Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бернард де Мандевіль 19 січня 1670 21 січня 1733 філософ економіст політичний мислитель і сатирик Народився в Нідерланда

Мандевіль

Мандевіль

Бернард де Мандевіль (19 січня 1670 — 21 січня 1733) — філософ, економіст, політичний мислитель і сатирик. Народився в Нідерландах, але більшу частину життя прожив в Англії. Відомий своєю «Байкою про бджіл», в якій доводив, що моральні вади служать рушієм суспільного розвитку.

Бернард де Мандевіль
англ. Bernard de Mandeville
image
Народився15 листопада 1670(1670-11-15)[2][3]
Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди
Помер21 січня 1733(1733-01-21)[1][2][3] (62 роки)
Гекні, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Королівство Велика Британія
Країнаimage Голландська республіка
Діяльністьфілософ, економіст, лікар, письменник
Alma materЛейденський університет[4]
Науковий керівникd[4]
Знання мованглійська[1][5]
Magnum opusd

Біографія

Мандевіль народився 1670 року, недалеко від Роттердаму в Нідерландах. Його батько був знаним лікарем. Бернард вчився в школі, яку колись заснував Еразм Ротердамський. Дуже рано почав публікувати власні медичні праці: Oratio scholastica de medicina (1685), і у 1689 тези:De brutorum operationibus, у якій відстоював картезіанські погляди про автоматизм у тварин. У 1691 отримав диплом лікаря і науковий ступінь. Емігрував у Британію, швидко вивчив англійську мову, причому так добре, що небагато хто здогадувався, що він голландець. Слід відзначити, що батько Бернарда втік з Ротердаму в 1690 оскільки був втягнутий в податкові афери нідерландського політика Костермана. Бернард міг мати відношення до афери, що могло стати причиною еміграції. В Англії Мандевіля високо цінили як лікаря, а його публікації добре оплачувались. Мандевіль помер у 1733 року у Лондоні.

Байка про бджіл

image
The Fable of The Bees, Третє видання «Байки про бджіл» — 1724 рік
image
Fable of the bees, 1924

У сатиричній байці «Ремствуючий вулик, або шахраї, що стали чесними» (The Grumbling Hive: Or knaves turn'd honest, 1705), в наступних перевиданнях виходила під назвою «Байка про бджіл, або приватні вади — суспільні вигоди» (The Fable of the Bees: Or private vices, publick benefits, 1714) Мандевіль у художній формі висловив ідею, що особисті моральні недоліки людей можуть призводити до суспільного блага, і навпаки моральні чесноти вести до економічного занепаду і зубожіння. У сатирі описувався вулик, де бджоли ліквідували зло, після чого виявилося, що разом з моральними вадами зник і добробут. Поки бджоли грішили, вулик процвітав; звернувшись до моральної чесноти, вулик зубожів.

Мандевіль демонструє оманливість традиційної шкали цінностей, що начебто корисливість погана, а самопожертвування добродійне. Гординя, егоїзм і користолюбство суть моральні пороки, а проте, як показує Мандевіль, саме на них заснований економічний добробут і розвиток суспільства. Добробут суспільства тим вищий чим менше в його діяльність втручаються влада і добродійні організації, особливо з метою покращити моральні якості жителів.

Величезну популярність «Байка про бджіл» здобула після рішення суду присяжних у Міддлсексі, що засудив її у 1723 як небезпечну для суспільного спокою і «аморальну». З цього навколо твору розгорнулась колосальна полеміка, яка йшла аж до самої смерті письменника. Інтерес до «Байки» був величезний — одне за одним виходили нові видання книги. У 1729 році з'явився другий том «Байки». У 1734 обидва томи були перевидані. Протягом XVIII сторіччя «Байка» перевидавалась понад десять разів.

Моральні вади — благо суспільства

Мандевіль був предтечею пізнішої економічної теорії «laissez-faire», тобто принципу необмеженої свободи підприємництва. Як згодом Адам Сміт, Мандевіль був переконаний, що дії окремих індивідів призводять до блага суспільства. Однак, якщо Сміт був переконаний у доброчинності, цнотливості і моральності індивідуального егоїстичного інтересу («virtuous self-interest»), який зрештою призводить до суспільної співпраці, то Мандевіль вважав, що власне моральні вади й недоліки стимулюють до розвитку соціальну систему. Заяви про високу мораль і доброчинність, обяцянки не красти, поважати бідних на думку Мандевіля мало чого вартують, особливо коли виголошуються на словах, а насправді люди живуть за зовсім іншими принципами.

image Я міг би скільки завгодно вихвалятись силою духу і з презирством ставитись до багатства, так само як Сенека, і написав би на захист бідності вдвічі більше ніж він, якби у мене була хоча б десята частина його маєтків. image

.

Мандевіль доводив, що у світі, де домінують раціональні і емоційні начала, останні можуть служити першим, і емоції не є чимось однозначно негативним, оскільки призводять до суспільного блага.

У Байці про бджіл Мандевіль показує, що втрата любові до самого себе чи егоїзму фактично дорівнює суспільному маразму і апатії. Демонстрування моральних доброчинностей і цноти не приносить суспільству нічого позитивного, а тільки відвертає увагу від недоліків які можна використати. Мандевіль був переконаний, що «виключно добропорядність не може зробити народи процвітаючими, хто хотів би відродити золотий вік, повинен бути готовим, що всі не тільки стануть чесними, але і будуть харчуватись жолудями». Мандевіль підводить читача до парадоксальної думки, що особисті моральні вади, можуть бути рушієм суспільного розвитку.

Розподіл праці

Мандевіль був першим мислителем, котрий вжив поняття «розподіл праці» (Division of labour), тим сами готуючи ґрунт для економічних теорій Адама Сміта.

Вплив

Мандевіль один з найоригінальніших британських мислителів XVIII сторіччя. Його твори мали значний вплив на Девіда Юма, а пізніше на творця теорії утилітаризму Джеремі Бентама.

Твори

  • Typhon: a Burlesque Poem (1704)
  • Aesop Dress'd, or a Collection of Fables writ in Familiar Verse (1704)
  • The Planter's Charity (1704)
  • The Virgin Unmasked (1709, 1724, 1731, 1742), про темні сторони людської природи.
  • Treatise of the Hypochondriack and Hysterick Passions (1711, 1715, 1730), (Мандевіль аналізує медичні методи які пропагував Джон Локк)
  • The Fable of the Bees (1714)
  • Free Thoughts on Religion (1720)
  • A Modest Defence of Publick Stews (1724)
  • An Enquiry into the Causes of the Frequent Executions at Tyburn (1725)
  • The Origin of Honour and the Usefulness of Christianity in War (1732).

Література

  • Мандевиль Бернард, Басня о пчелах. -М., «Мысль», 1974
  • Субботин Л. Л. Мандевиль. — М., 1986.
  • Leslie Stephen, English Thought in the Eighteenth Century
  • Alexander Bain, Moral Science
  • JM Robertson, Pioneer Humanists (1907)
  • P Sakmann, Bernard de Mandeville und die Bienenfabel-Controverse (Freiburg, 1897)
  • Mandeville, Bernard. Fable of the Bees.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. Б.Мандевиль. Басня о пчелах. -М.:Мысль, 1974, - стр. 19

Джерела і література

  • Деякі книги Мандевіля: manybooks.net [ 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Project Bernard Mandeville [ 25 березня 2020 у Wayback Machine.] — (голландською)
  • . Поема The Grumbling Hive 1705 року.
  • Entry in the Literary Encyclopedia [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
  • min: History of Vegetarianism [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.]
  • The Fable of the Bees
  • Текст The Fable of the Bees і есе Мандевіля: 'Moral Virtue'.
  • Гусейнов А. А. Історія етичних вчень. Мандевіль (рос.) [ 22 лютого 2008 у Wayback Machine.]
  • Реале Дж., Антисері Д. Західна філософія від джерел до наших днів. Середньовіччя. (Бернард Мандевіль и «Байка про бджіл») (рос.) [ 31 травня 2008 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bernard de Mandevil 19 sichnya 1670 21 sichnya 1733 filosof ekonomist politichnij mislitel i satirik Narodivsya v Niderlandah ale bilshu chastinu zhittya prozhiv v Angliyi Vidomij svoyeyu Bajkoyu pro bdzhil v yakij dovodiv sho moralni vadi sluzhat rushiyem suspilnogo rozvitku Bernard de Mandevilangl Bernard de MandevilleNarodivsya15 listopada 1670 1670 11 15 2 3 Rotterdam Pivdenna Gollandiya NiderlandiPomer21 sichnya 1733 1733 01 21 1 2 3 62 roki Gekni Velikij London London d Angliya Korolivstvo Velika BritaniyaKrayina Gollandska respublikaDiyalnistfilosof ekonomist likar pismennikAlma materLejdenskij universitet 4 Naukovij kerivnikd 4 Znannya movanglijska 1 5 Magnum opusd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMandevil narodivsya 1670 roku nedaleko vid Rotterdamu v Niderlandah Jogo batko buv znanim likarem Bernard vchivsya v shkoli yaku kolis zasnuvav Erazm Roterdamskij Duzhe rano pochav publikuvati vlasni medichni praci Oratio scholastica de medicina 1685 i u 1689 tezi De brutorum operationibus u yakij vidstoyuvav kartezianski poglyadi pro avtomatizm u tvarin U 1691 otrimav diplom likarya i naukovij stupin Emigruvav u Britaniyu shvidko vivchiv anglijsku movu prichomu tak dobre sho nebagato hto zdogaduvavsya sho vin gollandec Slid vidznachiti sho batko Bernarda vtik z Roterdamu v 1690 oskilki buv vtyagnutij v podatkovi aferi niderlandskogo politika Kostermana Bernard mig mati vidnoshennya do aferi sho moglo stati prichinoyu emigraciyi V Angliyi Mandevilya visoko cinili yak likarya a jogo publikaciyi dobre oplachuvalis Mandevil pomer u 1733 roku u Londoni Bajka pro bdzhilThe Fable of The Bees Tretye vidannya Bajki pro bdzhil 1724 rik Fable of the bees 1924 U satirichnij bajci Remstvuyuchij vulik abo shahrayi sho stali chesnimi The Grumbling Hive Or knaves turn d honest 1705 v nastupnih perevidannyah vihodila pid nazvoyu Bajka pro bdzhil abo privatni vadi suspilni vigodi The Fable of the Bees Or private vices publick benefits 1714 Mandevil u hudozhnij formi visloviv ideyu sho osobisti moralni nedoliki lyudej mozhut prizvoditi do suspilnogo blaga i navpaki moralni chesnoti vesti do ekonomichnogo zanepadu i zubozhinnya U satiri opisuvavsya vulik de bdzholi likviduvali zlo pislya chogo viyavilosya sho razom z moralnimi vadami znik i dobrobut Poki bdzholi grishili vulik procvitav zvernuvshis do moralnoyi chesnoti vulik zubozhiv Mandevil demonstruye omanlivist tradicijnoyi shkali cinnostej sho nachebto korislivist pogana a samopozhertvuvannya dobrodijne Gordinya egoyizm i koristolyubstvo sut moralni poroki a prote yak pokazuye Mandevil same na nih zasnovanij ekonomichnij dobrobut i rozvitok suspilstva Dobrobut suspilstva tim vishij chim menshe v jogo diyalnist vtruchayutsya vlada i dobrodijni organizaciyi osoblivo z metoyu pokrashiti moralni yakosti zhiteliv Velicheznu populyarnist Bajka pro bdzhil zdobula pislya rishennya sudu prisyazhnih u Middlseksi sho zasudiv yiyi u 1723 yak nebezpechnu dlya suspilnogo spokoyu i amoralnu Z cogo navkolo tvoru rozgornulas kolosalna polemika yaka jshla azh do samoyi smerti pismennika Interes do Bajki buv velicheznij odne za odnim vihodili novi vidannya knigi U 1729 roci z yavivsya drugij tom Bajki U 1734 obidva tomi buli perevidani Protyagom XVIII storichchya Bajka perevidavalas ponad desyat raziv Moralni vadi blago suspilstva Mandevil buv predtecheyu piznishoyi ekonomichnoyi teoriyi laissez faire tobto principu neobmezhenoyi svobodi pidpriyemnictva Yak zgodom Adam Smit Mandevil buv perekonanij sho diyi okremih individiv prizvodyat do blaga suspilstva Odnak yaksho Smit buv perekonanij u dobrochinnosti cnotlivosti i moralnosti individualnogo egoyistichnogo interesu virtuous self interest yakij zreshtoyu prizvodit do suspilnoyi spivpraci to Mandevil vvazhav sho vlasne moralni vadi j nedoliki stimulyuyut do rozvitku socialnu sistemu Zayavi pro visoku moral i dobrochinnist obyacyanki ne krasti povazhati bidnih na dumku Mandevilya malo chogo vartuyut osoblivo koli vigoloshuyutsya na slovah a naspravdi lyudi zhivut za zovsim inshimi principami Ya mig bi skilki zavgodno vihvalyatis siloyu duhu i z prezirstvom stavitis do bagatstva tak samo yak Seneka i napisav bi na zahist bidnosti vdvichi bilshe nizh vin yakbi u mene bula hocha b desyata chastina jogo mayetkiv Mandevil dovodiv sho u sviti de dominuyut racionalni i emocijni nachala ostanni mozhut sluzhiti pershim i emociyi ne ye chimos odnoznachno negativnim oskilki prizvodyat do suspilnogo blaga U Bajci pro bdzhil Mandevil pokazuye sho vtrata lyubovi do samogo sebe chi egoyizmu faktichno dorivnyuye suspilnomu marazmu i apatiyi Demonstruvannya moralnih dobrochinnostej i cnoti ne prinosit suspilstvu nichogo pozitivnogo a tilki vidvertaye uvagu vid nedolikiv yaki mozhna vikoristati Mandevil buv perekonanij sho viklyuchno dobroporyadnist ne mozhe zrobiti narodi procvitayuchimi hto hotiv bi vidroditi zolotij vik povinen buti gotovim sho vsi ne tilki stanut chesnimi ale i budut harchuvatis zholudyami Mandevil pidvodit chitacha do paradoksalnoyi dumki sho osobisti moralni vadi mozhut buti rushiyem suspilnogo rozvitku Rozpodil praci Mandevil buv pershim mislitelem kotrij vzhiv ponyattya rozpodil praci Division of labour tim sami gotuyuchi grunt dlya ekonomichnih teorij Adama Smita VplivMandevil odin z najoriginalnishih britanskih misliteliv XVIII storichchya Jogo tvori mali znachnij vpliv na Devida Yuma a piznishe na tvorcya teoriyi utilitarizmu Dzheremi Bentama TvoriTyphon a Burlesque Poem 1704 Aesop Dress d or a Collection of Fables writ in Familiar Verse 1704 The Planter s Charity 1704 The Virgin Unmasked 1709 1724 1731 1742 pro temni storoni lyudskoyi prirodi Treatise of the Hypochondriack and Hysterick Passions 1711 1715 1730 Mandevil analizuye medichni metodi yaki propaguvav Dzhon Lokk The Fable of the Bees 1714 Free Thoughts on Religion 1720 A Modest Defence of Publick Stews 1724 An Enquiry into the Causes of the Frequent Executions at Tyburn 1725 The Origin of Honour and the Usefulness of Christianity in War 1732 LiteraturaMandevil Bernard Basnya o pchelah M Mysl 1974 Subbotin L L Mandevil M 1986 Leslie Stephen English Thought in the Eighteenth Century Alexander Bain Moral Science JM Robertson Pioneer Humanists 1907 P Sakmann Bernard de Mandeville und die Bienenfabel Controverse Freiburg 1897 Mandeville Bernard Fable of the Bees PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Babelio 2007 d Track Q2877812 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 CONOR Sl d Track Q16744133 B Mandevil Basnya o pchelah M Mysl 1974 str 19Dzherela i literaturaDeyaki knigi Mandevilya manybooks net 12 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Project Bernard Mandeville 25 bereznya 2020 u Wayback Machine gollandskoyu Poema The Grumbling Hive 1705 roku Entry in the Literary Encyclopedia 27 bereznya 2019 u Wayback Machine min History of Vegetarianism 6 lipnya 2010 u Wayback Machine The Fable of the Bees Tekst The Fable of the Bees i ese Mandevilya Moral Virtue Gusejnov A A Istoriya etichnih vchen Mandevil ros 22 lyutogo 2008 u Wayback Machine Reale Dzh Antiseri D Zahidna filosofiya vid dzherel do nashih dniv Serednovichchya Bernard Mandevil i Bajka pro bdzhil ros 31 travnya 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ