Єжи Лялевич (пол. Jerzy Lalewicz; 21 серпня 1875, Вілкавішкіс, Сувальська губернія — 1 грудня 1951, Буенос-Айрес) — піаніст-віртуоз, педагог, професор Віденської музичної академії та Національної консерваторії в Буенос-Айресі.
Єжи Лялевич | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 21 серпня 1875 |
Місце народження | Вилкавишкіс, Литва |
Дата смерті | 1 грудня 1951 (76 років) |
Місце смерті | Буенос-Айрес, Аргентина |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Громадянство | Республіка Польща |
Професії | музичний педагог, піаніст |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Інструменти | фортепіано |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
З життєпису
Дитинство і юність провів у Сувальській губернії, де навчався в школі і гімназії. Тут же отримав перші уроки гри на фортепіано.
Володіючи незвичайними музичними здібностями, вирішив удосконалювати свої навички в Санкт-Петербурзькій консерваторії, одночасно вивчаючи в Петербурзі право (1894—1897).
Навчався в класі фортепіано під керівництвом А. М. Єсипової і в класі теорії композиції у педагогів А. К. Лядова і М. А. Римського-Корсакова. Закінчив консерваторію в 1900 році із золотою медаллю.
Висока майстерність молодого виконавця вже в період навчання було відзначено спеціальним дипломом на III міжнародному конкурсі імені Рубінштейна у Відні. Цей успіх відкрив доступ в кращі концертні зали. У 1901—1902 відбулися його численні виступи в містах Росії, крім того, в 1901 він дав сольний концерт у Варшаві.
У 1902—1905 працював викладачем вищих курсів гри на фортепіано в одеській консерваторії, а потім професором консерваторії музичного товариства Кракова. Проявив себе чудовим музичним педагогом і організатором. Виховав багато талановитих піаністів. Одночасно з цим давав сольні концерти, а також брав участь в симфонічних і камерних концертах, включаючи в програму своїх виступів, як класичні, так і твори сучасних йому польських композиторів. Часто виступав дуетом з Г. Мельцер-Щавіньським і .
У 1909—1910 відбулися успішні турне піаніста до Відня, Берліна, Мюнхена, Праги та інших міст Європи, які принесли йому широке визнання фахівців музичного світу, як віртуоза.
У 1912 він прийняв запрошення зайняти посаду професора Королівської і кайзерівської Академій музики і виконавського мистецтва у Відні, одному з головних культурних центрів Європи, продовжуючи давати численні сольні концерти в Австрії.
Розпочата перша світова війна серйозно вплинула на музичну кар'єру Лялевича. У 1919 він залишив Відень, переїхав спершу до Польщі, а потім до Парижу. У 1921 Єжи Лялевич емігрував до Аргентини і оселився в Буенос-Айресі.
На початку заробляв, даючи приватні уроки музики. Через 4 роки зайняв пост професора гри на фортепіано в національній консерваторії, де працював понад чверть століття до своєї смерті 1 грудня 1951. У 1948 здійснив своє останнє турне по США, де в Нью-Йорку записувався на радіо.
Стараннями родичів прах піаніста був перевезений до Польщі і похований на кладовищі Старі Повонзки у Варшаві.
Примітки
Посилання
- Лялевич Єжи // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 247.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yezhi Lyalevich pol Jerzy Lalewicz 21 serpnya 1875 Vilkavishkis Suvalska guberniya 1 grudnya 1951 Buenos Ajres pianist virtuoz pedagog profesor Videnskoyi muzichnoyi akademiyi ta Nacionalnoyi konservatoriyi v Buenos Ajresi Yezhi LyalevichOsnovna informaciyaData narodzhennya21 serpnya 1875 1875 08 21 Misce narodzhennyaVilkavishkis LitvaData smerti1 grudnya 1951 1951 12 01 76 rokiv Misce smertiBuenos Ajres ArgentinaPohovannyaPovonzkivskij cvintarGromadyanstvoRespublika PolshaProfesiyimuzichnij pedagog pianistOsvitaSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaInstrumentifortepianoNagorodi Fajli u VikishovishiZ zhittyepisuDitinstvo i yunist proviv u Suvalskij guberniyi de navchavsya v shkoli i gimnaziyi Tut zhe otrimav pershi uroki gri na fortepiano Volodiyuchi nezvichajnimi muzichnimi zdibnostyami virishiv udoskonalyuvati svoyi navichki v Sankt Peterburzkij konservatoriyi odnochasno vivchayuchi v Peterburzi pravo 1894 1897 Navchavsya v klasi fortepiano pid kerivnictvom A M Yesipovoyi i v klasi teoriyi kompoziciyi u pedagogiv A K Lyadova i M A Rimskogo Korsakova Zakinchiv konservatoriyu v 1900 roci iz zolotoyu medallyu Visoka majsternist molodogo vikonavcya vzhe v period navchannya bulo vidznacheno specialnim diplomom na III mizhnarodnomu konkursi imeni Rubinshtejna u Vidni Cej uspih vidkriv dostup v krashi koncertni zali U 1901 1902 vidbulisya jogo chislenni vistupi v mistah Rosiyi krim togo v 1901 vin dav solnij koncert u Varshavi U 1902 1905 pracyuvav vikladachem vishih kursiv gri na fortepiano v odeskij konservatoriyi a potim profesorom konservatoriyi muzichnogo tovaristva Krakova Proyaviv sebe chudovim muzichnim pedagogom i organizatorom Vihovav bagato talanovitih pianistiv Odnochasno z cim davav solni koncerti a takozh brav uchast v simfonichnih i kamernih koncertah vklyuchayuchi v programu svoyih vistupiv yak klasichni tak i tvori suchasnih jomu polskih kompozitoriv Chasto vistupav duetom z G Melcer Shavinskim i U 1909 1910 vidbulisya uspishni turne pianista do Vidnya Berlina Myunhena Pragi ta inshih mist Yevropi yaki prinesli jomu shiroke viznannya fahivciv muzichnogo svitu yak virtuoza U 1912 vin prijnyav zaproshennya zajnyati posadu profesora Korolivskoyi i kajzerivskoyi Akademij muziki i vikonavskogo mistectva u Vidni odnomu z golovnih kulturnih centriv Yevropi prodovzhuyuchi davati chislenni solni koncerti v Avstriyi Rozpochata persha svitova vijna serjozno vplinula na muzichnu kar yeru Lyalevicha U 1919 vin zalishiv Viden pereyihav spershu do Polshi a potim do Parizhu U 1921 Yezhi Lyalevich emigruvav do Argentini i oselivsya v Buenos Ajresi Na pochatku zaroblyav dayuchi privatni uroki muziki Cherez 4 roki zajnyav post profesora gri na fortepiano v nacionalnij konservatoriyi de pracyuvav ponad chvert stolittya do svoyeyi smerti 1 grudnya 1951 U 1948 zdijsniv svoye ostannye turne po SShA de v Nyu Jorku zapisuvavsya na radio Starannyami rodichiv prah pianista buv perevezenij do Polshi i pohovanij na kladovishi Stari Povonzki u Varshavi PrimitkiPosilannyaLyalevich Yezhi Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 247