Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мандерлей» (англ. Manderlay) — другий після «Доґвілля» фільм у кінотрилогії Ларса фон Трієра «США — країна можливостей». Фільм присвячено темам расизму, рабства та свободи. «Мандерлей» відкривав Каннський кінофестиваль у 2005 році, у Данії фільм було презентовано 3 червня 2005 року.
| Мандерлей | |
|---|---|
| Manderlay | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Ларс фон Трієр |
| Продюсер | |
| Сценарист | Ларс фон Трієр |
| Оповідач | Джон Герт |
| У головних ролях | Віллем Дефо |
| Оператор | |
| Композитор | |
| Монтаж | |
| Художник | d[1] |
| Кінокомпанія | Zentropa |
| Дистриб'ютор | d |
| Тривалість | 139 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  Данія Швеція Велика Британія Франція Німеччина Нідерланди |
| Рік | 2005 |
| Дата виходу | 16 травня 2005 |
| Кошторис | 14,2 млн. $ |
| Касові збори | 0,7 млн. $ |
| IMDb | ID 0342735 |
| Рейтинг | MPAA: R |
| Попередній | Доґвілль |
| Наступний | |
| manderlaythefilm.com | |
 Мандерлей у Вікісховищі | |
Сюжет
Дія стрічки відбувається одразу ж після подій, описаних у «Доґвіллі» (1933 рік), на плантації Мандерлей в Алабамі. Грейс та її батько з гангстерами тікають на південь країни, адже їхні володіння зайняті через довгу відсутність «хазяїв». На дорозі Грейс зупинила чорношкіра жінка Вікторія — її чоловіка за крадіжку Рейнського вина каратимуть побиттям батогами. У Мандерлеї родина Мейсів досі тримає негрів за рабів, хоч рабство було відмінено вже 70 років тому. Грейс обурило це, вона захищала негрів: вони не по своїй волі опинилися в Америці. Грейс потрапила в спальню старої мем, володарки Мандерлею. Та благала її спалити записник, що лежить в неї під матрацом. Грейс відмінила рабство в Мандерлеї й порадила негру Віллему використати таємниці мем в суді. За цей час стара мем померла. Віллем вважав, що негри не готові до нового життя.
У бесіді з батьком Грейс згадала про пташку, яку вона випустила в шість років. Вранці пташка була мертва — її виховали для життя під доглядом людини. Тепер вона могла діяти. У Доґвіллі батько пообіцяв Грейс, що його права стануть її правами. Зараз Грейс вмовила принципового й пунктуального батька надати їй половину своїх людей для того, щоб відновити справедливість в Мандерлеї. Із нею залишився навіть адвокат Джозеф, що вмів скласти договір, в якого було єдине прочитання.
Віллем запросив місіс свою халупу ніби для того, щоб подякувати їй, та насправді негри були невдоволені своєю свободою. Гордий Тіматі звинуватив Грейс у тому, що вона вважає себе вартої подяки, хоча зробила лише те, що мала зробити.
Джозеф вночі склав нові робочі контракти для всіх мешканців, навіть родини Мейсів, що тепер також мали важко працювати. Берк, чоловік Вікторії, був знайомий з білої жінкою, тому втік за межі Мандерлею до неї.
У другій частині кінофільму було засноване «Вільне підприємство Мандерлей», родині Мейсів давали безкінечні й нікому не потрібні завдання. Негри, як і раніше, збиралися під будинком хазяйки (на площі були намальовані числа). Гангстерам не було чого робити.
Грейс дізналася від Віллема, що два тижні тому треба було садити бавовну — раніше за цим слідкував керівник плантації. Правила посадки були відомі тільки померлій мем. Із її записника Грейс дізналася, що означають цифри, намальовані біля будинку: всі негри були поділені за психологічною характеристикою (балакучі, плаксиві). Елізабет отримала цифру «7» — «догідлива» (вона була такою, якою її хотіли бачити оточуючі). Тіматі ж був «одиницею» — гордим негром.
Раби в минулому, негри не могли ремонтувати свої халупи, оскільки в Мандерлеї не було достатньо деревини. Грейс запропонувала зрубати сад мем. Нарешті, жителі стали працювати разом (окрім Тіматі, він насміявся над Грейс через те, що дівчина навіть не розпізнавала деяких негрів за обличчям).
У четвертій частині Грейс сприйняла це як виклик, організувала уроки: на першому навчила їх основ демократії, процедури голосування. Для закріплення матеріалу мешканці проголосували за те, чиї були граблі, коли Семові не можна було гучно сміятися, і котра зараз година.
Неграм різної категорії давали різну їжу. За це Грейс запропонувала родині Мейсів нафарбувати своє обличчя чорним за їжею.
У містечко завітав Гектор — , що запропонував Грейс співпрацю. Дівчину це обурило, і вона прогнала його з містечка.
На Мандерлей насувалася пилова буря — раніше від неї захищав сад мем, який зараз спиляли. Тіматі на коні намагався прогнати бурю, але всі саджанці бавовни, запаси харчів опинилися під пилом. Діти захворіли на пневмонію.
У п'ятому розділі негри стали плечем до плеча відновлювати плантацію. Грейс стала відчувати себе непотрібною. У неї народилася пристрасть до Тіматі. Вночі їй наснилося, що вона в гаремі, в якому Тіматі й раб, і шейх одночасно.
Вранці Клер, донці Роуз і Джека, стало гірше. Вирішили поділити всі припаси порівну, а дитині давати додатково їжу. На м'ясо пустили старого віслюка. Гангстери були невдоволені тим, що мали вживати те, що Джордж навіть юридично не міг визнати їжею. Грейс порадила їм повернутися до звичної праці. Вони почали ремонтувати автомобіль, двигун якого заглух через пил.
У шостій частині настали насправді важкі часи для Мандерлею. Дорослі були змушені їсти землю. Джозеф знайшов проріху в договорі з батьком Грейс і втік. Всі вважали, що Клер ставало краще, адже вночі вона з'їдала всю свою порцію. Та одної ночі Клер померла — її їжу з'їдала стара Вілма. Джек вимагав суду. Вілму вирішили вбити. Це виконала Грейс: вона не сказала жінці правду, вистрілила тоді, коли Вілма заснула.
У сьомій частині негри зібрали врожай бавовни. Це відбулося вчасно, першосортну бавовну дорого продали. До Грейс приїхав гангстер Едвард — повідомив її, що батько чекатиме її рівно 15 хвилини за тиждень. Грейс не збиралася їхати з містечка, але показати свої здобутки батькові їй хотілося.
Грейс проголосила родину Мейсів справжніми американцями. Тіматі з'їздив до банку й привіз до Мандерлею гроші. Їх він мусив охороняти.
Гангстери поремонтували машину й поїхали. Тепер Тіматі відчував себе хазяїном Мандерлею й зміг відповісти Грейс взаємністю в її потаємних бажаннях. За час, який вони проводили в спальні старої мем, в місті відбулася пожежа. Поки Тіматі відволікся, гроші вкрали. Віллем і решта вирішили, що це гангстер вкрав гроші за допомогою Сема, якого вже встигли вбити за зраду. Родина Мейсів втекли. Елізабет вбили випадково.
До Мандерлею завітав Гектор. Він віддав їй 80 %, які за їхнім договором належали Грейс. Гроші від продажу бавовни він виграв у Тіматі. Його всі вважали мунсі (царське плем'я африканців, яким не дозволялося вживати алкоголь і грати в азартні ігри). Тепер Грейс зрозуміла, що Тіматі належав не до «1» — гордих негрів Мандерлею, а до «7» — «догідливих». Дівчині просто хотілося сплутати цифри, вона хотіла бачити Тіматі гордим.
У завершальній, восьмій частині фільму Грейс вирішила покинути ненависний тепер Мандерлей. На зборах вона віддала неграм гроші, розповіла правду про Тіматі. Також вона оприлюднила записну книжку мем. Віллем зізнався, що сам склав всі ці закони, які Грейс розцінила як образливі й расистські. Негри з груп «2», «3» та «5» знали про це. Коли закінчилася громадянська війна в США, Віллем і міс Мейс були молодими. Вони розуміли, що негри не зможуть жити вільними, що Америка не готова прийняти їх. Тому зробили крок назад — уклали ці закони, які були найкращими для всіх. Неграм не видавали грошей, щоб їх не програли в карти. Мешканці Мандерлею проголосувати за те, щоб вернути закони старої мем. Але їм потрібна була нова хазяйка — за результатом голосування нею мала стати Грейс, за своєю волею, або примусово.
У Грейс лишалося півгодини для того, щоб втекти із батьком. Вона як нова пані наказала відшмагати Тіматі батогами за те, що вкрав Рейнське вино. Для виконання цього зняли секцію паркану. На прощання Грейс засудила негрів Мандерлею за те, що зрадили свою расу. Тіматі нагадав їй, що це білі створили негрів такими. За це Грейс з розлюченням відшмагала його, після чого вийшла на дорогу. Там лежала лише записка й букет гвоздик. Батько чекав на неї п'ятнадцять хвилин, проте в Мандерлеї час було встановлено невірно — голосувати за вірний час було поганою ідеєю. Гангстери побачили, як Грейс шмагала негра, тому батько розцінив це так, що Грейс контролює ситуацію. Хоч він не зрозумів, яким чином донька встановлювала «новий порядок» у містечку, він мав надію дізнатися про це пізніше.
Грейс втікала з Мандерлею від негрів, що переслідували її з факелами. Біля дороги побачила повішеним Берка. Зрештою, вона зрозуміла, що Америка не готова прийняти негрів вільними, і що винен лише той, хто простягає руку допомоги.
Візуальний ряд
Естетика фільму повністю повторює знахідки «Догвілля»: та ж театральна умовність та розкреслений крейдою майданчик, щоправда, тепер чорним по білому. Збережена й книжкова структура з поділом на вісім глав, кожна з яких має свій підзаголовок. Триває і захоплення порожнім сценічним простором; щоправда, цього разу обтяженим досить складними конструкціями, що імітують хазяйський будинок і допоміжні споруди. Намічена цікава предметна ієрархія: справжні двері з'являються тільки в панській оселі; в хатах рабів, як і в будинках злиденних і невдячних мешканців Догвілля, — лише умовні стіни.
У ролях
- Брайс Даллас Говард — Грейс Маргарет Малліган
- Ісаак де Банколе — Тімоті
- Денні Ґловер — Вільгельм
- Віллем Дефо — батько Грейс
- Майкл Абітебул — Томас
- Лорен Беколл — Мем
- Жан-Марк Барр — містер Робінсон
- Желько Іванек — доктор Гектор
- Удо Кір — містер Кірспе
- Джеремі Девіс — Нілс
- Мона Гаммонд — стара Вілма;
- Джинні Голдер — Елізабет;
- Джон Гарт — голос оповідача;
- Еммануель Ідову — Джим, син Вікторії;
- Рік Лонспех — Стенлі Мейс;
- Сюзетт Ллевеллін — Флора;
- Клів Роув — Семмі;
Саундтрек
- Dogville Overture — (Вівальді, концерт у соль мажорі)
- Thoughts of Tom — (Гендель, кончерто гроссо ре мажорі)
- Happy at Work — (Альбіноні, концерт для гобоя у ре мінорі)
- Dogville Theme — (Вівальді, концерт у соль мажорі)
- The Gifts — (Вівальді, концерт для флейти і цимбал у ре мінорі)
- Happy Times in Dogville — (Альбіноні, концерт для гобоя у ре мінорі)
- Fast Motion — (Вівальді, концерт у соль мажорі)
- The Fog — (Вівальді «Madrigalesco» RV 139)
- Grace Gets Angry — (Вівальді «Nisi Dominus» RV 608)
- Change of Time — (Перголезі «Stabat Mater»)
- Manderlay Theme — (Вівальді, концерт для фагота у ля мінорі)
- Mam's Death — (Вівальді, концерт у соль мінорі)
- The Child — (Вівальді «Al Santo Sepolcro» і «Quando Corpus Morietur»)
- The Swallows Arrive — (Гендель, арія)
- Young Americans — Девід Бові
Кінокритика
Кінофільм став касовим провалом (комерційною невдачею) Ларса фон Трієра, а також здобув негативні відгуки кінокритиків. На сайті Rotten Tomatoes рейтинг кінофільму становить 50 % (49 схвальних і 49 негативних відгуків).
Цікаві факти
- Місце виконавиці головної ролі зайняла нова актриса. Попередня виконавиця ролі Грейс — Ніколь Кідман — мусила відмовитися від неї через зайнятість в іншому проекті.
- «Визволення. Хочуть вони того чи ні» («Liberation. Whether they want it or not») — слоган фільму.
- Ларс фон Трієр перед виходом на екрани «Мандерлея» сказав: «Я очікую, що мій фільм об'єднає Ку-клукс-клан і кольорових, бо ті й ті захочуть після побаченого мене вбити».
- В одній зі сцен фільму зарізали справжнього віслюка, щоб підкреслити умовність стилю натуралізмом. Джон Рейлі, який мав виконувати роль Гектора, після цього був усунутий від зйомок, хоча справжню причину цього не назвали. Виконавчий продюсер не відступав від закону Швеції: тварину можуть вбити для зйомок фільму, якщо це зробить ветеринар. Проте після виступів захисників тварин Трієр вирізав сцену вбивства — він не хотів відступати від головної теми рабства.
- Ролі дев'яти із дванадцяти рабів виконують англійські актори — афроамериканці відмовилися від участі в проекті через його загальний контекст.
- Фільм отримав нагороду Вальядолідського кінофестивалю та мав ще 15 номінацій.
Див. також
Примітки
- europeanfilmawards.eu
- http://www.rottentomatoes.com/m/manderlay/ [ 15 квітня 2012 у Wayback Machine.] «Мандерлей» на сайті Rotten Tomatoes
- http://www.imdb.com/title/tt0342735/trivia [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] Факти про фільм із сайту Internet Movie Database
- Нагороди та номінації фільму Мандерлей на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Офіційний сайт фільму [ 10 грудня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Мандерлей на сайті IMDb (англ.) (англ.)
- Manderlay на сайті AllMovie (англ.)
- Manderlay на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- «Мандерлей», Ларс фон Трір в Аргумент-кіно [ 10 жовтня 2007 у Wayback Machine.](укр.)
- «Мандерлей», Ларс фон Трієр у Львівській газеті(укр.)
- У новому фільмі Ларса фон Трієра триває боротьба між добром і злом на нескінченній шахівниці(укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manderlej angl Manderlay drugij pislya Dogvillya film u kinotrilogiyi Larsa fon Triyera SShA krayina mozhlivostej Film prisvyacheno temam rasizmu rabstva ta svobodi Manderlej vidkrivav Kannskij kinofestival u 2005 roci u Daniyi film bulo prezentovano 3 chervnya 2005 roku ManderlejManderlayZhanr dramaRezhiser Lars fon TriyerProdyuserScenarist Lars fon TriyerOpovidach Dzhon GertU golovnih rolyah Villem DefoOperatorKompozitorMontazhHudozhnik d 1 Kinokompaniya ZentropaDistrib yutor dTrivalist 139 hv Mova anglijskaKrayina Daniya Shveciya Velika Britaniya Franciya Nimechchina NiderlandiRik 2005Data vihodu 16 travnya 2005Koshtoris 14 2 mln Kasovi zbori 0 7 mln IMDb ID 0342735Rejting MPAA RPoperednij DogvillNastupnijmanderlaythefilm com Manderlej u VikishovishiSyuzhetDiya strichki vidbuvayetsya odrazu zh pislya podij opisanih u Dogvilli 1933 rik na plantaciyi Manderlej v Alabami Grejs ta yiyi batko z gangsterami tikayut na pivden krayini adzhe yihni volodinnya zajnyati cherez dovgu vidsutnist hazyayiv Na dorozi Grejs zupinila chornoshkira zhinka Viktoriya yiyi cholovika za kradizhku Rejnskogo vina karatimut pobittyam batogami U Manderleyi rodina Mejsiv dosi trimaye negriv za rabiv hoch rabstvo bulo vidmineno vzhe 70 rokiv tomu Grejs oburilo ce vona zahishala negriv voni ne po svoyij voli opinilisya v Americi Grejs potrapila v spalnyu staroyi mem volodarki Manderleyu Ta blagala yiyi spaliti zapisnik sho lezhit v neyi pid matracom Grejs vidminila rabstvo v Manderleyi j poradila negru Villemu vikoristati tayemnici mem v sudi Za cej chas stara mem pomerla Villem vvazhav sho negri ne gotovi do novogo zhittya U besidi z batkom Grejs zgadala pro ptashku yaku vona vipustila v shist rokiv Vranci ptashka bula mertva yiyi vihovali dlya zhittya pid doglyadom lyudini Teper vona mogla diyati U Dogvilli batko poobicyav Grejs sho jogo prava stanut yiyi pravami Zaraz Grejs vmovila principovogo j punktualnogo batka nadati yij polovinu svoyih lyudej dlya togo shob vidnoviti spravedlivist v Manderleyi Iz neyu zalishivsya navit advokat Dzhozef sho vmiv sklasti dogovir v yakogo bulo yedine prochitannya Villem zaprosiv misis svoyu halupu nibi dlya togo shob podyakuvati yij ta naspravdi negri buli nevdovoleni svoyeyu svobodoyu Gordij Timati zvinuvativ Grejs u tomu sho vona vvazhaye sebe vartoyi podyaki hocha zrobila lishe te sho mala zrobiti Dzhozef vnochi sklav novi robochi kontrakti dlya vsih meshkanciv navit rodini Mejsiv sho teper takozh mali vazhko pracyuvati Berk cholovik Viktoriyi buv znajomij z biloyi zhinkoyu tomu vtik za mezhi Manderleyu do neyi U drugij chastini kinofilmu bulo zasnovane Vilne pidpriyemstvo Manderlej rodini Mejsiv davali bezkinechni j nikomu ne potribni zavdannya Negri yak i ranishe zbiralisya pid budinkom hazyajki na ploshi buli namalovani chisla Gangsteram ne bulo chogo robiti Grejs diznalasya vid Villema sho dva tizhni tomu treba bulo saditi bavovnu ranishe za cim slidkuvav kerivnik plantaciyi Pravila posadki buli vidomi tilki pomerlij mem Iz yiyi zapisnika Grejs diznalasya sho oznachayut cifri namalovani bilya budinku vsi negri buli podileni za psihologichnoyu harakteristikoyu balakuchi plaksivi Elizabet otrimala cifru 7 dogidliva vona bula takoyu yakoyu yiyi hotili bachiti otochuyuchi Timati zh buv odiniceyu gordim negrom Rabi v minulomu negri ne mogli remontuvati svoyi halupi oskilki v Manderleyi ne bulo dostatno derevini Grejs zaproponuvala zrubati sad mem Nareshti zhiteli stali pracyuvati razom okrim Timati vin nasmiyavsya nad Grejs cherez te sho divchina navit ne rozpiznavala deyakih negriv za oblichchyam U chetvertij chastini Grejs sprijnyala ce yak viklik organizuvala uroki na pershomu navchila yih osnov demokratiyi proceduri golosuvannya Dlya zakriplennya materialu meshkanci progolosuvali za te chiyi buli grabli koli Semovi ne mozhna bulo guchno smiyatisya i kotra zaraz godina Negram riznoyi kategoriyi davali riznu yizhu Za ce Grejs zaproponuvala rodini Mejsiv nafarbuvati svoye oblichchya chornim za yizheyu U mistechko zavitav Gektor sho zaproponuvav Grejs spivpracyu Divchinu ce oburilo i vona prognala jogo z mistechka Na Manderlej nasuvalasya pilova burya ranishe vid neyi zahishav sad mem yakij zaraz spilyali Timati na koni namagavsya prognati buryu ale vsi sadzhanci bavovni zapasi harchiv opinilisya pid pilom Diti zahvorili na pnevmoniyu U p yatomu rozdili negri stali plechem do plecha vidnovlyuvati plantaciyu Grejs stala vidchuvati sebe nepotribnoyu U neyi narodilasya pristrast do Timati Vnochi yij nasnilosya sho vona v garemi v yakomu Timati j rab i shejh odnochasno Vranci Kler donci Rouz i Dzheka stalo girshe Virishili podiliti vsi pripasi porivnu a ditini davati dodatkovo yizhu Na m yaso pustili starogo vislyuka Gangsteri buli nevdovoleni tim sho mali vzhivati te sho Dzhordzh navit yuridichno ne mig viznati yizheyu Grejs poradila yim povernutisya do zvichnoyi praci Voni pochali remontuvati avtomobil dvigun yakogo zagluh cherez pil U shostij chastini nastali naspravdi vazhki chasi dlya Manderleyu Dorosli buli zmusheni yisti zemlyu Dzhozef znajshov prorihu v dogovori z batkom Grejs i vtik Vsi vvazhali sho Kler stavalo krashe adzhe vnochi vona z yidala vsyu svoyu porciyu Ta odnoyi nochi Kler pomerla yiyi yizhu z yidala stara Vilma Dzhek vimagav sudu Vilmu virishili vbiti Ce vikonala Grejs vona ne skazala zhinci pravdu vistrilila todi koli Vilma zasnula U somij chastini negri zibrali vrozhaj bavovni Ce vidbulosya vchasno pershosortnu bavovnu dorogo prodali Do Grejs priyihav gangster Edvard povidomiv yiyi sho batko chekatime yiyi rivno 15 hvilini za tizhden Grejs ne zbiralasya yihati z mistechka ale pokazati svoyi zdobutki batkovi yij hotilosya Grejs progolosila rodinu Mejsiv spravzhnimi amerikancyami Timati z yizdiv do banku j priviz do Manderleyu groshi Yih vin musiv ohoronyati Gangsteri poremontuvali mashinu j poyihali Teper Timati vidchuvav sebe hazyayinom Manderleyu j zmig vidpovisti Grejs vzayemnistyu v yiyi potayemnih bazhannyah Za chas yakij voni provodili v spalni staroyi mem v misti vidbulasya pozhezha Poki Timati vidvoliksya groshi vkrali Villem i reshta virishili sho ce gangster vkrav groshi za dopomogoyu Sema yakogo vzhe vstigli vbiti za zradu Rodina Mejsiv vtekli Elizabet vbili vipadkovo Do Manderleyu zavitav Gektor Vin viddav yij 80 yaki za yihnim dogovorom nalezhali Grejs Groshi vid prodazhu bavovni vin vigrav u Timati Jogo vsi vvazhali munsi carske plem ya afrikanciv yakim ne dozvolyalosya vzhivati alkogol i grati v azartni igri Teper Grejs zrozumila sho Timati nalezhav ne do 1 gordih negriv Manderleyu a do 7 dogidlivih Divchini prosto hotilosya splutati cifri vona hotila bachiti Timati gordim U zavershalnij vosmij chastini filmu Grejs virishila pokinuti nenavisnij teper Manderlej Na zborah vona viddala negram groshi rozpovila pravdu pro Timati Takozh vona oprilyudnila zapisnu knizhku mem Villem ziznavsya sho sam sklav vsi ci zakoni yaki Grejs rozcinila yak obrazlivi j rasistski Negri z grup 2 3 ta 5 znali pro ce Koli zakinchilasya gromadyanska vijna v SShA Villem i mis Mejs buli molodimi Voni rozumili sho negri ne zmozhut zhiti vilnimi sho Amerika ne gotova prijnyati yih Tomu zrobili krok nazad uklali ci zakoni yaki buli najkrashimi dlya vsih Negram ne vidavali groshej shob yih ne prograli v karti Meshkanci Manderleyu progolosuvati za te shob vernuti zakoni staroyi mem Ale yim potribna bula nova hazyajka za rezultatom golosuvannya neyu mala stati Grejs za svoyeyu voleyu abo primusovo U Grejs lishalosya pivgodini dlya togo shob vtekti iz batkom Vona yak nova pani nakazala vidshmagati Timati batogami za te sho vkrav Rejnske vino Dlya vikonannya cogo znyali sekciyu parkanu Na proshannya Grejs zasudila negriv Manderleyu za te sho zradili svoyu rasu Timati nagadav yij sho ce bili stvorili negriv takimi Za ce Grejs z rozlyuchennyam vidshmagala jogo pislya chogo vijshla na dorogu Tam lezhala lishe zapiska j buket gvozdik Batko chekav na neyi p yatnadcyat hvilin prote v Manderleyi chas bulo vstanovleno nevirno golosuvati za virnij chas bulo poganoyu ideyeyu Gangsteri pobachili yak Grejs shmagala negra tomu batko rozciniv ce tak sho Grejs kontrolyuye situaciyu Hoch vin ne zrozumiv yakim chinom donka vstanovlyuvala novij poryadok u mistechku vin mav nadiyu diznatisya pro ce piznishe Grejs vtikala z Manderleyu vid negriv sho peresliduvali yiyi z fakelami Bilya dorogi pobachila povishenim Berka Zreshtoyu vona zrozumila sho Amerika ne gotova prijnyati negriv vilnimi i sho vinen lishe toj hto prostyagaye ruku dopomogi Vizualnij ryadEstetika filmu povnistyu povtoryuye znahidki Dogvillya ta zh teatralna umovnist ta rozkreslenij krejdoyu majdanchik shopravda teper chornim po bilomu Zberezhena j knizhkova struktura z podilom na visim glav kozhna z yakih maye svij pidzagolovok Trivaye i zahoplennya porozhnim scenichnim prostorom shopravda cogo razu obtyazhenim dosit skladnimi konstrukciyami sho imituyut hazyajskij budinok i dopomizhni sporudi Namichena cikava predmetna iyerarhiya spravzhni dveri z yavlyayutsya tilki v panskij oseli v hatah rabiv yak i v budinkah zlidennih i nevdyachnih meshkanciv Dogvillya lishe umovni stini U rolyahBrajs Dallas Govard Grejs Margaret Malligan Isaak de Bankole Timoti Denni Glover Vilgelm Villem Defo batko Grejs Majkl Abitebul Tomas Loren Bekoll Mem Zhan Mark Barr mister Robinson Zhelko Ivanek doktor Gektor Udo Kir mister Kirspe Dzheremi Devis Nils Mona Gammond stara Vilma Dzhinni Golder Elizabet Dzhon Gart golos opovidacha Emmanuel Idovu Dzhim sin Viktoriyi Rik Lonspeh Stenli Mejs Syuzett Llevellin Flora Kliv Rouv Semmi SaundtrekDogville Overture Vivaldi koncert u sol mazhori Thoughts of Tom Gendel koncherto grosso re mazhori Happy at Work Albinoni koncert dlya goboya u re minori Dogville Theme Vivaldi koncert u sol mazhori The Gifts Vivaldi koncert dlya flejti i cimbal u re minori Happy Times in Dogville Albinoni koncert dlya goboya u re minori Fast Motion Vivaldi koncert u sol mazhori The Fog Vivaldi Madrigalesco RV 139 Grace Gets Angry Vivaldi Nisi Dominus RV 608 Change of Time Pergolezi Stabat Mater Manderlay Theme Vivaldi koncert dlya fagota u lya minori Mam s Death Vivaldi koncert u sol minori The Child Vivaldi Al Santo Sepolcro i Quando Corpus Morietur The Swallows Arrive Gendel ariya Young Americans Devid BoviKinokritikaKinofilm stav kasovim provalom komercijnoyu nevdacheyu Larsa fon Triyera a takozh zdobuv negativni vidguki kinokritikiv Na sajti Rotten Tomatoes rejting kinofilmu stanovit 50 49 shvalnih i 49 negativnih vidgukiv Cikavi faktiMisce vikonavici golovnoyi roli zajnyala nova aktrisa Poperednya vikonavicya roli Grejs Nikol Kidman musila vidmovitisya vid neyi cherez zajnyatist v inshomu proekti Vizvolennya Hochut voni togo chi ni Liberation Whether they want it or not slogan filmu Lars fon Triyer pered vihodom na ekrani Manderleya skazav Ya ochikuyu sho mij film ob yednaye Ku kluks klan i kolorovih bo ti j ti zahochut pislya pobachenogo mene vbiti V odnij zi scen filmu zarizali spravzhnogo vislyuka shob pidkresliti umovnist stilyu naturalizmom Dzhon Rejli yakij mav vikonuvati rol Gektora pislya cogo buv usunutij vid zjomok hocha spravzhnyu prichinu cogo ne nazvali Vikonavchij prodyuser ne vidstupav vid zakonu Shveciyi tvarinu mozhut vbiti dlya zjomok filmu yaksho ce zrobit veterinar Prote pislya vistupiv zahisnikiv tvarin Triyer virizav scenu vbivstva vin ne hotiv vidstupati vid golovnoyi temi rabstva Roli dev yati iz dvanadcyati rabiv vikonuyut anglijski aktori afroamerikanci vidmovilisya vid uchasti v proekti cherez jogo zagalnij kontekst Film otrimav nagorodu Valyadolidskogo kinofestivalyu ta mav she 15 nominacij Div takozhShvedskij institut kinematografiyiPrimitkieuropeanfilmawards eu d Track Q101244563 http www rottentomatoes com m manderlay 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine Manderlej na sajti Rotten Tomatoes http www imdb com title tt0342735 trivia 12 grudnya 2013 u Wayback Machine Fakti pro film iz sajtu Internet Movie Database Nagorodi ta nominaciyi filmu Manderlej na sajti IMDb angl PosilannyaOficijnij sajt filmu 10 grudnya 2012 u Wayback Machine angl Manderlej na sajti IMDb angl angl Manderlay na sajti AllMovie angl Manderlay na sajti Rotten Tomatoes angl Manderlej Lars fon Trir v Argument kino 10 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ukr Manderlej Lars fon Triyer u Lvivskij gazeti ukr U novomu filmi Larsa fon Triyera trivaye borotba mizh dobrom i zlom na neskinchennij shahivnici ukr