Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Даніелє Манін (італ. Daniele Manin) (Венеція, 13 травня, 1804 — Париж, 22 вересня 1857) — італійський політичний та громадський діяч патріотичного спрямування епохи Рісорджименто.
| Даніелє Манін | |
|---|---|
| італ. Daniele Manin | |
 | |
| Прізвисько | «Останній дож» |
| Народився | 13 травня 1804 Венеція |
| Помер | 22 вересня 1857 (53 роки) Париж |
| Поховання | Цвинтар Монмартр[1], собор Святого Марка[1] і d |
| Країна |  Ломбардо-Венеційське королівство dСардинське королівство |
| Національність | італієць |
| Місце проживання | Венеція |
| Діяльність | політик, адвокат, військовослужбовець |
| Відомий завдяки | політик |
| Alma mater | Університет Падуї |
| Науковий ступінь | лауреат[d][2] |
| Знання мов | французька[1], англійська[1][1], німецька[1], латина[1], давньогрецька[1], іврит[1] і італійська[3][4] |
| Членство | d[1] |
| Посада | d[2] |
| Партія | незалежний політик |
| У шлюбі з | Тереза Періссінотті італ. Teresa Perissinotti, (1824—1849) |
| Діти | Джорджо (1831—1882) |
| |
Життєпис
Народився у Венеції, у сім'ї П'єтро та Анни Марії Беллотто, що мала єврейське коріння. Дід Даніелє був адвокатом єврейського походження. Під час перехрещення — переходу у католицизм вони отримали прізвище хрещеного батька Лодовіко Манін, що був родичем останнього дожа Венеції та правив у період 1789—1797 рр.
Освіта
Вивчав право в Падуї (Падуанський університет). Після закінчення університету став адвокатом і оселився у Венеції.
Даніелє Манін був поліглотом і володів венеційським діалектом, латиною та грецькою мовами, французькою, німецькою та івритом.
Політична діяльність
У другій половині 1840-х рр. патріотичні настрої в Італії і Венето зросли. На хвилі цих протестних настроїв Даніелє Манін виступив з обґрунтованою критикою дій уряду Австрійської імперії у Північній Італії.
Наприкінці 1847 року він подав у Ломбардську генеральну конгрегацію клопотання про надання Венеції самоврядування. Але члени конгрегації дотримувались офіційної політики імперії. Заборонні дії конгрегації не забарилися. Даніеля Манін арештували 18 січня 1848 року, а вже через місяць ув'язнення в краї розпочалися визвольні протестні рухи (у Венеції і в Мілані) і мешканці міста примусили австрійського губернатора звільнити Маніна.
Республіка Сан-Марко у Венеції
Даніелє Манін по звільненню закликав до звільнення від Австрійської імперії. 27 березня 1848 р. було оголошено про заснування венеційської республіки Сан-Марко. Профранцузьки налаштований Манін не прагнув поєднання з П'ємонтом і королем Савойського дому, розраховуючи на підтримку уряду Франції. Під політичним тиском у новому уряді він поступився більшості і пішов на з'єднання краю під проводом короля П'ємонту за умови створення єдиної Італії в майбутньому. Поєднані сили П'ємонту зазнали поразки від австрійських вояків під Кустоцою і сардинський уряд уклав перемир'я з австріяками за умови збереження колоніальної влади Австрії у Ломбардії і Венеції. У Венеції це розцінили як зраду і намагалися покарати смертю комісарів-представників П'ємонту. Їх життя врятував своєю владою Манін, хоча був на боці розгніваних венеційських патріотів. Відбулись народні збори зі створенням нового уряду (тріумвірат) на чолі з Даніелє Манін.
Виявив себе непоганим організатором. Австрійці взяли Венецію у облогу, венеційці відповіли створенням власної гвардії, до котрої приєднався художник Іпполіто Каффі. Завдяки організаційним діям тріумвірату венеційці витримали австрійську облогу. У березні 1849 року вояки П'ємонту програли австріякам під Новарою, на що венеційці оголосили спротив за всяку ціну, а Манін отримав повноваження диктатора.
Рішучий наступ австрійців дозволив захопити форт Магеру і в травні 1849 р. австріяки розпочали бомбардування самої Венеції. В місті була помітна нестача продовольства та розпочалася епідемія різних хвороб. Стан в місті був безнадійним, а допомоги не було ні від кого. Під тиском обставин уряд Маніна 24 серпня 1849 року був примушений прийняти капітуляцію за умов еміграції всіх керівників республіки. Данілє Манін, генерал Гульєльмо Пепе та члени уряду відбули у еміграцію французьким човном.
Смерть
Даніелє Манін помер під час еміграції у Франції 22 вересня 1857 року. Після входження Венеції і Венето до складу королівства Італія його прах перевезли з Франції у Венецію та урочисто перепоховали в північній частині собору св. Марка. Це було перше поховання в соборі міста за останні триста років. позаяк поховання в соборі були заборонені.
Власна родина
Одружився 1824 року із Терезою Періссінотті, котра померла 1849 року. Син Джорджо (1831—1882).
Листувався із Джузеппе Мадзіні.
Див. також
Посилання
Примітки
- Gottardi M. Dizionario Biografico degli Italiani — 2007. — Vol. 69.
- https://storia.camera.it/deputato/daniele-manin-18040513
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Mazzini's letters to Daniel Manin. Revised edition.— Holyoake and Co., 147 Fleet street, l856.—
Джерела
- Archivio di Stato di Bologna [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр. Державний архів Болоньї)
- Alchetron.com — соціальна енциклопедія для користувачів Інтернету [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Treccani, l'Enciclopedia Italiana [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Manin, Daniele (di Pietro Orsi}.— Enciclopedia Italiana (1934) [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Mazzini's letters to Daniel Manin. Revised edition.— Holyoake and Co., 147 Fleet street, l856.—
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Danielye Manin ital Daniele Manin Veneciya 13 travnya 1804 Parizh 22 veresnya 1857 italijskij politichnij ta gromadskij diyach patriotichnogo spryamuvannya epohi Risordzhimento Danielye Maninital Daniele ManinPrizvisko Ostannij dozh Narodivsya13 travnya 1804 1804 05 13 VeneciyaPomer22 veresnya 1857 1857 09 22 53 roki ParizhPohovannyaCvintar Monmartr 1 sobor Svyatogo Marka 1 i dKrayina Lombardo Venecijske korolivstvo d Sardinske korolivstvoNacionalnistitaliyecMisce prozhivannyaVeneciyaDiyalnistpolitik advokat vijskovosluzhbovecVidomij zavdyakipolitikAlma materUniversitet PaduyiNaukovij stupinlaureat d 2 Znannya movfrancuzka 1 anglijska 1 1 nimecka 1 latina 1 davnogrecka 1 ivrit 1 i italijska 3 4 Chlenstvod 1 Posadad 2 Partiyanezalezhnij politikU shlyubi zTereza Perissinotti ital Teresa Perissinotti 1824 1849 DitiDzhordzho 1831 1882 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Manin ZhittyepisNarodivsya u Veneciyi u sim yi P yetro ta Anni Mariyi Bellotto sho mala yevrejske korinnya Did Danielye buv advokatom yevrejskogo pohodzhennya Pid chas perehreshennya perehodu u katolicizm voni otrimali prizvishe hreshenogo batka Lodoviko Manin sho buv rodichem ostannogo dozha Veneciyi ta praviv u period 1789 1797 rr OsvitaVivchav pravo v Paduyi Paduanskij universitet Pislya zakinchennya universitetu stav advokatom i oselivsya u Veneciyi Danielye Manin buv poliglotom i volodiv venecijskim dialektom latinoyu ta greckoyu movami francuzkoyu nimeckoyu ta ivritom Politichna diyalnistU drugij polovini 1840 h rr patriotichni nastroyi v Italiyi i Veneto zrosli Na hvili cih protestnih nastroyiv Danielye Manin vistupiv z obgruntovanoyu kritikoyu dij uryadu Avstrijskoyi imperiyi u Pivnichnij Italiyi Naprikinci 1847 roku vin podav u Lombardsku generalnu kongregaciyu klopotannya pro nadannya Veneciyi samovryaduvannya Ale chleni kongregaciyi dotrimuvalis oficijnoyi politiki imperiyi Zaboronni diyi kongregaciyi ne zabarilisya Danielya Manin areshtuvali 18 sichnya 1848 roku a vzhe cherez misyac uv yaznennya v krayi rozpochalisya vizvolni protestni ruhi u Veneciyi i v Milani i meshkanci mista primusili avstrijskogo gubernatora zvilniti Manina Respublika San Marko u VeneciyiIppolito Kaffi Bombarduvannya fortu Magera venecijskih povstanciv avstrijskimi imperskimi voyakami v nich 24 travnya 1849 roku Internacionalna galereya novitnogo mistectva Veneciya Danielye Manin po zvilnennyu zaklikav do zvilnennya vid Avstrijskoyi imperiyi 27 bereznya 1848 r bulo ogolosheno pro zasnuvannya venecijskoyi respubliki San Marko Profrancuzki nalashtovanij Manin ne pragnuv poyednannya z P yemontom i korolem Savojskogo domu rozrahovuyuchi na pidtrimku uryadu Franciyi Pid politichnim tiskom u novomu uryadi vin postupivsya bilshosti i pishov na z yednannya krayu pid provodom korolya P yemontu za umovi stvorennya yedinoyi Italiyi v majbutnomu Poyednani sili P yemontu zaznali porazki vid avstrijskih voyakiv pid Kustocoyu i sardinskij uryad uklav peremir ya z avstriyakami za umovi zberezhennya kolonialnoyi vladi Avstriyi u Lombardiyi i Veneciyi U Veneciyi ce rozcinili yak zradu i namagalisya pokarati smertyu komisariv predstavnikiv P yemontu Yih zhittya vryatuvav svoyeyu vladoyu Manin hocha buv na boci rozgnivanih venecijskih patriotiv Vidbulis narodni zbori zi stvorennyam novogo uryadu triumvirat na choli z Danielye Manin Viyaviv sebe nepoganim organizatorom Avstrijci vzyali Veneciyu u oblogu venecijci vidpovili stvorennyam vlasnoyi gvardiyi do kotroyi priyednavsya hudozhnik Ippolito Kaffi Zavdyaki organizacijnim diyam triumviratu venecijci vitrimali avstrijsku oblogu U berezni 1849 roku voyaki P yemontu prograli avstriyakam pid Novaroyu na sho venecijci ogolosili sprotiv za vsyaku cinu a Manin otrimav povnovazhennya diktatora Rishuchij nastup avstrijciv dozvoliv zahopiti fort Mageru i v travni 1849 r avstriyaki rozpochali bombarduvannya samoyi Veneciyi V misti bula pomitna nestacha prodovolstva ta rozpochalasya epidemiya riznih hvorob Stan v misti buv beznadijnim a dopomogi ne bulo ni vid kogo Pid tiskom obstavin uryad Manina 24 serpnya 1849 roku buv primushenij prijnyati kapitulyaciyu za umov emigraciyi vsih kerivnikiv respubliki Danilye Manin general Gulyelmo Pepe ta chleni uryadu vidbuli u emigraciyu francuzkim chovnom SmertDanielye Manin pomer pid chas emigraciyi u Franciyi 22 veresnya 1857 roku Pislya vhodzhennya Veneciyi i Veneto do skladu korolivstva Italiya jogo prah perevezli z Franciyi u Veneciyu ta urochisto perepohovali v pivnichnij chastini soboru sv Marka Ce bulo pershe pohovannya v sobori mista za ostanni trista rokiv pozayak pohovannya v sobori buli zaboroneni Vlasna rodinaOdruzhivsya 1824 roku iz Terezoyu Perissinotti kotra pomerla 1849 roku Sin Dzhordzho 1831 1882 Listuvavsya iz Dzhuzeppe Madzini Div takozhRisordzhimento Nikolo Tommazeo Ippolito KaffiPosilannyaPortal Biografiyi Portal Italiya PrimitkiGottardi M Dizionario Biografico degli Italiani 2007 Vol 69 d Track Q1128537 https storia camera it deputato daniele manin 18040513 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Mazzini s letters to Daniel Manin Revised edition Holyoake and Co 147 Fleet street l856 DzherelaArchivio di Stato di Bologna 26 sichnya 2021 u Wayback Machine ukr Derzhavnij arhiv Bolonyi Alchetron com socialna enciklopediya dlya koristuvachiv Internetu 7 travnya 2016 u Wayback Machine Treccani l Enciclopedia Italiana 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Manin Daniele di Pietro Orsi Enciclopedia Italiana 1934 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Mazzini s letters to Daniel Manin Revised edition Holyoake and Co 147 Fleet street l856