Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теодор Лешетицький пол Teodor Leszetycki нім Theodor Leschetizky в Росії був відомий під ім ям Федір Осипович 22 червня

Теодор Лешетицький

Теодор Лешетицький (пол. Teodor Leszetycki, нім. Theodor Leschetizky, в Росії був відомий під ім'ям Федір Осипович; 22 червня 1830, Ланьцут — 14 листопада 1915, Дрезден) — польський піаніст, музичний педагог та композитор.

Теодор Лешетицький
пол. Teodor Leszetycki
image
Зображення
Лешетицький на гравірованому портреті (1911)
Основна інформація
Дата народження 22 червня 1830(1830-06-22)
Місце народження Ланьцут, Сандомирське воєводство, Царство Польське, Російська імперія
Дата смерті 14 листопада 1915(1915-11-14) (85 років)
Місце смерті
Дрезден
Поховання Віденський центральний цвинтар
Громадянство Російська імперія, Німецька імперія
Професії піаніст, педагог, композитор
Освіта Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі Карл Черні[3], Симон Зехтер і d
Відомі учні d, d, Єсипова Анна Миколаївна, Q27915690?, d, d, Ігнацій Ян Падеревський[3], (Юзеф Слівінський), Франц Шмідт, (Мечислав Хоршовський)[3], d, d, (Артур Шнабель)[3], (Сафонов Василь Ілліч), (Бенно Мойсеєвич)[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], (Генрик Бобінський), (Добкевич Антон Казимирович) і d
Інструменти фортепіано
Жанри опера
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Лешетицький народився в родині вчителя, який і дав йому перші уроки музики. У віці дев'яти років Лешетицький вперше виступив з оркестром, зігравши у Лемберзі (нині Львів) концертіно Черні з оркестром під орудою Франца Моцарта, а через деякий час сім'я переїхала в Відень, де він став учнем самого Черні. Незабаром Лешетицький почав давати концерти, паралельно займаючись композицією та вивчаючи право. В 1852 піаніст прибув до Санкт-Петербургу, де грав у присутності імператора Миколи I. Лешетицький залишився в місті і жив у ньому протягом понад 25 років, займаючись викладанням та концертною діяльністю. Коли в 1862 була відкрита Петербурзька консерваторія, її директор Антон Рубінштейн запросив Лешетицького на пост професора фортепіанного класу, який він займав до 1878.

image
Обкладинка що вийшов в Німеччині збірки «Твори з репертуару Есиповой та Лешетицького» (1884)

Виїхавши з Петербурга до Відня, Лешетіцкий продовжив викладати. Однією з перших його учениць, яка домоглася великих успіхів на концертній сцені, стала Анна Єсипова (в 1880–1892 була його другою дружиною). У середині 1880-х уроки у Лешетицького почав брати Ігнаци Ян Падеревський, який після своїх успішних виступів у США зробив ім'я свого вчителя всесвітньо відомим. В кінці 1880-х музикант припинив концертну діяльність (останній його концерт відбувся в 1887) і зосередився виключно на викладацькій. В 1906 він записав кілька творів у своєму виконанні на (Вельт-Міньйон).

Творчість

Лешетицький виховав більше тисячі піаністів, багато з яких з успіхом виступали на концертних сценах протягом майже всього XX століття. Серед них — (Артур Шнабель), (Василь Сафонов), , , , , , Олександр Брайловський, (Мечислав Хоршовський) та багато інших.

Лешетицький звертав особливу увагу на якість звуку, співучість мелодії, експресивність виконання, а віртуозні пасажі вимагав розглядати лише в контексті загальної структури твору. Незважаючи на те, що ряд музичних істориків та критиків називають це «Методом Лешетицького», сам він стверджував, що цей метод викладання він успадкував від Черні, нічого до нього не додаючи і не змінюючи. У роботі над твором він не вимагав багатогодинних вправ за інструментом, але розвивав в учнів уміння передчувати майбутнє його звучання.

Основу репертуару самого Лешетицького становила музика Бетховена, любов до якої йому прищепив Черні. Музику композиторів-романтиків — Шопена, Шумана та Ліста — піаніст також виконував з великим успіхом. Завдяки Лешетицькому до концертного репертуару піаністів після довгої перерви знову увійшли сонати Франца Шуберта, одним з перших активних виконавців яких став Артур Шнабель.

Лешетицький також написав ряд оригінальних творів — Фортепіанний концерт c-moll, оперу та багато творів для фортепіано соло, наповнених витонченістю та легкістю стилю.

Пам'ять

Ім'ям Лешетицького названі вулиці:

Примітки

  1. Нині — місто в Підкарпатському воєводстві Польщі.
  2. Leschetizsky, Theodor // The Enciclopædia Britannica — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. XXXI English History to Oyama, Iwao. — P. 757.
    d:Track:Q84d:Track:Q15987490d:Track:Q38221724d:Track:Q60d:Track:Q38178929
  4. В. Арк фан // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 52.
    d:Track:Q649d:Track:Q27771447d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  5. Г. Риман Лешетицкий // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 756–757.
    d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q27776820d:Track:Q7117345
  6. Г. Риман Есипова // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 506.
    d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q7117345d:Track:Q2910129d:Track:Q27775823
  7. Н. С. Толстов, Виктор Петрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIII. — С. 442.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24492747d:Track:Q19908137d:Track:Q23892973
  8. Ф. Малоземова // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 802.
    d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q27776415d:Track:Q4484802d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  9. В. Зиновьев // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 536.
    d:Track:Q27776065d:Track:Q27680201d:Track:Q649d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  10. Зиновьев, Павел Алексеевич // Русский биографический словарь — Петроград: 1916. — Т. 7. — С. 405–406.
    d:Track:Q21175478d:Track:Q1960551d:Track:Q25865275
  11. Г. Риман Падеревский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 981.
    d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q27774766d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  12. Сливинский, Иосиф // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXX. — С. 358.
    d:Track:Q656d:Track:Q23892966d:Track:Q19908137d:Track:Q602358d:Track:Q24486605
  13. Щетинина, Любовь Петровна // Русский биографический словарь — СПб: 1912. — Т. 24. — С. 147.
    d:Track:Q21175494d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q25858748

Бібліографія

  • Осип Габрилович. A Great Master at the Piano. — Musical Courier, № 26 за 1930

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Teodor Leshetickij pol Teodor Leszetycki nim Theodor Leschetizky v Rosiyi buv vidomij pid im yam Fedir Osipovich 22 chervnya 1830 Lancut 14 listopada 1915 Drezden polskij pianist muzichnij pedagog ta kompozitor Teodor Leshetickijpol Teodor LeszetyckiZobrazhennyaLeshetickij na gravirovanomu portreti 1911 Osnovna informaciyaData narodzhennya 22 chervnya 1830 1830 06 22 Misce narodzhennya Lancut Sandomirske voyevodstvo Carstvo Polske Rosijska imperiyaData smerti 14 listopada 1915 1915 11 14 85 rokiv Misce smerti DrezdenPohovannya Videnskij centralnij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiya Nimecka imperiyaProfesiyi pianist pedagog kompozitorOsvita Videnskij universitet muziki j vikonavskogo mistectvaVchiteli Karl Cherni 3 Simon Zehter i dVidomi uchni d d Yesipova Anna Mikolayivna Q27915690 d d Ignacij Yan Paderevskij 3 Yuzef Slivinskij Franc Shmidt Mechislav Horshovskij 3 d d Artur Shnabel 3 Safonov Vasil Illich Benno Mojseyevich 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 Genrik Bobinskij Dobkevich Anton Kazimirovich i dInstrumenti fortepianoZhanri operaZaklad Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo Korsakova Fajli u VikishovishiBiografiyaLeshetickij narodivsya v rodini vchitelya yakij i dav jomu pershi uroki muziki U vici dev yati rokiv Leshetickij vpershe vistupiv z orkestrom zigravshi u Lemberzi nini Lviv koncertino Cherni z orkestrom pid orudoyu Franca Mocarta a cherez deyakij chas sim ya pereyihala v Viden de vin stav uchnem samogo Cherni Nezabarom Leshetickij pochav davati koncerti paralelno zajmayuchis kompoziciyeyu ta vivchayuchi pravo V 1852 pianist pribuv do Sankt Peterburgu de grav u prisutnosti imperatora Mikoli I Leshetickij zalishivsya v misti i zhiv u nomu protyagom ponad 25 rokiv zajmayuchis vikladannyam ta koncertnoyu diyalnistyu Koli v 1862 bula vidkrita Peterburzka konservatoriya yiyi direktor Anton Rubinshtejn zaprosiv Leshetickogo na post profesora fortepiannogo klasu yakij vin zajmav do 1878 Obkladinka sho vijshov v Nimechchini zbirki Tvori z repertuaru Esipovoj ta Leshetickogo 1884 Viyihavshi z Peterburga do Vidnya Leshetickij prodovzhiv vikladati Odniyeyu z pershih jogo uchenic yaka domoglasya velikih uspihiv na koncertnij sceni stala Anna Yesipova v 1880 1892 bula jogo drugoyu druzhinoyu U seredini 1880 h uroki u Leshetickogo pochav brati Ignaci Yan Paderevskij yakij pislya svoyih uspishnih vistupiv u SShA zrobiv im ya svogo vchitelya vsesvitno vidomim V kinci 1880 h muzikant pripiniv koncertnu diyalnist ostannij jogo koncert vidbuvsya v 1887 i zoseredivsya viklyuchno na vikladackij V 1906 vin zapisav kilka tvoriv u svoyemu vikonanni na Velt Minjon TvorchistLeshetickij vihovav bilshe tisyachi pianistiv bagato z yakih z uspihom vistupali na koncertnih scenah protyagom majzhe vsogo XX stolittya Sered nih Artur Shnabel Vasil Safonov Oleksandr Brajlovskij Mechislav Horshovskij ta bagato inshih Leshetickij zvertav osoblivu uvagu na yakist zvuku spivuchist melodiyi ekspresivnist vikonannya a virtuozni pasazhi vimagav rozglyadati lishe v konteksti zagalnoyi strukturi tvoru Nezvazhayuchi na te sho ryad muzichnih istorikiv ta kritikiv nazivayut ce Metodom Leshetickogo sam vin stverdzhuvav sho cej metod vikladannya vin uspadkuvav vid Cherni nichogo do nogo ne dodayuchi i ne zminyuyuchi U roboti nad tvorom vin ne vimagav bagatogodinnih vprav za instrumentom ale rozvivav v uchniv uminnya peredchuvati majbutnye jogo zvuchannya Osnovu repertuaru samogo Leshetickogo stanovila muzika Bethovena lyubov do yakoyi jomu prishepiv Cherni Muziku kompozitoriv romantikiv Shopena Shumana ta Lista pianist takozh vikonuvav z velikim uspihom Zavdyaki Leshetickomu do koncertnogo repertuaru pianistiv pislya dovgoyi perervi znovu uvijshli sonati Franca Shuberta odnim z pershih aktivnih vikonavciv yakih stav Artur Shnabel Leshetickij takozh napisav ryad originalnih tvoriv Fortepiannij koncert c moll operu ta bagato tvoriv dlya fortepiano solo napovnenih vitonchenistyu ta legkistyu stilyu Pam yatIm yam Leshetickogo nazvani vulici Viden Avstriya amp hl ru amp ved 0CAwQ gswAA amp sa X amp ei Xch1T KSF4zTsgbXxNjEBQ Leschetitzkygasse u Vidni Leschetitzkygasse u Vidni Floridsdorf PrimitkiNini misto v Pidkarpatskomu voyevodstvi Polshi Leschetizsky Theodor The Enciclopaedia Britannica 12 London NYC 1922 Vol XXXI English History to Oyama Iwao P 757 d Track Q84d Track Q15987490d Track Q38221724d Track Q60d Track Q38178929 V Ark fan Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 52 d Track Q649d Track Q27771447d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q7117345 G Riman Leshetickij Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 2 S 756 757 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q27776820d Track Q7117345 G Riman Esipova Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 2 S 506 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q7117345d Track Q2910129d Track Q27775823 N S Tolstov Viktor Petrovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIII S 442 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24492747d Track Q19908137d Track Q23892973 F Malozemova Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 2 S 802 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q27776415d Track Q4484802d Track Q2910129d Track Q7117345 V Zinovev Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 2 S 536 d Track Q27776065d Track Q27680201d Track Q649d Track Q2910129d Track Q7117345 Zinovev Pavel Alekseevich Russkij biograficheskij slovar Petrograd 1916 T 7 S 405 406 d Track Q21175478d Track Q1960551d Track Q25865275 G Riman Paderevskij Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 3 S 981 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q27774766d Track Q2910129d Track Q7117345 Slivinskij Iosif Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1900 T XXX S 358 d Track Q656d Track Q23892966d Track Q19908137d Track Q602358d Track Q24486605 Shetinina Lyubov Petrovna Russkij biograficheskij slovar SPb 1912 T 24 S 147 d Track Q21175494d Track Q656d Track Q1960551d Track Q25858748BibliografiyaOsip Gabrilovich A Great Master at the Piano Musical Courier 26 za 1930Posilannya angl Vilni noti avtorstva Teodor Leshetickij na sajti International Music Score Library Project IMSLP
Топ