Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Малінчи зм ісп malinchismo або малінчист ісп malinchista це вид притягання що виникає в іноземців до популярних образів

Малінчизм

Малінчизм

Малінчи́зм (ісп. malinchismo) або малінчист (ісп. malinchista) це вид притягання, що виникає в іноземців до популярних образів, через що вони втрачають національний дух через перехід на інший бік; частковий випадок культурного плазування. Термін походить від імені радниці Ернана Кортеса індіанки Малінче, та скеровує до глибоко вкоріненого мексиканського комплексу меншовартості та ненависті до себе за надання переваги усьому іноземному, аж до точки самознищення. Малінче використовують як символ за її допомогу іспанцям у винищенні індіанських способу життя, цінностей, норм і культури, та експлуатування індіанців.

«Малінчизм» є лайливим ярликом, що висловлює зневагу до тих, кого приваблюють іноземні цінності, що їх вони вважають вищими, якіснішими та вартими наслідування. В Мексиці та інших країнах термін «малінчизм» або «малінчист» застосовують до всіх, хто почувається прихильно до чужих культур та занедбує чи ігнорує свою власну національну культуру. Також його використовують в політиці, наприклад, у Сальвадорі, де ліві політичні партії називають своїх опонентів «малінчистським правим кільцем». Міф про Малінче та сила цього почуття огиди перетнув мексиканський кордон, і «малінчизм» набув форми технічного, політичного терміну для позначення надавання переваги іноземним культурам.

Стверджують, що споживачі вищого класу у Мексиці проявляють малінчизм тим, що надають перевагу американському імпорту, а не місцевим мексиканським маркам. Внаслідок цього, американські продукти продають здебільшого на ринку середнього класу, а їхні рекламні агенції загалом уникають робочий клас та сільську місцевість. Вони зосереджують свої зусилля на Мехіко та Ґвадалахарі, що споживають 70 відсотків американського імпорту.

Малінчизм також пов'язують із соціальним змальовуванням жінок як джерела зради та негідної поведінки. У образах мексиканської поп-культури цю тему розкривають, зображаючи Малінче водночас як зрадницею, так і зрадженою. У театральних виставах вона часом є жертвою конкістадорів, часом творцем своєї власної долі; майже завжди Малінче показують винною, у формі звинувачення жертви. Якщо вона й справді була змушена допомагати конкістадорам проти власної волі, то у провину ставили те, що не достатньо пручалась; якщо ж була свідомим учасником, то не лише сама спричинила собі негаразди, а й змусила всіх своїх людей та дітей страждати. 

У мистецтві Малінче представляють як фігуру, що втілює вроджені зрадливість та вину жінок — яка використала власну сексуальність та в цьому зрадила своїх дітей. Навіть у танці присутня ця дихотомія. У La Malinche, балеті Хосе Лімона 1949 року, Малінче є спочатку жертвою, та потім набуває гордих аристократичних манер й у кінці, придавлена вагою власного ошатного вбрання, вона народжує дитину-метиса, що відштовхує її. В літературі Малінче порівнюють з Євою, спокусницею, що шляхом обману збиває чоловіків з вірної дороги. 

Примітки

  1. LEMOS, M. T. T. B. (Org.
  2. Linda Ueltschy, and John K. Ryans, Jr., "Employing standardized promotion strategies in Mexico: the impact of language and cultural differences, " International Executive (July 1997) 39#4 pp 479+
  3. Schneider, Julia Maria (2010). (PDF). Graduate Faculty - Thesis. Louisiana State University and Agricultural and Mechanical College: 6. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2010. Процитовано 16 лютого 2015.
  4. Day, Stuart A. (2004). . Lewisburg [Pa.]: Bucknell University Press. с. 125—131. ISBN . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  5. Lindauer, Margaret A. (1999). . Middletown, Conn.: Wesleyan Univ. Press. с. 34. ISBN . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  6. Seed, edited by Patricia (2008). (вид. 1st). Austin: University of Texas Press. с. 24—29. ISBN . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  7. Cypess, Sandra Messinger (1991). (вид. 1st). Austin: University of Texas Press. ISBN . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Malinchi zm isp malinchismo abo malinchist isp malinchista ce vid prityagannya sho vinikaye v inozemciv do populyarnih obraziv cherez sho voni vtrachayut nacionalnij duh cherez perehid na inshij bik chastkovij vipadok kulturnogo plazuvannya Termin pohodit vid imeni radnici Ernana Kortesa indianki Malinche ta skerovuye do gliboko vkorinenogo meksikanskogo kompleksu menshovartosti ta nenavisti do sebe za nadannya perevagi usomu inozemnomu azh do tochki samoznishennya Malinche vikoristovuyut yak simvol za yiyi dopomogu ispancyam u vinishenni indianskih sposobu zhittya cinnostej norm i kulturi ta ekspluatuvannya indianciv Malinchizm ye lajlivim yarlikom sho vislovlyuye znevagu do tih kogo privablyuyut inozemni cinnosti sho yih voni vvazhayut vishimi yakisnishimi ta vartimi nasliduvannya V Meksici ta inshih krayinah termin malinchizm abo malinchist zastosovuyut do vsih hto pochuvayetsya prihilno do chuzhih kultur ta zanedbuye chi ignoruye svoyu vlasnu nacionalnu kulturu Takozh jogo vikoristovuyut v politici napriklad u Salvadori de livi politichni partiyi nazivayut svoyih oponentiv malinchistskim pravim kilcem Mif pro Malinche ta sila cogo pochuttya ogidi peretnuv meksikanskij kordon i malinchizm nabuv formi tehnichnogo politichnogo terminu dlya poznachennya nadavannya perevagi inozemnim kulturam Stverdzhuyut sho spozhivachi vishogo klasu u Meksici proyavlyayut malinchizm tim sho nadayut perevagu amerikanskomu importu a ne miscevim meksikanskim markam Vnaslidok cogo amerikanski produkti prodayut zdebilshogo na rinku serednogo klasu a yihni reklamni agenciyi zagalom unikayut robochij klas ta silsku miscevist Voni zoseredzhuyut svoyi zusillya na Mehiko ta Gvadalahari sho spozhivayut 70 vidsotkiv amerikanskogo importu Malinchizm takozh pov yazuyut iz socialnim zmalovuvannyam zhinok yak dzherela zradi ta negidnoyi povedinki U obrazah meksikanskoyi pop kulturi cyu temu rozkrivayut zobrazhayuchi Malinche vodnochas yak zradniceyu tak i zradzhenoyu U teatralnih vistavah vona chasom ye zhertvoyu konkistadoriv chasom tvorcem svoyeyi vlasnoyi doli majzhe zavzhdi Malinche pokazuyut vinnoyu u formi zvinuvachennya zhertvi Yaksho vona j spravdi bula zmushena dopomagati konkistadoram proti vlasnoyi voli to u provinu stavili te sho ne dostatno pruchalas yaksho zh bula svidomim uchasnikom to ne lishe sama sprichinila sobi negarazdi a j zmusila vsih svoyih lyudej ta ditej strazhdati U mistectvi Malinche predstavlyayut yak figuru sho vtilyuye vrodzheni zradlivist ta vinu zhinok yaka vikoristala vlasnu seksualnist ta v comu zradila svoyih ditej Navit u tanci prisutnya cya dihotomiya U La Malinche baleti Hose Limona 1949 roku Malinche ye spochatku zhertvoyu ta potim nabuvaye gordih aristokratichnih maner j u kinci pridavlena vagoyu vlasnogo oshatnogo vbrannya vona narodzhuye ditinu metisa sho vidshtovhuye yiyi V literaturi Malinche porivnyuyut z Yevoyu spokusniceyu sho shlyahom obmanu zbivaye cholovikiv z virnoyi dorogi PrimitkiLEMOS M T T B Org Linda Ueltschy and John K Ryans Jr Employing standardized promotion strategies in Mexico the impact of language and cultural differences International Executive July 1997 39 4 pp 479 Schneider Julia Maria 2010 PDF Graduate Faculty Thesis Louisiana State University and Agricultural and Mechanical College 6 Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2010 Procitovano 16 lyutogo 2015 Day Stuart A 2004 Lewisburg Pa Bucknell University Press s 125 131 ISBN 0 8387 5587 9 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 Lindauer Margaret A 1999 Middletown Conn Wesleyan Univ Press s 34 ISBN 0 8195 6347 1 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 Seed edited by Patricia 2008 vid 1st Austin University of Texas Press s 24 29 ISBN 978 0 292 71735 0 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 Cypess Sandra Messinger 1991 vid 1st Austin University of Texas Press ISBN 0 292 75131 1 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015

Дата публікації:
Топ