Маньчжуро-корейська війна (1636—1637)

Також дивитися: Маньчжуро-корейські війни

Маньчжуро-корейська війна
Дата: грудень 1636 — 11 лютого 1637 Місце: Корея Результат: Поразка Кореї: Корея (Чосон) стає васалом Імперії Цін
Сторони
Імперія Цін	Чосон
Командувачі
* Хуан Тайцзі Юето ^[en] ^[en] ^[en] Ін Йор Дай Ян Гу ЛІ †	* Інджо ^[en] ^[en] І Ван Сін Гьон Вон Кім Чун Йон Лю Лім Хун Мьон Гу † Хо Ван †
Військові сили
130-140 тис. чол.	80-90 тис. чол.

Маньчжуро-корейська війна 1636—1637 — збройний конфлікт між Кореєю та маньчжурами, що завершився визнанням Кореєю васальної залежності від імперії Цін.

Після закінчення попередньої маньчжуро-корейської війни відносини між країнами нормалізувалися, але ненадовго. Корейська правляча верхівка бачила в союзі з маньчжурами зраду принципам традиційної політики, і до кінця не вірила в можливість поразки Мінів. Вже навесні 1631 року корейський двір недопоставив данину, що викликало сильне невдоволення у Хуана Тайцзі. Цей конфлікт залагодили, але влітку маньчжури почали вимагати у корейців надати кораблі для нового наступу на Китай, і отримали відмову. Як покарання Тайцзі вдесятеро збільшив розміри данини. Надалі відносини двох країн продовжували гіршати. Корейці відмовлялися допомагати маньчжурам у війні з Китаєм (Імперією Мін), і постачали припасами мінським війська, а маньчжури, в свою чергу, робили набіги на прикордонні території.

Після остаточного розгрому Чахарського Лігден-хана і підпорядкування Південної Монголії в 1635, Тайцзі почав підготовку до нового наступу на Китай. Для цього слід було забезпечити тил, вирішивши корейську проблему. У березні 1636 року Тайцзі прийняв титул «Сина неба» (Хуанді), який ставив його врівень з китайським імператором. В Корею був направлений посол, але ван Інджо відмовився його прийняти, бо це означало б визнати себе васалом новоявленого імператора. Відносини стрімко загострювалися, і в останні дні грудня маньчжурський правитель розпочав війну. На цей раз він сам встав на чолі 130-тисячної армії. Корейські війська і населення чинили запеклий опір, але зупинити просування такого війська не могли. Вже 5 січня маньчжури підійшли до Ийджу. 9 січня загони бейле Юето підійшли до Пхеньяну, командувач гарнізоном якого втік з міста. Жителі вступили в переговори з противником, і це дозволило вану вислизнути зі столиці. Маньчжури кинулися за ним в погоню, 11 січня підступили до гірської фортеці Намхансан, на південь від Сеула, де сховався корейський правитель, і взяли в облогу її. Інші частини розгорнули наступ на різних напрямках, взявши і пограбувавши Пхеньян, Анчжу, острова Кадо, Чхольсан та інші.

До кінця січня опір корейських військ в районі Намхансана було зламано, 23-тисячна армія була розгромлена маньчжурами. Війська Тайцзі переправилися на острів Канхва, де захопили сім'ї вана і його сановників. Дізнавшись про це, Інджо 11 лютого 1637 року капітулював, прибув в маньчжурський табір і на колінах вислухав волю переможця.

На цей раз умови миру були більш жорсткими. Корея припиняла стосунки з Мінської імперією, відмовлялася від мінського літочислення і приймала цінське, двоє синів вана і сини його сановників вирушали до двору Тайцзі в якості заручників. Розміри данини були збільшені, Корея зобов'язалася допомагати Цінам у війні з Китаєм. Відразу ж після підписання миру до острову Кадо були спрямовані 50 корейських кораблів і війська. Корейцям заборонили будувати нові міські стіни і ремонтувати старі, а торгувати, крім маньчжурів, їм дозволялося тільки з Японією.

На стороні Кореї в цій війні вперше билися європейці, троє голандських моряків, які зазнали корабельної аварії і прийнятих на службу в якості артилерійських фахівців. Двоє з них загинули.

Примітки

1. Тихонов, Кан Мангиль, с. 340—341
2. Дацышен, Модоров, с. 32—33
3. Ванин, с. 329
4. Дацышен, Модоров, с. 34—35
5. Тихонов, Кан Мангиль, с. 341
6. Дацышен, Модоров, с. 35
7. Ванин, с. 335
8. Дацышен, Модоров, с. 35—36
9. Тихонов, Кан Мангиль, с. 341—342

Література

• Ванін Ю. В. Корейське держава Чосон в XVI—XVII ст. // Історія Сходу. Т. 3. Схід на рубежі середньовіччя і Нового часу. — М .: Східна література, 2000 —
• Дацишен В. Г., Модоров Н. С. Розширення маньчжурського держави в першій третині XVII століття. Маньчжури-корейська війна 1636—1637 рр. // Світ Євразії. № 2 (21) 2013.
• Тихонов В. М., Кан Мангілев. Історія Кореї: У 2 т. Т. 1: З найдавніших часів до 1904 р (Orientalia et Classica: Праці Інституту східних культур і античності: вип. 41.) — М .: Наталіс, 2011. 533 с. —

Див. також

• Маньчжуро-корейська війна (1627)