Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Павлович Максимович (1864, Серет — 4 травня 1931, Чернівці) — полковник УГА.
| Іван Максимович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 1864 Серет, Сучава, Румунія | ||||||||
| Смерть | 4 травня 1931 Чернівці, Румунське королівство | ||||||||
| Поховання | Руський цвинтар (Україна, Чернівці) | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність | Україна | ||||||||
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УГА | ||||||||
| Війни / битви | |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
)
Життєпис
Народився в місті Серет на Буковині (нині — Румунія) в сім'ї помічника урядника повітового суду в Сереті, згодом радника-секретаря крайового суду в місті Чернівці, члена-засновника Головної Руської Ради у Львові 1848 р. Павла Максимовича. Онук почесного каноніка, греко-католицького декана і пароха в Чернівцях о. Теодора Максимовича, племінник Івана Максимовича, кадрового старши́ни 51-го угорського полку піхоти, героя битви під Кеніґґрацом, «щирого руського патріота і члена черновецьких руських товариств» (з некролога 1894 р.).
Навчався у вищій реальній гімназії в Чернівцях.
Військову службу розпочав у 89-му піхотному полку; 21.08.1883 р. іменований кадетом та переведений на службу в 80-й галицький полк піхоти, де служив кадетом-заступником офіцера. 01.05.1887 р. іменований лейтенантом, 01.11.1890 р. — обер-лейтенантом, 1.11.1898 р. — капітаном 2-го класу, 01.05.1901 р. — капітаном 1-го класу, 26.10.1910 р. — майором 80-го полку піхоти (штаб полку у місті Львів). В останні роки служби в 80-му піхотному полку служив в 4-му батальйоні, який дислокувався в м. Дольня Тузла (нині Боснія і Герцеговина). У жовтні 1911 р. переведений на службу майором у 41-й полк піхоти в Чернівцях, командиром 1-го батальйону. 01.05.1914 р. іменований підполковником, 1.05 1916 р. полковником. У травні 1916 р. переведений на службу полковником у 57-й полк піхоти (1.05.1916 р. перейменованого на 13-й полк). 1 листопада 1917 р. вийшов у відставку з дійсної військової служби за вислугою років, залишаючись до кінця війни на службі в локальних військових установах.
Восени 1918 р. командував гарнізоном в центрі Східної Лемківщини — місто Сянок (нині Польща), особовий склад якого складали вояки 54-го Моравського піхотного полку, дислокованого перед війною в м. Сараєво (нині Боснія і Герцоговина).
З початком ПСВ (першої світової війни) брав участь у бойових діях як штабний офіцер 41-го полку піхоти. За хоробру та успішну поведінку перед ворогом в грудні 1914 р. був іменований лицарем ордена залізної корони 3-го класу з військовою декорацією. Нагороджений медаллю за військові заслуги на червоній стяжці, відзнакою за військову службу для офіцерів 3-го класу, бронзовою ювілейною медаллю для збройних сил, військовим ювілейним хрестом, орденом залізної корони 3-го класу, хрестом за військові заслуги, німецьким залізним хрестом 2-го класу, багатьма іншими австрійськими та німецькими військовими відзнаками.
Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу в українську армію як полковник УГА. 01.11.1918 р. відмовився виконати вимоги делегації польських діячів м. Сянок щодо роззброєння гарнізону міста й передачі його казарм полякам. Служив у штабі Начальної Команди УГА, з 19.09.1919 р. призначений інспектором всіх етапних формацій та установ в області етапу армії і корпусів УГА. У складі групи А. Кравса брав участь у поході українських армій на міста Київ та Одесу. Наприкінці квітня 1920 р. інтернований поляками. Разом з іншими інтернованими галицькими старшинами був включений як полковник запасової бригади до складу 5-ї Херсонської дивізії ДА УНР. В ніч на 26.08.1920 р. разом з рештою галицьких військових (90 % особового складу дивізії) вийшов з підпорядкування ДА УНР (фактично з-під командування польської армії) та перейшов на південно-західний схил Карпатського хребта. З 10.09.1920 разом з рештою групи А. Кравса інтернований в таборі міста Ліберець, де 27.10.1920 р. ініціював заснування Комітету помочі американського Червоного Хреста, був його першим головою.
Згодом проживав у місті Чернівці.
Помер у місті Чернівці, де й похований на Руському цвинтарі. Велелюдний похорон відбувся 06.05.1931 р. з цвинтарної каплиці до могили в секторі № 70 за участю всіх стрільців та старшин УГА, які на той час мешкали в Чернівцях.
Нагороди
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) (1904)
- Хрест «За вислугу років» (Австрія)
- 3-го класу (1908)
- 2-го класу (1917)
- Ювілейний хрест
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу (1909)
- 3-го класу з військовою відзнакою (1916)
- Боснійсько-герцеговинська пам'ятна медаль
- (Пам'ятний хрест 1912/13)
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (1915)
Література
- Zwölfter Jahres-Bericht der gr.-or. Ober-Realschule in Czernowitz. Veröffentlicht am Schlusse des Schuljahres 1876. Чернівці, 1876. — C. 83.
- Bosnischer Bote pro 1909. Сараєво, 1909. — C. 146.
- Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. // Нью-Йорк: Українська видавнича кооператива «Червона Калина», 1974. — С. 59—60.
- Голота Я. З життя і буття в таборі в Ліберці. // «Український Скиталець». — 1921. — Ч. 3. — Січень.
- Посмертні згадки. // «Діло». — 1931. — 8 травня.
- Помер полковник Максимович // «Свобода». — 1931. — 6 червня.
Джерело
- Володимир Старик. Максимович Іван Павлович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 2 — Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. 832с. — С. 502—503.
 | Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksimovich Ivan Pavlovich Maksimovich 1864 Seret 4 travnya 1931 Chernivci polkovnik UGA Ivan Maksimovich PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya1864 1864 Seret Suchava RumuniyaSmert4 travnya 1931 1931 05 04 Chernivci Rumunske korolivstvoPohovannyaRuskij cvintar Ukrayina Chernivci Vijskova sluzhbaPrinalezhnistUkrayinaVid ZSZbrojni sili Avstro Ugorshini UGAVijni bitviPersha svitova vijna Polsko ukrayinska vijna 1918 1919 Radyansko ukrayinska vijnaNagorodi ta vidznakiYuvilejna pam yatna medal 1898 Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Yuvilejnij hrest Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Medal za priyednannya Bosniyi i GercegoviniPam yatnij hrest 1912 13 Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenyaZhittyepisNarodivsya v misti Seret na Bukovini nini Rumuniya v sim yi pomichnika uryadnika povitovogo sudu v Sereti zgodom radnika sekretarya krajovogo sudu v misti Chernivci chlena zasnovnika Golovnoyi Ruskoyi Radi u Lvovi 1848 r Pavla Maksimovicha Onuk pochesnogo kanonika greko katolickogo dekana i paroha v Chernivcyah o Teodora Maksimovicha pleminnik Ivana Maksimovicha kadrovogo starshi ni 51 go ugorskogo polku pihoti geroya bitvi pid Keniggracom shirogo ruskogo patriota i chlena chernoveckih ruskih tovaristv z nekrologa 1894 r Navchavsya u vishij realnij gimnaziyi v Chernivcyah Vijskovu sluzhbu rozpochav u 89 mu pihotnomu polku 21 08 1883 r imenovanij kadetom ta perevedenij na sluzhbu v 80 j galickij polk pihoti de sluzhiv kadetom zastupnikom oficera 01 05 1887 r imenovanij lejtenantom 01 11 1890 r ober lejtenantom 1 11 1898 r kapitanom 2 go klasu 01 05 1901 r kapitanom 1 go klasu 26 10 1910 r majorom 80 go polku pihoti shtab polku u misti Lviv V ostanni roki sluzhbi v 80 mu pihotnomu polku sluzhiv v 4 mu bataljoni yakij dislokuvavsya v m Dolnya Tuzla nini Bosniya i Gercegovina U zhovtni 1911 r perevedenij na sluzhbu majorom u 41 j polk pihoti v Chernivcyah komandirom 1 go bataljonu 01 05 1914 r imenovanij pidpolkovnikom 1 05 1916 r polkovnikom U travni 1916 r perevedenij na sluzhbu polkovnikom u 57 j polk pihoti 1 05 1916 r perejmenovanogo na 13 j polk 1 listopada 1917 r vijshov u vidstavku z dijsnoyi vijskovoyi sluzhbi za vislugoyu rokiv zalishayuchis do kincya vijni na sluzhbi v lokalnih vijskovih ustanovah Voseni 1918 r komanduvav garnizonom v centri Shidnoyi Lemkivshini misto Syanok nini Polsha osobovij sklad yakogo skladali voyaki 54 go Moravskogo pihotnogo polku dislokovanogo pered vijnoyu v m Sarayevo nini Bosniya i Gercogovina Z pochatkom PSV pershoyi svitovoyi vijni brav uchast u bojovih diyah yak shtabnij oficer 41 go polku pihoti Za horobru ta uspishnu povedinku pered vorogom v grudni 1914 r buv imenovanij licarem ordena zaliznoyi koroni 3 go klasu z vijskovoyu dekoraciyeyu Nagorodzhenij medallyu za vijskovi zaslugi na chervonij styazhci vidznakoyu za vijskovu sluzhbu dlya oficeriv 3 go klasu bronzovoyu yuvilejnoyu medallyu dlya zbrojnih sil vijskovim yuvilejnim hrestom ordenom zaliznoyi koroni 3 go klasu hrestom za vijskovi zaslugi nimeckim zaliznim hrestom 2 go klasu bagatma inshimi avstrijskimi ta nimeckimi vijskovimi vidznakami Pislya rozvalu Avstro Ugorskoyi monarhiyi stav na sluzhbu v ukrayinsku armiyu yak polkovnik UGA 01 11 1918 r vidmovivsya vikonati vimogi delegaciyi polskih diyachiv m Syanok shodo rozzbroyennya garnizonu mista j peredachi jogo kazarm polyakam Sluzhiv u shtabi Nachalnoyi Komandi UGA z 19 09 1919 r priznachenij inspektorom vsih etapnih formacij ta ustanov v oblasti etapu armiyi i korpusiv UGA U skladi grupi A Kravsa brav uchast u pohodi ukrayinskih armij na mista Kiyiv ta Odesu Naprikinci kvitnya 1920 r internovanij polyakami Razom z inshimi internovanimi galickimi starshinami buv vklyuchenij yak polkovnik zapasovoyi brigadi do skladu 5 yi Hersonskoyi diviziyi DA UNR V nich na 26 08 1920 r razom z reshtoyu galickih vijskovih 90 osobovogo skladu diviziyi vijshov z pidporyadkuvannya DA UNR faktichno z pid komanduvannya polskoyi armiyi ta perejshov na pivdenno zahidnij shil Karpatskogo hrebta Z 10 09 1920 razom z reshtoyu grupi A Kravsa internovanij v tabori mista Liberec de 27 10 1920 r iniciyuvav zasnuvannya Komitetu pomochi amerikanskogo Chervonogo Hresta buv jogo pershim golovoyu Zgodom prozhivav u misti Chernivci Pomer u misti Chernivci de j pohovanij na Ruskomu cvintari Velelyudnij pohoron vidbuvsya 06 05 1931 r z cvintarnoyi kaplici do mogili v sektori 70 za uchastyu vsih strilciv ta starshin UGA yaki na toj chas meshkali v Chernivcyah NagorodiYuvilejna pam yatna medal 1898 Bronzova medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 1904 Hrest Za vislugu rokiv Avstriya 3 go klasu 1908 2 go klasu 1917 Yuvilejnij hrest Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu 1909 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu 1916 Bosnijsko gercegovinska pam yatna medal Pam yatnij hrest 1912 13 Orden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu 1915 LiteraturaZwolfter Jahres Bericht der gr or Ober Realschule in Czernowitz Veroffentlicht am Schlusse des Schuljahres 1876 Chernivci 1876 C 83 Bosnischer Bote pro 1909 Sarayevo 1909 C 146 Dennik Nachalnoyi Komandi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Nyu Jork Ukrayinska vidavnicha kooperativa Chervona Kalina 1974 S 59 60 Golota Ya Z zhittya i buttya v tabori v Liberci Ukrayinskij Skitalec 1921 Ch 3 Sichen Posmertni zgadki Dilo 1931 8 travnya Pomer polkovnik Maksimovich Svoboda 1931 6 chervnya DzhereloVolodimir Starik Maksimovich Ivan Pavlovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya Do 100 richchya utvorennya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki T 2 Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2019 832s S 502 503 Ce nezavershena stattya pro voyaka chi voyachku Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi