Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мали нівка до 1945 року Азамат крим Azamat рос Малиновка село в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Кри

Малинівка (Білогірський район)

Малинівка (Білогірський район)

Мали́нівка (до 1945 року — Азамат, крим. Azamat, рос. Малиновка) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Василівській сільській раді.

село Малинівка
image
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Василівська сільська рада
Облікова картка Малинівка 
Основні дані
Населення 138
Поштовий індекс 97611
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 45°07′49″ пн. ш. 34°44′18″ сх. д. / 45.13028° пн. ш. 34.73833° сх. д. / 45.13028; 34.73833Координати: 45°07′49″ пн. ш. 34°44′18″ сх. д. / 45.13028° пн. ш. 34.73833° сх. д. / 45.13028; 34.73833
Місцева влада
Адреса ради 97611, АРК, Білогірський район, с. Василівка, вул. Каманська, 50
Карта
image
image
Малинівка
image
image
Малинівка
Мапа

image Малинівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Малинівка.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Азамат входив у Ширинський кадилик Кефінського каймаканства. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року , (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Левкопольського, а після ліквідації в 1787 році Левкопольського — до Феодосійського повіту. 1783 року навколишні селища з 7349 десятинами землі були надані в маєток генерал-аншефу Михайлу Каховському . Маєток отримав назву «Азамат» по селищу, в якому знаходилася головна садиба. Петро Паллас, у своїй праці «Спостереження, зроблені під час подорожі південними намісництвами Російської держави», так описав маєток:

image чудовий маєток графа Каховського на відстані приблизно чотирнадцяти верст від Карасубазара, називається Азамат, що містить понад десять тисяч десятин кращої орної та пасовищної землі, до якого також належать два татарські села, одне російське і одне ногайське, зване Мелек, має п'ятсот осіб населення image

Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила до Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії, Азамат був включений до складу повіту Феодосії.

За Відомістю про кількість селищ, назви цих, у них дворів ... що у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805, в селі Азамат було 14 дворів і 89 жителів, суто кримських татар. На військово-топографічній карті генерал-майора 1817 село Азамат позначено з 2 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 року Азамат, згідно з «Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», віднесли до (варіанти: Берюська, Бурюкська ) волості (перейменованої з Урускоджинської). На карті 1836 позначені села Азамат з 23 дворами і Азамат (російський) з 48 дворами , як і на карті 1842.

Після 1890, яка в Феодосійському повіті пройшла після 1892, Азамат віднесли до того ж повіту. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» у селі Азамат, що входило до Василівського сільського товариства, вважалося 332 мешканці в 54 дворах. За Статистичним довідником Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий повіт Феодосії, 1915 рік , в селі Азамат (воно ж Василівка) Андріївської волості повіту Феодосії було 33 двори з татарським населенням в кількості 9 осіб приписних жителів і 175 - «сторонніх».

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село увійшло до складу новоствореного Карасубазарського району Сімферопольського повіту , а в 1922 повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи ліквідувалися, Карасубазарський район став самостійною адміністративною одиницею і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Азамат (вакуф), сільради (в якому село складається всю подальшу історію) Карасубазарського району, вважалося 63 двори, з них 54 селянські, населення становило 273 особи, з них 163 татарини, 84 росіян, 11 греків, 10 євреїв, 3 вірмени і 2 українці . 1929 року в селах Василівка, Малинівка та Пролом утворено колгосп «Гігант», з якого через рік виділено колгосп «Північна зірка». За даними всесоюзного перепису населення 1939 в селі проживало 356 осіб.

1944 року, після звільнення Криму від фашистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані до Середньої Азії. 12 серпня 1944 року було ухвалено постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», на виконання якої до району завезли переселенців: 6000 осіб з Тамбовської та 2100 — Курської областей , а на початку 1950-х років виникла друга хвиля переселенців із різних областей України. З 25 червня 1946 Азамат у складі Кримської області РРФСР. Указом , від 18 травня 1948 року, Азамат був перейменований на Малинівку. 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР. За даними перепису 1989 року в селі проживало 98 осіб. З 12 лютого 1991 року село у відновленій Кримській АРСР , 26 лютого 1992 року перейменованій в Автономну Республіку Крим. З 21 березня 2014 - село окуповане Росією у складі Республіки Крим.

Примітки

  1. Чернов Э. А. Идентификация населённых пунктов Крыма и его административно-территориального деления 1784 г. Азовские Греки. оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 28 червня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6.
  3. Сперанский М.М. (составитель). Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08) // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
  4. Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  5. Киреенко Г. К. Ордера кн. Потемкина на 1787-й год (продолжение) // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1888. — № 6. — С. 1—35.
  6. Города и села Украины, 2009, Васильевский сельсовет.
  7. Пётр-Симон Паллас. Архівована копія. — 500 прим. з джерела 4 лютого 2021
  8. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
  9. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  10. Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 136.
  11. Карта Мухина 1817 года. Археологическая карта Крыма. Процитовано 29 червня 2015. {{}}: Недійсний |deadurl=dead ()
  12. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 134.
  13. Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 2021-3-13.
  14. Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
  15. Б. Б. Веселовский. Т. IV // История земства за сорок лет. — Санкт-Петербург: Издательство О. Н. Поповой, 1911. — 696 с.
  16. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. — 1902. — С. 148—149.
  17. Часть 2. Выпуск 7. Список населенных пунктов. Феодосийский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 2.
  18. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  19. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  20. И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель / И. М. Саркизов-Серазини. — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.
  21. Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  22. Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 19. — 5000 экз.
  23. Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года / сост. М.М. Панасенко. / Испол. ком. Крымского обл. Совета депутатов трудящихся. Орг.-инструкт. отд.; [под общ. ред. А. И. Татарникова]. — Симферополь: Крым, 1968. — 142 с. — 10 000 экз.
  24. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 82, 83.
  25. Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь : Ватан, 1995. — Т. 2 : Л — Я. — 425 с. — 100 000 экз.
  26. Постановление ГКО № 5859сс от 11.05.44 «О крымских татарах»
  27. Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма»
  28. Сеитова Эльвина Изетовна. Трудовая миграция в Крым (1944–1976) // Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки : журнал. — 2013. — Т. 155, № 3—1 (7 липня). — С. 173—183. — ISSN 2541-7738.
  29. Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область
  30. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  31. Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР
  32. Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь : Ватан, 1995. — Т. 2 : Л — Я. — 425 с. — 100 000 экз.
  33. О восстановлении Крымской Автономной Советской Социалистической Республики. Народный фронт «Севастополь-Крым-Россия». оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  34. Закон Крымской АССР от 26 февраля 1992 года № 19-1 «О Республике Крым как официальном названии демократического государства Крым». Ведомости Верховного Совета Крыма, 1992 г., № 5, ст. 194. 1992. Архів оригіналу за 27 січня 2016.
  35. Федеральный закон Российской Федерации от 21 марта 2014 года № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов — Республики Крым и города федерального значения Севастополя»


image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mali nivka do 1945 roku Azamat krim Azamat ros Malinovka selo v Ukrayini u Bilogirskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Vasilivskij silskij radi selo MalinivkaKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Bilogirskij rajonRada Vasilivska silska radaOblikova kartka Malinivka Osnovni daniNaselennya 138Poshtovij indeks 97611Telefonnij kod 380 6559Geografichni daniGeografichni koordinati 45 07 49 pn sh 34 44 18 sh d 45 13028 pn sh 34 73833 sh d 45 13028 34 73833 Koordinati 45 07 49 pn sh 34 44 18 sh d 45 13028 pn sh 34 73833 sh d 45 13028 34 73833Misceva vladaAdresa radi 97611 ARK Bilogirskij rajon s Vasilivka vul Kamanska 50KartaMalinivkaMalinivkaMapa Malinivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Malinivka IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Azamat vhodiv u Shirinskij kadilik Kefinskogo kajmakanstva Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 roku 8 19 lyutogo 1784 roku imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisano do Levkopolskogo a pislya likvidaciyi v 1787 roci Levkopolskogo do Feodosijskogo povitu 1783 roku navkolishni selisha z 7349 desyatinami zemli buli nadani v mayetok general anshefu Mihajlu Kahovskomu Mayetok otrimav nazvu Azamat po selishu v yakomu znahodilasya golovna sadiba Petro Pallas u svoyij praci Sposterezhennya zrobleni pid chas podorozhi pivdennimi namisnictvami Rosijskoyi derzhavi tak opisav mayetok chudovij mayetok grafa Kahovskogo na vidstani priblizno chotirnadcyati verst vid Karasubazara nazivayetsya Azamat sho mistit ponad desyat tisyach desyatin krashoyi ornoyi ta pasovishnoyi zemli do yakogo takozh nalezhat dva tatarski sela odne rosijske i odne nogajske zvane Melek maye p yatsot osib naselennya Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodila do Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Azamat buv vklyuchenij do skladu povitu Feodosiyi Za Vidomistyu pro kilkist selish nazvi cih u nih dvoriv sho u Feodosijskomu poviti vid 14 zhovtnya 1805 v seli Azamat bulo 14 dvoriv i 89 zhiteliv suto krimskih tatar Na vijskovo topografichnij karti general majora 1817 selo Azamat poznacheno z 2 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Azamat zgidno z Vidomistyu pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku vidnesli do varianti Beryuska Buryukska volosti perejmenovanoyi z Uruskodzhinskoyi Na karti 1836 poznacheni sela Azamat z 23 dvorami i Azamat rosijskij z 48 dvorami yak i na karti 1842 Pislya 1890 yaka v Feodosijskomu poviti projshla pislya 1892 Azamat vidnesli do togo zh povitu Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1900 rik u seli Azamat sho vhodilo do Vasilivskogo silskogo tovaristva vvazhalosya 332 meshkanci v 54 dvorah Za Statistichnim dovidnikom Tavrijskoyi guberniyi ch Druga Statistichnij naris vipusk p yatij povit Feodosiyi 1915 rik v seli Azamat vono zh Vasilivka Andriyivskoyi volosti povitu Feodosiyi bulo 33 dvori z tatarskim naselennyam v kilkosti 9 osib pripisnih zhiteliv i 175 storonnih Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrivkomu vid 8 sichnya 1921 bula skasovana volosna sistema i selo uvijshlo do skladu novostvorenogo Karasubazarskogo rajonu Simferopolskogo povitu a v 1922 poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnogo podilu Krimskoyi ARSR bulo vneseno zmini vnaslidok yakih okrugi likviduvalisya Karasubazarskij rajon stav samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznomu perepisu 17 grudnya 1926 roku v seli Azamat vakuf silradi v yakomu selo skladayetsya vsyu podalshu istoriyu Karasubazarskogo rajonu vvazhalosya 63 dvori z nih 54 selyanski naselennya stanovilo 273 osobi z nih 163 tatarini 84 rosiyan 11 grekiv 10 yevreyiv 3 virmeni i 2 ukrayinci 1929 roku v selah Vasilivka Malinivka ta Prolom utvoreno kolgosp Gigant z yakogo cherez rik vidileno kolgosp Pivnichna zirka Za danimi vsesoyuznogo perepisu naselennya 1939 v seli prozhivalo 356 osib 1944 roku pislya zvilnennya Krimu vid fashistiv zgidno z Postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku 18 travnya krimski tatari buli deportovani do Serednoyi Aziyi 12 serpnya 1944 roku bulo uhvaleno postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu na vikonannya yakoyi do rajonu zavezli pereselenciv 6000 osib z Tambovskoyi ta 2100 Kurskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv vinikla druga hvilya pereselenciv iz riznih oblastej Ukrayini Z 25 chervnya 1946 Azamat u skladi Krimskoyi oblasti RRFSR Ukazom vid 18 travnya 1948 roku Azamat buv perejmenovanij na Malinivku 26 kvitnya 1954 roku Krimska oblast bula peredana zi skladu RRFSR do skladu URSR Za danimi perepisu 1989 roku v seli prozhivalo 98 osib Z 12 lyutogo 1991 roku selo u vidnovlenij Krimskij ARSR 26 lyutogo 1992 roku perejmenovanij v Avtonomnu Respubliku Krim Z 21 bereznya 2014 selo okupovane Rosiyeyu u skladi Respubliki Krim PrimitkiChernov E A Identifikaciya naselyonnyh punktov Kryma i ego administrativno territorialnogo deleniya 1784 g Azovskie Greki originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 28 chervnya 2015 Lashkov F F Kajmakanstvy i v onyh kajmakanami kto sostoit Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii Simf Tipogr Tavrichesk Gub Zemstva 1888 T 6 Speranskij M M sostavitel Vysochajshij Manifest o prinyatii poluostrova Krymskago ostrova Tamana i vsej Kubanskoj storony pod Rossijskuyu Derzhavu 1783 g Aprѣlya 08 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe 1649 1825 gg SPb Tipografiya II Otdeleniya Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva Kancelyarii 1830 T XXI 1070 s Grzhibovskaya 1999 Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 Kireenko G K Ordera kn Potemkina na 1787 j god prodolzhenie Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii 1888 6 S 1 35 Goroda i sela Ukrainy 2009 Vasilevskij selsovet Pyotr Simon Pallas Arhivovana kopiya 500 prim z dzherela 4 lyutogo 2021 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii Krymsko tatarskogo zemlevladeniya Izvestiya tavricheskoj uchyonoj komissii A I Markevich Tavricheskaya uchyonaya arhivnaya komissiya Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1897 T 26 S 136 Karta Muhina 1817 goda Arheologicheskaya karta Kryma Procitovano 29 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl dead dovidka Grzhibovskaya 1999 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 134 Topograficheskaya karta poluostrova Kryma so syomki polk Beteva 1835 1840 g Rossijskaya Nacionalnaya Biblioteka originalu za 9 kvitnya 2021 Procitovano 2021 3 13 Karta Beteva i Oberga Voenno topograficheskoe depo 1842 g Arheologicheskaya karta Kryma originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 1 lipnya 2015 B B Veselovskij T IV Istoriya zemstva za sorok let Sankt Peterburg Izdatelstvo O N Popovoj 1911 696 s Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1902 god 1902 S 148 149 Chast 2 Vypusk 7 Spisok naselennyh punktov Feodosijskij uezd Statisticheskij spravochnik Tavricheskoj gubernii sost F N Andrievskij pod red M E Benensona Simferopol 1915 S 2 Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz I M Sarkizov Serazini Naselenie i promyshlennost Krym Putevoditel I M Sarkizov Serazini Moskva Leningrad Zemlya i fabrika 1925 S 55 88 416 s Administrativno territorialnoe delenie Kryma Arhiv originalu za 4 travnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Spravochnik administrativno territorialnogo deleniya Krymskoj oblasti na 15 iyunya 1960 goda P Sinelnikov Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Simferopol Krymizdat 1960 S 19 5000 ekz Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1968 goda sost M M Panasenko Ispol kom Krymskogo obl Soveta deputatov trudyashihsya Org instrukt otd pod obsh red A I Tatarnikova Simferopol Krym 1968 142 s 10 000 ekz Kollektiv avtorov Krymskoe CSU Spisok naselennyh punktov Krymskoj ASSR po vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 82 83 Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1995 T 2 L Ya 425 s 100 000 ekz Postanovlenie GKO 5859ss ot 11 05 44 O krymskih tatarah Postanovlenie GKO ot 12 avgusta 1944 goda GKO 6372s O pereselenii kolhoznikov v rajony Kryma Seitova Elvina Izetovna Trudovaya migraciya v Krym 1944 1976 Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta Seriya Gumanitarnye nauki zhurnal 2013 T 155 3 1 7 lipnya S 173 183 ISSN 2541 7738 Zakon RSFSR ot 25 06 1946 Ob uprazdnenii Checheno Ingushskoj ASSR i o preobrazovanii Krymskoj ASSR v Krymskuyu oblast Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 18 05 1948 o pereimenovanii naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti Zakon SSSR ot 26 04 1954 O peredache Krymskoj oblasti iz sostava RSFSR v sostav Ukrainskoj SSR Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1995 T 2 L Ya 425 s 100 000 ekz O vosstanovlenii Krymskoj Avtonomnoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Narodnyj front Sevastopol Krym Rossiya originalu za 30 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Zakon Krymskoj ASSR ot 26 fevralya 1992 goda 19 1 O Respublike Krym kak oficialnom nazvanii demokraticheskogo gosudarstva Krym Vedomosti Verhovnogo Soveta Kryma 1992 g 5 st 194 1992 Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Federalnyj zakon Rossijskoj Federacii ot 21 marta 2014 goda 6 FKZ O prinyatii v Rossijskuyu Federaciyu Respubliki Krym i obrazovanii v sostave Rossijskoj Federacii novyh subektov Respubliki Krym i goroda federalnogo znacheniya Sevastopolya Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ