Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Єжи Лялевич Мар ян Лялевич пол Marian Lalewicz 21 листопада 1876 Ви

Мар'ян Лялевич

Мар'ян Лялевич
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Єжи Лялевич.

Мар'ян Лялевич (пол. Marian Lalewicz, 21 листопада 1876, Вилкавишкіс — вересень 1944, Варшава) — польський архітектор, представник академічного класицизму.

Мар'ян Лялевич
Народження21 листопада 1876(1876-11-21)
Смертьсерпень 1944° розстріл
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країна
(підданство)		image Російська імперія
image Польська Республіка
НавчанняВище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1901)
Діяльністьархітектор, викладач університету
Праця в містахСанкт-Петербург, Москва, d і Варшава
Архітектурний стильмодерн і неокласицизм
Найважливіші спорудиd
Членствоd
ЗакладВаршавська політехніка
Нагороди
image
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
image Мар'ян Лялевич у Вікісховищі
image
Особняк Покотилової в Санкт-Петербурзі
image
Аграрний банк у Торуні
image
Військовий шпиталь у Гдині

Біографія

Народився 21 листопада 1876 у Вилковишках Сувалкського повіту (тепер Вилкавишкіс, Литва) в сім'ї доктора медицини Станіслава Лялевича і Марії Родеов. Навчався в гімназії в Сувалках, де 1895 року отримав атестат зрілості. 1901 року закінчив Петербурзьку академію мистецтв зі званням художника-архітектора. Отримав стипендію, завдяки якій протягом двох років поглиблював знання у Швеції, Норвегії, Німеччині, Австрії та Італії. Повернувся до Санкт-Петербурга, де зайнявся педагогічною діяльністю. 1912 року отримав звання академіка. Служив у канцелярії Відомства закладів імператриці Марії. Протягом багатьох років був членом товариства архітекторів-художників у Петербурзі. Від 1915 року очолював товариство. Від 1909 року був також членом Варшавського товариства опіки над пам'ятками. Очолював його петербурзький відділ.

1918 року виїхав до Польщі. Викладав історію мистецтв у Католицькому інституті Любліна і Академії мистецтв у Варшаві. 1 жовтня 1920 року став професором звичайним на факультеті архітектури Варшавської політехніки. У 1925—1927 роках був деканом факультету. Виконував також обов'язки проректора. Продовжував діяльність у Товаристві опіки над пам'ятками минулого, очолював його реставраційний відділ, а 1930 року обраний головою товариства.

Входив до складу журі конкурсів проєктів комерційного училища в місті Перм (1916), проєктів санаторію в Царському Селі (1916), костелу святого Роха в Білостоку (1926), адміністративного корпусу Польського судноплавства у Гдині (1927), головного вокзалу у Варшаві (1929), комплексу будинків Спілки польських вчителів у Варшаві (1930).1933 року був членом комісії Фонду військового квартирування, яка оцінювала конкурсні проєкти будинку на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Тоді ж працював у складі колективу архітекторів та представників Товариства заохочення мистецтв, які призначали молодим архітекторам стипендії ім. Владислава Фрончкевича.

2 травня 1923 року відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.7 листопада 1936 року отримав Золотий академічний лавровий вінок за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».

Убитий німцями у другій половині серпня 1944 року під час масового розстрілу на вулиці Дикій, 17 у Варшаві. На полі 244-1-29 Повонзківського цвинтаря розташована символічна могила. Був одружений із Марією Радлінською.

Роботи

  • Особняк М. К. Покотилової на Каменноостровському проспекті, 48 у Санкт-Петербурзі. Споруджений 1909 року у стилі неоренесансу.
  • Ескізи оздоблення Дворцового мосту в Санкт-Петербурзі. Не пізніше 1911 року.
  • Кургауз у Нарві-Йиесуу. Проєкт створено не пізніше 1911 року.
  • Житловий будинок на вулиці 10-й радянській у Санкт-Петербурзі. Споруджений не пізніше 1911 року.
  • Двоповерховий будинок у стилі неокласицизму на Західній алеї, 1 у Санкт-Петербурзі. Споруджений 1912 року.
  • Торговий дім Мертенса на Невському проспекті, 21 у Санкт-Петербурзі. Збудований у 1911—1912 роках. Фасад утворений трьома великими заскленими арками, оздоблений скульптурою В. В. Кузнецова.
  • Будинок на розі Каменноострівського проспекту, 9 і Малої Посадської, 2. Споруджений протягом 1911—1912 років у формах неоренесансу.
  • Житлове містечко при військовому заводі КЗВС (казенний завод військових самоходів), який будувала британська фірма БЕКОС в Підлипках, нині м Корольов Московської області.
  • Ситний ринок у Санкт-Петербурзі. Проєкт створено не пізніше 1911 року. Спорудження тривало у 1912—1913 роках.
  • Перебудова у 1913 році будинку на Невському проспекті, 80 у Санкт-Петербурзі для кінотеатру «Parisiana».
  • Проєкт віадука середньої лінії на вулиці Солець у Варшаві, виконаний у Бюро проєктів відбудови залізничного вузла. 1922 рік, співавтор Павел Вендзягольський.
  • Реставрація палацу Радзивіллів на вулиці Краківське передмістя у Варшаві для потреб Ради Міністрів (1919—1924). З Лялевичем співпрацював Теодор Бурше.
  • Дім «Ericsson» на Алеях уяздовських у Варшаві (не пізніше 1925).
  • Проєкт, за яким відбудовано палац Сташиця у Варшаві (не пізніше 1925).
  • Будинки відділень Банку польського у Сєдльцах, Калішу, Сосновці і Томашові (1924—1926).
  • Комплекс із будинків казарм у Гдині в місцевості Оксивє (1924—1926).
  • «Банк польський» у Бересті (1926).
  • Гуртожиток на вулиці Гурношльонській, 16 у Варшаві. Споруджений до 1928 року. У плані нагадує видовжену літеру Н, стилістично поєднує деякі риси необароко з елементами неокласицизму (монументальна колонада). Дослідники припускають, що Лялевич міг також бути автором будинків № 18 і 20 на тій же вулиці.
  • Комплекс із чотирьох споруд Державного земельного банку в Луцьку (1929—1930).
  • Гарнізонний шпиталь у Гдині в місцевості Оксивє (1930).
  • Вілла В. Станішевського в місцевості Адамув-Залесє, тепер частина варшавської дільниці Пясечна (1930).
  • Проєкт гарнізонного костелу у Гдині (1932).
  • Проєкт реставрації усипальниці московського царя, т зв. «Московської каплиці» у Варшаві, 1939 рік.
  • Будинок Геологічного інституту на вулиці Раковецькій, 4 у Варшаві. Проєкт передбачав розміщення хімічних, петрографічних і механічних лабораторій, квартир для персоналу (південний корпус), музею, бібліотеки і майстерень (центральний корпус); лекційної і читальної зал, адміністрації (північний корпус). Проєкт обрано на закритому конкурсі 1920 року. Спорудження тривало довго через проблеми з фінансуванням. Керівником робіт був особисто автор.
  • Державний аграрний банк на вулиці Новогродській у Варшаві.
  • Дім дирекції PKP на вулиці Віленській у Варшаві.
  • Садиба в Куярві.
  • Будинок товариства «Треугольник» у Москві.
  • Будинок Сибірського банку в Санкт-Петербурзі.

Примітки

  1. Who's who in Central and East Europe / Stephen Taylor. — Central European Times Publishing Company, 1935. — S. 543.
  2. В Императорскомъ Петроградскомъ о-вѣ архитекторов // Зодчій. — 1916. — № 9. — С. 92; Зодчій. — 1916. — № 12. — С. 128.
  3. Зодчій. — 1916. — № 27. — С. 255.
  4. Dolistowska M. Konkurs na kościół Św. Rocha w Białymstoku. Idea świątyni i projekty jej realizacji a główne nurty stylistyczne w architekturze sakralnej II Rzeczypospolitej // Architecturae et Artibus. — 2016. — № 2 (28). — S. 18. — ISSN 2080-9638.
  5. Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 337.
  6. Kronika // Architekt. — 1929. — № 4. — S. 30—31.
  7. Guttmejer K. Zespół gmachów Związku Nauczycielstwa Polskiego // Krajobraz Warszawski. — 2013. — № 144. — S. 2.
  8. Lalewicz M. Budowa domu F.K.W. przy Krak. Przedm. № 11 w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65.
  9. Kronika // Architektura i Budownicwo. — 1933. — № 1. — S. 32.
  10. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 18.
  11. Monitor Polski. — 1936. — № 261. — Poz. 460.
  12. Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 60; Ленинград: Путеводитель / Сост. В. А. Витязева, Б. М. Кириков. — Л. : Лениздат, 1986. — С. 235.
  13. Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 64.
  14. Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 56—59.
  15. Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 63.
  16. Ленинград: Путеводитель… — С. 241.
  17. Ленинград: Путеводитель… — С. 115.
  18. Ленинград: Путеводитель… — С. 231.
  19. Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 62.
  20. Ленинград: Путеводитель… — С. 219.
  21. Ленинград: Путеводитель… — С. 125.
  22. Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 6 (wkładka); Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.
  23. Guttmejer K. Zespół gmachów Związku… — S. 7.
  24. Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 15.
  25. Odbudowa b. Pałacu Staszica // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 40—41; Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2. — S. 43.
  26. Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 331—333 (стаття помилково локалізує їх у Варшаві).
  27. Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
  28. Majewski J. Warszawa nieodbudowana. Lata dwudzieste. — Warszawa: VEDA, 2004. — S. 176—177. — .
  29. Тимофієнко В. І. Лялевич Мар'ян Станіславович // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — .
  30. Budowle współczesne… — S. 339.
  31. Architektura i Budownictwo. — 1930. — № 3. — S. 77.
  32. Budowle współczesne… — S. 327.
  33. Prus-Faszczewski T. Symbol chwały wojennej Polski wstaje z ruin // Tygodnik Ilustrowany. — 8 stycznia 1939. — № 2 (4082). — S. 22.
  34. M. L. Państwowy Instytut Geologiczny w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4. — S. 69—76; Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.
  35. W sprawie budowli państwowych // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 41.
  36. Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.

Джерела

  • Белинцева И. В. Архитектор Мариан Лялевич после 1918 г.: другая Балтика // Изобразительное искусство, архитектура и искусствоведение Русского зарубежья: [сборник] / Фонд им. Д. С. Лихачева. — СПб. : Дмитрий Буланин, 2008. — С. 394—403. — .
  • Zwoliński A. Marian Lalewicz (1876–1944) // Sylwetki profesorów Politechniki Warszawskiej. — Warszawa: Pracownia Historyczna BGPW, 1984. — № 15.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yezhi Lyalevich Mar yan Lyalevich pol Marian Lalewicz 21 listopada 1876 Vilkavishkis veresen 1944 Varshava polskij arhitektor predstavnik akademichnogo klasicizmu Mar yan LyalevichNarodzhennya21 listopada 1876 1876 11 21 VilkavishkisSmertserpen 1944Varshava rozstrilPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina piddanstvo Rosijska imperiya Polska RespublikaNavchannyaVishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1901 Diyalnistarhitektor vikladach universitetuPracya v mistahSankt Peterburg Moskva d i VarshavaArhitekturnij stilmodern i neoklasicizmNajvazhlivishi sporudidChlenstvodZakladVarshavska politehnikaNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Mar yan Lyalevich u VikishovishiOsobnyak Pokotilovoyi v Sankt PeterburziAgrarnij bank u ToruniVijskovij shpital u GdiniBiografiyaNarodivsya 21 listopada 1876 u Vilkovishkah Suvalkskogo povitu teper Vilkavishkis Litva v sim yi doktora medicini Stanislava Lyalevicha i Mariyi Rodeov Navchavsya v gimnaziyi v Suvalkah de 1895 roku otrimav atestat zrilosti 1901 roku zakinchiv Peterburzku akademiyu mistectv zi zvannyam hudozhnika arhitektora Otrimav stipendiyu zavdyaki yakij protyagom dvoh rokiv pogliblyuvav znannya u Shveciyi Norvegiyi Nimechchini Avstriyi ta Italiyi Povernuvsya do Sankt Peterburga de zajnyavsya pedagogichnoyu diyalnistyu 1912 roku otrimav zvannya akademika Sluzhiv u kancelyariyi Vidomstva zakladiv imperatrici Mariyi Protyagom bagatoh rokiv buv chlenom tovaristva arhitektoriv hudozhnikiv u Peterburzi Vid 1915 roku ocholyuvav tovaristvo Vid 1909 roku buv takozh chlenom Varshavskogo tovaristva opiki nad pam yatkami Ocholyuvav jogo peterburzkij viddil 1918 roku viyihav do Polshi Vikladav istoriyu mistectv u Katolickomu instituti Lyublina i Akademiyi mistectv u Varshavi 1 zhovtnya 1920 roku stav profesorom zvichajnim na fakulteti arhitekturi Varshavskoyi politehniki U 1925 1927 rokah buv dekanom fakultetu Vikonuvav takozh obov yazki prorektora Prodovzhuvav diyalnist u Tovaristvi opiki nad pam yatkami minulogo ocholyuvav jogo restavracijnij viddil a 1930 roku obranij golovoyu tovaristva Vhodiv do skladu zhuri konkursiv proyektiv komercijnogo uchilisha v misti Perm 1916 proyektiv sanatoriyu v Carskomu Seli 1916 kostelu svyatogo Roha v Bilostoku 1926 administrativnogo korpusu Polskogo sudnoplavstva u Gdini 1927 golovnogo vokzalu u Varshavi 1929 kompleksu budinkiv Spilki polskih vchiteliv u Varshavi 1930 1933 roku buv chlenom komisiyi Fondu vijskovogo kvartiruvannya yaka ocinyuvala konkursni proyekti budinku na vulici Krakivske peredmistya 11 u Varshavi Todi zh pracyuvav u skladi kolektivu arhitektoriv ta predstavnikiv Tovaristva zaohochennya mistectv yaki priznachali molodim arhitektoram stipendiyi im Vladislava Fronchkevicha 2 travnya 1923 roku vidznachenij Komandorskim hrestom Ordenu Vidrodzhennya Polshi 7 listopada 1936 roku otrimav Zolotij akademichnij lavrovij vinok za vidatni zaslugi dlya polskogo mistectva zagalom Ubitij nimcyami u drugij polovini serpnya 1944 roku pid chas masovogo rozstrilu na vulici Dikij 17 u Varshavi Na poli 244 1 29 Povonzkivskogo cvintarya roztashovana simvolichna mogila Buv odruzhenij iz Mariyeyu Radlinskoyu RobotiOsobnyak M K Pokotilovoyi na Kamennoostrovskomu prospekti 48 u Sankt Peterburzi Sporudzhenij 1909 roku u stili neorenesansu Eskizi ozdoblennya Dvorcovogo mostu v Sankt Peterburzi Ne piznishe 1911 roku Kurgauz u Narvi Jiesuu Proyekt stvoreno ne piznishe 1911 roku Zhitlovij budinok na vulici 10 j radyanskij u Sankt Peterburzi Sporudzhenij ne piznishe 1911 roku Dvopoverhovij budinok u stili neoklasicizmu na Zahidnij aleyi 1 u Sankt Peterburzi Sporudzhenij 1912 roku Torgovij dim Mertensa na Nevskomu prospekti 21 u Sankt Peterburzi Zbudovanij u 1911 1912 rokah Fasad utvorenij troma velikimi zasklenimi arkami ozdoblenij skulpturoyu V V Kuznecova Budinok na rozi Kamennoostrivskogo prospektu 9 i Maloyi Posadskoyi 2 Sporudzhenij protyagom 1911 1912 rokiv u formah neorenesansu Zhitlove mistechko pri vijskovomu zavodi KZVS kazennij zavod vijskovih samohodiv yakij buduvala britanska firma BEKOS v Pidlipkah nini m Korolov Moskovskoyi oblasti Sitnij rinok u Sankt Peterburzi Proyekt stvoreno ne piznishe 1911 roku Sporudzhennya trivalo u 1912 1913 rokah Perebudova u 1913 roci budinku na Nevskomu prospekti 80 u Sankt Peterburzi dlya kinoteatru Parisiana Proyekt viaduka serednoyi liniyi na vulici Solec u Varshavi vikonanij u Byuro proyektiv vidbudovi zaliznichnogo vuzla 1922 rik spivavtor Pavel Vendzyagolskij Restavraciya palacu Radzivilliv na vulici Krakivske peredmistya u Varshavi dlya potreb Radi Ministriv 1919 1924 Z Lyalevichem spivpracyuvav Teodor Burshe Dim Ericsson na Aleyah uyazdovskih u Varshavi ne piznishe 1925 Proyekt za yakim vidbudovano palac Stashicya u Varshavi ne piznishe 1925 Budinki viddilen Banku polskogo u Syedlcah Kalishu Sosnovci i Tomashovi 1924 1926 Kompleks iz budinkiv kazarm u Gdini v miscevosti Oksivye 1924 1926 Bank polskij u Beresti 1926 Gurtozhitok na vulici Gurnoshlonskij 16 u Varshavi Sporudzhenij do 1928 roku U plani nagaduye vidovzhenu literu N stilistichno poyednuye deyaki risi neobaroko z elementami neoklasicizmu monumentalna kolonada Doslidniki pripuskayut sho Lyalevich mig takozh buti avtorom budinkiv 18 i 20 na tij zhe vulici Kompleks iz chotiroh sporud Derzhavnogo zemelnogo banku v Lucku 1929 1930 Garnizonnij shpital u Gdini v miscevosti Oksivye 1930 Villa V Stanishevskogo v miscevosti Adamuv Zalesye teper chastina varshavskoyi dilnici Pyasechna 1930 Proyekt garnizonnogo kostelu u Gdini 1932 Proyekt restavraciyi usipalnici moskovskogo carya t zv Moskovskoyi kaplici u Varshavi 1939 rik Budinok Geologichnogo institutu na vulici Rakoveckij 4 u Varshavi Proyekt peredbachav rozmishennya himichnih petrografichnih i mehanichnih laboratorij kvartir dlya personalu pivdennij korpus muzeyu biblioteki i majsteren centralnij korpus lekcijnoyi i chitalnoyi zal administraciyi pivnichnij korpus Proyekt obrano na zakritomu konkursi 1920 roku Sporudzhennya trivalo dovgo cherez problemi z finansuvannyam Kerivnikom robit buv osobisto avtor Derzhavnij agrarnij bank na vulici Novogrodskij u Varshavi Dim direkciyi PKP na vulici Vilenskij u Varshavi Sadiba v Kuyarvi Budinok tovaristva Treugolnik u Moskvi Budinok Sibirskogo banku v Sankt Peterburzi PrimitkiWho s who in Central and East Europe Stephen Taylor Central European Times Publishing Company 1935 S 543 V Imperatorskom Petrogradskom o vѣ arhitektorov Zodchij 1916 9 S 92 Zodchij 1916 12 S 128 Zodchij 1916 27 S 255 Dolistowska M Konkurs na kosciol Sw Rocha w Bialymstoku Idea swiatyni i projekty jej realizacji a glowne nurty stylistyczne w architekturze sakralnej II Rzeczypospolitej Architecturae et Artibus 2016 2 28 S 18 ISSN 2080 9638 Rozne Architektura i Budownictwo 1927 10 S 337 Kronika Architekt 1929 4 S 30 31 Guttmejer K Zespol gmachow Zwiazku Nauczycielstwa Polskiego Krajobraz Warszawski 2013 144 S 2 Lalewicz M Budowa domu F K W przy Krak Przedm 11 w Warszawie Architektura i Budownictwo 1933 3 S 65 Kronika Architektura i Budownicwo 1933 1 S 32 Order Odrodzenia Polski Trzechlecie pierwszej kapituly 1921 1924 Warszawa Drukarnia Panstwowa 1926 S 18 Monitor Polski 1936 261 Poz 460 Ezhegodnik Obshestva arhitektorov hudozhnikov Vyp 6 SPb Tipografiya T va A F Marks 1911 S 60 Leningrad Putevoditel Sost V A Vityazeva B M Kirikov L Lenizdat 1986 S 235 Ezhegodnik Obshestva arhitektorov hudozhnikov Vyp 6 SPb Tipografiya T va A F Marks 1911 S 64 Ezhegodnik Obshestva arhitektorov hudozhnikov Vyp 6 SPb Tipografiya T va A F Marks 1911 S 56 59 Ezhegodnik Obshestva arhitektorov hudozhnikov Vyp 6 SPb Tipografiya T va A F Marks 1911 S 63 Leningrad Putevoditel S 241 Leningrad Putevoditel S 115 Leningrad Putevoditel S 231 Ezhegodnik Obshestva arhitektorov hudozhnikov Vyp 6 SPb Tipografiya T va A F Marks 1911 S 62 Leningrad Putevoditel S 219 Leningrad Putevoditel S 125 Architektura i Budownictwo 1929 6 wkladka Krzyzakowa K Rozwoj architektury Stolica 12 listopada 1978 46 1612 S 4 Guttmejer K Zespol gmachow Zwiazku S 7 Architektura i Budownictwo 1925 1 S 15 Odbudowa b Palacu Staszica Architektura i Budownictwo 1925 1 S 40 41 Kronika Architektura i Budownictwo 1925 2 S 43 Budowle wspolczesne Architektura i Budownictwo 1933 10 12 S 331 333 stattya pomilkovo lokalizuye yih u Varshavi Barucki T Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach SARP 2006 3 S 54 ISSN 0239 3549 Majewski J Warszawa nieodbudowana Lata dwudzieste Warszawa VEDA 2004 S 176 177 ISBN 978 83 61932 01 7 Timofiyenko V I Lyalevich Mar yan Stanislavovich Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 ISBN 966 7452 16 6 Budowle wspolczesne S 339 Architektura i Budownictwo 1930 3 S 77 Budowle wspolczesne S 327 Prus Faszczewski T Symbol chwaly wojennej Polski wstaje z ruin Tygodnik Ilustrowany 8 stycznia 1939 2 4082 S 22 M L Panstwowy Instytut Geologiczny w Warszawie Architektura i Budownictwo 1934 4 S 69 76 Krzyzakowa K Rozwoj architektury Stolica 12 listopada 1978 46 1612 S 4 W sprawie budowli panstwowych Architektura i Budownictwo 1925 1 S 41 Krzyzakowa K Rozwoj architektury Stolica 12 listopada 1978 46 1612 S 4 DzherelaPortal Mistectvo Belinceva I V Arhitektor Marian Lyalevich posle 1918 g drugaya Baltika Izobrazitelnoe iskusstvo arhitektura i iskusstvovedenie Russkogo zarubezhya sbornik Fond im D S Lihacheva SPb Dmitrij Bulanin 2008 S 394 403 ISBN 978 5 86007 597 9 Zwolinski A Marian Lalewicz 1876 1944 Sylwetki profesorow Politechniki Warszawskiej Warszawa Pracownia Historyczna BGPW 1984 15

Дата публікації:
Топ