Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Манта (молд./рум. Manta) — природне озеро на південному заході Молдови. Відомо різноманітною флорою і фауною. Належить до Рамсарських водно-болотних угідь. Здавна відігравало певну роль в іригації навколишніх земель, було важливим об'єктом рибальства і туризму. З 1990-х років деградує внаслідок зміни довкілля. З метою охорони озеро запропоновано включити до складу заповідника Прутул-де-Жос.
| Манта Manta | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 45°48′13″ пн. ш. 28°09′14″ сх. д. / 45.80361° пн. ш. 28.15389° сх. д.Координати: 45°48′13″ пн. ш. 28°09′14″ сх. д. / 45.80361° пн. ш. 28.15389° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Розташування | Молдова | |||
| Прибережні країни | Молдова | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | льодовикове | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 21,0 км² | |||
| Глибина макс. | 2,0 м | |||
| Довжина | 7,0 км | |||
| Вода | ||||
| Режим | заплавне | |||
| Солоність | до 7 г/л | |||
| Басейн | ||||
| Країни басейну | Молдова, Румунія | |||
| Інше | ||||
  Манта (озеро) (Молдова) | ||||
| | ||||
Географія та гідрологія
Озеро Манта розташоване на південному заході Молдови, майже упритул до державного кордону з Румунією, який проходить по річці Прут. Адміністративно воно знаходиться в межах Кагульського району, лежить в трьох кілометрах на південь від міста Кагул. На східному березі водойми розташоване село Крігана-Веке. З півдня до нього прилягає озеро Драчеле, від якого Манту відділяє вузька смуга суходолу. Через Крігана-Веке у напрямку з півночі на південь прокладена залізнична колія та автомобільна дорога R34.
Манта знаходиться в рівнинній місцевості. Його обриси майже прямокутні, озеро дещо витягнуте в напрямку зі сходу на захід. Відстань між найвіддаленішими берегами (довжина) складає 7 км. Площа озера становить 21 км², однак вона має тенденцію до скорочення внаслідок поступового обміління водойми. За своїм походженням це озеро реліктове, тобто утворене в давнину талими водами льодовика. Однак за сучасним водним режимом Манта належить до заплавних озер. В його живленні значну роль відіграють невеликі протоки, що з'єднують замкнену водойму з Прутом. Під час весняного водопілля через них в озеро поступає велика кількість річкової води. Дамба, насипана при прокладці залізничної колії, погіршила водообмін із заплавою Прута. Про масштаби деградації водойми свідчить той факт, що ще на початку XX століття глибина цього озера на окремих ділянках сягала 8—10 м, а в XXI столітті максимальна глибина Манти не перевищує 2 м.
Погіршення живлення вплинуло і на гідрохімію озера. Манта, будучи прісною водоймою, містила невелику кількість розчинних солей. Після обміління мінералізація вод озера зросла й інколи сягає величини 7 г/л. Зменшення об'єму води обумовило також погіршення кисневого режиму.
Біота
Озеро Манта має пологі береги та рівне дно. Воно добре прогрівається, а тому особливо сприятливе для існування багатьох тепловодних організмів. Рослинність цієї водойми багата, хоча дещо одноманітна. Береги безлісі, вкриті лучними травами і заростями очерету. Дерева на них зростають, як правило, поодиноко. Поблизу берега дно часто вкрите водоростями. Плесо осяжне, але пересічене штучними насипами. Великий відкритий простір озера приваблює птахів, які гніздуються тут постійно або зупиняються перепочити під час сезонних перельотів. Окрім звичайних для Молдови водоплавних пернатих, таких як крижні, тут можна було побачити і рідкісних пеліканів. Велике значення озера в житті птахів підкреслене включенням його до переліку водно-болотних угідь Рамсарської конвенції.
В минулому озеро Манта було багате на рибу. Обміління водойми, а особливо його наслідки — підвищення солоності та зменшення вмісту кисню — різко погіршили умови існування риб. Без додаткових охоронних заходів Манта може перетворитися на слабосолоне озеро, схоже на лиман.
Значення
Віддавна околиці Манти були заселені людьми, яких приваблювали сприятливі умови для ведення сільського господарства. Приозерні луки були придатні для випасання худоби, а лани і городи частково зрошувались водою, яку брали з озера. Крім того, Манта була місцевим осередком рибальства.
В 1990-х роках на півдні Молдови розпочались інтенсивні геологорозвідувальні роботи, тут запрацювали декілька нафтових і газових вишок. Для їх обслуговування уздовж озера проклали залізничну колію. Подекуди вона проходила прямо над водами Манти по спеціально насипаній дамбі. Порушення гідрологічного режиму, спричинені цим будівництвом, зменшили рибні запаси, що негативно відбилось на економіці місцевих домогосподарств. Сильно мінералізована вода озера стала непридатною для зрошення. Задля збереження екосистеми, Манту разом із сусідніми озерами Драчеле і Ротунда запропоновано включити до складу заповідника Прутул-де-Жос. Очікують, що це не тільки сприятиме відновленню природи, але й привабить туристів задля пожвавлення економіки краю.
Джерела
- [Озера півдня Молдови]. ecology.md ((рос.)) . Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Manta znachennya Manta mold rum Manta prirodne ozero na pivdennomu zahodi Moldovi Vidomo riznomanitnoyu floroyu i faunoyu Nalezhit do Ramsarskih vodno bolotnih ugid Zdavna vidigravalo pevnu rol v irigaciyi navkolishnih zemel bulo vazhlivim ob yektom ribalstva i turizmu Z 1990 h rokiv degraduye vnaslidok zmini dovkillya Z metoyu ohoroni ozero zaproponovano vklyuchiti do skladu zapovidnika Prutul de Zhos Manta MantaKrayevid ozera Manta Krayevid ozera Manta 45 48 13 pn sh 28 09 14 sh d 45 80361 pn sh 28 15389 sh d 45 80361 28 15389 Koordinati 45 48 13 pn sh 28 09 14 sh d 45 80361 pn sh 28 15389 sh d 45 80361 28 15389Roztashuvannya Krayina MoldovaRoztashuvannya MoldovaPriberezhni krayini MoldovaGeologichni dani Tip lodovikoveRozmiri Plosha poverhni 21 0 km Glibina maks 2 0 mDovzhina 7 0 kmVoda Rezhim zaplavneSolonist do 7 g lBasejn Krayini basejnu Moldova RumuniyaInshe Manta ozero Moldova Geografiya ta gidrologiyaViglyad Manti vzimku na tli sela Krigana Veke Ozero Manta roztashovane na pivdennomu zahodi Moldovi majzhe upritul do derzhavnogo kordonu z Rumuniyeyu yakij prohodit po richci Prut Administrativno vono znahoditsya v mezhah Kagulskogo rajonu lezhit v troh kilometrah na pivden vid mista Kagul Na shidnomu berezi vodojmi roztashovane selo Krigana Veke Z pivdnya do nogo prilyagaye ozero Drachele vid yakogo Mantu viddilyaye vuzka smuga suhodolu Cherez Krigana Veke u napryamku z pivnochi na pivden prokladena zaliznichna koliya ta avtomobilna doroga R34 Manta znahoditsya v rivninnij miscevosti Jogo obrisi majzhe pryamokutni ozero desho vityagnute v napryamku zi shodu na zahid Vidstan mizh najviddalenishimi beregami dovzhina skladaye 7 km Plosha ozera stanovit 21 km odnak vona maye tendenciyu do skorochennya vnaslidok postupovogo obmilinnya vodojmi Za svoyim pohodzhennyam ce ozero reliktove tobto utvorene v davninu talimi vodami lodovika Odnak za suchasnim vodnim rezhimom Manta nalezhit do zaplavnih ozer V jogo zhivlenni znachnu rol vidigrayut neveliki protoki sho z yednuyut zamknenu vodojmu z Prutom Pid chas vesnyanogo vodopillya cherez nih v ozero postupaye velika kilkist richkovoyi vodi Damba nasipana pri prokladci zaliznichnoyi koliyi pogirshila vodoobmin iz zaplavoyu Pruta Pro masshtabi degradaciyi vodojmi svidchit toj fakt sho she na pochatku XX stolittya glibina cogo ozera na okremih dilyankah syagala 8 10 m a v XXI stolitti maksimalna glibina Manti ne perevishuye 2 m Pogirshennya zhivlennya vplinulo i na gidrohimiyu ozera Manta buduchi prisnoyu vodojmoyu mistila neveliku kilkist rozchinnih solej Pislya obmilinnya mineralizaciya vod ozera zrosla j inkoli syagaye velichini 7 g l Zmenshennya ob yemu vodi obumovilo takozh pogirshennya kisnevogo rezhimu BiotaPriberezhna roslinnist Ozero Manta maye pologi beregi ta rivne dno Vono dobre progrivayetsya a tomu osoblivo spriyatlive dlya isnuvannya bagatoh teplovodnih organizmiv Roslinnist ciyeyi vodojmi bagata hocha desho odnomanitna Beregi bezlisi vkriti luchnimi travami i zarostyami ocheretu Dereva na nih zrostayut yak pravilo poodinoko Poblizu berega dno chasto vkrite vodorostyami Pleso osyazhne ale peresichene shtuchnimi nasipami Velikij vidkritij prostir ozera privablyuye ptahiv yaki gnizduyutsya tut postijno abo zupinyayutsya perepochiti pid chas sezonnih perelotiv Okrim zvichajnih dlya Moldovi vodoplavnih pernatih takih yak krizhni tut mozhna bulo pobachiti i ridkisnih pelikaniv Velike znachennya ozera v zhitti ptahiv pidkreslene vklyuchennyam jogo do pereliku vodno bolotnih ugid Ramsarskoyi konvenciyi V minulomu ozero Manta bulo bagate na ribu Obmilinnya vodojmi a osoblivo jogo naslidki pidvishennya solonosti ta zmenshennya vmistu kisnyu rizko pogirshili umovi isnuvannya rib Bez dodatkovih ohoronnih zahodiv Manta mozhe peretvoritisya na slabosolone ozero shozhe na liman ZnachennyaRibalski chovni na berezi Manti Viddavna okolici Manti buli zaseleni lyudmi yakih privablyuvali spriyatlivi umovi dlya vedennya silskogo gospodarstva Priozerni luki buli pridatni dlya vipasannya hudobi a lani i gorodi chastkovo zroshuvalis vodoyu yaku brali z ozera Krim togo Manta bula miscevim oseredkom ribalstva V 1990 h rokah na pivdni Moldovi rozpochalis intensivni geologorozviduvalni roboti tut zapracyuvali dekilka naftovih i gazovih vishok Dlya yih obslugovuvannya uzdovzh ozera proklali zaliznichnu koliyu Podekudi vona prohodila pryamo nad vodami Manti po specialno nasipanij dambi Porushennya gidrologichnogo rezhimu sprichineni cim budivnictvom zmenshili ribni zapasi sho negativno vidbilos na ekonomici miscevih domogospodarstv Silno mineralizovana voda ozera stala nepridatnoyu dlya zroshennya Zadlya zberezhennya ekosistemi Mantu razom iz susidnimi ozerami Drachele i Rotunda zaproponovano vklyuchiti do skladu zapovidnika Prutul de Zhos Ochikuyut sho ce ne tilki spriyatime vidnovlennyu prirodi ale j privabit turistiv zadlya pozhvavlennya ekonomiki krayu Dzherela Ozera pivdnya Moldovi ecology md ros Arhiv originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 17 travnya 2018