міжнародному рівні нідерландської системи вищої освіти, намагаючись зробити її більш ринковою.

Коли Рютте пішов у відставку з посади державного секретаря у червні 2006 року, після парламентських виборів повернувся до другої палати Генеральних штатів і незабаром став лідером парламентської фракції Народної партії за свободу і демократію. Рютте керував передвиборною кампанією партії під час муніципальних виборів 2006 року.

2006 року Народна партія за свободу і демократію провела внутрішні вибори лідера партії, що очолює її передвиборний список. За Марка Рютте проголосувало 51,5 % членів партії.

На парламентських виборах 2010 року Рютте знову очолив список Народної партії за свободу і демократію. Партія отримала перемогу на виборах, отримавши 31 місце у другій палаті парламенту. У парламенті сформували правоцентристську коаліцію між Народною партією і Християнсько-демократичним закликом, яку підтримала Партії Свободи під керівництвом Герта Вілдерса.

8 жовтня 2010 Марк Рютте був призначений головою уряду і сформував свій кабінет. Рютте є першим прем'єр-міністром Нідерландів не від Християнсько-демократичної партії і Партії праці з 1918 року. Він також перший прем'єр-міністр від Народної партії за свободу і демократію.

Генеральний секретар НАТО

Рютте оголосив про намір балотуватись на посаду Генсека НАТО замість Єнса Столтенберґа в жовтні 2023, і його намір отримав підтримку від урядів США, Британії, Німеччини і Франції у лютому 2024. Рютте протягом наступних місяців вдалося подолати опозицію Туреччини, Угорщини, Словаччини і Румунії, причому його останній конкурент, президент Румунії Клаус Йоганніс, відмовився від змагань за посаду в червні.

26 червня Північноатлантична рада вирішила призначити Рютте генсеком НАТО, до своїх повноважень Рютте має приступити 1 жовтня.

Нагороди

• Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 27 січня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України
• Почесний компаньйон ордена Австралії (Австралія, 9 жовтня 2019) — за видатні заслуги у налогодженні двосторонніх відносин між Австралією і Нідерландами та за видатне лідерство у відповідь на авіакатастрофу MH17

Примітки

1. https://www.rijksoverheid.nl/regering/bewindspersonen/mark-rutte/cv
2. Хто такий Марк Рютте, який може стати новим генсеком НАТО. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 червня 2024.
3. De Koning, Petra; Aharouay, Lamyae (5 червня 2024). NAVO-secretaris-generaal Stoltenberg gaat naar Boedapest om Rutte te helpen [NATO Secretary General Stoltenberg will visit Budapest to help Rutte]. (нід.). Процитовано 6 червня 2024.
4. UK backs outgoing Dutch PM as next Nato chief. BBC. 22 лютого 2024.
5. Lange, Laurens (23 лютого 2024). Rutte heeft unanieme steun nodig - sommige NAVO-landen zien liever andere baas [Rutte needs unanimous support – some NATO members would rather have another boss]. (нід.). Процитовано 23 лютого 2024.
6. Rutte over nieuwe baan: 'Drie maanden vrij en dan hard werken' [Rutte about new job: 'Three months of vacation and hard work thereafter']. NOS (нід.). 20 червня 2024. Процитовано 20 червня 2024.
7. Новим генсеком НАТО стане Марк Рютте — ЗМІ.//Голос Америки, 20 червня 2024
8. Марк Рютте став новим генсеком НАТО. Review News (укр.). 26 червня 2024. Процитовано 26 червня 2024. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
9. Рютте обрали новим генсеком НАТО. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 червня 2024.
10. Указ Президента України від 27 січня 2023 року № 47/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
11. Газета уряду Австралії (PDF) (англійською) . Уряд Австралії. 9 жовтня 2019. Процитовано 2 лютого 2023 року.

Посилання

• Drs. M. (Mark) Rutte [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Марк Рютте на сайті парламенту [ 11 липня 2007 у Wayback Machine.]

Попередник:	Прем'єр-міністр Нідерландів 14 жовтня 2010 - 2 липня 2024	Наступник:
Ян Петер Балкененде		Дік Схоф