Анна Миколаївна Єсипова (А́нна Никола́евна Е́сипова, 31 січня (12 лютого) 1851, Санкт-Петербург — 5 (18) серпня 1914, там само) — російська піаністка і музичний педагог.
Єсипова Анна Миколаївна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 31 січня (12 лютого) 1851[1][2] |
Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія[3] |
Дата смерті | 5 (18) серпня 1914[1][2] (63 роки) |
Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія[3] |
Поховання | d |
Роки активності | з 1871 |
Громадянство | Російська імперія |
Професії | піаністка, музична педагогиня, викладачка університету |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Вчителі | Теодор Лешетицький і d |
Відомі учні | (Анна Ель-Тур), Прокоф'єв Сергій Сергійович, (Дранишников Володимир Олександрович) і (Амані Микола Миколайович) |
Інструменти | фортепіано |
Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Файли у Вікісховищі |
Навчалася в Санкт-Петербурзькій консерваторії у Теодора Лешетицького (в 1880 стала його другою дружиною). З 1871 року жила в Європі, її дебют в Лондоні в 1874 мав великий успіх — критики відзначили легкість і витонченість виконання, співуче звучання інструменту. Через рік піаністка виступила в Парижі, ще через рік — в США, де провела більше сотні концертів, після чого почалася її активна концертна кар'єра. Грала в 4 руки з Антоном Рубінштейном. Після розлучення з Лешетицьким в 1892 повернулася до Росії, де отримала місце професора у Санкт-Петербурзькій консерваторії. Прихильниця активної пальцевої техніки. Серед її учнів були Сергій Прокоф'єв, , Олександр Боровський, , Ольга Калантарова, Наталія Позняківська, Анастасія Абдушелі-Вірсаладзе, (Анна Ель-Тур), Ізабелла Венгерова, Марія Рибицька.
Оцінка
На думку , постать Єсипової стала віхою в розвитку російського фортепіанного мистецтва:
Єсипова - піаністичному явище, що виходить за межі свого часу і своєї країни. [Вона] протягом двадцяти з гаком років об'їздив з концертами весь світ. Успіх її був величезний. Париж і Лондон, німецькі та американські міста захоплено аплодували російській піаністці. Це не був тільки особистий тріумф Єсипової: це була важлива віха в зростанні світового значення російського піаністичного мистецтва. До Єсипової тільки один російський піаніст широко прославився за кордоном - Антон Рубінштейн. Але Рубінштейна ще можна було розглядати як одиночку, як блискучий виняток, як геніального самородка. Гра Єсипової засвідчила перед усім світом наявність в Росії джерела піаністичних талантів, чудовою школи, високої піаністичної культури Оригінальний текст (рос.) Есипова — пианистическое явление, выходящее за пределы своего времени и своей страны. [Она] в течение двадцати с лишним лет изъездила с концертами весь мир. Успех ее был огромен. Париж и Лондон, немецкие и американские города восторженно рукоплескали русской пианистке. Это не был только личный триумф Есиповой: это была важная веха в росте мирового значения русского пианистического искусства. До Есиповой только один русский пианист широко прославился за границей — Антон Рубинштейн. Но Рубинштейна еще можно было рассматривать как одиночку, как блестящее исключение, как гениального самородка. Игра Есиповой засвидетельствовала перед всем светом наличие в России родника пианистических талантов, замечательной школы, высокой пианистической культуры |
Єсипова буквально панувала в Петербурзькій консерваторії ... Потрапити до класу Єсипової стало заповітною мрією кожного молодого піаніста в Києві і Саратові, Ростові та Єкатеринбурзі. Двадцять років роботи Есиповой в Петербурзькій консерваторії - золота пора в історії російського піаністичного освіти, що зробила помітний вплив на світове піаністичного мистецтва Оригінальний текст (рос.) Есипова буквально царила в Петербургской консерватории… Попасть в класс Есиповой сделалось заветной мечтой каждого молодого пианиста в Киеве и Саратове, Ростове и Екатеринбурге. Двадцать лет работы Есиповой в Петербургской консерватории — золотая пора в истории русского пианистического образования, оказавшая заметное воздействие на мировое пианистическое искусство |
Джерела
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Есипова Анна Николаевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Г. Риман Есипова // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 506.
- (Г. Коган). О Есиповой. // Коган Г. Вопросы пианизма: Избранные статьи. — М. Советский композитор, 1968. — С.169-173.
- Там же
Література
- Беркман Т. А. Н. Есипова. — М.—Л.: Музгиз, 1948.
- Бертенсон Н. Анна Николаевна Есипова. Очерк жизни и деятельности. — Л.: Музгиз, 1960
Посилання
- Есипова, Анна Николаевна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет