Мая (санскр. माया, māyā IAST, букв. «не це») — філософська категорія в індуїзмі, яка постулює, що світ речей, феноменів і людей це лише морок, ілюзія.
Мая є ілюзією не тому, що вона позбавлена буття, а тому що вона — нестала, тимчасова. У Ріґведі та Упанішадах мая мала магічне та культове значення.
У веданті означає ілюзію, видимість (чуттєво сприйнятний матеріальний світ). Веданта вчить, що багатоманітність світу — ілюзія, видимість, мая. Лише абсолютний дух (брахман: Вішну та дживи) — є реальними (трансцендентними щодо матерії, а значить і вічними).
Людина через своє невідання будує в своїй свідомості помилкове уявлення про існування світу, таке уявлення про світ є маєю. Людина часто намагається це помилкове уявлення про світ натягнути на реальний світ, піддається ілюзії. Для індуїзму (як і буддизму) характерно порівняння маї з постійно мінливими обрисами хмар, бульбашками на воді. Мая — створена творцем ілюзія, низка змін, вервечка страждань, і мета адепта шляхом зречення від спокус, осягнути вище начало, подолати окови маї, вийти з нескінченного кругообігу самсари.
Багато філософських шкіл індуїзму відносять до псевдореальності (маї) також не тільки навколишній, тваринний світ, а й усіх богів індуїстського пантеону. Справжньою ж реальністю є Єдине (санскр. एकम् सत्, ekam sat IAST, букв. «Єдине буття») або Брахман.
माया इदम् सर्वम् (māyā idam sarvam) — «Весь матеріальний світ - лише ілюзія» (Веданта) |
З європейських філософів поняттю «Мая» велику увагу приділяв Артур Шопенгауер.
Література
- Філософський словник // Ред. В. І. Шинкарука. Київ: Академія наук УРСР. 1973.
- Ю. Завгородній. Мая // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 354. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maya Maya sanskr म य mayaIAST bukv ne ce filosofska kategoriya v induyizmi yaka postulyuye sho svit rechej fenomeniv i lyudej ce lishe morok ilyuziya Maya ye ilyuziyeyu ne tomu sho vona pozbavlena buttya a tomu sho vona nestala timchasova U Rigvedi ta Upanishadah maya mala magichne ta kultove znachennya U vedanti oznachaye ilyuziyu vidimist chuttyevo sprijnyatnij materialnij svit Vedanta vchit sho bagatomanitnist svitu ilyuziya vidimist maya Lishe absolyutnij duh brahman Vishnu ta dzhivi ye realnimi transcendentnimi shodo materiyi a znachit i vichnimi Lyudina cherez svoye nevidannya buduye v svoyij svidomosti pomilkove uyavlennya pro isnuvannya svitu take uyavlennya pro svit ye mayeyu Lyudina chasto namagayetsya ce pomilkove uyavlennya pro svit natyagnuti na realnij svit piddayetsya ilyuziyi Dlya induyizmu yak i buddizmu harakterno porivnyannya mayi z postijno minlivimi obrisami hmar bulbashkami na vodi Maya stvorena tvorcem ilyuziya nizka zmin vervechka strazhdan i meta adepta shlyahom zrechennya vid spokus osyagnuti vishe nachalo podolati okovi mayi vijti z neskinchennogo krugoobigu samsari Bagato filosofskih shkil induyizmu vidnosyat do psevdorealnosti mayi takozh ne tilki navkolishnij tvarinnij svit a j usih bogiv induyistskogo panteonu Spravzhnoyu zh realnistyu ye Yedine sanskr एकम सत ekam satIAST bukv Yedine buttya abo Brahman म य इदम सर वम maya idam sarvam Ves materialnij svit lishe ilyuziya Vedanta Z yevropejskih filosofiv ponyattyu Maya veliku uvagu pridilyav Artur Shopengauer LiteraturaFilosofskij slovnik Red V I Shinkaruka Kiyiv Akademiya nauk URSR 1973 Yu Zavgorodnij Maya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 354 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X