Малі́ Дорогостаї — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 862 осіб.
село Малі Дорогостаї | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Дубенський район |
Громада | Млинівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 862 |
Площа | 15,39 км² |
Густота населення | 56,01 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35108 |
Телефонний код | +380 3659 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 207 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1 |
Карта | |
Малі Дорогостаї | |
Малі Дорогостаї | |
Мапа | |
Малі Дорогостаї у Вікісховищі |
Географія
Географічні координати 50 градусів 32'48" пн. ш. і 25 градусів 35'16 сх. д.
Розташоване у південно-західній частині Волинської височини. Розташоване на березі притоки Ікви за 15 км від автомагістралі Київ — Львів — Чоп.
Знаходиться в лісостеповій зоні, Західноукраїнській її провінції. Територія багата вапняком, глиною, крейдою, піском. Оброблювальні землі чергуються з дубово-мішаними гаями. Ґрунтовий покрив представлений опідзоленими чорноземами. На окраїні села протікає річка Дійничка, яка бере початок на Турецькій горі, а взагалі село лежить за 7 кілометрів від районного центу, 70 кілометрів від обласного та 31 кілометр від залізничної станції міста Дубно, через нього проходить автомагістраль Дубно-Луцьк.
Історія
У Переліку фондів родових архівів магнатів і шляхти Правобережної України КЦАДА зазначено, що магнати Сапіги посідали володіння Dorohosta[je] на Волині з 1402 по 1812 р.р.
Назва Дорогостаї (без слова Малі, Великі) вживалася від зародження поселення. Вперше село з такою назвою згадано в акті від 1545 року. Назва села походить від прізвища пана Дорогостайського, а назва Малі Дорогостаї з‘явилася внаслідок того, що меншому синові дісталася менша частина землі.
Речові пам‘ятки свідчать про те, що село вже існувало в XII столітті (при розборі католицького костела, який колись був на території села, виявилося, що цегла, з якої він зроблений, виготовлена у XII столітті.) Село із східної, південної і західної сторін було оточене водою. З північної — проліг глибокий рів. Південна сторона села була ще захищена кам‘яною стіною, залишки якої виявлені при земельних роботах.
У 1561 р. частину Дорогостаїв захопив Ян Кухмистрович у тодішнього свого брата Миколи.
14 березня 1561 р. Кухмистрович скаржиться на свого пана за те, що той переховує селянина-коваля, який втік, боячись бути покараним за крадіжки.
4 червня 1563 р. надійшла скарга князя Івана Масальського про захоплення паном Яном Кухмистровичем його коней, які втекли з Радухівки в Торговицю через Дорогостаї.
Задокументовано, що 10 березня1564 р. селянин Єврам Плюта, помираючи заявив привселюдно, що причиною його смерті є побої, завдані йому паном Яном Дорогостайським (опис актової книги Київського центрального архіву). Акт від 20 серпня 1565 р. зафіксував скаргу пана Миколи Кухмистровича на пана Яна Кухмистровича-Дорогостайського про підпал сіна та трьох селянських дворів у Дорогостаях.
Акт від 8 квітня 1566 р. свідчить, що у Дорогостаях в пана Яна Кухмистровича вкрали сіно, підпалили клуню з житом і зробив це слуга брата скаржника.
Автором скарги від 19 жовтня 1566 р. є литовський стольник Микола Дорогостайський. Він стверджує, що нанесли побої та рани його слугам та коням, захопили мисливських собак в Дорогостаях і переорали його поля муравицький війт, міщани та урядники литовського гетьмана Григорія Ходкевича.
Той же Ян Кухмистрович 15 травня 1569 р. згодився на приєднання до Корони Польської і підтвердив згоду присягою. 6 березня 1577 р. на татарський табір, що розташувався під Дорогостаями, несподівано напав невеликий загін. Події тогочасного побоїща та його наслідки проаналізував на основі архівних документів кандидат історичних наук із Львова Андрій Козицький: «Татари з‘явилися несподівано. Час для нападу було вибрано вдало. Більша частина військ Речі Посполитої разом з українськими козаками Яна Зборовського вирушила на північ воювати з вільним містом Гданськом. На Волині, втім, як і на решті території держави залишилися лише окремі гарнізони в окремих замках. У суботу 2 березня 1577 р. татарський загін хана Карвула підійшов до Горині. Степовики, які з‘явилися з південного сходу, швидко знайшли дві гаті і переправилися ними через річку. Опинившись на другому березі татари одразу ж поділилися на дрібні загони й, розсипавшись околицею, почали палити села і брати ясир. З димом пішли Сураж, Опишковці, Борки, Шумськ, . Наступного дня нападники перейшли по льоду Ікву між Дубном і Таракановим й заклали кіш в Погорільцях. Перепочивши день, 4 березня степовики розділилися на два загони, один з яких пішов угору, а другий — униз по Ікві. Перший загін спалив дощенту Івання, Муравицю та Млинів й зупинився в Добрятині та Торговиці. Ті татари, які йшли вниз по течії річки, дійшовши до Верби, звернули на північ і знищили ще три села.
На світанку 6 березня 1577 р. на татарський табір, що розташувався під Дорогостаями, несподівано напав невеликий загін литовського мечника Миколи Монвида Дорогостайського. Налетівши на ворога, сміливці прорвалися у самий цент табору. Загін Дорогостайського налічував заледве 80 чоловік, але захопленим зненацька татарам видалося, що їх атакує набагато численніше військо. Поки степовики не зорієнтувалися в ситуації, Микола Дорогостайський зумів звільнити велику частину ясиру і навіть захопити кількох татар у полон. І хоча повністю розбити татар не вдалося, отримавши неочікувану відсіч, хан Караул зібрав залишки свого чамбулу й швидко пішов на південь.
Переможна битва з набагато сильнішим ворогом одразу зробили Миколу Монвида Дорогостайського відомим. Утім, слава його була заслуженою, бо, за словами хроніста, був він чоловік «великих здібностей, освіти та мужності». На заклик польського короля в 1578 р. Дорогостайський вирушив на війну з московитами. Упродовж двох наступних років він неодноразово відзначався в боях, особисто керував захопленням двох міст і особливо уславився при штурмі Полоцька. Бажаючи винагородити відважного мечника, король Стефан Баторій надав йому у володіння Вовковиї та почесний титул старости Вовковийського».
На той час біля села знаходився курган, який називався «Могила Цвитобиль». У документі за 1595 р. курган названо по іншому «Могила велика».
Задокументовано також, що Дорогстаям у 1605 р. довелося знову відчути на собі татарський погром. Завойовники змусили населення шукати притулку у північно-східній стороні, куди татари не наважилися йти. Там були горби, дрімучі ліси. Частина люду після того, як минула небезпека, не захотіли повертатися на згарища і поселилися на території Великих Дорогостай.
1887 р. в селі було 28 домів і 419 мешканців, мурована церква, школа, водяний млин. 1888 р. село належало Волинському губернатору фон Грессеру та Яну Заблоцькому.
У 1906 році село Млинівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 19 верст, від волості 5. Дворів 87, мешканців 785.
Великих руйнувань зазнало село у роки першої світової війни, багато жителів було евакуйовано з села.
Перша радянська окупація почалась у 1918 році, у лютому 1918 року село визволили німецькі війська, а восени 1920 р. Млинівщина опинилася під владою Польщі.
У 1939 році село перейшло до складу СРСР.
У 1941 році село взяли під контроль німецькі війська. У червні 1943 р. через село проходило партизанське з‘єднання під командуванням С. Н. Ковпака. Село було відвойоване у нацистських загарбників 2 лютого 1944 р. військами 13-ї гвардійської дивізії.
40 чоловік із Малих Дорогостай загинуло на фронтах війни. На вшанування пам‘яті про них встановлено обеліск. Всього ж на війну було мобілізовано 150 малодорогостайців.
Серед них: Диковицький Іван Якович, , ,.
20 вересня 1947 р. Млинівський райвиконком затвердив статус сільськогосподарської артілі ім. Шевченка. У грудні 1950 р. на загальних зборах членів колгоспу об‘єдналися 3 колгоспи: ім. Шевченка (Малі Дорогостаї), «Нове життя» (с. Маслянка) та ім. Жданова (с. Мантин). Головою колгоспу був обраний Ярмольчук К. Г.
Літнього вечора 1953 р. в колгоспі вперше засвітилася лампочка Ілліча. В 1958 р. до колгоспу ім. Шевченка приєднався колгосп ім. Калініна (с. Брищі). А в червні 1959 р. також був приєднаний колгосп ім. Молотова (с. Муравиця). Головою колгоспу в 1959 р. був обраний Слободінський П. М., а в 1962 р. головою колгоспу був обраний Яцюк Г. В.
У 1979 р. колгосп очолив Прудников А. М. Під його керівництвом розпочато газифікацію і асфальтування вулиць. Закладено фундамент для будування адмінбудинку.
З 1984 р. головою колгоспу стає Романюк М. С. У 1986 р. закінчено будівництво адмінбудинку, розпочато телефонізацію, встановлено в адмінбудинку АТС на сто номерів.
У 1987 р. закінчено будівництво дитячого садка і реконструйовано центральну площу села (знесено старі хати і заасфальтовано площу). Зараз колгоспна земля розділена між селянами, кожному з яких належить понад 2,5 га.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Млинівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 857 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,65 % |
російська | 0,23 % |
Органи влади
До 2016 — центр Малодорогостаївської сільської ради. У підпорядкуванні якої знаходилися села: Брищі, Маслянка, Мантин, Стоморги.
Сільський голова — Зінь Роман Петрович (на 2016 рік). Від 2016 у Млинівській селищній громаді.
Підприємства
На території сільської ради працюють:
- М'ясо — переробне підприємство «Чайка» — приватний підприємець Чайка В.
- «ДБК Буд» по виробництву цегли
- Магазин-кафе «Оксамит» — пп. Коновалова О. О.
- Магазин «Пивна хата» — пп. Дубравський С. П.
- Кафе і магазин Млинівського РАЙСТ
Фермерські господарства:
- «Влада» — пп. Романчук О. М.
- «Влада +» — пп. Романчук І. А.
- «Магія і К» — пп. Момот Я. Д.
- «Лілея і К» — пп. Гайструк С. В.
- «Явір» — пп. Назаркевич М. О.
- «Арсен +» — пп. Трачук А. та
- «Серпанок» — пп. Романюк М. С.
Медицина
Амбулаторія сімейної медицини
Освіта
Малодорогостаївський дошкільний навчальний заклад «Пролісок»
Малодорогостаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступені
У Волинських єпархіальних відомостях (видавництва 1884 р.) є перша згадка про школу, яка існувала за рахунок общини при церкві. Це була церковно-приходська школа, яка називалася народним училищем. У ній навчалося 27 учнів (за іншими даними 29) і працюавло два вчителі. Школа знаходилась у колгоспній коморі, кругом був садок. Навіть діти із Бокійми ходили в цю школу, де вивчалась математика, письмо, російська мова, релігія. Заробітна плата вчителя була 30 карбованців, але за них можна було достойно прожити.
Після революції було 4 класи, вчилися у дві зміни. Була одна вчителька — Луція Великанович (з Іванофранківщини) і отець Вишневський.
Перед першою світовою війною вчителем у школі працював Кудак Митрофан Якович, який у 1919—1920 рр. був членом Млинівського Волосного ревкому і завідував відділом освіти.
За роки з 1929 по 1939 в селі існувала початкова школа, у якій навчання велося польською мовою. Вчителькою була Великанович Луція.
Після приходу радянської влади школа продовжувала існувати. Директором була Чучмай З. Н.. Під час окупації школа була закрита. А в 1944 1945 рр. вона стала існувати як семерічка. У школі вчилися діти з Малих Дорогостай, Брищ і Маслянки. Школа розміщувалася у кількох приміщеннях, по сільських хатах.
У 1947—1948 рр. був перший випуск семирічної школи.
Після війни у школі працювали: Пахолюк Олена Василівна, Міх Фросина Євгенівна, Петренко Домнікія Мифодієвна, Ковальчук Петро Олександрович, Кудак Наталія Митрофанівна, Чучмай Зіна Никофорівна, Фенюк Лідія Іванівна. Головним корпусом школи були дві класні кімнати у селянській хаті, де тепер проживає Грицов. Одна класна кімната була в хаті Косинчука Петра Дорофійовича. Ще одна класна кімната знаходилась у сільській раді. Учительська знаходилась в хліві.
До 1955 р. директорами школи були: Кондратьєв, Шкода Володимир Павлович, Полешко Олександр Федорович. З 15 серпня 1955 р. школу очолив Яцюк Григорій Васильович. Школа і далі розміщувалася в сільських хатах. Обігрівалися приміщення грубками, які опалювали Моторний Федот і Завалінський Федось. Ці два чоловіки і прибирали класні кімнати.
Умови були важкі, але педагогічний колектив із великими стараннями навчав і виховував гідну зміну старшому поколінню. Сумлінно працювали в цей час такі вчителі: Тростянчук Олексій Григорович та Тетяна Юхимівна, Диковицька Ніна Степанівна, Лісна Марія Петрівна, Черепушко Р. П., Куманська Л. О., Кудак Світлана Митрофанівна, Станько Віра Андріївна, Стецик Дарія Степанівна, Гручек Зіновій Андрійович, Мацигон Василь Степанович. Частина з них уродженці села, які закінчили цю школу.
Наприкінці серпня 1956 р. директором школи став Сиепан Андрійович Вальчун.
У колективі в цей час працювали подружжя Дужкіних — Зіна Андріївна, вчителька математики і фізики, і Микола Євдокимович, вчитель російської мови і літератури, Ольга Павлівна Білан- вчителька біології і хімії, історію і географію викладала Віра Михайлівна Вальчун.
Школа і далі розміщувалася у дядьківських хатах. Сучасне приміщення школи закладалося на сільських недільниках, під час яких всією громадою села і, насамперед, вчителів та учнів, розбирали руїни розбитого ще в першу світову війну храму. Першу цеглину заклали у 1953 р. при директору Коваленко І. В. Будівництво велося господарським методом. А через два роки вже в трьох класних кімнатах розпочалося навчання. У 1963 р. будівництво школи було завершено. Господарським методом у 1964 р. при школі побудували будинок для вчителів, їдальню та майстерню для трудового навчання. Здійснювалося це все при новому директору Зіновію Андрійовичу Гручеку.
З 1974 по 1987 рр. в школі працював директором Мельник Михайло Михайлович. До 1992 р. директором школи була Дума Тамара Павлівна. У ці роки у школі працювали Диковицька Н. С., Лісна М. П., Харчук Л. Т., Черепушко Р. П., Поліщук Л. Л.
До 1985 р. школа функціонувала як восьмирічна, до 1993 р. — дев‘ятирічна.
У 1992 р. голова батьківського комітету Олег Леонтійович Похильчук разом з директором школи Шпак Р. А. порушує клопотання перед районною радою про відкриття середньої школи. Рішенням ради по народній освіті № 2 від 23 лютого 1993 р. Малодорогостаївська неповна середня школа була реорганізована в середню школу. І по сьогодні щкола функціонує як середня.
Культура
Будинок культури села Малі Дорогостаї
Збудований в 1973 році. Зал на 500 місць, фоє, гримерна.
Публічно-шкільна бібліотека села Малі Дорогостаї
До 1973 року бібліотека розміщувалась в старому приміщенні дядьківської хати. В 1973 році на кошти колгоспу ім.. Шевченка був побудований будинок культури, другий поверх якого займала бібліотека. У бібліотеці був читальний зал, книгосховище та дитяча кімната. Фонд бібліотеки становив 5 тис. книг і налічувалось 340 читачів. Поповнювався фонд за рахунок коштів виділених місцевим колгоспом ім. Шевченка. У 1980 році книжковий фонд бібліотеки становив 15 тис. книг, а серед читачів 203 були учнями. З 1963 по 2003 рік завідувачкою бібліотеки була Рудько Софія Андріївна.
У 2002 році було проведено реорганізацію бібліотечної системи: сільські бібліотеки було об'єднано з шкільними і створено публічно-шкільну бібліотеку. З 2003 року по нинішній час завідує бібліотекою Тищук Алла Михайлівна. В 2010 році, у рамках конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг із використанням доступу до Інтернету» від програми «Бібліоміст», бібліотека отримала 2 комп'ютери, принтер, сканер, а також доступ до Інтернету.
На даний час бібліотека розміщена в двох приміщеннях: У будинку культури та в приміщенні школи. Шкільний відділ бібліотеки розміщений в сучасному приміщенні з гарним ремонтом та сучасними меблями. В бібліотеці створено комфорт і затишок для своїх користувачів. Обладнано дитячий куточок в якому є різні розвиваючі ігри та м'які іграшки.
У бібліотеці створено ПДГ пункт доступу громадян до публічної інформації), працює консультаційний центр «Надія» для людей з обмеженими фізичними можливостями. Бібліотека тісно співпрацює з будинком культури, школою та місцевою владою. Проводиться ряд заходів до календарних та релігійних свят. Запроваджуються нові форми роботи з допомогою новітніх технологій. На даний час бібліотека обслуговує 680 читачів, фонд бібліотеки становить
Релігія
Колись у Малих Дорогостаях існував римо-католицький кармелітський костел. Про нього згадується в акті від 1 лютого 1704 р. в скарзі від імені луцького єпископа Діонісія Жабокрицького до приналежних до Дорогостайського монастиря робітників, які разом з Палієвими козаками наїхали на село Жабокрицького Межирічки і пограбували будинок селянина Івана. При розборі цього костелу виявилося, що цегла з його стін виготовлена ще у XII столітті, отже, можна стверджувати, що поселення існувало ще в XII столітті. Фундували костел на початку XVII століття на місці давнього собору Ян Сапега та його дружина Констанція з Гербуртів. Будівництво костелу у стилі бароко було закінчене у 1679 р., а після заборони греко-католицької церкви у 1832 р. він був переобладнаний на церкву. Під час першої світової війни церкву було зруйновано. Залишилися голі стіни без склепіння.
В храмі знаходився склеп, у якому була захоронена польська графиня і ще було 12 домовин. У цих домовинах були захоронені діти і дорослі люди.
За переказами жителів, поляки пропонували відновити костел і вручити селянам ключі вже від відновленого костелу, за що їм повинні були дати певну частину лісу. Але жителі не погодились на такі умови і цей храм простояв ще до 1957 р., доки його стіни не почали розбирати на будівництво школи.
Цікавий запис зафіксовано у церковних книгах за 1789 р.:
Сію книгу купила раба Божия Н. Якимчучка з Великих Дорогостай за власны гроши, за золотых восемдесят, року Божия 1789 мисяця сентембрия дня дванадцятого до церкви Дорогостайський местецкой храма Покрова Пресвятыя Богородицы.
При церкві в Малих Дорогостаях священиками були Стефан Лучинський (1811—1840 рр.), Александр Якович Остальський (з 1841 по жовтень 1886 р.), Петро Олександрович Кваснєцький (з 1886 р.). Останній отримував платню 300 рублів, псаломщик — 50 рублів.
Церква в ім‘я Покрови Пресвятої Богородиці перебудована у 1873 р. із кармелітського костелу, збудованого у XVIII столітті. Переобладнано іконостас, а також дзвіницю над папертю. Роботи по переобладнанню коштували 9000 рублів казенних грошей та 2000 рублів, зібраних прихожанами. В 1887 р. церква пофарбована зсередини та зовні. В церковному лісі є сад, будинок та город, що приносить 40 рублів прибутку в рік.
У роки першої світової війни храм був знищений і залишилися одні стіни. Після війни, приблизно в1918 −1920 рр. почалося будівництво нової церкви, яка і досі носить назву Свято — Покровської. Спочатку ця церква була дерев'яна у вигляді хати і найбільшу участь у її будівництві брав житель Мантина Никитюк Дмитро Якович. До 1980-х років церква залишалася дерев'яною і лише під приводом того, що робиться реконструкція, приблизно у 1980—1981 рр. церква і дзвіниця була обмурована.
У цей час у церкві правили такі священики: Коровіцький, Кострицький, Василь Буйницький, отець Гордій і зараз править з 1993 року Андрій Іванейко.
Відомі люди
Народилися
- Олексій Григорович Тростянчук (нар. 24 березня 1926). Виріс у сім'ї хліборобів. 10 червня 1941 року закінчив Млинівську неповну середню школу. Здобув вищу освіту в Ужгородському університеті за спеціальністю вчителя біології та хімії. У 1944 році пішов на фронт. Воював у Білорусі та Прибалтиці. Перемогу зустрів у Румунії. Нагороджений орденом «Вітчизняної війни», «За мужність» Медалями: «За перемогу у Великій Вітчизняній війні», «Захисника Вітчизни»
- Митрофан Якович Кудак (кін. XIX ст. — ?) — за часів Польщі при активній підтримці населення Млинівської гміни став війтом, підпоручик російській армії, його денщиком був славетний у майбутньому співак Іван Семенович Козловський.
- Протоієрей Валерій Семанцо (1955—2020) — будівничий і настоятель Храму на честь Ікони Божої Матері «Живоносне Джерело».
Галерея
- Літні читання
- Зустріч до дня Чорнобильської трагедії
- Читачі бібліотеки із подарованими книгами від Фонду Дарини Жолдак
Примітки
- Тетяна СЕБТА, Наталія ЧЕРКАСЬКА (2003, №4-6). ФОНДИ МАГНАТСЬКИХ АРХІВІВ ТА СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНИХ УСТАНОВ КЦАДА У КОНТЕКСТІ ВЗАЄМНИХ ПРЕТЕНЗІЙ РЕЙХСКОМІСАРІАТУ УКРАЇНИ ТА ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА ПОЛЬЩІ (укр та нім) . НПЖ Архіви України. с. 228.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 17 березня 2020.
- . https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
Джерела
- Цимбалюк Є. П. Млинівщина на межі тисячоліть: Фрагменти літопису від давнини до сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — С. 85—90.
- Тронько П. Т. Історія міст і сіл УРСР. Рівненська область. — Київ: Інститут історії Академії наук УРСР, 1973. — С. 424—425.
- Dorohostaje Małe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 431. (пол.) — S. 431. (пол.)
Посилання
- Облікова картка с. Малі Дорогостаї. Верховна Рада України. оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali Dorogostayi selo v Ukrayini u Mlinivskij selishnij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 862 osib selo Mali DorogostayiKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Dubenskij rajonGromada Mlinivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1545Naselennya 862Plosha 15 39 km Gustota naselennya 56 01 osib km Poshtovij indeks 35108Telefonnij kod 380 3659Geografichni daniGeografichni koordinati 50 32 48 pn sh 25 35 16 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 207 mMisceva vladaAdresa radi 35100 Rivnenska obl Dubenskij r n smt Mliniv vul Narodna bud 1KartaMali DorogostayiMali DorogostayiMapa Mali Dorogostayi u VikishovishiGeografiyaGeografichni koordinati 50 gradusiv 32 48 pn sh i 25 gradusiv 35 16 sh d Roztashovane u pivdenno zahidnij chastini Volinskoyi visochini Roztashovane na berezi pritoki Ikvi za 15 km vid avtomagistrali Kiyiv Lviv Chop Znahoditsya v lisostepovij zoni Zahidnoukrayinskij yiyi provinciyi Teritoriya bagata vapnyakom glinoyu krejdoyu piskom Obroblyuvalni zemli cherguyutsya z dubovo mishanimi gayami Gruntovij pokriv predstavlenij opidzolenimi chornozemami Na okrayini sela protikaye richka Dijnichka yaka bere pochatok na Tureckij gori a vzagali selo lezhit za 7 kilometriv vid rajonnogo centu 70 kilometriv vid oblasnogo ta 31 kilometr vid zaliznichnoyi stanciyi mista Dubno cherez nogo prohodit avtomagistral Dubno Luck IstoriyaU Pereliku fondiv rodovih arhiviv magnativ i shlyahti Pravoberezhnoyi Ukrayini KCADA zaznacheno sho magnati Sapigi posidali volodinnya Dorohosta je na Volini z 1402 po 1812 r r Nazva Dorogostayi bez slova Mali Veliki vzhivalasya vid zarodzhennya poselennya Vpershe selo z takoyu nazvoyu zgadano v akti vid 1545 roku Nazva sela pohodit vid prizvisha pana Dorogostajskogo a nazva Mali Dorogostayi z yavilasya vnaslidok togo sho menshomu sinovi distalasya mensha chastina zemli Rechovi pam yatki svidchat pro te sho selo vzhe isnuvalo v XII stolitti pri rozbori katolickogo kostela yakij kolis buv na teritoriyi sela viyavilosya sho cegla z yakoyi vin zroblenij vigotovlena u XII stolitti Selo iz shidnoyi pivdennoyi i zahidnoyi storin bulo otochene vodoyu Z pivnichnoyi prolig glibokij riv Pivdenna storona sela bula she zahishena kam yanoyu stinoyu zalishki yakoyi viyavleni pri zemelnih robotah U 1561 r chastinu Dorogostayiv zahopiv Yan Kuhmistrovich u todishnogo svogo brata Mikoli 14 bereznya 1561 r Kuhmistrovich skarzhitsya na svogo pana za te sho toj perehovuye selyanina kovalya yakij vtik boyachis buti pokaranim za kradizhki 4 chervnya 1563 r nadijshla skarga knyazya Ivana Masalskogo pro zahoplennya panom Yanom Kuhmistrovichem jogo konej yaki vtekli z Raduhivki v Torgovicyu cherez Dorogostayi Zadokumentovano sho 10 bereznya1564 r selyanin Yevram Plyuta pomirayuchi zayaviv privselyudno sho prichinoyu jogo smerti ye poboyi zavdani jomu panom Yanom Dorogostajskim opis aktovoyi knigi Kiyivskogo centralnogo arhivu Akt vid 20 serpnya 1565 r zafiksuvav skargu pana Mikoli Kuhmistrovicha na pana Yana Kuhmistrovicha Dorogostajskogo pro pidpal sina ta troh selyanskih dvoriv u Dorogostayah Akt vid 8 kvitnya 1566 r svidchit sho u Dorogostayah v pana Yana Kuhmistrovicha vkrali sino pidpalili klunyu z zhitom i zrobiv ce sluga brata skarzhnika Avtorom skargi vid 19 zhovtnya 1566 r ye litovskij stolnik Mikola Dorogostajskij Vin stverdzhuye sho nanesli poboyi ta rani jogo slugam ta konyam zahopili mislivskih sobak v Dorogostayah i pereorali jogo polya muravickij vijt mishani ta uryadniki litovskogo getmana Grigoriya Hodkevicha Toj zhe Yan Kuhmistrovich 15 travnya 1569 r zgodivsya na priyednannya do Koroni Polskoyi i pidtverdiv zgodu prisyagoyu 6 bereznya 1577 r na tatarskij tabir sho roztashuvavsya pid Dorogostayami nespodivano napav nevelikij zagin Podiyi togochasnogo poboyisha ta jogo naslidki proanalizuvav na osnovi arhivnih dokumentiv kandidat istorichnih nauk iz Lvova Andrij Kozickij Tatari z yavilisya nespodivano Chas dlya napadu bulo vibrano vdalo Bilsha chastina vijsk Rechi Pospolitoyi razom z ukrayinskimi kozakami Yana Zborovskogo virushila na pivnich voyuvati z vilnim mistom Gdanskom Na Volini vtim yak i na reshti teritoriyi derzhavi zalishilisya lishe okremi garnizoni v okremih zamkah U subotu 2 bereznya 1577 r tatarskij zagin hana Karvula pidijshov do Gorini Stepoviki yaki z yavilisya z pivdennogo shodu shvidko znajshli dvi gati i perepravilisya nimi cherez richku Opinivshis na drugomu berezi tatari odrazu zh podililisya na dribni zagoni j rozsipavshis okoliceyu pochali paliti sela i brati yasir Z dimom pishli Surazh Opishkovci Borki Shumsk Nastupnogo dnya napadniki perejshli po lodu Ikvu mizh Dubnom i Tarakanovim j zaklali kish v Pogorilcyah Perepochivshi den 4 bereznya stepoviki rozdililisya na dva zagoni odin z yakih pishov ugoru a drugij uniz po Ikvi Pershij zagin spaliv doshentu Ivannya Muravicyu ta Mliniv j zupinivsya v Dobryatini ta Torgovici Ti tatari yaki jshli vniz po techiyi richki dijshovshi do Verbi zvernuli na pivnich i znishili she tri sela Na svitanku 6 bereznya 1577 r na tatarskij tabir sho roztashuvavsya pid Dorogostayami nespodivano napav nevelikij zagin litovskogo mechnika Mikoli Monvida Dorogostajskogo Naletivshi na voroga smilivci prorvalisya u samij cent taboru Zagin Dorogostajskogo nalichuvav zaledve 80 cholovik ale zahoplenim znenacka tataram vidalosya sho yih atakuye nabagato chislennishe vijsko Poki stepoviki ne zoriyentuvalisya v situaciyi Mikola Dorogostajskij zumiv zvilniti veliku chastinu yasiru i navit zahopiti kilkoh tatar u polon I hocha povnistyu rozbiti tatar ne vdalosya otrimavshi neochikuvanu vidsich han Karaul zibrav zalishki svogo chambulu j shvidko pishov na pivden Peremozhna bitva z nabagato silnishim vorogom odrazu zrobili Mikolu Monvida Dorogostajskogo vidomim Utim slava jogo bula zasluzhenoyu bo za slovami hronista buv vin cholovik velikih zdibnostej osviti ta muzhnosti Na zaklik polskogo korolya v 1578 r Dorogostajskij virushiv na vijnu z moskovitami Uprodovzh dvoh nastupnih rokiv vin neodnorazovo vidznachavsya v boyah osobisto keruvav zahoplennyam dvoh mist i osoblivo uslavivsya pri shturmi Polocka Bazhayuchi vinagoroditi vidvazhnogo mechnika korol Stefan Batorij nadav jomu u volodinnya Vovkoviyi ta pochesnij titul starosti Vovkovijskogo Na toj chas bilya sela znahodivsya kurgan yakij nazivavsya Mogila Cvitobil U dokumenti za 1595 r kurgan nazvano po inshomu Mogila velika Zadokumentovano takozh sho Dorogstayam u 1605 r dovelosya znovu vidchuti na sobi tatarskij pogrom Zavojovniki zmusili naselennya shukati pritulku u pivnichno shidnij storoni kudi tatari ne navazhilisya jti Tam buli gorbi drimuchi lisi Chastina lyudu pislya togo yak minula nebezpeka ne zahotili povertatisya na zgarisha i poselilisya na teritoriyi Velikih Dorogostaj 1887 r v seli bulo 28 domiv i 419 meshkanciv murovana cerkva shkola vodyanij mlin 1888 r selo nalezhalo Volinskomu gubernatoru fon Gresseru ta Yanu Zablockomu U 1906 roci selo Mlinivskoyi volosti Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 19 verst vid volosti 5 Dvoriv 87 meshkanciv 785 Velikih rujnuvan zaznalo selo u roki pershoyi svitovoyi vijni bagato zhiteliv bulo evakujovano z sela Persha radyanska okupaciya pochalas u 1918 roci u lyutomu 1918 roku selo vizvolili nimecki vijska a voseni 1920 r Mlinivshina opinilasya pid vladoyu Polshi U 1939 roci selo perejshlo do skladu SRSR U 1941 roci selo vzyali pid kontrol nimecki vijska U chervni 1943 r cherez selo prohodilo partizanske z yednannya pid komanduvannyam S N Kovpaka Selo bulo vidvojovane u nacistskih zagarbnikiv 2 lyutogo 1944 r vijskami 13 yi gvardijskoyi diviziyi 40 cholovik iz Malih Dorogostaj zaginulo na frontah vijni Na vshanuvannya pam yati pro nih vstanovleno obelisk Vsogo zh na vijnu bulo mobilizovano 150 malodorogostajciv Sered nih Dikovickij Ivan Yakovich 20 veresnya 1947 r Mlinivskij rajvikonkom zatverdiv status silskogospodarskoyi artili im Shevchenka U grudni 1950 r na zagalnih zborah chleniv kolgospu ob yednalisya 3 kolgospi im Shevchenka Mali Dorogostayi Nove zhittya s Maslyanka ta im Zhdanova s Mantin Golovoyu kolgospu buv obranij Yarmolchuk K G Litnogo vechora 1953 r v kolgospi vpershe zasvitilasya lampochka Illicha V 1958 r do kolgospu im Shevchenka priyednavsya kolgosp im Kalinina s Brishi A v chervni 1959 r takozh buv priyednanij kolgosp im Molotova s Muravicya Golovoyu kolgospu v 1959 r buv obranij Slobodinskij P M a v 1962 r golovoyu kolgospu buv obranij Yacyuk G V U 1979 r kolgosp ocholiv Prudnikov A M Pid jogo kerivnictvom rozpochato gazifikaciyu i asfaltuvannya vulic Zakladeno fundament dlya buduvannya adminbudinku Z 1984 r golovoyu kolgospu staye Romanyuk M S U 1986 r zakincheno budivnictvo adminbudinku rozpochato telefonizaciyu vstanovleno v adminbudinku ATS na sto nomeriv U 1987 r zakincheno budivnictvo dityachogo sadka i rekonstrujovano centralnu ploshu sela zneseno stari hati i zaasfaltovano ploshu Zaraz kolgospna zemlya rozdilena mizh selyanami kozhnomu z yakih nalezhit ponad 2 5 ga 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Mlinivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Mlinivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Dubenskogo rajonu NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 857 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 65 rosijska 0 23 Organi vladiRoman Petrovich Zin Do 2016 centr Malodorogostayivskoyi silskoyi radi U pidporyadkuvanni yakoyi znahodilisya sela Brishi Maslyanka Mantin Stomorgi Silskij golova Zin Roman Petrovich na 2016 rik Vid 2016 u Mlinivskij selishnij gromadi PidpriyemstvaNa teritoriyi silskoyi radi pracyuyut M yaso pererobne pidpriyemstvo Chajka privatnij pidpriyemec Chajka V DBK Bud po virobnictvu cegli Magazin kafe Oksamit pp Konovalova O O Magazin Pivna hata pp Dubravskij S P Kafe i magazin Mlinivskogo RAJST Fermerski gospodarstva Vlada pp Romanchuk O M Vlada pp Romanchuk I A Magiya i K pp Momot Ya D Lileya i K pp Gajstruk S V Yavir pp Nazarkevich M O Arsen pp Trachuk A ta Serpanok pp Romanyuk M S MedicinaAmbulatoriya simejnoyi mediciniOsvitaMalodorogostayivskij doshkilnij navchalnij zaklad Prolisok Malodorogostayivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeni U Volinskih yeparhialnih vidomostyah vidavnictva 1884 r ye persha zgadka pro shkolu yaka isnuvala za rahunok obshini pri cerkvi Ce bula cerkovno prihodska shkola yaka nazivalasya narodnim uchilishem U nij navchalosya 27 uchniv za inshimi danimi 29 i pracyuavlo dva vchiteli Shkola znahodilas u kolgospnij komori krugom buv sadok Navit diti iz Bokijmi hodili v cyu shkolu de vivchalas matematika pismo rosijska mova religiya Zarobitna plata vchitelya bula 30 karbovanciv ale za nih mozhna bulo dostojno prozhiti Pislya revolyuciyi bulo 4 klasi vchilisya u dvi zmini Bula odna vchitelka Luciya Velikanovich z Ivanofrankivshini i otec Vishnevskij Pered pershoyu svitovoyu vijnoyu vchitelem u shkoli pracyuvav Kudak Mitrofan Yakovich yakij u 1919 1920 rr buv chlenom Mlinivskogo Volosnogo revkomu i zaviduvav viddilom osviti Za roki z 1929 po 1939 v seli isnuvala pochatkova shkola u yakij navchannya velosya polskoyu movoyu Vchitelkoyu bula Velikanovich Luciya Pislya prihodu radyanskoyi vladi shkola prodovzhuvala isnuvati Direktorom bula Chuchmaj Z N Pid chas okupaciyi shkola bula zakrita A v 1944 1945 rr vona stala isnuvati yak semerichka U shkoli vchilisya diti z Malih Dorogostaj Brish i Maslyanki Shkola rozmishuvalasya u kilkoh primishennyah po silskih hatah U 1947 1948 rr buv pershij vipusk semirichnoyi shkoli Pislya vijni u shkoli pracyuvali Paholyuk Olena Vasilivna Mih Frosina Yevgenivna Petrenko Domnikiya Mifodiyevna Kovalchuk Petro Oleksandrovich Kudak Nataliya Mitrofanivna Chuchmaj Zina Nikoforivna Fenyuk Lidiya Ivanivna Golovnim korpusom shkoli buli dvi klasni kimnati u selyanskij hati de teper prozhivaye Gricov Odna klasna kimnata bula v hati Kosinchuka Petra Dorofijovicha She odna klasna kimnata znahodilas u silskij radi Uchitelska znahodilas v hlivi Do 1955 r direktorami shkoli buli Kondratyev Shkoda Volodimir Pavlovich Poleshko Oleksandr Fedorovich Z 15 serpnya 1955 r shkolu ocholiv Yacyuk Grigorij Vasilovich Shkola i dali rozmishuvalasya v silskih hatah Obigrivalisya primishennya grubkami yaki opalyuvali Motornij Fedot i Zavalinskij Fedos Ci dva choloviki i pribirali klasni kimnati Umovi buli vazhki ale pedagogichnij kolektiv iz velikimi starannyami navchav i vihovuvav gidnu zminu starshomu pokolinnyu Sumlinno pracyuvali v cej chas taki vchiteli Trostyanchuk Oleksij Grigorovich ta Tetyana Yuhimivna Dikovicka Nina Stepanivna Lisna Mariya Petrivna Cherepushko R P Kumanska L O Kudak Svitlana Mitrofanivna Stanko Vira Andriyivna Stecik Dariya Stepanivna Gruchek Zinovij Andrijovich Macigon Vasil Stepanovich Chastina z nih urodzhenci sela yaki zakinchili cyu shkolu Naprikinci serpnya 1956 r direktorom shkoli stav Siepan Andrijovich Valchun U kolektivi v cej chas pracyuvali podruzhzhya Duzhkinih Zina Andriyivna vchitelka matematiki i fiziki i Mikola Yevdokimovich vchitel rosijskoyi movi i literaturi Olga Pavlivna Bilan vchitelka biologiyi i himiyi istoriyu i geografiyu vikladala Vira Mihajlivna Valchun Shkola i dali rozmishuvalasya u dyadkivskih hatah Suchasne primishennya shkoli zakladalosya na silskih nedilnikah pid chas yakih vsiyeyu gromadoyu sela i nasampered vchiteliv ta uchniv rozbirali ruyini rozbitogo she v pershu svitovu vijnu hramu Pershu ceglinu zaklali u 1953 r pri direktoru Kovalenko I V Budivnictvo velosya gospodarskim metodom A cherez dva roki vzhe v troh klasnih kimnatah rozpochalosya navchannya U 1963 r budivnictvo shkoli bulo zaversheno Gospodarskim metodom u 1964 r pri shkoli pobuduvali budinok dlya vchiteliv yidalnyu ta majsternyu dlya trudovogo navchannya Zdijsnyuvalosya ce vse pri novomu direktoru Zinoviyu Andrijovichu Grucheku Z 1974 po 1987 rr v shkoli pracyuvav direktorom Melnik Mihajlo Mihajlovich Do 1992 r direktorom shkoli bula Duma Tamara Pavlivna U ci roki u shkoli pracyuvali Dikovicka N S Lisna M P Harchuk L T Cherepushko R P Polishuk L L Do 1985 r shkola funkcionuvala yak vosmirichna do 1993 r dev yatirichna U 1992 r golova batkivskogo komitetu Oleg Leontijovich Pohilchuk razom z direktorom shkoli Shpak R A porushuye klopotannya pered rajonnoyu radoyu pro vidkrittya serednoyi shkoli Rishennyam radi po narodnij osviti 2 vid 23 lyutogo 1993 r Malodorogostayivska nepovna serednya shkola bula reorganizovana v serednyu shkolu I po sogodni shkola funkcionuye yak serednya KulturaBudinok kulturi sela Mali Dorogostayi Zbudovanij v 1973 roci Zal na 500 misc foye grimerna Publichno shkilna biblioteka sela Mali Dorogostayi Do 1973 roku biblioteka rozmishuvalas v staromu primishenni dyadkivskoyi hati V 1973 roci na koshti kolgospu im Shevchenka buv pobudovanij budinok kulturi drugij poverh yakogo zajmala biblioteka U biblioteci buv chitalnij zal knigoshovishe ta dityacha kimnata Fond biblioteki stanoviv 5 tis knig i nalichuvalos 340 chitachiv Popovnyuvavsya fond za rahunok koshtiv vidilenih miscevim kolgospom im Shevchenka U 1980 roci knizhkovij fond biblioteki stanoviv 15 tis knig a sered chitachiv 203 buli uchnyami Z 1963 po 2003 rik zaviduvachkoyu biblioteki bula Rudko Sofiya Andriyivna Zav publichno shkilnoyu bibliotekoyu Alla Mihajlivna Tishuk U 2002 roci bulo provedeno reorganizaciyu bibliotechnoyi sistemi silski biblioteki bulo ob yednano z shkilnimi i stvoreno publichno shkilnu biblioteku Z 2003 roku po ninishnij chas zaviduye bibliotekoyu Tishuk Alla Mihajlivna V 2010 roci u ramkah konkursu Organizaciya novih bibliotechnih poslug iz vikoristannyam dostupu do Internetu vid programi Bibliomist biblioteka otrimala 2 komp yuteri printer skaner a takozh dostup do Internetu Na danij chas biblioteka rozmishena v dvoh primishennyah U budinku kulturi ta v primishenni shkoli Shkilnij viddil biblioteki rozmishenij v suchasnomu primishenni z garnim remontom ta suchasnimi meblyami V biblioteci stvoreno komfort i zatishok dlya svoyih koristuvachiv Obladnano dityachij kutochok v yakomu ye rizni rozvivayuchi igri ta m yaki igrashki U biblioteci stvoreno PDG punkt dostupu gromadyan do publichnoyi informaciyi pracyuye konsultacijnij centr Nadiya dlya lyudej z obmezhenimi fizichnimi mozhlivostyami Biblioteka tisno spivpracyuye z budinkom kulturi shkoloyu ta miscevoyu vladoyu Provoditsya ryad zahodiv do kalendarnih ta religijnih svyat Zaprovadzhuyutsya novi formi roboti z dopomogoyu novitnih tehnologij Na danij chas biblioteka obslugovuye 680 chitachiv fond biblioteki stanovitReligiyaKolis u Malih Dorogostayah isnuvav rimo katolickij karmelitskij kostel Pro nogo zgaduyetsya v akti vid 1 lyutogo 1704 r v skarzi vid imeni luckogo yepiskopa Dionisiya Zhabokrickogo do prinalezhnih do Dorogostajskogo monastirya robitnikiv yaki razom z Paliyevimi kozakami nayihali na selo Zhabokrickogo Mezhirichki i pograbuvali budinok selyanina Ivana Pri rozbori cogo kostelu viyavilosya sho cegla z jogo stin vigotovlena she u XII stolitti otzhe mozhna stverdzhuvati sho poselennya isnuvalo she v XII stolitti Funduvali kostel na pochatku XVII stolittya na misci davnogo soboru Yan Sapega ta jogo druzhina Konstanciya z Gerburtiv Budivnictvo kostelu u stili baroko bulo zakinchene u 1679 r a pislya zaboroni greko katolickoyi cerkvi u 1832 r vin buv pereobladnanij na cerkvu Pid chas pershoyi svitovoyi vijni cerkvu bulo zrujnovano Zalishilisya goli stini bez sklepinnya V hrami znahodivsya sklep u yakomu bula zahoronena polska grafinya i she bulo 12 domovin U cih domovinah buli zahoroneni diti i dorosli lyudi Za perekazami zhiteliv polyaki proponuvali vidnoviti kostel i vruchiti selyanam klyuchi vzhe vid vidnovlenogo kostelu za sho yim povinni buli dati pevnu chastinu lisu Ale zhiteli ne pogodilis na taki umovi i cej hram prostoyav she do 1957 r doki jogo stini ne pochali rozbirati na budivnictvo shkoli Cikavij zapis zafiksovano u cerkovnih knigah za 1789 r Siyu knigu kupila raba Bozhiya N Yakimchuchka z Velikih Dorogostaj za vlasny groshi za zolotyh vosemdesyat roku Bozhiya 1789 misyacya sentembriya dnya dvanadcyatogo do cerkvi Dorogostajskij mesteckoj hrama Pokrova Presvyatyya Bogorodicy Pri cerkvi v Malih Dorogostayah svyashenikami buli Stefan Luchinskij 1811 1840 rr Aleksandr Yakovich Ostalskij z 1841 po zhovten 1886 r Petro Oleksandrovich Kvasnyeckij z 1886 r Ostannij otrimuvav platnyu 300 rubliv psalomshik 50 rubliv Cerkva v im ya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici perebudovana u 1873 r iz karmelitskogo kostelu zbudovanogo u XVIII stolitti Pereobladnano ikonostas a takozh dzvinicyu nad papertyu Roboti po pereobladnannyu koshtuvali 9000 rubliv kazennih groshej ta 2000 rubliv zibranih prihozhanami V 1887 r cerkva pofarbovana zseredini ta zovni V cerkovnomu lisi ye sad budinok ta gorod sho prinosit 40 rubliv pributku v rik U roki pershoyi svitovoyi vijni hram buv znishenij i zalishilisya odni stini Pislya vijni priblizno v1918 1920 rr pochalosya budivnictvo novoyi cerkvi yaka i dosi nosit nazvu Svyato Pokrovskoyi Spochatku cya cerkva bula derev yana u viglyadi hati i najbilshu uchast u yiyi budivnictvi brav zhitel Mantina Nikityuk Dmitro Yakovich Do 1980 h rokiv cerkva zalishalasya derev yanoyu i lishe pid privodom togo sho robitsya rekonstrukciya priblizno u 1980 1981 rr cerkva i dzvinicya bula obmurovana U cej chas u cerkvi pravili taki svyasheniki Korovickij Kostrickij Vasil Bujnickij otec Gordij i zaraz pravit z 1993 roku Andrij Ivanejko Vidomi lyudiNarodilisya Oleksij Grigorovich Trostyanchuk nar 24 bereznya 1926 Viris u sim yi hliborobiv 10 chervnya 1941 roku zakinchiv Mlinivsku nepovnu serednyu shkolu Zdobuv vishu osvitu v Uzhgorodskomu universiteti za specialnistyu vchitelya biologiyi ta himiyi U 1944 roci pishov na front Voyuvav u Bilorusi ta Pribaltici Peremogu zustriv u Rumuniyi Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni Za muzhnist Medalyami Za peremogu u Velikij Vitchiznyanij vijni Zahisnika Vitchizni Mitrofan Yakovich Kudak kin XIX st za chasiv Polshi pri aktivnij pidtrimci naselennya Mlinivskoyi gmini stav vijtom pidporuchik rosijskij armiyi jogo denshikom buv slavetnij u majbutnomu spivak Ivan Semenovich Kozlovskij Protoiyerej Valerij Semanco 1955 2020 budivnichij i nastoyatel Hramu na chest Ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne Dzherelo GalereyaLitni chitannya Zustrich do dnya Chornobilskoyi tragediyi Chitachi biblioteki iz podarovanimi knigami vid Fondu Darini ZholdakPrimitkiTetyana SEBTA Nataliya ChERKASKA 2003 4 6 FONDI MAGNATSKIH ARHIVIV TA SUDOVO ADMINISTRATIVNIH USTANOV KCADA U KONTEKSTI VZAYeMNIH PRETENZIJ REJHSKOMISARIATU UKRAYiNI TA GENERAL GUBERNATORSTVA POLShI ukr ta nim NPZh Arhivi Ukrayini s 228 PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 17 bereznya 2020 https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 DzherelaCimbalyuk Ye P Mlinivshina na mezhi tisyacholit Fragmenti litopisu vid davnini do sogodennya Luck Volinska oblasna drukarnya 2001 S 85 90 Tronko P T Istoriya mist i sil URSR Rivnenska oblast Kiyiv Institut istoriyi Akademiyi nauk URSR 1973 S 424 425 Dorohostaje Male Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 431 pol S 431 pol PosilannyaOblikova kartka s Mali Dorogostayi Verhovna Rada Ukrayini originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019