Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мавзолей Саманидів або Мавзолей Ісмаїла Самані — мавзолей-усипальниця правителів могутньої династії середньоазійських правителів Саманідів, розташований у місті Бухарі (Узбекистан), зведення якого датується кінцем ІХ — початком Х століть.
| Мавзолей Саманідів | |
| Дата створення / заснування | 892 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Ісмаїл Самані |
| Країна |  Узбекистан[1] |
| Адміністративна одиниця | Бухара[1] |
| Статус спадщини | d |
| Вказівки, як дістатися | “Xoʻja Gʻunjoriy” MFY, Somoniylar bogʻida |
| Перша письмова згадка | 890 |
 Мавзолей Саманідів у Вікісховищі | |
Координати: 39°46′41″ пн. ш. 64°24′08″ сх. д. / 39.77805555558377648° пн. ш. 64.402222222249775996° сх. д.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мавзолей Саманідів |
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №602 (англ.) |
Історико-архітекурна і мистецька пам'ятка є однією з найшанованіших у Центральній Азії; це шедевр світової архітектури, включений як складова історичного центру Бухари до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Розташування та історичні дані
Мавзолей розташований в історичному центрі Бухари — у парку, розбитому на місці стародавнього цвинтаря.
Споруду зводили у період між 892 і 943 роками. Тут знаходиться могила Ісмаїла Самані — засновника могутньої Саманідської династії, середньовічної таджицької династії, що владарювала у Центральній Азії, і зокрема Бухарою, у IX—X століттях нашої ери. Будучи правителями Хорасану і Мавераннахру, підконтрольних Аббасидському халіфату, Саманіди спромоглися встановили повну незалежність від Багдада й створити міцну власну державу.
Нині звільнений від двометрової товщі нашарувань і повністю відновлений, Мавзолей Саманідів знову доступний для огляду з усіх чотирьох боків, як і було спершу задумано його автором.
Опис
Мавзолей Саманідів являє собою квадратну у плані споруду (10,80 X 10,60 м.), муровану з жовтої випаленої цегли. Мавзолей викладений орнаментальним муруванням на ганчевому розчині. Він має периметральну галерею на верхньому ярусі та увінчаний доволі масивним куполом.
Усипальниця Ісмаїла Самані в архітектурному плані знаменує початок нової доби в розвитку центрально-азійського зодчества, відродженого після арабського завоювання. Розвиток архітектурного типу мавзолеїв у Середній Азії відбувався однозначно під арабським впливом. Водночас очевидним є те, що на давній землі продовжували розвиватися старовинні традиції, але вже у новій якості: техніка будівництва з випаленої цегли, використання та примноження її конструктивних та художніх можливостей, засоби архітектурної виразності є заслугою са́ме нового часу, хоча й несуть у собі звичну «знакову систему», що притаманна ще доісламській епосі.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Пугаченкова Г., Ремпель Л. Бухара (Узбекистан). — М., 1949. — С. 13. (Див.: link [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.])
Література та посилання
- Архітектура Середньої Азії (гл. 4) у кн. Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи., К.: АртЕк, 2007, стор. 81
- Исаева Е.Л. Средняя Азия. (серія: «Обычаи народов мира»), М.: «Мир книги», 2009 (рос.)
- Бухара: Мапа, Медресе, Ансамбль, Мечеть, Мавзолей, Арк, Мінарет, Калян (на www.pagetour.narod.ru) [ 24 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Саманідська держава (на www.pagetour.narod.ru) [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavzolej Samanidiv abo Mavzolej Ismayila Samani mavzolej usipalnicya praviteliv mogutnoyi dinastiyi serednoazijskih praviteliv Samanidiv roztashovanij u misti Buhari Uzbekistan zvedennya yakogo datuyetsya kincem IH pochatkom H stolit Mavzolej Samanidiv Data stvorennya zasnuvannya892 Nazvano na chestIsmayil Samani Krayina Uzbekistan 1 Administrativna odinicyaBuhara 1 Status spadshinid Vkazivki yak distatisya Xoʻja Gʻunjoriy MFY Somoniylar bogʻida Persha pismova zgadka890 Mavzolej Samanidiv u Vikishovishi Koordinati 39 46 41 pn sh 64 24 08 sh d 39 77805555558377648 pn sh 64 402222222249775996 sh d 39 77805555558377648 64 402222222249775996Mavzolej Samanidiv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mavzolej Samanidiv Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 602 angl Istoriko arhitekurna i mistecka pam yatka ye odniyeyu z najshanovanishih u Centralnij Aziyi ce shedevr svitovoyi arhitekturi vklyuchenij yak skladova istorichnogo centru Buhari do Spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Roztashuvannya ta istorichni daniMavzolej roztashovanij v istorichnomu centri Buhari u parku rozbitomu na misci starodavnogo cvintarya Sporudu zvodili u period mizh 892 i 943 rokami Tut znahoditsya mogila Ismayila Samani zasnovnika mogutnoyi Samanidskoyi dinastiyi serednovichnoyi tadzhickoyi dinastiyi sho vladaryuvala u Centralnij Aziyi i zokrema Buharoyu u IX X stolittyah nashoyi eri Buduchi pravitelyami Horasanu i Maverannahru pidkontrolnih Abbasidskomu halifatu Samanidi spromoglisya vstanovili povnu nezalezhnist vid Bagdada j stvoriti micnu vlasnu derzhavu Fragment fasadu Nini zvilnenij vid dvometrovoyi tovshi nasharuvan i povnistyu vidnovlenij Mavzolej Samanidiv znovu dostupnij dlya oglyadu z usih chotiroh bokiv yak i bulo spershu zadumano jogo avtorom OpisMavzolej Samanidiv yavlyaye soboyu kvadratnu u plani sporudu 10 80 X 10 60 m murovanu z zhovtoyi vipalenoyi cegli Mavzolej vikladenij ornamentalnim muruvannyam na ganchevomu rozchini Vin maye perimetralnu galereyu na verhnomu yarusi ta uvinchanij dovoli masivnim kupolom Usipalnicya Ismayila Samani v arhitekturnomu plani znamenuye pochatok novoyi dobi v rozvitku centralno azijskogo zodchestva vidrodzhenogo pislya arabskogo zavoyuvannya Rozvitok arhitekturnogo tipu mavzoleyiv u Serednij Aziyi vidbuvavsya odnoznachno pid arabskim vplivom Vodnochas ochevidnim ye te sho na davnij zemli prodovzhuvali rozvivatisya starovinni tradiciyi ale vzhe u novij yakosti tehnika budivnictva z vipalenoyi cegli vikoristannya ta primnozhennya yiyi konstruktivnih ta hudozhnih mozhlivostej zasobi arhitekturnoyi viraznosti ye zaslugoyu sa me novogo chasu hocha j nesut u sobi zvichnu znakovu sistemu sho pritamanna she doislamskij eposi PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Pugachenkova G Rempel L Buhara Uzbekistan M 1949 S 13 Div link 24 listopada 2020 u Wayback Machine Literatura ta posilannyaArhitektura Serednoyi Aziyi gl 4 u kn Vecherskij V V Kurs istoriyi arhitekturi krayin Shidnoyi Yevropi K ArtEk 2007 stor 81 Isaeva E L Srednyaya Aziya seriya Obychai narodov mira M Mir knigi 2009 ros Buhara Mapa Medrese Ansambl Mechet Mavzolej Ark Minaret Kalyan na www pagetour narod ru 24 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Samanidska derzhava na www pagetour narod ru 17 lipnya 2011 u Wayback Machine ros