Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марк Ельде́р, справжнє ім'я — Марсе́ль Тандро́н (фр. Marc Elder, Marcel Tendron; 31 жовтня 1884, Нант, Франція — 16 серпня 1933, Сен-Фіакр-сюр-Мен, Франція) — французький прозаїк, мистецтвознавець і критик, лауреат Ґонкурівської премії (1913) за роман «Морський люд».
| Марк Ельдер | |
|---|---|
| фр. Marc Elder | |
| Ім'я при народженні | фр. Marcel Tendron |
| Народився | 31 жовтня 1884[1][2][3] Нант |
| Помер | 16 серпня 1933[1][2][3] (48 років) Сен-Фіакр-сюр-Мен |
| Поховання | d[4] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Alma mater | d (1892)[5] і d (1904)[5] |
| Знання мов | французька[1] |
| Magnum opus | Q3225555? |
| Посада | президент[d] і куратор[5] |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Марк Ельдер — це літературний псевдонім Марселя Тандрона, уродженця Нанта. Народився в заможній сім'ї (його мати звалася Бланш, до шлюбу Розьє) й провів дитинство в Ла-Бернері-ан-Реці. Навчався в єзуїтському коледжі святого Франсуа-Ксав'єра у Ванні, потім (1890–1892) у Малому нантському ліцеї. Орієнтовно у 1901–1904 році закінчив студії риторики і філософії у Ліцеї Клемансо. За фахом був критик і мистецтвознавець.
Через слабке здоров'я Марсель регулярно відпочивав у Сен-Фіакр-сюр-Мені, у маєтку материних родичів. Літературну діяльність розпочав 1906 року, прибравши псевдонім — Марк Ельдер. Також писав статті для часописів l'Action Nationale, La Vie, La Renaissance contemporaine, La Revue française, La Grande Revue.
9 жовтня 1907 року Марка Ельдера призвано на армійську службу в 65 Нантському піхотному полку, 11 липня 1908 він демобілізувався.
26 січня 1911 року одружився з Жерменою Мартою Малаваль, з якою потім мав сина Іва.
У 1913-му Марк Ельдер здобув Ґонкурівську премію. На попередніх етапах претендентами на премію були, крім інших, також Леон Верт (La maison blanche), і Валері Ларбо. В одинадцятому турі голосування Ельдеровому «Морському люду» віддали перевагу перед творами «Великий Мольн» (Le Grand Meaulnes) Алена Фурньє і «На Сваннову сторону» (Du côté de chez Swann) Марселя Пруста.
Коли почалася Перша світова війна, його мобілізували 3 серпня 1914 року, а 9 грудня 1914 визнали непридатним до служби через туберкульоз легенів і зняли з обліку. 20 квітня 1915 року це рішення підтверджено на вищому рівні. 17 березня 1919 року Марк Ельдер обіймає посаду архіваріуса-бібліотекаря при міському театрі Нанта. У травні 1919-го очолює новозасноване Товариство друзів музею образотворчого мистецтва, призначене впроваджувати твори сучасного мистецтва в Нантський музей.
23 липня 1921 року Марк Ельдер став секретарем міської адміністрації, відповідальним за розвиток мистецтва і збереження культурних пам'яток. 19 грудня 1924 року був призначений куратором . На цій посаді він перебував до самого кінця. За все життя письменник зібрав колекцію митецьких творів, яка після його смерти стала власністю Нантського музею образотворчого мистецтва.
16 серпня Марк Ельдер помер у Сен-Фіакр-сюр-Мені. Поховали його 18 серпня на нантському кладовищі «Милосердя» (Miséricorde).
Літературна творчість
Марк Ельдер дебютував багато в чому автобіографічним романом «Криза», у якому головний герой часто хворіє й стає сиротою ще в дитинстві. Чотири роки по тому опублікував «Три історії». У 1912 році вийшов роман «Марта Рушар». Ельдер став автором двох есеїв про Октава Мірбо і Ромена Роллана. До есеїстики належать також твори, написані про митців-сучасників — «У Живерні, у Клода Моне» (1924), «Ґабрієль Бело, художник-образотворець» (1927), «Луї-Робер Антраль» (1927) і «Ательє Ренуара» (1931).
Зосібна стоїть «Апостольське життя Венсана Венжама» (1917). У герої цього роману можна впізнати Вінсента Ван-Гога. Автор розглядає долю художника передусім із погляду християнина.
1913 року Марк Ельдер здобув Ґонкурівську премію за роман «Морський люд» (Le Peuple de la mer), у якому зображено життя рибалок із острова Нуармутьє. твір складається з трьох окремих повістей — «Барка», «Жінка» й «море». Про цю книжку, як і про творчу манеру автора, висловився літературний критик Ж. Талландо: «Відчувається, що Марк Ельдер жив з людьми, яких зображав. Він, так би мовити, «практикував» з ними, як художники, що накреслюють етюд із натури, вільним летом олівця й не змушують модель позувати, бо побоюються спотворити щирість поведінки та гнучкість рухів. Він дивився, спостерігав і слухав. Завдяки увазі й проникливості зумів пробитися крізь гладку, холодну й замкнену маску моряків. Більш того, він вловив їхні жести, амбіції, суперництво й чвари. Передав їхні почуття, зафіксував найінтимніші порухи душі. І його спостереження таке довершене, що це вже не тільки накреслений портрет. Він малював персонажів. Ось що додає сили й вартісности красі його книжки»
На воєнну тематику написано його роман «Жак Бономм і Жан Ле Блан» (1919). Перший з цих двох персонажів — піхотинець — повернувся з фронту одноногим і «коронований бойовими медалями та дерев'яною ногою», а другий — моряк — потонув разом із кораблем, що плив у Салоніки.
Особливістю творчої манери письменника є певний консерватизм і традиціоналізм. Літературознавець Білл Маршалл характеризує Марка Ельдера як антикомуніста, ворога демократії й ретрограда. У літературній тематиці Марка Ельдера велике місце посідають твори про море. Знавець цієї галузі, Рене Моніо у розділі ХХІІІ своєї «Історії мариністичної літератури», описуючи розвиток цього жанру та його представників на початку XX століття, віддає Ельдеру належне й вживає назву його твору — «Морський люд».
Почесті
У березні 1924 року Марк Ельдер із подання міністра культури став кавалером ордена Почесного легіону.
Коли письменник помер, на знак трауру приопущено прапори на Замку бретонських герцоґів.
У нантській газеті L'Ouest Éclair 19 серпня 1933 опубліковано некролог: «В особі Марка Ельдера втрачено одного з наших чудових письменників, що бездоганно володіють мовою, одного з тих, що в усякому разі можуть найкраще розуміти й зображати морську Бретань і воскрешати багатих судновласників та корсарів вісімнадцятого століття».
11 травня 1934 на стіні Замку бретонських герцоґів встановлено меморіальну дошку на честь Марка Ельдера. 30 листопада 1936 колишню Замкову площу (place du Château), що перед входом до цього замку, перейменовано на площу Марка Ельдера. Іменем письменника названо площу в Сен-Фіакр-сюр-Мені, а також вулиці в Резе, Ла-Бернері-ан-Реці, Ванні та Бресті.
Твори
Романи
- Une crise, Société française d'imprimerie et de librairie, 1906 — «Криза». — 331 с.
- Trois histoires ; La Pipée, la Bonne tante, Jean Pagot le pêcheur au chalut, Libr. F. Tassel, 1910 — «Сильце», «Добра тітка», «Жан Паґо, рибалка з тралом». — 205 с.
- Le Peuple de la mer, 1913 — rééd. G. Oudin, 1914, La découvrance, 2010 — «Морський люд»
- Marthe Rouchard, fille du peuple, C. Levy, 1913 — «Марта Рушар, дочка народу»
- La vie apostolique de Vincent Vingeame, Calmann-Lévy, 1917 — «Апостольське життя Венсана Венжама»
- Jacques Bonhomme et Jean Le Blanc, C. Lévy, 1919 — «Жак Бономм і Жан Ле Блан»
- Thérèse, ou, La bonne éducation, A. Michel, 1920 — «Тереза, або Добра освіта»
- Le sang des dieux, A. Michel, 1921 — «Кров богів»
- La maison du pas périlleux, 1924 — J. Ferenczi et fils Editeurs, Paris — «Дім небезпечних порогів». — 157 с.
- La Belle Eugénie, Éditions pittoresques, 1929 — «Красуня Ежені». — 180 с.
- Les Dames Pirouettes, J. Ferenczi & fils, 1929 — «Дамські піруети»
- Bella: histoire des fontranges, Fayard, 1931 — «Белла». — 125 с.
- Jacques et Jean: bois originaux en couleurs de Robert Antral, Ferenczi et Fils, 1931 — «Жак і Жан: оригінальні дереворити в барвах Робера Антраля»
- La Bourrine — Le Beau livre № 4, 1932 — «Шкапа»
- Cendres de la Nuit, Ferenczi et fils, 1933 — «Попіл ночі»
Інші твори
- Deux essais: Octave Mirbeau, Romain Rolland, G. Crès, 1914 — «Два есеї: Октав Мірбо, Ромен Роллан». — 124 с.
- A bord des chalutiers dragueurs de mines, 1920 — «На борту траулера тральщиків», текст до альбому художника Рене Пінара. — 30 с.
- Le Château des ducs de Bretagne, Impr. du Commerce, 1923 — «Замок Бретонських герцоґів». — 109 с.
- À Giverny, chez Claude Monet, Bernheim-Jeune, 1924 — rééd. Mille et une Nuits, 2010 — «У Живерні, у Клода Моне». — 87 с.
- La farce des Tripe, Eugéne Figuière, 1925 — «Фарс нутра», одноактна п'єса. — 98 с.
- Gabriel-Belot, peintre imagier, A. Delpeuch, 1927 — «Ґабрієль Бело, художник-образотворець»
- Louis-Robert Antral (avec Henry-Jacques), Girard et Bunino, 1927 — «Луї-Робер Антраль». — 67 с.
- Les Contes (1909—1927) — «Казки»
- Le Pays de Retz, Emile-Paul, 1928 — «Країна Рец». — 28 с.
- Jacques Cassard, corsaire de Nantes, 1930, J. Ferenczi, 1933 — «Жак Кассар, корсар із Нанта». — 216 с.
- Croisières. 3ème mille J. Ferenczi & Fils, 1931 — «Круїзи. Третя тисяча». — 233 с.
- L'Atelier de Renoir. Tomes 1-2, Bernheim jeune, 1931 — «Ательє Ренуара». — 82 с.
- Le quai de la Fosse (1932), en collaboration avec R. Y. Creston, BGbr inF°7 — «Набережна Фосс»
- Антологія
- Charles F. Stuckey, ред. (1985). A Giverny, chez Claude Monet. Monet: a retrospective. Beaux Arts Editions. ISBN .
Література
- Archives municipales de Nantes [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.] — Муніципальні архіви Нанта
- Marc Elder, ou, Un rêve écartelé, Roger Douillard ed., Cid éditions, 1987 — «Марк Ельдер, або Сон, геральдично поділений начетверо». — 143 с.
- Histoire de la littérature maritime, René Moniot, Beaumont, 2008 [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — «Історія мариністичної літератури». — 411 с.
- The French Atlantic: travels in culture and history, Bill Marshall, 2009 [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — «Французька Атлантика: мандрівки в культуру й історію». — 375 с.
- 1000 Bretons: dictionnaire biographique, Jean-Loup Avril. Les Portes du large, 2002 — «1000 бретонців: біографічний словник». — 451 с.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- GeneaStar
- Babelio — 2007.
- https://www.ouest-france.fr/pays-de-la-loire/nantes-44000/nantes-le-cimetiere-misericorde-histoires-intimes-de-la-france-775fdeca-3570-11ec-89a8-4dd33f25dc35
- http://www.archives.nantes.fr/pages/DOSSIERS_DOCS/cimetieres/celebrites/elder_marc/elder_marc.html
- Monet, le cycle des Nymphéas: catalogue sommaire: Musée national de l'Orangerie, 6 mai-2 août 1999
- Archives municipales de Nantes [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.] — Муніципальні архіви Нанта
- Як тоді повідомили вечірні газети, «…Марк Ельдер захворів і одужав, дізнавшись із телеграми, що йому присудили премію — вісім тисяч франків» (Jean Bastaire. Tentation de l'enfance, French & European Pubns, 1964 — 191 стор.)
- . Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 5 лютого 2012.
- Дані про місце поховання: ХХ дільниця, ряд № 7, могила № 9
- Уривок із статті Ж. Талландо, опублікованої в часописі Le Populaire de Nantes 5 грудня 1913
- The French Atlantic: travels in culture and history. — Liverpool: Liverpool University Press, 2009. — 375 pp. — Р. 43. [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 4 лютого 2012.
- Багато текстів Марка Ельдера не опубліковано. Їх короткий опис міститься у спеціальному випуску Visions Contemporaines — Revue d'Histoire n° 2 de juin 1988.
- У цій статті використано матеріал із Муніципальних архівів Нанта [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Elde r spravzhnye im ya Marse l Tandro n fr Marc Elder Marcel Tendron 31 zhovtnya 1884 Nant Franciya 16 serpnya 1933 Sen Fiakr syur Men Franciya francuzkij prozayik mistectvoznavec i kritik laureat Gonkurivskoyi premiyi 1913 za roman Morskij lyud Mark Elderfr Marc ElderIm ya pri narodzhennifr Marcel TendronNarodivsya31 zhovtnya 1884 1884 10 31 1 2 3 NantPomer16 serpnya 1933 1933 08 16 1 2 3 48 rokiv Sen Fiakr syur MenPohovannyad 4 Krayina FranciyaDiyalnistmistectvoznavecAlma materd 1892 5 i d 1904 5 Znannya movfrancuzka 1 Magnum opusQ3225555 Posadaprezident d i kurator 5 NagorodiGonkurivska premiya 1913 Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Licej Klemanso vipusknikom yakogo buv Mark Elder BiografiyaMark Elder ce literaturnij psevdonim Marselya Tandrona urodzhencya Nanta Narodivsya v zamozhnij sim yi jogo mati zvalasya Blansh do shlyubu Rozye j proviv ditinstvo v La Berneri an Reci Navchavsya v yezuyitskomu koledzhi svyatogo Fransua Ksav yera u Vanni potim 1890 1892 u Malomu nantskomu liceyi Oriyentovno u 1901 1904 roci zakinchiv studiyi ritoriki i filosofiyi u Liceyi Klemanso Za fahom buv kritik i mistectvoznavec Cherez slabke zdorov ya Marsel regulyarno vidpochivav u Sen Fiakr syur Meni u mayetku materinih rodichiv Literaturnu diyalnist rozpochav 1906 roku pribravshi psevdonim Mark Elder Takozh pisav statti dlya chasopisiv l Action Nationale La Vie La Renaissance contemporaine La Revue francaise La Grande Revue 9 zhovtnya 1907 roku Marka Eldera prizvano na armijsku sluzhbu v 65 Nantskomu pihotnomu polku 11 lipnya 1908 vin demobilizuvavsya 26 sichnya 1911 roku odruzhivsya z Zhermenoyu Martoyu Malaval z yakoyu potim mav sina Iva U 1913 mu Mark Elder zdobuv Gonkurivsku premiyu Na poperednih etapah pretendentami na premiyu buli krim inshih takozh Leon Vert La maison blanche i Valeri Larbo V odinadcyatomu turi golosuvannya Elderovomu Morskomu lyudu viddali perevagu pered tvorami Velikij Moln Le Grand Meaulnes Alena Furnye i Na Svannovu storonu Du cote de chez Swann Marselya Prusta Koli pochalasya Persha svitova vijna jogo mobilizuvali 3 serpnya 1914 roku a 9 grudnya 1914 viznali nepridatnim do sluzhbi cherez tuberkuloz legeniv i znyali z obliku 20 kvitnya 1915 roku ce rishennya pidtverdzheno na vishomu rivni 17 bereznya 1919 roku Mark Elder obijmaye posadu arhivariusa bibliotekarya pri miskomu teatri Nanta U travni 1919 go ocholyuye novozasnovane Tovaristvo druziv muzeyu obrazotvorchogo mistectva priznachene vprovadzhuvati tvori suchasnogo mistectva v Nantskij muzej 23 lipnya 1921 roku Mark Elder stav sekretarem miskoyi administraciyi vidpovidalnim za rozvitok mistectva i zberezhennya kulturnih pam yatok 19 grudnya 1924 roku buv priznachenij kuratorom Na cij posadi vin perebuvav do samogo kincya Za vse zhittya pismennik zibrav kolekciyu miteckih tvoriv yaka pislya jogo smerti stala vlasnistyu Nantskogo muzeyu obrazotvorchogo mistectva 16 serpnya Mark Elder pomer u Sen Fiakr syur Meni Pohovali jogo 18 serpnya na nantskomu kladovishi Miloserdya Misericorde Literaturna tvorchistMark Elder debyutuvav bagato v chomu avtobiografichnim romanom Kriza u yakomu golovnij geroj chasto hvoriye j staye sirotoyu she v ditinstvi Chotiri roki po tomu opublikuvav Tri istoriyi U 1912 roci vijshov roman Marta Rushar Elder stav avtorom dvoh eseyiv pro Oktava Mirbo i Romena Rollana Do eseyistiki nalezhat takozh tvori napisani pro mitciv suchasnikiv U Zhiverni u Kloda Mone 1924 Gabriyel Belo hudozhnik obrazotvorec 1927 Luyi Rober Antral 1927 i Atelye Renuara 1931 Zosibna stoyit Apostolske zhittya Vensana Venzhama 1917 U geroyi cogo romanu mozhna vpiznati Vinsenta Van Goga Avtor rozglyadaye dolyu hudozhnika peredusim iz poglyadu hristiyanina Zamok bretonskih gercogiv u yakomu Mark Elder zhiv i pracyuvav ostanni dev yat rokiv svogo zhittya 1913 roku Mark Elder zdobuv Gonkurivsku premiyu za roman Morskij lyud Le Peuple de la mer u yakomu zobrazheno zhittya ribalok iz ostrova Nuarmutye tvir skladayetsya z troh okremih povistej Barka Zhinka j more Pro cyu knizhku yak i pro tvorchu maneru avtora vislovivsya literaturnij kritik Zh Tallando Vidchuvayetsya sho Mark Elder zhiv z lyudmi yakih zobrazhav Vin tak bi moviti praktikuvav z nimi yak hudozhniki sho nakreslyuyut etyud iz naturi vilnim letom olivcya j ne zmushuyut model pozuvati bo poboyuyutsya spotvoriti shirist povedinki ta gnuchkist ruhiv Vin divivsya sposterigav i sluhav Zavdyaki uvazi j proniklivosti zumiv probitisya kriz gladku holodnu j zamknenu masku moryakiv Bilsh togo vin vloviv yihni zhesti ambiciyi supernictvo j chvari Peredav yihni pochuttya zafiksuvav najintimnishi poruhi dushi I jogo sposterezhennya take dovershene sho ce vzhe ne tilki nakreslenij portret Vin malyuvav personazhiv Os sho dodaye sili j vartisnosti krasi jogo knizhki Na voyennu tematiku napisano jogo roman Zhak Bonomm i Zhan Le Blan 1919 Pershij z cih dvoh personazhiv pihotinec povernuvsya z frontu odnonogim i koronovanij bojovimi medalyami ta derev yanoyu nogoyu a drugij moryak potonuv razom iz korablem sho pliv u Saloniki Osoblivistyu tvorchoyi maneri pismennika ye pevnij konservatizm i tradicionalizm Literaturoznavec Bill Marshall harakterizuye Marka Eldera yak antikomunista voroga demokratiyi j retrograda U literaturnij tematici Marka Eldera velike misce posidayut tvori pro more Znavec ciyeyi galuzi Rene Monio u rozdili HHIII svoyeyi Istoriyi marinistichnoyi literaturi opisuyuchi rozvitok cogo zhanru ta jogo predstavnikiv na pochatku XX stolittya viddaye Elderu nalezhne j vzhivaye nazvu jogo tvoru Morskij lyud PochestiSelo Sen Fiakr syur Men u yakomu pomer Mark Elder U berezni 1924 roku Mark Elder iz podannya ministra kulturi stav kavalerom ordena Pochesnogo legionu Koli pismennik pomer na znak trauru priopusheno prapori na Zamku bretonskih gercogiv U nantskij gazeti L Ouest Eclair 19 serpnya 1933 opublikovano nekrolog V osobi Marka Eldera vtracheno odnogo z nashih chudovih pismennikiv sho bezdoganno volodiyut movoyu odnogo z tih sho v usyakomu razi mozhut najkrashe rozumiti j zobrazhati morsku Bretan i voskreshati bagatih sudnovlasnikiv ta korsariv visimnadcyatogo stolittya 11 travnya 1934 na stini Zamku bretonskih gercogiv vstanovleno memorialnu doshku na chest Marka Eldera 30 listopada 1936 kolishnyu Zamkovu ploshu place du Chateau sho pered vhodom do cogo zamku perejmenovano na ploshu Marka Eldera Imenem pismennika nazvano ploshu v Sen Fiakr syur Meni a takozh vulici v Reze La Berneri an Reci Vanni ta Bresti TvoriRomani Une crise Societe francaise d imprimerie et de librairie 1906 Kriza 331 s Trois histoires La Pipee la Bonne tante Jean Pagot le pecheur au chalut Libr F Tassel 1910 Silce Dobra titka Zhan Pago ribalka z tralom 205 s Le Peuple de la mer 1913 reed G Oudin 1914 La decouvrance 2010 Morskij lyud Marthe Rouchard fille du peuple C Levy 1913 Marta Rushar dochka narodu La vie apostolique de Vincent Vingeame Calmann Levy 1917 Apostolske zhittya Vensana Venzhama Jacques Bonhomme et Jean Le Blanc C Levy 1919 Zhak Bonomm i Zhan Le Blan Therese ou La bonne education A Michel 1920 Tereza abo Dobra osvita Le sang des dieux A Michel 1921 Krov bogiv La maison du pas perilleux 1924 J Ferenczi et fils Editeurs Paris Dim nebezpechnih porogiv 157 s La Belle Eugenie Editions pittoresques 1929 Krasunya Ezheni 180 s Les Dames Pirouettes J Ferenczi amp fils 1929 Damski pirueti Bella histoire des fontranges Fayard 1931 Bella 125 s Jacques et Jean bois originaux en couleurs de Robert Antral Ferenczi et Fils 1931 Zhak i Zhan originalni derevoriti v barvah Robera Antralya La Bourrine Le Beau livre 4 1932 Shkapa Cendres de la Nuit Ferenczi et fils 1933 Popil nochi Inshi tvori Deux essais Octave Mirbeau Romain Rolland G Cres 1914 Dva eseyi Oktav Mirbo Romen Rollan 124 s A bord des chalutiers dragueurs de mines 1920 Na bortu traulera tralshikiv tekst do albomu hudozhnika Rene Pinara 30 s Le Chateau des ducs de Bretagne Impr du Commerce 1923 Zamok Bretonskih gercogiv 109 s A Giverny chez Claude Monet Bernheim Jeune 1924 reed Mille et une Nuits 2010 U Zhiverni u Kloda Mone 87 s La farce des Tripe Eugene Figuiere 1925 Fars nutra odnoaktna p yesa 98 s Gabriel Belot peintre imagier A Delpeuch 1927 Gabriyel Belo hudozhnik obrazotvorec Louis Robert Antral avec Henry Jacques Girard et Bunino 1927 Luyi Rober Antral 67 s Les Contes 1909 1927 Kazki Le Pays de Retz Emile Paul 1928 Krayina Rec 28 s Jacques Cassard corsaire de Nantes 1930 J Ferenczi 1933 Zhak Kassar korsar iz Nanta 216 s Croisieres 3eme mille J Ferenczi amp Fils 1931 Kruyizi Tretya tisyacha 233 s L Atelier de Renoir Tomes 1 2 Bernheim jeune 1931 Atelye Renuara 82 s Le quai de la Fosse 1932 en collaboration avec R Y Creston BGbr inF 7 Naberezhna Foss Antologiya Charles F Stuckey red 1985 A Giverny chez Claude Monet Monet a retrospective Beaux Arts Editions ISBN 9780883633014 LiteraturaArchives municipales de Nantes 1 bereznya 2014 u Wayback Machine Municipalni arhivi Nanta Marc Elder ou Un reve ecartele Roger Douillard ed Cid editions 1987 Mark Elder abo Son geraldichno podilenij nachetvero 143 s Histoire de la litterature maritime Rene Moniot Beaumont 2008 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Istoriya marinistichnoyi literaturi 411 s The French Atlantic travels in culture and history Bill Marshall 2009 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Francuzka Atlantika mandrivki v kulturu j istoriyu 375 s 1000 Bretons dictionnaire biographique Jean Loup Avril Les Portes du large 2002 1000 bretonciv biografichnij slovnik 451 s PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Babelio 2007 d Track Q2877812 https www ouest france fr pays de la loire nantes 44000 nantes le cimetiere misericorde histoires intimes de la france 775fdeca 3570 11ec 89a8 4dd33f25dc35 http www archives nantes fr pages DOSSIERS DOCS cimetieres celebrites elder marc elder marc html Monet le cycle des Nympheas catalogue sommaire Musee national de l Orangerie 6 mai 2 aout 1999 Archives municipales de Nantes 1 bereznya 2014 u Wayback Machine Municipalni arhivi Nanta Yak todi povidomili vechirni gazeti Mark Elder zahvoriv i oduzhav diznavshis iz telegrami sho jomu prisudili premiyu visim tisyach frankiv Jean Bastaire Tentation de l enfance French amp European Pubns 1964 191 stor Arhiv originalu za 24 travnya 2011 Procitovano 5 lyutogo 2012 Dani pro misce pohovannya HH dilnicya ryad 7 mogila 9 Urivok iz statti Zh Tallando opublikovanoyi v chasopisi Le Populaire de Nantes 5 grudnya 1913 The French Atlantic travels in culture and history Liverpool Liverpool University Press 2009 375 pp R 43 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 4 lyutogo 2012 Bagato tekstiv Marka Eldera ne opublikovano Yih korotkij opis mistitsya u specialnomu vipusku Visions Contemporaines Revue d Histoire n 2 de juin 1988 U cij statti vikoristano material iz Municipalnih arhiviv Nanta 1 bereznya 2014 u Wayback Machine