Також дивитися: Маньчжуро-корейські війни
Маньчжуро-корейська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Імперія Цін | Чосон | ||||||
Командувачі | |||||||
* Хуан Тайцзі
| * Інджо
| ||||||
Військові сили | |||||||
130-140 тис. чол. | 80-90 тис. чол. |
Маньчжуро-корейська війна 1636—1637 — збройний конфлікт між Кореєю та маньчжурами, що завершився визнанням Кореєю васальної залежності від імперії Цін.
Після закінчення попередньої маньчжуро-корейської війни відносини між країнами нормалізувалися, але ненадовго. Корейська правляча верхівка бачила в союзі з маньчжурами зраду принципам традиційної політики, і до кінця не вірила в можливість поразки Мінів. Вже навесні 1631 року корейський двір недопоставив данину, що викликало сильне невдоволення у Хуана Тайцзі. Цей конфлікт залагодили, але влітку маньчжури почали вимагати у корейців надати кораблі для нового наступу на Китай, і отримали відмову. Як покарання Тайцзі вдесятеро збільшив розміри данини. Надалі відносини двох країн продовжували гіршати. Корейці відмовлялися допомагати маньчжурам у війні з Китаєм (Імперією Мін), і постачали припасами мінським війська, а маньчжури, в свою чергу, робили набіги на прикордонні території.
Після остаточного розгрому Чахарського Лігден-хана і підпорядкування Південної Монголії в 1635, Тайцзі почав підготовку до нового наступу на Китай. Для цього слід було забезпечити тил, вирішивши корейську проблему. У березні 1636 року Тайцзі прийняв титул «Сина неба» (Хуанді), який ставив його врівень з китайським імператором. В Корею був направлений посол, але ван Інджо відмовився його прийняти, бо це означало б визнати себе васалом новоявленого імператора. Відносини стрімко загострювалися, і в останні дні грудня маньчжурський правитель розпочав війну. На цей раз він сам встав на чолі 130-тисячної армії. Корейські війська і населення чинили запеклий опір, але зупинити просування такого війська не могли. Вже 5 січня маньчжури підійшли до Ийджу. 9 січня загони бейле Юето підійшли до Пхеньяну, командувач гарнізоном якого втік з міста. Жителі вступили в переговори з противником, і це дозволило вану вислизнути зі столиці. Маньчжури кинулися за ним в погоню, 11 січня підступили до гірської фортеці Намхансан, на південь від Сеула, де сховався корейський правитель, і взяли в облогу її. Інші частини розгорнули наступ на різних напрямках, взявши і пограбувавши Пхеньян, Анчжу, острова Кадо, Чхольсан та інші.
До кінця січня опір корейських військ в районі Намхансана було зламано, 23-тисячна армія була розгромлена маньчжурами. Війська Тайцзі переправилися на острів Канхва, де захопили сім'ї вана і його сановників. Дізнавшись про це, Інджо 11 лютого 1637 року капітулював, прибув в маньчжурський табір і на колінах вислухав волю переможця.
На цей раз умови миру були більш жорсткими. Корея припиняла стосунки з Мінської імперією, відмовлялася від мінського літочислення і приймала цінське, двоє синів вана і сини його сановників вирушали до двору Тайцзі в якості заручників. Розміри данини були збільшені, Корея зобов'язалася допомагати Цінам у війні з Китаєм. Відразу ж після підписання миру до острову Кадо були спрямовані 50 корейських кораблів і війська. Корейцям заборонили будувати нові міські стіни і ремонтувати старі, а торгувати, крім маньчжурів, їм дозволялося тільки з Японією.
На стороні Кореї в цій війні вперше билися європейці, троє голандських моряків, які зазнали корабельної аварії і прийнятих на службу в якості артилерійських фахівців. Двоє з них загинули.
Примітки
- Тихонов, Кан Мангиль, с. 340—341
- Дацышен, Модоров, с. 32—33
- Ванин, с. 329
- Дацышен, Модоров, с. 34—35
- Тихонов, Кан Мангиль, с. 341
- Дацышен, Модоров, с. 35
- Ванин, с. 335
- Дацышен, Модоров, с. 35—36
- Тихонов, Кан Мангиль, с. 341—342
Література
- Ванін Ю. В. Корейське держава Чосон в XVI—XVII ст. // Історія Сходу. Т. 3. Схід на рубежі середньовіччя і Нового часу. — М .: Східна література, 2000 —
- Дацишен В. Г., Модоров Н. С. Розширення маньчжурського держави в першій третині XVII століття. Маньчжури-корейська війна 1636—1637 рр. // Світ Євразії. № 2 (21) 2013.
- Тихонов В. М., Кан Мангілев. Історія Кореї: У 2 т. Т. 1: З найдавніших часів до 1904 р (Orientalia et Classica: Праці Інституту східних культур і античності: вип. 41.) — М .: Наталіс, 2011. 533 с. —
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Takozh divitisya Manchzhuro korejski vijni Manchzhuro korejska vijna Data gruden 1636 11 lyutogo 1637 Misce Koreya Rezultat Porazka Koreyi Koreya Choson staye vasalom Imperiyi Cin Storoni Imperiya Cin Choson Komanduvachi Huan Tajczi Yueto en en en In Jor Daj Yan Gu LI Indzho en en I Van Sin Gon Von Kim Chun Jon Lyu Lim Hun Mon Gu Ho Van Vijskovi sili 130 140 tis chol 80 90 tis chol Manchzhuro korejska vijna 1636 1637 zbrojnij konflikt mizh Koreyeyu ta manchzhurami sho zavershivsya viznannyam Koreyeyu vasalnoyi zalezhnosti vid imperiyi Cin Pislya zakinchennya poperednoyi manchzhuro korejskoyi vijni vidnosini mizh krayinami normalizuvalisya ale nenadovgo Korejska pravlyacha verhivka bachila v soyuzi z manchzhurami zradu principam tradicijnoyi politiki i do kincya ne virila v mozhlivist porazki Miniv Vzhe navesni 1631 roku korejskij dvir nedopostaviv daninu sho viklikalo silne nevdovolennya u Huana Tajczi Cej konflikt zalagodili ale vlitku manchzhuri pochali vimagati u korejciv nadati korabli dlya novogo nastupu na Kitaj i otrimali vidmovu Yak pokarannya Tajczi vdesyatero zbilshiv rozmiri danini Nadali vidnosini dvoh krayin prodovzhuvali girshati Korejci vidmovlyalisya dopomagati manchzhuram u vijni z Kitayem Imperiyeyu Min i postachali pripasami minskim vijska a manchzhuri v svoyu chergu robili nabigi na prikordonni teritoriyi Pislya ostatochnogo rozgromu Chaharskogo Ligden hana i pidporyadkuvannya Pivdennoyi Mongoliyi v 1635 Tajczi pochav pidgotovku do novogo nastupu na Kitaj Dlya cogo slid bulo zabezpechiti til virishivshi korejsku problemu U berezni 1636 roku Tajczi prijnyav titul Sina neba Huandi yakij staviv jogo vriven z kitajskim imperatorom V Koreyu buv napravlenij posol ale van Indzho vidmovivsya jogo prijnyati bo ce oznachalo b viznati sebe vasalom novoyavlenogo imperatora Vidnosini strimko zagostryuvalisya i v ostanni dni grudnya manchzhurskij pravitel rozpochav vijnu Na cej raz vin sam vstav na choli 130 tisyachnoyi armiyi Korejski vijska i naselennya chinili zapeklij opir ale zupiniti prosuvannya takogo vijska ne mogli Vzhe 5 sichnya manchzhuri pidijshli do Ijdzhu 9 sichnya zagoni bejle Yueto pidijshli do Phenyanu komanduvach garnizonom yakogo vtik z mista Zhiteli vstupili v peregovori z protivnikom i ce dozvolilo vanu visliznuti zi stolici Manchzhuri kinulisya za nim v pogonyu 11 sichnya pidstupili do girskoyi forteci Namhansan na pivden vid Seula de shovavsya korejskij pravitel i vzyali v oblogu yiyi Inshi chastini rozgornuli nastup na riznih napryamkah vzyavshi i pograbuvavshi Phenyan Anchzhu ostrova Kado Chholsan ta inshi Do kincya sichnya opir korejskih vijsk v rajoni Namhansana bulo zlamano 23 tisyachna armiya bula rozgromlena manchzhurami Vijska Tajczi perepravilisya na ostriv Kanhva de zahopili sim yi vana i jogo sanovnikiv Diznavshis pro ce Indzho 11 lyutogo 1637 roku kapitulyuvav pribuv v manchzhurskij tabir i na kolinah visluhav volyu peremozhcya Na cej raz umovi miru buli bilsh zhorstkimi Koreya pripinyala stosunki z Minskoyi imperiyeyu vidmovlyalasya vid minskogo litochislennya i prijmala cinske dvoye siniv vana i sini jogo sanovnikiv virushali do dvoru Tajczi v yakosti zaruchnikiv Rozmiri danini buli zbilsheni Koreya zobov yazalasya dopomagati Cinam u vijni z Kitayem Vidrazu zh pislya pidpisannya miru do ostrovu Kado buli spryamovani 50 korejskih korabliv i vijska Korejcyam zaboronili buduvati novi miski stini i remontuvati stari a torguvati krim manchzhuriv yim dozvolyalosya tilki z Yaponiyeyu Na storoni Koreyi v cij vijni vpershe bilisya yevropejci troye golandskih moryakiv yaki zaznali korabelnoyi avariyi i prijnyatih na sluzhbu v yakosti artilerijskih fahivciv Dvoye z nih zaginuli PrimitkiTihonov Kan Mangil s 340 341 Dacyshen Modorov s 32 33 Vanin s 329 Dacyshen Modorov s 34 35 Tihonov Kan Mangil s 341 Dacyshen Modorov s 35 Vanin s 335 Dacyshen Modorov s 35 36 Tihonov Kan Mangil s 341 342LiteraturaVanin Yu V Korejske derzhava Choson v XVI XVII st Istoriya Shodu T 3 Shid na rubezhi serednovichchya i Novogo chasu M Shidna literatura 2000 ISBN 5 02 017913 2 Dacishen V G Modorov N S Rozshirennya manchzhurskogo derzhavi v pershij tretini XVII stolittya Manchzhuri korejska vijna 1636 1637 rr Svit Yevraziyi 2 21 2013 Tihonov V M Kan Mangilev Istoriya Koreyi U 2 t T 1 Z najdavnishih chasiv do 1904 r Orientalia et Classica Praci Institutu shidnih kultur i antichnosti vip 41 M Natalis 2011 533 s ISBN 978 5 8062 0343 5Div takozhManchzhuro korejska vijna 1627