Марк Емілій Лепід (лат. Marcus Aemilius Lepidus, помер 152 до н. е.) — давньоримський державний та військовий діяч, політик, консул 187 та 175 до н. е., великий понтифік 180-152 до н. е.
Марк Емілій Лепід | |
---|---|
лат. Marcus Aemilius Lepidus | |
Народився | 230 до н. е.[1] Стародавній Рим |
Помер | 152 до н. е.[1] невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | патрицій[d][1] і нобілітет[1] |
Посада | цензор Стародавнього Риму, претор, едил, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
Рід | d |
Батько | Марк Емілій Лепід |
Мати | невідомо |
У шлюбі з | невідомо |
Діти | Марк Емілій Лепід Порціна[1][1] і Марк Емілій Лепід[1][1] |
|
Родина
Походив з Лепідів, гілки давнього патриціанського роду Еміліїв. Батько — Марк Емілій Лепід, претор 218 до н. е..
Мав чотирьох дітей: синів Марка Емілія Лепіда, військового трибуна 190 до н. е., Марка Емілія Лепіда Порцину, консула 137 до н. е., Квінта Емілія Лепіда та доньку Емілію, весталку (206-170 до н. е.)
Політична діяльність
У 201 до н. е. у складі комісії направлений до Єгипту послом та опікуном малолітнього царя Птолемея V. У 200 до н. е. посольство залишило Єгипет та виїхало для переговорів зі східними царями. Зі згоди колег Лепід вирушив до македонського царя Філіппа та заявив йому претензії у зв'язку з війною проти царя Аттала та Родоса й облогою Абідоса.
У 199 до н. е. увійшов до складу колегії понтифіків. У 192 до н. е. обіймав посаду еділа, разом з колегою Луцієм Емілієм Павлом засудив низку скотопромисловців за зловживання суспільними землями та на стягнені кошти прикрасив храм Юпітера.
У 191 до н. е. став претором, у 190 до н. е. — пропретором Сицилії. Влаштував хлібне постачання зі своєї провінції до Греції для війни з царем Антіохом. Програв консульські вибори у 189 та 188 до н. е. через ворожість Марка Фульвія Нобіліора. Обраний консулом у 187 до н. е. разом з Гаєм Фламінієм. сенат призначив їм обом Лігурію як провінцію; Лепід намагався отримати Грецію або Азію, але домігся лише того, що звідти були відізвані проконсули Марк Фульвій Нобіліор та Гней Манлій Вульсон. Звинуватив проконсула Флакка у неспровокованому нападі на амбракійців, і, незважаючи на протидію свого колеги Фламінія, домігся постанови сенату про повернення амбракійцям майна та надання їм свободи та права стягнення мита, а також про те, що Амбракія не є містом, узятим штурмом.
Брав участь у підкоренні Риму лігурів, завдав їм декілька поразок, підкорив усю їх територію по обидві сторони Апеннін та переселив їх з гір на рівнину. Розглянув скаргу кеноманів на претора Марка Фурія та ухвалив рішення на їхню користь. За підтримки народного трибуна Марка Абурія невдало намагався перешкодити тріумфу Нобіліора. Направив ахейцям листа на захист Лакедемонаю.
У 183 до н. е. був тріумвіром для виведення колоній в Пармі та Мутині.
У 180 до н. е. обраний великим понтифіком.
У 179 до н. е. заступив на посаду цензора разом із своїм ворогом Марком Фульвієм Нобіліором. На вимогу Квінта Цецілія Метелла колеги-цензори примирилися. Вони переглянули списки сенату, виключивши трьох сенаторів; запровадили кілька нових податків і мит; повернули народу громадські святилища, зайняті приватними особами; побудували базиліку Емілія та Фульвія; змінили порядок голосування в трибутних коміціях, поставивши його у залежність від положення та заняття громадян. Лепід побудував дамбу у міста Таррацини, ухвалив підряд на будівництво театру та проскенія біля храму Аполлона, відремонтував храм Юпітера Капітолійського. Згідно з обітницею посвятив храми Цариці Юнони та Діани та влаштував сценічні вистави; також посвятив храм Морських Ларів.
У 177 до н. е. — тріумвір для виведення колоній в Луні.
У 175 до н. е. вдруге став консулом; вів успішні бойові дії у Лігурії та відсвяткував тріумф.
У 173 до н. е. — децемвир для розподілу землі в Галлії та Лігурії. Шість разів (у 179, 174, 169, 164, 159 та 154 до н. е.) призначався принцепсом сената.
Помер у 152 до н. е.. Згідно із заповітом, його сини влаштували йому простий та скромний похорон.
Спадок
Також відомий як будівельник стратегічної дороги від до Плаценції, відомої як дорога Еміліїв. У складі колоній на цій дорозі було засноване поселення Regium Lepidi, сьогодні відоме як Реджо-Емілія. Від назви дороги та родового імені Лепіда походить назва сучасної італійської області Емілія-Романья.
Джерела
- Тіт Лівій
- Полібій
- Цицерон
- Страбон
Посилання
- Біографія на www.ancientlibrary.com (англ.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Emilij Lepid lat Marcus Aemilius Lepidus pomer 152 do n e davnorimskij derzhavnij ta vijskovij diyach politik konsul 187 ta 175 do n e velikij pontifik 180 152 do n e Mark Emilij Lepidlat Marcus Aemilius LepidusNarodivsya230 do n e 1 Starodavnij RimPomer152 do n e 1 nevidomoKrayinaStarodavnij RimDiyalnistdavnorimskij politik davnorimskij vijskovijZnannya movlatinaSuspilnij stanpatricij d 1 i nobilitet 1 Posadacenzor Starodavnogo Rimu pretor edil davnorimskij senator d 2 i konsul 2 RiddBatkoMark Emilij LepidMatinevidomoU shlyubi znevidomoDitiMark Emilij Lepid Porcina 1 1 i Mark Emilij Lepid 1 1 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mark Emilij Lepid RodinaPohodiv z Lepidiv gilki davnogo patricianskogo rodu Emiliyiv Batko Mark Emilij Lepid pretor 218 do n e Mav chotiroh ditej siniv Marka Emiliya Lepida vijskovogo tribuna 190 do n e Marka Emiliya Lepida Porcinu konsula 137 do n e Kvinta Emiliya Lepida ta donku Emiliyu vestalku 206 170 do n e Politichna diyalnistU 201 do n e u skladi komisiyi napravlenij do Yegiptu poslom ta opikunom malolitnogo carya Ptolemeya V U 200 do n e posolstvo zalishilo Yegipet ta viyihalo dlya peregovoriv zi shidnimi caryami Zi zgodi koleg Lepid virushiv do makedonskogo carya Filippa ta zayaviv jomu pretenziyi u zv yazku z vijnoyu proti carya Attala ta Rodosa j oblogoyu Abidosa U 199 do n e uvijshov do skladu kolegiyi pontifikiv U 192 do n e obijmav posadu edila razom z kolegoyu Luciyem Emiliyem Pavlom zasudiv nizku skotopromislovciv za zlovzhivannya suspilnimi zemlyami ta na styagneni koshti prikrasiv hram Yupitera U 191 do n e stav pretorom u 190 do n e propretorom Siciliyi Vlashtuvav hlibne postachannya zi svoyeyi provinciyi do Greciyi dlya vijni z carem Antiohom Prograv konsulski vibori u 189 ta 188 do n e cherez vorozhist Marka Fulviya Nobiliora Obranij konsulom u 187 do n e razom z Gayem Flaminiyem senat priznachiv yim obom Liguriyu yak provinciyu Lepid namagavsya otrimati Greciyu abo Aziyu ale domigsya lishe togo sho zvidti buli vidizvani prokonsuli Mark Fulvij Nobilior ta Gnej Manlij Vulson Zvinuvativ prokonsula Flakka u nesprovokovanomu napadi na ambrakijciv i nezvazhayuchi na protidiyu svogo kolegi Flaminiya domigsya postanovi senatu pro povernennya ambrakijcyam majna ta nadannya yim svobodi ta prava styagnennya mita a takozh pro te sho Ambrakiya ne ye mistom uzyatim shturmom Brav uchast u pidkorenni Rimu liguriv zavdav yim dekilka porazok pidkoriv usyu yih teritoriyu po obidvi storoni Apennin ta pereseliv yih z gir na rivninu Rozglyanuv skargu kenomaniv na pretora Marka Furiya ta uhvaliv rishennya na yihnyu korist Za pidtrimki narodnogo tribuna Marka Aburiya nevdalo namagavsya pereshkoditi triumfu Nobiliora Napraviv ahejcyam lista na zahist Lakedemonayu U 183 do n e buv triumvirom dlya vivedennya kolonij v Parmi ta Mutini U 180 do n e obranij velikim pontifikom U 179 do n e zastupiv na posadu cenzora razom iz svoyim vorogom Markom Fulviyem Nobiliorom Na vimogu Kvinta Ceciliya Metella kolegi cenzori primirilisya Voni pereglyanuli spiski senatu viklyuchivshi troh senatoriv zaprovadili kilka novih podatkiv i mit povernuli narodu gromadski svyatilisha zajnyati privatnimi osobami pobuduvali baziliku Emiliya ta Fulviya zminili poryadok golosuvannya v tributnih komiciyah postavivshi jogo u zalezhnist vid polozhennya ta zanyattya gromadyan Lepid pobuduvav dambu u mista Tarracini uhvaliv pidryad na budivnictvo teatru ta proskeniya bilya hramu Apollona vidremontuvav hram Yupitera Kapitolijskogo Zgidno z obitniceyu posvyativ hrami Carici Yunoni ta Diani ta vlashtuvav scenichni vistavi takozh posvyativ hram Morskih Lariv U 177 do n e triumvir dlya vivedennya kolonij v Luni U 175 do n e vdruge stav konsulom viv uspishni bojovi diyi u Liguriyi ta vidsvyatkuvav triumf U 173 do n e decemvir dlya rozpodilu zemli v Galliyi ta Liguriyi Shist raziv u 179 174 169 164 159 ta 154 do n e priznachavsya princepsom senata Pomer u 152 do n e Zgidno iz zapovitom jogo sini vlashtuvali jomu prostij ta skromnij pohoron SpadokTakozh vidomij yak budivelnik strategichnoyi dorogi vid do Placenciyi vidomoyi yak doroga Emiliyiv U skladi kolonij na cij dorozi bulo zasnovane poselennya Regium Lepidi sogodni vidome yak Redzho Emiliya Vid nazvi dorogi ta rodovogo imeni Lepida pohodit nazva suchasnoyi italijskoyi oblasti Emiliya Romanya DzherelaTit Livij Polibij Ciceron StrabonPosilannyaBiografiya na www ancientlibrary com angl Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021