Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
49°02′13″ пн. ш. 8°18′12″ сх. д. / 49.036811111111° пн. ш. 8.3032555555556° сх. д.
| Максау | |
| Дата створення / заснування | грудень 1966 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Баден-Вюртемберг |
| Проходить над/під | Рейн |
| Несе на собі | aвтошляхB10 (Німеччина) |
| Довжина або відстань | 292 м |
| Висота | 48 м |
 Максау у Вікісховищі | |
Мости Максау (нім. Rheinbrücken Maxau) — мости, що з’єднують місто Карлсруе, земля Баден-Вюртемберг і місто Верт, земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина. Вони перетинають Рейн у передмісті Карлсруе Максау та передмісті Верта Максиміліансау. Маєток Максау, засновано Максиміліаном фон Баденом (1796–1882), молодшим сином Карла Фрідріха, великого герцога Баденського, на честь якого названо Максау, розташований на східному березі Рейну біля мосту. Сьогодні існує дві паралельні мостові споруди для автомобільного та залізничного руху.
Сучасні мости
Автомобільний міст
Автомобільним мостом прямує федеральне шосе 10.
Міст, спроектовано Вільгельмом Тієд'є, та є вантовим мостом довжиною 292 м з системою напіввіяла. Пілон заввишки 48 м, підтримується центральною опорою, асиметрично ділить міст на дві секції довжиною 175 і 117 м. Верхня конструкція сталевого мосту має ширину настилу 35,30 м, вміщує дві трисмугові проїзні частини з пішохідними та велосипедними доріжками з обох боків. Автомобільний міст відкрито в грудні 1966 року.
Залізничний міст
Двоколійний залізничний міст залізниці Вінден — Карлсруе розташований за кілька метрів на південь від автомобільного мосту. Його відкрито 29 квітня 1991 року як одноколійний міст і модернізовано у 2000 році додатковою надбудовою для другої колії та введено в експлуатацію 12 травня 2000 року.
Залізничний міст складається з двох паралельних секцій зварних верхніх конструкцій сталевої ферми довжиною 292 м, що спираються на загальну центральну опору. Безстовпові ферми мають висоту 12,00 м і мають наскрізну ферму в поздовжньому напрямку. Як і в автомобільному, опора асиметрично ділить міст на дві секції довжиною 117 і 175 м.
Раніші мости
Понтонний міст 1840 року
Сьогоднішні мости в Максау є п’ятим і шостим мостом, побудованим у цьому місці з моменту відкриття першого перетину Рейну в 1840 році.
Перший міст через Рейн поблизу Максау відкрито 25 серпня 1840 року як наплавний міст для автомобільного руху. Він складався з 34 корпусів, що плавали по Рейну, опорних балків, на яких була змонтована дорога. Він мав довжину 276 м і вантажопідйомність 4 т. Окремі балки можна було зняти, щоб дозволити прохід кораблям і плотам.
Понтонний міст 1865 року
Будівництво [en] в 1862 році призвело до необхідності спорудження нового мосту для залізниці, який сполучає залізницю Максау між Карлсруе та Максау з новоствореною залізницею на дистанції Вінден – Верт – Максиміліансау. Вперше в Європі цей комбінований залізнично-автомобільний міст побудовано як понтонний. Як технічний піонер, його нагороджено золотою медаллю в 1867 році на Паризькій міжнародній виставці. Новий міст замінив споруду 1840 року. До відкриття Гермерсгаймського мосту в 1877 році, значні обсяги саарського вугілля до південної Німеччини перетинали Рейн тут.
Цей міст мав загальну довжину 363 м, з яких 234 м припадало на сам міст і 129 м — на два під’їзди. Він складався з 34 понтонів, на яких було змонтовано 12 балків, що підтримували залізницю. Шість залізничних перегородок можна було вивести для проходу кораблів. Дорогу розділяла центральна залізнична колія на дві смуги.
Залежно від рівня води Рейну змінювалася висота мосту при переході через берег, що також змінювало нахил мосту: у низьку воду міст був нижчим за береги, тому поїзди при русі мостом мали максимальний нахил 3,5% для підйому; з іншого боку, міст був вищий за береги під час високої води, тому доводилося долати підйом максимум на 3,3%. Низька вантажопідйомність 101 т вимагала використання спеціальних, особливо легких локомотивів [en] (мостових локомотивів) з робочою масою 22 т. Потяги з максимум п'ятьма вагонами перетягували через берег і через Рейн мостовим локомотивом і повертали до звичайного локомотива на іншому березі. Оскільки мостові локомотиви мали лише обмежену потужність, у часи маловоддя могли виникнути проблеми, якщо мостовий локомотив не міг підняти поїзд з мосту через крутий схил до берега. Під час руху поїздів по мосту він був закритий для автомобільного руху близько двох годин. У розкладі 1925 року щодня було п’ять безперервних пар поїздів.
Коли на Рейні був лід, понтонний міст доводилося розібрати з міркувань безпеки та відбуксирувати в гавань.
Рейнський міст 1938 року
Технічні та експлуатаційні недоліки понтонного мосту – порушення судноплавства, низька пропускна здатність і дорога експлуатація – призвели до будівництва першого стаціонарного мосту в Максау в 1930-х роках. Урочисте відкриття нового мосту відбулося 17 січня 1938 року (автомобільний міст) і 3 квітня 1938 року (залізничний міст). Міст мав центральну опору, конструкція мала поділ на два прольоти довжиною 175 м і 117 м. Він мав дві сталевій фермі: одну верхню для двоколійної залізничної колії та одну для дороги. Новий міст через Рейн пошкоджено 21 березня 1945 року під час авіанальоту.
Міст 1947 року
Після руйнування мосту в 1938 році в Максау побудовано кілька короткострокових тимчасових споруд, спочатку у формі понтонного мосту, побудованого французькими збройними силами для дорожнього руху. Через короткий час його замінили іншим понтонним мостом, який проклали трохи вище за течією. У 1946 р. для залізниці, яка з’єднала два береги, на місці старого понтонного мосту 1865 р. було добудовано невисокий дерев’яний місті. Ці тимчасові мости залишалися в експлуатації до введення в експлуатацію мосту 1947 року.
Які довгострокова заміна мосту, зруйнованого в 1945 році, новий міст був побудований на південь від місця розташування мосту побудови 1938 року. Його побудовали на чотирьох опорах, які підтримувалися великою кількістю сталевих труб, вбитих у землю. Сталеві надбудови на фермах, несли залізничну колію і проїжджу частину. Після будівництва нового автомобільного мосту 1966 року настил проїжджої частини розібрали і до 1991 року залишився лише залізничний настил.
Між чотирма пілонами мосту було п’ять прольотів, кожен з яких мав прохід для річкового транспорту. Дуже вузька ширина прольотів незабаром стала перешкодою для судноплавства. Так 9 червня 1987 року сталася велика корабельна аварія, в результаті якої була протаранена опора одного з мостів; затонуло судно. Для того, щоб підняти судно та перевірити міст на стійкість, залізничний рух мостом та навігацію по Рейну довелося перервати на кілька тижнів.
Примітки
- Maxau road bridge в базі Structurae. Retrieved on 15 травня 2017.
- Maxau rail bridge в базі Structurae. Retrieved on 15 травня 2017.
- Mühl, Albert (1982). Die Pfalzbahn. Geschichte, Betrieb und Fahrzeuge der Pfälzischen Eisenbahnen [The Palatine Railway. History, Operations and Rollingstock of the Palatine Railways] (нім.). Stuttgart: Theiss Verlag. с. 12. ISBN .
- Ritzau (1987). Table 257. Reichskursbuch Juli 1925 (нім.) (вид. Reprint 2). Pürgen: Ritzau Verlag. ISBN .
Посилання
- Die Rheinbrücken (нім.). Karlsruher Stadtwiki. Процитовано 15 травня 2017.
- Rhine bridge Maxau (road). Brückenweb. Процитовано 15 травня 2017.
- Rhine bridge Maxau (rail). Brückenweb. Процитовано 15 травня 2017.
| Наступна переправа вище за течією: | Мости через Рейн | Наступний міст нижче за течією: | ||
|---|---|---|---|---|
| Вінтерсдорфський міст | Мости Максау | [de] | ||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
49 02 13 pn sh 8 18 12 sh d 49 036811111111 pn sh 8 3032555555556 sh d 49 036811111111 8 3032555555556Maksau Data stvorennya zasnuvannyagruden 1966 Krayina Nimechchina Administrativna odinicyaBaden Vyurtemberg Prohodit nad pidRejn Nese na sobiavtoshlyahB10 Nimechchina Dovzhina abo vidstan292 m Visota48 m Maksau u Vikishovishi Mosti Maksau nim Rheinbrucken Maxau mosti sho z yednuyut misto Karlsrue zemlya Baden Vyurtemberg i misto Vert zemlya Rejnland Pfalc Nimechchina Voni peretinayut Rejn u peredmisti Karlsrue Maksau ta peredmisti Verta Maksimiliansau Mayetok Maksau zasnovano Maksimilianom fon Badenom 1796 1882 molodshim sinom Karla Fridriha velikogo gercoga Badenskogo na chest yakogo nazvano Maksau roztashovanij na shidnomu berezi Rejnu bilya mostu Sogodni isnuye dvi paralelni mostovi sporudi dlya avtomobilnogo ta zaliznichnogo ruhu Zmist 1 Suchasni mosti 1 1 Avtomobilnij mist 1 2 Zaliznichnij mist 2 Ranishi mosti 2 1 Pontonnij mist 1840 roku 2 2 Pontonnij mist 1865 roku 2 3 Rejnskij mist 1938 roku 2 4 Mist 1947 roku 3 Primitki 4 PosilannyaSuchasni mostired Avtomobilnij mistred Avtomobilnim mostom pryamuye federalne shose 10 Mist sproektovano Vilgelmom Tiyed ye ta ye vantovim mostom dovzhinoyu 292 m z sistemoyu napivviyala Pilon zavvishki 48 m pidtrimuyetsya centralnoyu oporoyu asimetrichno dilit mist na dvi sekciyi dovzhinoyu 175 i 117 m Verhnya konstrukciya stalevogo mostu maye shirinu nastilu 35 30 m vmishuye dvi trismugovi proyizni chastini z pishohidnimi ta velosipednimi dorizhkami z oboh bokiv Avtomobilnij mist vidkrito v grudni 1966 roku 1 Zaliznichnij mistred Dvokolijnij zaliznichnij mist zaliznici Vinden Karlsrue roztashovanij za kilka metriv na pivden vid avtomobilnogo mostu Jogo vidkrito 29 kvitnya 1991 roku yak odnokolijnij mist i modernizovano u 2000 roci dodatkovoyu nadbudovoyu dlya drugoyi koliyi ta vvedeno v ekspluataciyu 12 travnya 2000 roku Zaliznichnij mist skladayetsya z dvoh paralelnih sekcij zvarnih verhnih konstrukcij stalevoyi fermi dovzhinoyu 292 m sho spirayutsya na zagalnu centralnu oporu Bezstovpovi fermi mayut visotu 12 00 m i mayut naskriznu fermu v pozdovzhnomu napryamku Yak i v avtomobilnomu opora asimetrichno dilit mist na dvi sekciyi dovzhinoyu 117 i 175 m 2 Ranishi mostired Pontonnij mist 1840 rokured Sogodnishni mosti v Maksau ye p yatim i shostim mostom pobudovanim u comu misci z momentu vidkrittya pershogo peretinu Rejnu v 1840 roci Pershij mist cherez Rejn poblizu Maksau vidkrito 25 serpnya 1840 roku yak naplavnij mist dlya avtomobilnogo ruhu Vin skladavsya z 34 korpusiv sho plavali po Rejnu opornih balkiv na yakih bula zmontovana doroga Vin mav dovzhinu 276 m i vantazhopidjomnist 4 t Okremi balki mozhna bulo znyati shob dozvoliti prohid korablyam i plotam Pontonnij mist 1865 rokured Budivnictvo zaliznici Maksau en v 1862 roci prizvelo do neobhidnosti sporudzhennya novogo mostu dlya zaliznici yakij spoluchaye zaliznicyu Maksau mizh Karlsrue ta Maksau z novostvorenoyu zalizniceyu na distanciyi Vinden Vert Maksimiliansau Vpershe v Yevropi cej kombinovanij zaliznichno avtomobilnij mist pobudovano yak pontonnij Yak tehnichnij pioner jogo nagorodzheno zolotoyu medallyu v 1867 roci na Parizkij mizhnarodnij vistavci Novij mist zaminiv sporudu 1840 roku Do vidkrittya Germersgajmskogo mostu v 1877 roci znachni obsyagi saarskogo vugillya do pivdennoyi Nimechchini peretinali Rejn tut 3 Cej mist mav zagalnu dovzhinu 363 m z yakih 234 m pripadalo na sam mist i 129 m na dva pid yizdi Vin skladavsya z 34 pontoniv na yakih bulo zmontovano 12 balkiv sho pidtrimuvali zaliznicyu Shist zaliznichnih peregorodok mozhna bulo vivesti dlya prohodu korabliv Dorogu rozdilyala centralna zaliznichna koliya na dvi smugi Zalezhno vid rivnya vodi Rejnu zminyuvalasya visota mostu pri perehodi cherez bereg sho takozh zminyuvalo nahil mostu u nizku vodu mist buv nizhchim za beregi tomu poyizdi pri rusi mostom mali maksimalnij nahil 3 5 dlya pidjomu z inshogo boku mist buv vishij za beregi pid chas visokoyi vodi tomu dovodilosya dolati pidjom maksimum na 3 3 Nizka vantazhopidjomnist 101 t vimagala vikoristannya specialnih osoblivo legkih lokomotiviv Baden I b en mostovih lokomotiviv z robochoyu masoyu 22 t Potyagi z maksimum p yatma vagonami peretyaguvali cherez bereg i cherez Rejn mostovim lokomotivom i povertali do zvichajnogo lokomotiva na inshomu berezi Oskilki mostovi lokomotivi mali lishe obmezhenu potuzhnist u chasi malovoddya mogli viniknuti problemi yaksho mostovij lokomotiv ne mig pidnyati poyizd z mostu cherez krutij shil do berega Pid chas ruhu poyizdiv po mostu vin buv zakritij dlya avtomobilnogo ruhu blizko dvoh godin U rozkladi 1925 roku shodnya bulo p yat bezperervnih par poyizdiv 4 Koli na Rejni buv lid pontonnij mist dovodilosya rozibrati z mirkuvan bezpeki ta vidbuksiruvati v gavan Rejnskij mist 1938 rokured Tehnichni ta ekspluatacijni nedoliki pontonnogo mostu porushennya sudnoplavstva nizka propuskna zdatnist i doroga ekspluataciya prizveli do budivnictva pershogo stacionarnogo mostu v Maksau v 1930 h rokah Urochiste vidkrittya novogo mostu vidbulosya 17 sichnya 1938 roku avtomobilnij mist i 3 kvitnya 1938 roku zaliznichnij mist Mist mav centralnu oporu konstrukciya mala podil na dva proloti dovzhinoyu 175 m i 117 m Vin mav dvi stalevij fermi odnu verhnyu dlya dvokolijnoyi zaliznichnoyi koliyi ta odnu dlya dorogi Novij mist cherez Rejn poshkodzheno 21 bereznya 1945 roku pid chas avianalotu Mist 1947 rokured Pislya rujnuvannya mostu v 1938 roci v Maksau pobudovano kilka korotkostrokovih timchasovih sporud spochatku u formi pontonnogo mostu pobudovanogo francuzkimi zbrojnimi silami dlya dorozhnogo ruhu Cherez korotkij chas jogo zaminili inshim pontonnim mostom yakij proklali trohi vishe za techiyeyu U 1946 r dlya zaliznici yaka z yednala dva beregi na misci starogo pontonnogo mostu 1865 r bulo dobudovano nevisokij derev yanij misti Ci timchasovi mosti zalishalisya v ekspluataciyi do vvedennya v ekspluataciyu mostu 1947 roku Yaki dovgostrokova zamina mostu zrujnovanogo v 1945 roci novij mist buv pobudovanij na pivden vid miscya roztashuvannya mostu pobudovi 1938 roku Jogo pobudovali na chotiroh oporah yaki pidtrimuvalisya velikoyu kilkistyu stalevih trub vbitih u zemlyu Stalevi nadbudovi na fermah nesli zaliznichnu koliyu i proyizhdzhu chastinu Pislya budivnictva novogo avtomobilnogo mostu 1966 roku nastil proyizhdzhoyi chastini rozibrali i do 1991 roku zalishivsya lishe zaliznichnij nastil Mizh chotirma pilonami mostu bulo p yat prolotiv kozhen z yakih mav prohid dlya richkovogo transportu Duzhe vuzka shirina prolotiv nezabarom stala pereshkodoyu dlya sudnoplavstva Tak 9 chervnya 1987 roku stalasya velika korabelna avariya v rezultati yakoyi bula protaranena opora odnogo z mostiv zatonulo sudno Dlya togo shob pidnyati sudno ta pereviriti mist na stijkist zaliznichnij ruh mostom ta navigaciyu po Rejnu dovelosya perervati na kilka tizhniv Primitkired Maxau road bridge v bazi Structurae Retrieved on 15 travnya 2017 Maxau rail bridge v bazi Structurae Retrieved on 15 travnya 2017 Muhl Albert 1982 Die Pfalzbahn Geschichte Betrieb und Fahrzeuge der Pfalzischen Eisenbahnen The Palatine Railway History Operations and Rollingstock of the Palatine Railways nim Stuttgart Theiss Verlag s 12 ISBN 3 8062 0301 6 Ritzau 1987 Table 257 Reichskursbuch Juli 1925 nim vid Reprint 2 Purgen Ritzau Verlag ISBN 3 921304 71 7 Posilannyared Die Rheinbrucken nim Karlsruher Stadtwiki Procitovano 15 travnya 2017 Rhine bridge Maxau road Bruckenweb Procitovano 15 travnya 2017 Rhine bridge Maxau rail Bruckenweb Procitovano 15 travnya 2017 Nastupna pereprava vishe za techiyeyu Mosti cherez Rejn Nastupnij mist nizhche za techiyeyu Vintersdorfskij mist Mosti Maksau Germersgajmskij mist de Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maksau mosti amp oldid 44111797