Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Березовський Макси м Созо нтович Березо вський 16 27 жовтня 1745 17451

Максим Созонтович Березовський

Максим Созонтович Березовський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Березовський.

Макси́м Созо́нтович Березо́вський (16 (27) жовтня 1745(17451027), Глухів — 22 березня (2 квітня) 1777, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український композитор, диригент, співак. Автор духовних концертів та опери «Демофонт», а також першої української симфонії. Класик європейської музики.

Максим Березовський
image
Основна інформація
Повне ім'яБерезовський Максим Созонтович
Дата народження27 жовтня 1745(1745-10-27)
Місце народженняГлухів, Гетьманщина
Дата смерті2 квітня 1777(1777-04-02) (31 рік)
Місце смертіСанкт-Петербург, Російська імперія
Громадянствоimage Гетьманщина
image Російська імперія
Національністьукраїнець
Віросповіданняправославна церква
Професіякомпозитор, співак, диригент
ОсвітаНаціональний університет «Києво-Могилянська академія»
Співацький голостенор
Інструментискрипка
Жанркласична музика
image Твори у Вікіджерелах
image Файли у Вікісховищі

Біографічні дані

Народився у Глухові на Сумщині в козацькій родині, в місті, де виховувалися музики для роботи при дворі російських імператорів (див. Глухівська співоча школа). Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де почав писати власні твори.

1758 року, через виняткові вокальні дані, відряджений до Петербурга, де став солістом у Придворній співацькій капелі князя Петра Федоровича. Там познайомився з тогочасною європейською музикою.

У 1759–1760 роках виступав як співак-соліст в Італійській оперній трупі в Оранієнбаумі та Петербурзі.

1769 року відряджений до Італії на навчання у Болонській філармонічній академії, де брав уроки у відомого композитора та історика музики падре Джованні Батіста Мартіні, у якого навчався близько восьми років. Аби мати право бути капельмейстером, склав іспит 15 травня 1771 року на звання академіка філармонії в Болоньї разом з чеським композитором на ім'я Йозеф Мислівечек. Закінчив Академію з відзнакою. В ці ж роки у Болонській академії навчався юний Моцарт.

1771 року Березовський отримав звання maestro di musica і був обраний членом Болонського філармонічного товариства. До 1773 року єдина закінчена опера, що належить М. Березовському — «Демофонт», була поставлена у Ліворно 1773 року в карнавальні свята. На початку 1774 року разом з ескадрою російських кораблів під керівництвом Олексія Орлова повернувся в Петербург.

Повернувшись 1774 року до Російської імперії, М. Березовський зіткнувся із байдужістю урядовців. Йому обіцяли місце директора Кременчуцької музичної академії, але цьому проєктові не судилося здійснитись. Максим Березовський був зарахований (без посади) церковним півчим і капельмейстером Придворної співацької капели.

Постійні нестатки, неможливість знайти застосування своїм творчим силам привели композитора до недуги. 1777 року 31-річний композитор помер. Згодом поширилася версія про самогубство, яка викликає сумнів у сучасних біографів композитора, зокрема біографки Березовського М. Рицарєвої. Смерть композитора, на її думку, стала наслідком інфекційного захворювання, а чутка про самогубство Березовського почала ширитися в літературі починаючи з 1810 років з подачі митрополита Євгенія (Болховітінова).

Не менш трагічна доля судилася його творам, які або припадали пилом, або взагалі були знищені. Більшість творів Березовського існували лише в рукописах. Були видані тільки поодинокі композиції, які, власне, й принесли йому світову славу.

Спадщина

Березовський відомий як композитор — автор духовних концертів, які він написав після повернення з Італії (найбільш популярний концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив класичний тип хорового концерту.

Духовна музика

Духовні музичні твори Березовського охоплюють Літургію, причасні вірші, хвалебну пісню і ряд концертів, із яких збереглася лише невелика частина. Окрім церковнослов'янських текстів, Березовський використовував також тексти англійською (хвалебна пісня) та німецькою мовами («Unser Vater»).

У композитор використав характерні для партесної музики постійне гармонічне багатоголосся, зіставлення туттійних і ансамблевих епізодів, метр — 3/2 та 4/2.

Причасні вірші написані на тексти псалмів переважно подячного характеру, у Березовського вони знайшли переважно ліричне втілення (за винятком «Радуйтеся праведнії» і «Хваліте Господа з небес» № 3 урочисто-панегірічної образності). Хорова фактура досить різноманітна, окремі твори мають постійну гармонічну фактуру (напр. «Хваліте Господа з небес» № 1), інші поєднують гармонічну з імітаційною («Во всю землю»), або використовують поліфонічну («Блажені яже ізбрал»), зокрема, фугу («Хваліте Господа з небес» № 2). Ще яскравіше ніж у Літургії, в причасних віршах спостерігається мелодизація голосів. Мелодика віршів виразна і різноманітна, і нерідко виявляє схожість з типовими зворотами українських ліричних пісень.

Духовні концерти займають чільне місце у творчості композитора, і були підняті, як жанр, до найвищого музично-художнього рівня. Хорові концерти успадкували чимало рис партесних концертів, зокрема поєднання акордової і поліфонічної фактур, однак увібрали й традиції західноєвропейської музики, зокрема нова гармонічна мова із функційно-гармонічною ладовою системою. Усі концерти являють собою багаточастинні цикли, складені за принципом образного, темпового і фактурного контрасту, однак об'єднані тематичною цілісністю, що досягається інтонаційними зв'язками між крайніми частинами, а в останньому концерті — протягом усього твору. Найбільш відомим є концерт «Не отвержи мене во время старости», виданий Придворною капелою в Петербурзі в 1842 році. У 2000-х роках завдяки дослідницькій діяльності М. Юрченка було видано ще 11 концертів і таким чином станом на 2020 рік опубліковано 12 концертів.

Опера «Демофонт»

Єдина опера композитора — «Демофонт» була написана в Італії і ставилася в м. Ліворно у 1773 році, про що збереглася стаття у місцевій газеті «Notizie del mondo». Збереглися лише 4 арії з цієї опери, які засвідчують тісні зв'язки композитора з неаполітанською та венеціанською оперними школами. Орієнтуючись на тогочасні тенденції розвитку опери-серіа, Березовський виявляє в музиці емоційність і щиросердність, почуттєву ніжність і благородство, мелодичну красу.

Соната для скрипки і чембало

Єдиним відомим інструментальним твором Березовського є Соната для скрипки й чембало, написана в Пізі 1772 року. Рукопис цієї сонати зберігався в Паризькій національній бібліотеці, його знайшов музикознавець Василь Витвицький, пізніше розшифрував М. Степаненко та опубліковало видавництво «Музична Україна» в 1983 році.

Соната має три частини, енергійні крайні частини контрастують повільній середній. Як і в опері «Демофонт», Березовський наслідує тогочасні традиції західноєвропейської музики, яскраво виявляючи своє ліричне обдарування

Симфонія до мажор

На початку 2000-х, завдяки зусиллям американського диригента Стівена Фокса, в архівах Ватикану було знайдено втрачений твір Березовського «Симфонія до мажор» (англ. Symphony in C), також відомий в Україні як «Симфонія № 1», написаний у 1770—1772 роках. Ця композиція, як і більшість творів Березовського, вважалася зниклою з XVIII століття. Після знахідки симфонії до мажор у Росії відразу віднесли цей твір до культурного надбання своєї країни, назвавши «Першою російською симфонією». Український диригент Кирило Карабиць заявив публічно у 2016 році, що це твір саме українського композитора.

Пам'ять

image
Скульптор І. Коломієць. Пам'ятник Максимові Березовському в Глухові

1995 року в Глухові було встановлено пам'ятник композитору (скульптор — ).

2005 року на фасаді Болонської музичної академії встановлено меморіальну дошку на честь українського композитора Максима Березовського. Після Моцарта Березовський став другим композитором-чужинцем, пам'ять якого вшановано в такий спосіб у всесвітньовідомому центрі культури та мистецтв — Болонській академії.

Ім'я композитора носить дитяча школа мистецтв у Глухові, вулиці в Рівному та Чернігові.

Твори

фрагменти композицій М. Березовського
  • Концерт «Не отвержи мене» (файл)
    • виконує капела ім. М. Глінки
  • Симфонія до мажор (файл)
    • виконує Pratum Integrum Orchestra

Опери

  • «Демофонт» (лібр. П. Метастазіо, 1773, поставлена 1774 в Ліворно, Італія),
  • «Іфігенія» (не закінчена);

Хорові твори

Докладніше: Список хорових творів Максима Созонтовича Березовського
  • Літургія св. Іоанна Златоустого,

Духовні концерти

  • Бог в ста сонмі богов
  • В сі язиці восплещите руками
  • Господи, силою Твоєю возвеселиться цар
  • Господь воцарися
  • Да воскреснет Бог
  • Милость і суд воспою Тебі, Господи
  • Не імами іния помощи
  • Не отвержи мене во время старости
  • Приідіте і видіте діла Божиї
  • Слава во вишніх Богу
  • Тебе Бога хвалим № 1
  • Тебе Бога хвалим № 2

Причастники

  • Блажені яже ізбрал
  • В пам'ять вічную
  • Во всю землю
  • Знаменася на нас
  • Радуйтеся, праведнії
  • Творяй ангелы своя духи
  • Хваліте Господа с небес № 1
  • Хваліте Господа с небес № 2
  • Хваліте Господа с небес № 3
  • Чашу спасенія прийму

Інструментальна музика

  • Соната для скрипки і чембало (1772)
  • Симфонія до мажор № 1
  • Симфонія соль мажор № 2
  • Симфонія до мажор № 3
  • сонати для чембало (спірно)

Посилання

  • Березовський Максим [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 84. — 1000 екз.
  • Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 26. Максим Березовський [ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ | Програма «Велич особистості» | 2016 (ВІДЕО)
  • Нестор Васильевич Кукольник «Максим Созонтович Березовский» [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.] Исторический рассказ // Предания веков. В 2-х томах. Русская историческая повесть XIX — начала XX столетия.(рос.)

Література

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.148-152
  • Аскоченский В. Киев с древнейшим его уч-щем Академиею. ч. П. К., 1856:
  • Алексеев М. М. Березовский// сб, «Посев», Од., 1921;
  • Стешко Ф. Березовський і Моцарт, наук. зб. УВУ, ч. ІІІ. Праї а., 1942. передрук.: Музика, 1994. № 4;
  • Маценко П. Дмитро Степанович Бортнянський і Максим Созонтович Березовський. — Вінніпег : Культура й Освіта, 1951. — 32 с.
  • Витвицький В. Максим Березовський: Життя і творчість, ДжерсіСіті, 1974; Л., 1995;
  • Лиховид О. Життя коротке — життя вічне//Музика, К.. 1977, № 2;
  • Боровик М. Талант високий — доля трагічна//Культура і життя, 1977, 7 квіт.;
  • Золозова Т. Знахідка — скрипкова соната// Музика, 1982, № 3;
  • Полехін А. Літургія Максима Березовського// Культура і життя,1983, 29 травня;
  • Рыцарева М. Композитор Максим Березовский, Лейпциг, 1983;
  • Степаненко М. Максим Березовський. Соната для скрипки і чембало, К., 1983:
  • Юрчепко М. Загадки однієї біографії//Музика, 1983. № 4;
  • він же. Невідомі твори М-Березовського// Музика, 1986, .№ 3;
  • він же. М.Березовський в Італії// Укр. муз. спадщина, вип.1, К., 1989;
  • Лебединська Т. Світочі// Укр. культура, 1993, № 1;
  • Гусарчук Т. Шкода, що доля була такою жорстокою…// Культура і життя, 1995, 1 лист;
  • Іванов В. Велич творця// Укр. культура, 1995, № 9-10;
  • Кияновська Л. Максим Березовський // Розповіді про композиторів.- К., 1994. Вип. 1.- С.57-70. [ст 85.31 Р 65]
  • Івченко Л. Таємниця симфонії синьйора Березейоло// Музика, 1996,№ 1.
  • До 250-річчя від дня народження М. Березовського // Музика.- 1996.- № 1.- С.2—9.: фотоілюстр. [ст]
  • Перехожук Ж. Святкування ювілею // Музика.- 1996.- № 1.- С.2-3: фотоілюстр. [ст]
  • Королюк Н. Максим Созонтович Березовський // Королюк Н. Маленькі історії про українських композиторів 18-20 ст.- К.: Журн. «Радуга», 1998.- Ч.1.- С.9-26. [ст 85.313(4УКР) К 68]
  • Галюк М. Терновий вінок генія // Укр. муз. газ.-2001.- № 1-2.- С. 8. [ст]
  • Життєва та творча доля одного з найвидатніших музикантів 18 ст. М.Березовського.
  • Дашкієв М.Страчена пісня: Роман / — К.: Радянський письменник, 1985. — 288 с. (п)
  • Про святкування ювілею М. С.  Березовського; про фестиваль «Максим Березовський і музична культура XVIII століття», та відкриття пам'ятного комплексу в Глухові — батьківщині композитора та ін.
  • Сенсаційна знахідка музикознавцями творів М. Березовського в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України.
  • Про важкий шлях М. Березовського до вершин світового мистецтва.
  • Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .
  • Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003., с.225
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
  • Олійник, Ю. Листи з потойбіччя / Олійник, Ю. Інферналії. — К.: Задруга, 2000. — С. 95-108.
  • Максиму Березовському присвячується. Колективна монографія. Львів: БОНА, 2023. 228 с. https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/Berez_edit.pdf

Примітки

  1. Л. Корній. Історія української музики. Т.2 . — К. ; Харків; Нью-Йорк: М. П. Коць, 1998. — с.296; с.188
  2. Корній, с.202
  3. Ноты «Не отвержи мене во время старости четырехголосный концерт для смешан. хора с аккомп. фп.» (1842) — Березовский М. С. — читать бесплатно онлайн, скачать PDF | НЭБ [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.], rusneb.ru (Перевірено 16 травня 2020)
  4. див. Список хорових творів Максима Созонтовича Березовського
  5. В Україні видані за редакцією та В. Бєлякова у 1988 році.
  6. Корній, с.206
  7. Корній, с.214
  8. Ракочі В. Рукописи не горять, або Симфонія До-мажор Максима Березовського // Студії мистецтвознавчі. 2018. Число 1. С. 45-54
  9.  — Національна Філармонія України:, Середа, 15 червня 2016 року
  10. У Києві вперше прозвучала симфонія Максима Березовського, яку розшукували з 18 століття [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Zik.ua, 16 червня, 2016
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berezovskij Maksi m Sozo ntovich Berezo vskij 16 27 zhovtnya 1745 17451027 Gluhiv 22 bereznya 2 kvitnya 1777 Sankt Peterburg Rosijska imperiya ukrayinskij kompozitor dirigent spivak Avtor duhovnih koncertiv ta operi Demofont a takozh pershoyi ukrayinskoyi simfoniyi Klasik yevropejskoyi muziki Maksim BerezovskijOsnovna informaciyaPovne im yaBerezovskij Maksim SozontovichData narodzhennya27 zhovtnya 1745 1745 10 27 Misce narodzhennyaGluhiv GetmanshinaData smerti2 kvitnya 1777 1777 04 02 31 rik Misce smertiSankt Peterburg Rosijska imperiyaGromadyanstvoGetmanshina Rosijska imperiyaNacionalnistukrayinecVirospovidannyapravoslavna cerkvaProfesiyakompozitor spivak dirigentOsvitaNacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Spivackij golostenorInstrumentiskripkaZhanrklasichna muzikaTvori u Vikidzherelah Fajli u VikishovishiBiografichni daniNarodivsya u Gluhovi na Sumshini v kozackij rodini v misti de vihovuvalisya muziki dlya roboti pri dvori rosijskih imperatoriv div Gluhivska spivocha shkola Vishu osvitu zdobuv u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi de pochav pisati vlasni tvori 1758 roku cherez vinyatkovi vokalni dani vidryadzhenij do Peterburga de stav solistom u Pridvornij spivackij kapeli knyazya Petra Fedorovicha Tam poznajomivsya z togochasnoyu yevropejskoyu muzikoyu U 1759 1760 rokah vistupav yak spivak solist v Italijskij opernij trupi v Oraniyenbaumi ta Peterburzi 1769 roku vidryadzhenij do Italiyi na navchannya u Bolonskij filarmonichnij akademiyi de brav uroki u vidomogo kompozitora ta istorika muziki padre Dzhovanni Batista Martini u yakogo navchavsya blizko vosmi rokiv Abi mati pravo buti kapelmejsterom sklav ispit 15 travnya 1771 roku na zvannya akademika filarmoniyi v Bolonyi razom z cheskim kompozitorom na im ya Jozef Mislivechek Zakinchiv Akademiyu z vidznakoyu V ci zh roki u Bolonskij akademiyi navchavsya yunij Mocart 1771 roku Berezovskij otrimav zvannya maestro di musica i buv obranij chlenom Bolonskogo filarmonichnogo tovaristva Do 1773 roku yedina zakinchena opera sho nalezhit M Berezovskomu Demofont bula postavlena u Livorno 1773 roku v karnavalni svyata Na pochatku 1774 roku razom z eskadroyu rosijskih korabliv pid kerivnictvom Oleksiya Orlova povernuvsya v Peterburg Povernuvshis 1774 roku do Rosijskoyi imperiyi M Berezovskij zitknuvsya iz bajduzhistyu uryadovciv Jomu obicyali misce direktora Kremenchuckoyi muzichnoyi akademiyi ale comu proyektovi ne sudilosya zdijsnitis Maksim Berezovskij buv zarahovanij bez posadi cerkovnim pivchim i kapelmejsterom Pridvornoyi spivackoyi kapeli Postijni nestatki nemozhlivist znajti zastosuvannya svoyim tvorchim silam priveli kompozitora do nedugi 1777 roku 31 richnij kompozitor pomer Zgodom poshirilasya versiya pro samogubstvo yaka viklikaye sumniv u suchasnih biografiv kompozitora zokrema biografki Berezovskogo M Ricaryevoyi Smert kompozitora na yiyi dumku stala naslidkom infekcijnogo zahvoryuvannya a chutka pro samogubstvo Berezovskogo pochala shiritisya v literaturi pochinayuchi z 1810 rokiv z podachi mitropolita Yevgeniya Bolhovitinova Ne mensh tragichna dolya sudilasya jogo tvoram yaki abo pripadali pilom abo vzagali buli znisheni Bilshist tvoriv Berezovskogo isnuvali lishe v rukopisah Buli vidani tilki poodinoki kompoziciyi yaki vlasne j prinesli jomu svitovu slavu SpadshinaBerezovskij vidomij yak kompozitor avtor duhovnih koncertiv yaki vin napisav pislya povernennya z Italiyi najbilsh populyarnij koncert Ne otverzhi mene vo vremya starosti Vin poyednav u svoyij tvorchosti togochasnij dosvid zahidnoyevropejskoyi muzichnoyi kulturi z nacionalnimi tradiciyami horovogo mistectva Razom iz D Bortnyanskim stvoriv klasichnij tip horovogo koncertu Duhovna muzika Duhovni muzichni tvori Berezovskogo ohoplyuyut Liturgiyu prichasni virshi hvalebnu pisnyu i ryad koncertiv iz yakih zbereglasya lishe nevelika chastina Okrim cerkovnoslov yanskih tekstiv Berezovskij vikoristovuvav takozh teksti anglijskoyu hvalebna pisnya ta nimeckoyu movami Unser Vater U kompozitor vikoristav harakterni dlya partesnoyi muziki postijne garmonichne bagatogolossya zistavlennya tuttijnih i ansamblevih epizodiv metr 3 2 ta 4 2 Prichasni virshi napisani na teksti psalmiv perevazhno podyachnogo harakteru u Berezovskogo voni znajshli perevazhno lirichne vtilennya za vinyatkom Radujtesya pravedniyi i Hvalite Gospoda z nebes 3 urochisto panegirichnoyi obraznosti Horova faktura dosit riznomanitna okremi tvori mayut postijnu garmonichnu fakturu napr Hvalite Gospoda z nebes 1 inshi poyednuyut garmonichnu z imitacijnoyu Vo vsyu zemlyu abo vikoristovuyut polifonichnu Blazheni yazhe izbral zokrema fugu Hvalite Gospoda z nebes 2 She yaskravishe nizh u Liturgiyi v prichasnih virshah sposterigayetsya melodizaciya golosiv Melodika virshiv virazna i riznomanitna i neridko viyavlyaye shozhist z tipovimi zvorotami ukrayinskih lirichnih pisen Duhovni koncerti zajmayut chilne misce u tvorchosti kompozitora i buli pidnyati yak zhanr do najvishogo muzichno hudozhnogo rivnya Horovi koncerti uspadkuvali chimalo ris partesnih koncertiv zokrema poyednannya akordovoyi i polifonichnoyi faktur odnak uvibrali j tradiciyi zahidnoyevropejskoyi muziki zokrema nova garmonichna mova iz funkcijno garmonichnoyu ladovoyu sistemoyu Usi koncerti yavlyayut soboyu bagatochastinni cikli skladeni za principom obraznogo tempovogo i fakturnogo kontrastu odnak ob yednani tematichnoyu cilisnistyu sho dosyagayetsya intonacijnimi zv yazkami mizh krajnimi chastinami a v ostannomu koncerti protyagom usogo tvoru Najbilsh vidomim ye koncert Ne otverzhi mene vo vremya starosti vidanij Pridvornoyu kapeloyu v Peterburzi v 1842 roci U 2000 h rokah zavdyaki doslidnickij diyalnosti M Yurchenka bulo vidano she 11 koncertiv i takim chinom stanom na 2020 rik opublikovano 12 koncertiv Opera Demofont Yedina opera kompozitora Demofont bula napisana v Italiyi i stavilasya v m Livorno u 1773 roci pro sho zbereglasya stattya u miscevij gazeti Notizie del mondo Zbereglisya lishe 4 ariyi z ciyeyi operi yaki zasvidchuyut tisni zv yazki kompozitora z neapolitanskoyu ta venecianskoyu opernimi shkolami Oriyentuyuchis na togochasni tendenciyi rozvitku operi seria Berezovskij viyavlyaye v muzici emocijnist i shiroserdnist pochuttyevu nizhnist i blagorodstvo melodichnu krasu Sonata dlya skripki i chembalo Yedinim vidomim instrumentalnim tvorom Berezovskogo ye Sonata dlya skripki j chembalo napisana v Pizi 1772 roku Rukopis ciyeyi sonati zberigavsya v Parizkij nacionalnij biblioteci jogo znajshov muzikoznavec Vasil Vitvickij piznishe rozshifruvav M Stepanenko ta opublikovalo vidavnictvo Muzichna Ukrayina v 1983 roci Sonata maye tri chastini energijni krajni chastini kontrastuyut povilnij serednij Yak i v operi Demofont Berezovskij nasliduye togochasni tradiciyi zahidnoyevropejskoyi muziki yaskravo viyavlyayuchi svoye lirichne obdaruvannya Simfoniya do mazhor Na pochatku 2000 h zavdyaki zusillyam amerikanskogo dirigenta Stivena Foksa v arhivah Vatikanu bulo znajdeno vtrachenij tvir Berezovskogo Simfoniya do mazhor angl Symphony in C takozh vidomij v Ukrayini yak Simfoniya 1 napisanij u 1770 1772 rokah Cya kompoziciya yak i bilshist tvoriv Berezovskogo vvazhalasya znikloyu z XVIII stolittya Pislya znahidki simfoniyi do mazhor u Rosiyi vidrazu vidnesli cej tvir do kulturnogo nadbannya svoyeyi krayini nazvavshi Pershoyu rosijskoyu simfoniyeyu Ukrayinskij dirigent Kirilo Karabic zayaviv publichno u 2016 roci sho ce tvir same ukrayinskogo kompozitora Pam yatSkulptor I Kolomiyec Pam yatnik Maksimovi Berezovskomu v Gluhovi 1995 roku v Gluhovi bulo vstanovleno pam yatnik kompozitoru skulptor 2005 roku na fasadi Bolonskoyi muzichnoyi akademiyi vstanovleno memorialnu doshku na chest ukrayinskogo kompozitora Maksima Berezovskogo Pislya Mocarta Berezovskij stav drugim kompozitorom chuzhincem pam yat yakogo vshanovano v takij sposib u vsesvitnovidomomu centri kulturi ta mistectv Bolonskij akademiyi Im ya kompozitora nosit dityacha shkola mistectv u Gluhovi vulici v Rivnomu ta Chernigovi Tvorifragmenti kompozicij M Berezovskogo Koncert Ne otverzhi mene fajl vikonuye kapela im M Glinki Simfoniya do mazhor fajl vikonuye Pratum Integrum Orchestra Operi Demofont libr P Metastazio 1773 postavlena 1774 v Livorno Italiya Ifigeniya ne zakinchena Horovi tvori Dokladnishe Spisok horovih tvoriv Maksima Sozontovicha Berezovskogo Liturgiya sv Ioanna Zlatoustogo Duhovni koncerti Bog v sta sonmi bogov V si yazici vospleshite rukami Gospodi siloyu Tvoyeyu vozveselitsya car Gospod vocarisya Da voskresnet Bog Milost i sud vospoyu Tebi Gospodi Ne imami iniya pomoshi Ne otverzhi mene vo vremya starosti Priidite i vidite dila Bozhiyi Slava vo vishnih Bogu Tebe Boga hvalim 1 Tebe Boga hvalim 2 Prichastniki Blazheni yazhe izbral V pam yat vichnuyu Vo vsyu zemlyu Znamenasya na nas Radujtesya pravedniyi Tvoryaj angely svoya duhi Hvalite Gospoda s nebes 1 Hvalite Gospoda s nebes 2 Hvalite Gospoda s nebes 3 Chashu spaseniya prijmuInstrumentalna muzika Sonata dlya skripki i chembalo 1772 Simfoniya do mazhor 1 Simfoniya sol mazhor 2 Simfoniya do mazhor 3 sonati dlya chembalo spirno PosilannyaBerezovskij Maksim 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 84 1000 ekz Marko Robert Steh Ochima kulturi 26 Maksim Berezovskij 28 grudnya 2018 u Wayback Machine MAKSIM BEREZOVSKIJ Programa Velich osobistosti 2016 VIDEO Nestor Vasilevich Kukolnik Maksim Sozontovich Berezovskij 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine Istoricheskij rasskaz Predaniya vekov V 2 h tomah Russkaya istoricheskaya povest XIX nachala XX stoletiya ros LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 148 152 Askochenskij V Kiev s drevnejshim ego uch shem Akademieyu ch P K 1856 Alekseev M M Berezovskij sb Posev Od 1921 Steshko F Berezovskij i Mocart nauk zb UVU ch III Prayi a 1942 peredruk Muzika 1994 4 Macenko P Dmitro Stepanovich Bortnyanskij i Maksim Sozontovich Berezovskij Vinnipeg Kultura j Osvita 1951 32 s Vitvickij V Maksim Berezovskij Zhittya i tvorchist DzhersiSiti 1974 L 1995 Lihovid O Zhittya korotke zhittya vichne Muzika K 1977 2 Borovik M Talant visokij dolya tragichna Kultura i zhittya 1977 7 kvit Zolozova T Znahidka skripkova sonata Muzika 1982 3 Polehin A Liturgiya Maksima Berezovskogo Kultura i zhittya 1983 29 travnya Rycareva M Kompozitor Maksim Berezovskij Lejpcig 1983 Stepanenko M Maksim Berezovskij Sonata dlya skripki i chembalo K 1983 Yurchepko M Zagadki odniyeyi biografiyi Muzika 1983 4 vin zhe Nevidomi tvori M Berezovskogo Muzika 1986 3 vin zhe M Berezovskij v Italiyi Ukr muz spadshina vip 1 K 1989 Lebedinska T Svitochi Ukr kultura 1993 1 Gusarchuk T Shkoda sho dolya bula takoyu zhorstokoyu Kultura i zhittya 1995 1 list Ivanov V Velich tvorcya Ukr kultura 1995 9 10 Kiyanovska L Maksim Berezovskij Rozpovidi pro kompozitoriv K 1994 Vip 1 S 57 70 st 85 31 R 65 Ivchenko L Tayemnicya simfoniyi sinjora Berezejolo Muzika 1996 1 Do 250 richchya vid dnya narodzhennya M Berezovskogo Muzika 1996 1 S 2 9 fotoilyustr st Perehozhuk Zh Svyatkuvannya yuvileyu Muzika 1996 1 S 2 3 fotoilyustr st Korolyuk N Maksim Sozontovich Berezovskij Korolyuk N Malenki istoriyi pro ukrayinskih kompozitoriv 18 20 st K Zhurn Raduga 1998 Ch 1 S 9 26 st 85 313 4UKR K 68 Galyuk M Ternovij vinok geniya Ukr muz gaz 2001 1 2 S 8 st Zhittyeva ta tvorcha dolya odnogo z najvidatnishih muzikantiv 18 st M Berezovskogo Dashkiyev M Strachena pisnya Roman K Radyanskij pismennik 1985 288 s p Pro svyatkuvannya yuvileyu M S Berezovskogo pro festival Maksim Berezovskij i muzichna kultura XVIII stolittya ta vidkrittya pam yatnogo kompleksu v Gluhovi batkivshini kompozitora ta in Sensacijna znahidka muzikoznavcyami tvoriv M Berezovskogo v Centralnomu derzhavnomu arhivi muzeyi literaturi ta mistectva Ukrayini Pro vazhkij shlyah M Berezovskogo do vershin svitovogo mistectva Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 Olhovskij Andrij Naris istoriyi ukrayinskoyi muziki K Muzichna Ukrayina 2003 s 225 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Olijnik Yu Listi z potojbichchya Olijnik Yu Infernaliyi K Zadruga 2000 S 95 108 Maksimu Berezovskomu prisvyachuyetsya Kolektivna monografiya Lviv BONA 2023 228 s https lnma edu ua wp content uploads 2019 01 Berez edit pdfPrimitkiL Kornij Istoriya ukrayinskoyi muziki T 2 K Harkiv Nyu Jork M P Koc 1998 s 296 s 188 Kornij s 202 Noty Ne otverzhi mene vo vremya starosti chetyrehgolosnyj koncert dlya smeshan hora s akkomp fp 1842 Berezovskij M S chitat besplatno onlajn skachat PDF NEB 17 sichnya 2021 u Wayback Machine rusneb ru Perevireno 16 travnya 2020 div Spisok horovih tvoriv Maksima Sozontovicha Berezovskogo V Ukrayini vidani za redakciyeyu ta V Byelyakova u 1988 roci Kornij s 206 Kornij s 214 Rakochi V Rukopisi ne goryat abo Simfoniya Do mazhor Maksima Berezovskogo Studiyi mistectvoznavchi 2018 Chislo 1 S 45 54 Nacionalna Filarmoniya Ukrayini Sereda 15 chervnya 2016 roku U Kiyevi vpershe prozvuchala simfoniya Maksima Berezovskogo yaku rozshukuvali z 18 stolittya 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Zik ua 16 chervnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhBolonya Avtentichne vikonavstvo Skovoroda Grigorij Savich

Дата публікації:
Топ