Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Також дивитися: Маньчжуро-корейські війни
| Маньчжуро-корейська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
| * Династія Пізня Цінь | * Чосон | ||||||
| Командувачі | |||||||
*
| Чосон:
Імперія Мін:
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 30 тис. чол. | більше 5 млн. чол. | ||||||
| Втрати | |||||||
| бл. 3 тис. чол. | більше 10 тис. чол. | ||||||
Маньчжуро-корейська війна 1627 року — перша спроба маньчжурів підпорядкувати своєму впливу Корею.
Маньчжуро-корейські конфлікти
Протистояння Кореї і маньчжурів почалося вже на першому етапі зовнішньої експансії Маньчжурії. У 1619 році на допомогу військам імперії Мін в на Ляодунський півострів була направлена 13-тисячна армія . У боях при Сарх об'єднані китайсько-монгольсько-корейські війська були розгромлені маньчжурами. Корейські частини в квітні 1619 року склали зброю і здалися. Маньчжури як правило перетворювали полонених в рабів, але на цей раз Нурхаці як жест доброї волі відпустив корейського воєначальника і командирів, а потім відправив послів з пропозицією відмовитися від союзу з імперією Мін.
Корейський уряд відкинув його пропозиції. Розбиті в Ляодуні китайські війська переховувалися на корейській території. В кінці 1621 Нурхаці направив в Корею 5-тисячний загін з метою знищити війська полководця імперії Мін [en], які відступили в Ляодуні. Завдавши поразки китайцям, маньчжури покинули Корею.
У самій Кореї внутрішньополітичне становище залишалося дуже складним. Катастрофічні наслідки війни з Японією не були подолані навіть через чверть століття, і ситуація ще ускладнювалася боротьбою за владу між угруповуваннями урядовців. У 1623 році партія «західних» здійснила збройний переворот і захопила владу, але незабаром в її рядах стався розкол. Призначений командувати військами провінції Пхьонан військовий чиновник [en], незадоволений розподілом посад, в 1624 році підняв заколот і захопив столицю. Цей виступ був придушений з великими труднощами і крайньою жорстокістю. Син Лі Гваля і його вцілілі прихильники в 1625 році бігли до Маньчжурії, де були прийняті на службу.
Війна
У 1627 році Хуан Тайцзі пред'явив корейському двору цілий список претензій, і 23 лютого віддав наказ про виступ. Перейшовши по льоду Ялуцзян, 30-тисячне маньчжурське військо під командуванням двоюрідного брата Тайцзі Айсіньгіоро Аміна вторглося в Корею. Провідниками для нього служили біглі прихильники Лі Гваля. 1 березня маньчжури підійшли до Ийджу. Взявши місто, вони поголовно перебили гарнізон, а жителів звернули в рабство. Потім був атакований острів Чхольсан, де розгромили військо Мао Вень-Луна. 2 березня був узятий Чжончжу, 5-го війська взяли в облогу Хансан і після запеклого штурму взяли його. 8 березня упав Анчжу. Половина захисників була перебита, а 10 тисяч солдатів взято у полон. Через чотири дні маньчжури рушили на Пхеньян, який 13 березня здався без бою. У той же день Амін переправився через річку Тендоган, і 14-го підійшов до Чунхва. 15 березня туди прибули посли корейського вана Інджо з пропозицією переговорів.
Надалі просування маньчжурських військ дещо сповільнилося. Корейські війська не могли чинити гідного опору, але сутички з загонами народного ополчення, а також нестача фуражу і продовольства (населення розбігалося і ховало всі припаси) створювали труднощі. 21 березня Амін зайняв Хванчжу, ван із сім'єю покинув столицю і сховався на острові Канхва. Велика частина жителів також бігла з міста. 22 березня маньчжури зайняли Пхьонсань, на наступний день туди прибуло нове корейське посольство, але Амін, всупереч протестам воєначальників, наказав продовжувати наступ на Сеул. Незадоволені його рішенням, бейле Юето і молодший брат Аміна бейле Цзіргалан зі своїми військами відокремилися від основної армії і вирушили в Пхьонсань чекати результатів переговорів. Після довгих суперечок 18 квітня на острові Канхва був укладений мирний договір, що був компромісом. Корея і Маньчжурія укладали союз, корейський уряд зобов'язався платити данину і відмовився від антиманьчжурської політики, але і не розривало дружби з Мін.
Попри підписання миру, маньчжурські війська не були повністю виведені з корейської території. На півночі країни залишалися тисяча маньчжурів і 2 тисячі монголів під приводом боротьби з Мао Вень-Луном. На зворотному шляху Амін дозволив своїм людям грабувати території, по яких вони проходили, не дивлячись на протести Юето та інших воєначальників, які заявили, що це порушує умови миру. Пхеньян був відданий військам на триденне розграбування. Лише після кількох звернень корейського двору в жовтні 1627 року останні маньчжурські частини були виведені з Кореї.
Див. також
Примітки
- Дацышен, Модоров, с. 27
- Дацышен, Модоров, с. 28
- Тихонов, Кан Мангиль, с. 340
- Ванин, с. 329
- Дацышен, Модоров, с. 27—29
- Дацышен, Модоров, с. 30—31
Література
- Ванін Ю. В. Корейське держава Чосон в XVI—XVII ст. // Історія Сходу. Т. 3. Схід на рубежі середньовіччя і Нового часу. — М .: Східна література, 2000 —
- Дацишен В. Г., Модоров Н. С. Розширення маньчжурського держави в першій третині XVII століття. Маньчжури-корейська війна 1636—1637 рр. // Світ Євразії. № 2 (21) 2013.
- Тихонов В. М., Кан Мангілев. Історія Кореї: У 2 т. Т. 1: З найдавніших часів до 1904 р (Orientalia et Classica: Праці Інституту східних культур і античності: вип. 41.) — М .: Наталіс, 2011. 533 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Takozh divitisya Manchzhuro korejski vijni Manchzhuro korejska vijna Data 23 lyutogo 18 kvitnya 1627 Misce Koreya Rezultat Porazka Koreyi Van Koreyi zobov yazavsya splachuvati manchzhuram daninu Storoni Dinastiya Piznya Cin Choson Dinastiya Min Komanduvachi zh en zh Choson Indzho ko ko ko ko ko ko Imperiya Min en Vijskovi sili 30 tis chol bilshe 5 mln chol Vtrati bl 3 tis chol bilshe 10 tis chol Manchzhuro korejska vijna 1627 roku persha sproba manchzhuriv pidporyadkuvati svoyemu vplivu Koreyu Manchzhuro korejski konfliktiProtistoyannya Koreyi i manchzhuriv pochalosya vzhe na pershomu etapi zovnishnoyi ekspansiyi Manchzhuriyi U 1619 roci na dopomogu vijskam imperiyi Min v na Lyaodunskij pivostriv bula napravlena 13 tisyachna armiya U boyah pri Sarh ob yednani kitajsko mongolsko korejski vijska buli rozgromleni manchzhurami Korejski chastini v kvitni 1619 roku sklali zbroyu i zdalisya Manchzhuri yak pravilo peretvoryuvali polonenih v rabiv ale na cej raz Nurhaci yak zhest dobroyi voli vidpustiv korejskogo voyenachalnika i komandiriv a potim vidpraviv posliv z propoziciyeyu vidmovitisya vid soyuzu z imperiyeyu Min Korejskij uryad vidkinuv jogo propoziciyi Rozbiti v Lyaoduni kitajski vijska perehovuvalisya na korejskij teritoriyi V kinci 1621 Nurhaci napraviv v Koreyu 5 tisyachnij zagin z metoyu znishiti vijska polkovodcya imperiyi Min en yaki vidstupili v Lyaoduni Zavdavshi porazki kitajcyam manchzhuri pokinuli Koreyu U samij Koreyi vnutrishnopolitichne stanovishe zalishalosya duzhe skladnim Katastrofichni naslidki vijni z Yaponiyeyu ne buli podolani navit cherez chvert stolittya i situaciya she uskladnyuvalasya borotboyu za vladu mizh ugrupovuvannyami uryadovciv U 1623 roci partiya zahidnih zdijsnila zbrojnij perevorot i zahopila vladu ale nezabarom v yiyi ryadah stavsya rozkol Priznachenij komanduvati vijskami provinciyi Phonan vijskovij chinovnik en nezadovolenij rozpodilom posad v 1624 roci pidnyav zakolot i zahopiv stolicyu Cej vistup buv pridushenij z velikimi trudnoshami i krajnoyu zhorstokistyu Sin Li Gvalya i jogo vcilili prihilniki v 1625 roci bigli do Manchzhuriyi de buli prijnyati na sluzhbu VijnaU 1627 roci Huan Tajczi pred yaviv korejskomu dvoru cilij spisok pretenzij i 23 lyutogo viddav nakaz pro vistup Perejshovshi po lodu Yaluczyan 30 tisyachne manchzhurske vijsko pid komanduvannyam dvoyuridnogo brata Tajczi Ajsingioro Amina vtorglosya v Koreyu Providnikami dlya nogo sluzhili bigli prihilniki Li Gvalya 1 bereznya manchzhuri pidijshli do Ijdzhu Vzyavshi misto voni pogolovno perebili garnizon a zhiteliv zvernuli v rabstvo Potim buv atakovanij ostriv Chholsan de rozgromili vijsko Mao Ven Luna 2 bereznya buv uzyatij Chzhonchzhu 5 go vijska vzyali v oblogu Hansan i pislya zapeklogo shturmu vzyali jogo 8 bereznya upav Anchzhu Polovina zahisnikiv bula perebita a 10 tisyach soldativ vzyato u polon Cherez chotiri dni manchzhuri rushili na Phenyan yakij 13 bereznya zdavsya bez boyu U toj zhe den Amin perepravivsya cherez richku Tendogan i 14 go pidijshov do Chunhva 15 bereznya tudi pribuli posli korejskogo vana Indzho z propoziciyeyu peregovoriv Nadali prosuvannya manchzhurskih vijsk desho spovilnilosya Korejski vijska ne mogli chiniti gidnogo oporu ale sutichki z zagonami narodnogo opolchennya a takozh nestacha furazhu i prodovolstva naselennya rozbigalosya i hovalo vsi pripasi stvoryuvali trudnoshi 21 bereznya Amin zajnyav Hvanchzhu van iz sim yeyu pokinuv stolicyu i shovavsya na ostrovi Kanhva Velika chastina zhiteliv takozh bigla z mista 22 bereznya manchzhuri zajnyali Phonsan na nastupnij den tudi pribulo nove korejske posolstvo ale Amin vsuperech protestam voyenachalnikiv nakazav prodovzhuvati nastup na Seul Nezadovoleni jogo rishennyam bejle Yueto i molodshij brat Amina bejle Czirgalan zi svoyimi vijskami vidokremilisya vid osnovnoyi armiyi i virushili v Phonsan chekati rezultativ peregovoriv Pislya dovgih superechok 18 kvitnya na ostrovi Kanhva buv ukladenij mirnij dogovir sho buv kompromisom Koreya i Manchzhuriya ukladali soyuz korejskij uryad zobov yazavsya platiti daninu i vidmovivsya vid antimanchzhurskoyi politiki ale i ne rozrivalo druzhbi z Min Popri pidpisannya miru manchzhurski vijska ne buli povnistyu vivedeni z korejskoyi teritoriyi Na pivnochi krayini zalishalisya tisyacha manchzhuriv i 2 tisyachi mongoliv pid privodom borotbi z Mao Ven Lunom Na zvorotnomu shlyahu Amin dozvoliv svoyim lyudyam grabuvati teritoriyi po yakih voni prohodili ne divlyachis na protesti Yueto ta inshih voyenachalnikiv yaki zayavili sho ce porushuye umovi miru Phenyan buv viddanij vijskam na tridenne rozgrabuvannya Lishe pislya kilkoh zvernen korejskogo dvoru v zhovtni 1627 roku ostanni manchzhurski chastini buli vivedeni z Koreyi Div takozhManchzhuro korejska vijna 1636 1637 PrimitkiDacyshen Modorov s 27 Dacyshen Modorov s 28 Tihonov Kan Mangil s 340 Vanin s 329 Dacyshen Modorov s 27 29 Dacyshen Modorov s 30 31LiteraturaVanin Yu V Korejske derzhava Choson v XVI XVII st Istoriya Shodu T 3 Shid na rubezhi serednovichchya i Novogo chasu M Shidna literatura 2000 ISBN 5 02 017913 2 Dacishen V G Modorov N S Rozshirennya manchzhurskogo derzhavi v pershij tretini XVII stolittya Manchzhuri korejska vijna 1636 1637 rr Svit Yevraziyi 2 21 2013 Tihonov V M Kan Mangilev Istoriya Koreyi U 2 t T 1 Z najdavnishih chasiv do 1904 r Orientalia et Classica Praci Institutu shidnih kultur i antichnosti vip 41 M Natalis 2011 533 s ISBN 978 5 8062 0343 5