Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мали́й Хода́чків — село Великобірківської селищної громади Тернопільського району, Тернопільської області. До 2019 адміністративний центр Малоходачківської сільської ради, якій було підпорядковане с. Костянтинівка.
| село Малий Ходачків | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Великобірківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040090030015525 |
| Основні дані | |
| Засноване | 13 ст., перша писемна згадка — 1464 р.[] |
| Населення | 1503 (2001) |
| Поштовий індекс | 47741 |
| Телефонний код | +380 3529 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′13″ пн. ш. 25°50′09″ сх. д. / 49.48694° пн. ш. 25.83583° сх. д.Координати: 49°29′13″ пн. ш. 25°50′09″ сх. д. / 49.48694° пн. ш. 25.83583° сх. д. |
| Водойми | річка Качава, Качавський став, річка (Риштоки) |
| Найближча залізнична станція | Бірки Великі (станція) |
| Відстань до залізничної станції | 9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47740, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Великі Бірки, вул. Грушевського, буд. 53 |
| Карта | |
  Малий Ходачків | |
 Малий Ходачків | |
| Мапа | |
| | |
Розташування
Географічні координати — 49° 29’ пн. ш. 25° 50’ сх. д. Площа — 6,3 кв. км.
Розташоване на берегах річки Качава (ліва притока Теребни, басейн Гнізни, сточище Дністра), за 14 км від м. Тернопіль і 9 км від найближчої залізничної станції Бірки-Великі. Через село проліг автошлях Тернопіль–Гусятин.
Хутори
У зв'язку з переселенням мешканців хутори Караманда і Колонія виведені з облікових даних.
Караманда — хутір виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Назва походить, ймовірно, від татарського «караманда» — чорний кінь. У лютому 1952 р. — 2 будинки, 7 осіб. Нині на місці хутора — ліс.
Колонія — хутір, виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Відомий від кінця 1920-х рр.; заснували польські переселенці. 10 січня 1944 р. на хуторі загинув повітовий референт пропаґанди ОУН Богдан Вовк. У березні 1949 р. на хуторі — 17 будинків, 66 осіб. У 1950-х рр. будинки знесли, а мешканців переселили. Нині на місці хутора — поле.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.
За результатами розкопок, колись на території села було щонайменше три поселення: на території сучасного «мікрорайону» Горбок (залишки городища черняхівської культури), на території заплави річки Качава коло лісу Караманда (за переказами, поселення згоріло під час одного з нападів чи то ще монголів, чи вже татар), та на території сучасного «мікрорайону» Качава.
Під назвою Качава, власне, село і згадується вперше у 1464 році (запис про зміну власника).
Перша писемна згадка — 1464, як Качава (нині «куток» села), за записом про зміну власника; цього ж року була встановлена межа між селом і Борками (нині смт Великі Бірки). Внаслідок татарських нападів 1508, 1515 і 1516 рр. населений пункт зруйнований.
Від середини XVI до середини XVII ст. село перебувало у власності родини Потоцьких. У XVII ст. Малий Ходачків згаданий як Ходачків або Качова. 1765 р. село належало до королівського маєтку Борки, було у довічному володінні Віктора Залеського.
1832 р. в селі проживало 978 осіб; душпастирював о. Михайло Бачинський. У 1849 р. відкрили школу. 1896р (в селі — 351 будинок, 1955 осіб, із них 1762 українці, 91 поляк, 102 євреї). Велика земельна власність належала Баворовській; працювали фільварок, млин і 2 корчми.
В УСС і УГА воювали близько 50 осіб, у т. ч. Володимир, Дмитро, Микола та Федір Балабани, Петро, Степан Іванович, Степан Павлович і Теодор Недошитки, Іван, Микола й Павло Томківи, Петро Прус та ін.
1921 р. в Малому Ходачкові — 301 будинок, 1906 осіб. Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз Українок», а також кооператива, молочарня, аматорський драматичний гурток і хор.
У 1920-х рр. насипали символічну могилу УСС і воякам УГА. Восени 1930 р. під час пацифікації поляки знищили майно українських установ; на село наклали контрибуцію у 700 злотих та кілька возів збіжжя і фуражу. 1932 р. працювали чотирикласна школа і дві олійні та млин.
Упродовж 1934—1939 рр. село належало до ґміни Бірки Великі.
Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 109 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об'єднань — понад 130 осіб, у тому числі священик Михайло Осадца; у дивізії «Галичина» воювали Йосип Бріль та Олексій Івасечко; під час облави на «Лапаївці» 30 січня 1945 р. загинули Юліан Жук, Богдан Недошитко і Василь Яцків; у серпні 1945 р. у с. Товстолуг органи НКДБ спалили живою Теклю Лилик («Уляну»); криївки були на подвір'ях Анастасії П'ятківської, Володимира і Тимофія Турків.
21 серпня 1941 р. 184 жителів села підтримали Акт відновлення Української держави.
31 січня 1945 р. в селі відбувся бій між 14 вояками УПА і внутрішніми військами МВС та «істрєбітєльним батальйоном» («стрибками»), близько 80 осіб, загинули 14 більшовиків, у т. ч. начальники військкомату і «стрибків»; після бою більшовики пограбували село і спалили три господарства; 14 квітня цього ж року вояки УПА розігнали станицю «стрибків».
20 січня 1948 р. під час примусового створення першого колгоспу більшовики багатьох селян побили, зокрема Полюг, Томківих, Корабля та ін.
У 1948 р. в Малому Ходачкові створено три колгоспи, які у 1950 р. об'єднали в один; у 1955 р. до колективного господарства приєднали колгосп с. Костянтинівка.
У жовтні 1992 р. на місцевому цвинтарі перепоховали останки повстанців Володимира Берези, Михайла Попіва, Дмитра Туроша і Василя Яцківа.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1386 осіб, з яких 634 чоловіки та 752 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1346 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,04 % |
| російська | 0,59 % |
| польська | 0,22 % |
| білоруська | 0,07 % |
| молдовська | 0,07 % |
Релігія
Є церква святого архістратига Михаїла (1800, кам'яна. Її почали будувати у 1775 році на місці старої, дерев'яної, але через брак коштів та інші обставини будівництво було завершене лише у 1800 році.). Настоятель храму — отець Василь Сліпчук, координатор руху «За тверезість життя» Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Збудована капличка (1993); встановлені фігури Пречистої Діви Марії (1997); Христа-Чоловіколюбця (2007).
Пам'ятки
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ I—III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, цегельний завод, ковбасний цех, дитячий садочок, 4 торгових заклади, зокрема «Колізей» та приватне підприємство «Садиба», яке популяризує сільський зелений туризм.
Є старий недіючий млин.
Функціонує зразковий аматорський обрядово-фольклорний колектив «Ходаки» (художній керівник — заслужений працівник культури України Михайло Полюга).
У серпні 2016 року на стіні місцевого будинку культури з нагоди 25-ї річниці Незалежності України з'явилося патріотичне панно, який створили митці з Тернопільщини.
Патріотичне панно з'явилося у селі Малий Ходачків Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 27 вересня.
Населення
Населення — 1352 особи (2001); 1241 особа (2014).
Відомі люди
Народилися
- Теодор Барабаш (1923—2014) — вчений, винахідник, громадський діяч, доктор гірництва в Іспанії);
- Тома Водяний (1886—1973) — педагог, громадський діяч, літератор;
- Теодор (Федір) Примак (1876—1934) — педагог, військовик, громадський діяч;
- В. та Л. Вертепні — одні з праведників народів світу;
Працювали, перебували
- Володимир (у миру – Василь Поліщук) — релігійний діяч, єпископ;
- Михайло Осадца — релігійний діяч;
- Платон Воронько — поет, учасник партизанського з'єднання С. Ковпака;
- під час німецько-радянської війни у бою за село відзначився Герой Радянського Союзу Семен Осипов.
Фотогалерея
Примітки
- Віктор Уніят-Карпович Караманда // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 398. — .
- Віктор Уніят-Карпович Колонія // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 398. — .
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Е. Бергер. Праведники народів світу на Тернопільщині. — «Русалка Дністрова». — 1994. — Грудень.
Література
- Войцехівський Р., Мельничук Б. Малий Ходачків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 444. — .
- Лаба В. Історія села Малий Ходачків від найдавніших часів до 1939 року. Львів, 2011. — 132 с.
- Уніят-Карпович В. Малий Ходачків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 396–398. — .
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Дитячий майданчик відкрили у селі Малий Ходачків Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 березня. |
- Історія церков сіл Константинівка та Малий Ходачків Тернопільського р-ну (на основі досліджень студента Телев'яка Анатолія) [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільська біблійна семінарія.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali j Hoda chkiv selo Velikobirkivskoyi selishnoyi gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Do 2019 administrativnij centr Malohodachkivskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovane s Kostyantinivka selo Malij Hodachkiv Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Velikobirkivska selishna gromada Kod KATOTTG UA61040090030015525 Osnovni dani Zasnovane 13 st persha pisemna zgadka 1464 r dzherelo Naselennya 1503 2001 Poshtovij indeks 47741 Telefonnij kod 380 3529 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 29 13 pn sh 25 50 09 sh d 49 48694 pn sh 25 83583 sh d 49 48694 25 83583 Koordinati 49 29 13 pn sh 25 50 09 sh d 49 48694 pn sh 25 83583 sh d 49 48694 25 83583 Vodojmi richka Kachava Kachavskij stav richka Rishtoki Najblizhcha zaliznichna stanciya Birki Veliki stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi 47740 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Veliki Birki vul Grushevskogo bud 53 Karta Malij Hodachkiv Malij Hodachkiv Mapa Malij Hodachkiv u VikishovishiRoztashuvannyaGeografichni koordinati 49 29 pn sh 25 50 sh d Plosha 6 3 kv km Roztashovane na beregah richki Kachava liva pritoka Terebni basejn Gnizni stochishe Dnistra za 14 km vid m Ternopil i 9 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Birki Veliki Cherez selo prolig avtoshlyah Ternopil Gusyatin HutoriU zv yazku z pereselennyam meshkanciv hutori Karamanda i Koloniya vivedeni z oblikovih danih Karamanda hutir vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam meshkanciv Roztashovanij za 2 km vid s Malij Hodachkiv Nazva pohodit jmovirno vid tatarskogo karamanda chornij kin U lyutomu 1952 r 2 budinki 7 osib Nini na misci hutora lis Koloniya hutir vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam meshkanciv Roztashovanij za 2 km vid s Malij Hodachkiv Vidomij vid kincya 1920 h rr zasnuvali polski pereselenci 10 sichnya 1944 r na hutori zaginuv povitovij referent propagandi OUN Bogdan Vovk U berezni 1949 r na hutori 17 budinkiv 66 osib U 1950 h rr budinki znesli a meshkanciv pereselili Nini na misci hutora pole IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki chernyahivskoyi ta davnoruskoyi kultur Za rezultatami rozkopok kolis na teritoriyi sela bulo shonajmenshe tri poselennya na teritoriyi suchasnogo mikrorajonu Gorbok zalishki gorodisha chernyahivskoyi kulturi na teritoriyi zaplavi richki Kachava kolo lisu Karamanda za perekazami poselennya zgorilo pid chas odnogo z napadiv chi to she mongoliv chi vzhe tatar ta na teritoriyi suchasnogo mikrorajonu Kachava Pid nazvoyu Kachava vlasne selo i zgaduyetsya vpershe u 1464 roci zapis pro zminu vlasnika Persha pisemna zgadka 1464 yak Kachava nini kutok sela za zapisom pro zminu vlasnika cogo zh roku bula vstanovlena mezha mizh selom i Borkami nini smt Veliki Birki Vnaslidok tatarskih napadiv 1508 1515 i 1516 rr naselenij punkt zrujnovanij Vid seredini XVI do seredini XVII st selo perebuvalo u vlasnosti rodini Potockih U XVII st Malij Hodachkiv zgadanij yak Hodachkiv abo Kachova 1765 r selo nalezhalo do korolivskogo mayetku Borki bulo u dovichnomu volodinni Viktora Zaleskogo 1832 r v seli prozhivalo 978 osib dushpastiryuvav o Mihajlo Bachinskij U 1849 r vidkrili shkolu 1896r v seli 351 budinok 1955 osib iz nih 1762 ukrayinci 91 polyak 102 yevreyi Velika zemelna vlasnist nalezhala Bavorovskij pracyuvali filvarok mlin i 2 korchmi V USS i UGA voyuvali blizko 50 osib u t ch Volodimir Dmitro Mikola ta Fedir Balabani Petro Stepan Ivanovich Stepan Pavlovich i Teodor Nedoshitki Ivan Mikola j Pavlo Tomkivi Petro Prus ta in 1921 r v Malomu Hodachkovi 301 budinok 1906 osib Diyali filiyi tovaristv Prosvita Sich Sokil Silskij gospodar Ridna shkola Soyuz Ukrayinok a takozh kooperativa molocharnya amatorskij dramatichnij gurtok i hor U 1920 h rr nasipali simvolichnu mogilu USS i voyakam UGA Voseni 1930 r pid chas pacifikaciyi polyaki znishili majno ukrayinskih ustanov na selo naklali kontribuciyu u 700 zlotih ta kilka voziv zbizhzhya i furazhu 1932 r pracyuvali chotiriklasna shkola i dvi olijni ta mlin Uprodovzh 1934 1939 rr selo nalezhalo do gmini Birki Veliki Pid chas nimecko radyanskoyi vijni v Chervonij armiyi zaginuli abo propali bezvisti 109 urodzhenciv sela V OUN i UPA perebuvali zaginuli represovani simpatiki cih ob yednan ponad 130 osib u tomu chisli svyashenik Mihajlo Osadca u diviziyi Galichina voyuvali Josip Bril ta Oleksij Ivasechko pid chas oblavi na Lapayivci 30 sichnya 1945 r zaginuli Yulian Zhuk Bogdan Nedoshitko i Vasil Yackiv u serpni 1945 r u s Tovstolug organi NKDB spalili zhivoyu Teklyu Lilik Ulyanu kriyivki buli na podvir yah Anastasiyi P yatkivskoyi Volodimira i Timofiya Turkiv 21 serpnya 1941 r 184 zhiteliv sela pidtrimali Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi 31 sichnya 1945 r v seli vidbuvsya bij mizh 14 voyakami UPA i vnutrishnimi vijskami MVS ta istryebityelnim bataljonom stribkami blizko 80 osib zaginuli 14 bilshovikiv u t ch nachalniki vijskkomatu i stribkiv pislya boyu bilshoviki pograbuvali selo i spalili tri gospodarstva 14 kvitnya cogo zh roku voyaki UPA rozignali stanicyu stribkiv 20 sichnya 1948 r pid chas primusovogo stvorennya pershogo kolgospu bilshoviki bagatoh selyan pobili zokrema Polyug Tomkivih Korablya ta in U 1948 r v Malomu Hodachkovi stvoreno tri kolgospi yaki u 1950 r ob yednali v odin u 1955 r do kolektivnogo gospodarstva priyednali kolgosp s Kostyantinivka U zhovtni 1992 r na miscevomu cvintari perepohovali ostanki povstanciv Volodimira Berezi Mihajla Popiva Dmitra Turosha i Vasilya Yackiva NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1386 osib z yakih 634 choloviki ta 752 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1346 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 04 rosijska 0 59 polska 0 22 biloruska 0 07 moldovska 0 07 ReligiyaVid na cerkvu arhistratiga Mihayila Ye cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila 1800 kam yana Yiyi pochali buduvati u 1775 roci na misci staroyi derev yanoyi ale cherez brak koshtiv ta inshi obstavini budivnictvo bulo zavershene lishe u 1800 roci Nastoyatel hramu otec Vasil Slipchuk koordinator ruhu Za tverezist zhittya Ternopilsko Zborivskoyi arhiyeparhiyi UGKC Zbudovana kaplichka 1993 vstanovleni figuri Prechistoyi Divi Mariyi 1997 Hrista Cholovikolyubcya 2007 Pam yatkiFiguri na chest skasuvannya panshini na zahist vid gromu i bliskavki 1872 pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1968 nasipana simvolichna mogila diyacham OUN i voyakam UPA 1991 Socialna sferaPracyuyut ZOSh I III stupeniv klub biblioteka FAP viddilennya zv yazku cegelnij zavod kovbasnij ceh dityachij sadochok 4 torgovih zakladi zokrema Kolizej ta privatne pidpriyemstvo Sadiba yake populyarizuye silskij zelenij turizm Ye starij nediyuchij mlin Funkcionuye zrazkovij amatorskij obryadovo folklornij kolektiv Hodaki hudozhnij kerivnik zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Mihajlo Polyuga U serpni 2016 roku na stini miscevogo budinku kulturi z nagodi 25 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini z yavilosya patriotichne panno yakij stvorili mitci z Ternopilshini Patriotichne panno z yavilosya u seli Malij Hodachkiv Ternopilskogo rajonu na YouTube Telekompaniya TV 4 2016 27 veresnya NaselennyaNaselennya 1352 osobi 2001 1241 osoba 2014 Vidomi lyudiNarodilisya Teodor Barabash 1923 2014 vchenij vinahidnik gromadskij diyach doktor girnictva v Ispaniyi Toma Vodyanij 1886 1973 pedagog gromadskij diyach literator Teodor Fedir Primak 1876 1934 pedagog vijskovik gromadskij diyach V ta L Vertepni odni z pravednikiv narodiv svitu Pracyuvali perebuvali Volodimir u miru Vasil Polishuk religijnij diyach yepiskop Mihajlo Osadca religijnij diyach Platon Voronko poet uchasnik partizanskogo z yednannya S Kovpaka pid chas nimecko radyanskoyi vijni u boyu za selo vidznachivsya Geroj Radyanskogo Soyuzu Semen Osipov FotogalereyaPrimitkiViktor Uniyat Karpovich Karamanda Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 398 ISBN 978 966 457 246 7 Viktor Uniyat Karpovich Koloniya Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 398 ISBN 978 966 457 246 7 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini E Berger Pravedniki narodiv svitu na Ternopilshini Rusalka Dnistrova 1994 Gruden LiteraturaPortal Ternopilshina Vojcehivskij R Melnichuk B Malij Hodachkiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 444 ISBN 966 528 199 2 Laba V Istoriya sela Malij Hodachkiv vid najdavnishih chasiv do 1939 roku Lviv 2011 132 s Uniyat Karpovich V Malij Hodachkiv Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 396 398 ISBN 978 966 457 246 7 PosilannyaZovnishni videofajli Dityachij majdanchik vidkrili u seli Malij Hodachkiv Ternopilskogo rajonu na YouTube Telekompaniya TV 4 2016 28 bereznya Istoriya cerkov sil Konstantinivka ta Malij Hodachkiv Ternopilskogo r nu na osnovi doslidzhen studenta Telev yaka Anatoliya 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ternopilska biblijna seminariya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi