Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма Хушань Сяоерцзин ﻣ ﺎ ﺧ ﻮ ش традиційна китайська 馬虎山 сучасна китайська 马虎山 піньїнь Mǎ Hushān 1910 1954 воєначальник ху

Ма Хушань

Ма Хушань

Ма Хушань (Сяоерцзин: ﻣَﺎ ﺧُﻮْ شً‎ , традиційна китайська: 馬虎山; сучасна китайська: 马虎山; піньїнь: Mǎ Hushān; 1910 — 1954) — воєначальник хуейцзу (китайських мусульман), зять і послідовник Ма Джун'їня, воєначальника Ма Кліке. З 1934 по 1937 рік він правив територією Південного Сіньцзяну, яку жителі Заходу назвали Тунганістаном (на честь дунганів).

Ма Хушань
image
Народився1910
Ганьсу, КНР
Помер1954
Ланьчжоу, КНР
Країнаimage КНР
Учасникd
Військове званнягенерал
ПартіяГоміндан

Іноді його називали «королем Тунганістану».

Тунганістан

Ма Хушань воював проти російської Червоної армії та військ білої Росії під час радянського вторгнення в Сіньцзян і переміг їх у битві. «Росіяни привезли фіджі, бомбили і затрутили нас газом», — сказав він про війну.

Він також брав участь у війні за знищення Першої Східно-Туркестанської Республіки, командуючи новою 36-ю дивізією в битві при Кашгарі та .

36-та дивізія Ма придушила повстання уйгурів Чархліка в оазі Чархлік. Вона контролювала південну оазу Сіньцзяну, і Пітер Флемінг назвав цю територію «Тунганістаном». Ма Хушань і нова 36-та дивізія оголосили про свою лояльність уряду Гоміньдану в Нанкіні та надіслали туди емісарів з проханням про допомогу для боротьби проти провінційних сил та Радянського Союзу.

Хотан був базою Ма Хушаня під час його правління над південними оазами. Говорили, що його війська були «виразно антияпонськими», а територія, якою вони керували, була покрита «більшістю антияпонських гасел із власне Китаю», і Ма зробив «Опір японському імперіалізму» частиною своєї керівної доктрини. Самого Ма Хушаня описала як «добре збитого довгоногого чоловіка».

Килимовий завод

Режим Ма змусив державну фабрику перейти від старого стилю до виробництва килимів у китайському стилі. Він замовив створення «маленьких блакитних килимів», «тканих у Хотані». Вони були китайського дизайну з китайськими написами. Пітер Бірхлер помилково сказав, що шурин Ма Хушаня Ма Джун'їн був клієнтом килимової фабрики.

Сіньцзянська війна (1937)

Ма Хушань сформулював план антирадянського «джихаду» із завоювання у Кремля російського Туркестану та Сибіру. Він обіцяв спустошену Європу та завоювання Росії та Індії. 3 червня 1937 року United Press International (UPI) повідомила про антирадянське клієнтське повстання Ма Сі Чжуна (Ма Хо Сан).

Війська Ма зазнали поразки від та радянських військ, і багато з них дезертирували або втекли. Ма втік до Британської Індії. Він привіз із собою тисячі унцій золота, яке було конфісковано англійцями. Британці залишили ці гроші, щоб заплатити за нібито «грабунок» британської власності в Кашгарі військами Ма, але врешті-решт відправили гроші «назад» режиму . Він був ненадовго затриманий британцями, а потім повернувся на пароплаві з Калькутти до Китаю у 1938 році — зокрема, до провінції Цінхай.

Британські телеграми з Індії в 1937 році повідомляли, що тунгани, такі як Ма Джун'їн і Ма Хушань, досягли угоди з Радами, з якими вони раніше воювали, що оскільки японці почали повномасштабну війну з Китаєм, що тунгани під проводом Ма Хушаня допоможуть Китайські сили борються з Японією, і що він повернеться до Ганьсу.

Свен Хедін писав, що Ма Хушань «безумовно підкориться заклику» приєднатися до китайської сторони проти Японії у війні.

Гоміньданівське повстання в Китаї (1950–58)

Ма очолював в Китаї з 1950 по 1954 рік проти НВАК, використовуючи партизанську тактику. Він був схоплений у 1954 році і страчений у Ланьчжоу.

Список літератури

  1. Forbes, Andrew D. W. (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia. Cambridge, England: CUP Archive. ISBN .
  2. Andrew D. W. Forbes: Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911—1949, Cambridge (England) 1986, p. 128.
  3. M. Rafiq Khan (1963). Islam in China. Delhi: National Academy. p. 63.
  4. Dickens, Mark. . Oxus Communications. Архів оригіналу за 23 October 2008. Процитовано 18 листопада 2008.
  5. Ahmad Kamal (1 серпня 2000). Land Without Laughter. iUniverse. с. 164. ISBN .
  6. Chahryar Adle; Madhavan K. Palat; Anara Tabyshalieva (2005). History of Civilizations of Central Asia: Towards the Ccontemporary Period: From the Mid-Nineteenth to the End of the Twentieth Century. UNESCO. с. 395. ISBN .
  7. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911–1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 134. ISBN .
  8. Kumara Padmanabha Sivasankara Menon (1947). Delhi-Chungking: a travel diary. Indian Branch, Oxford University Press. с. 103.
  9. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911–1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 130. ISBN .
  10. (2003). Forbidden journey: from Peking to Kashmir (вид. illustrated). Northwestern University Press. с. 230. ISBN .
  11. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911–1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 131. ISBN .
  12. Hali, The International Magazine of Antique Carpet and Textile Art, Issues 135–137. Oguz Press. 2004. с. 69.
  13. Ahmad Kamal (1 серпня 2000). Land Without Laughter. iUniverse. с. 163–. ISBN .
  14. Ahmad Kamal (1 серпня 2000). Land Without Laughter. iUniverse. с. 164–. ISBN .
  15. Ahmad Kamal (1 серпня 2000). Land Without Laughter. iUniverse. с. 327–. ISBN .
  16. Sven Hedin (2009). The Silk Road: Ten Thousand Miles Through Central Asia. I.B. Tauris. с. 309. ISBN .
  17. Great Britain. Foreign Office (1997). British documents on foreign affairs—reports and papers from the Foreign Office confidential print: From 1940 through 1945. Asia, Part 3. University Publications of America. с. 401. ISBN .
  18. Alastair Lamb (1991). Kashmir: a disputed legacy, 1846–1990 (вид. 3, reprint). Oxford University Press. с. 80. ISBN .
  19. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911–1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 143. ISBN .
  20. The Silk Road. Taylor & Francis. 1973. с. 308. Sino-Japanese hostilities,. . . and the Tungan military leaders. . . are now preparing to support the Chinese forces. . .Gen. Ma Chung-yin. . . is proceeding to Kansu to assist the Chinese . . .His half-brother, Gen. Ma Ho-san, who recently fled to Calbutta when the Tungan rebellion collapsed, has also been invited to assist the Chinese. His departure for Kansu is regarded as a certainty. . .The other Tungan general who is mentioned in the telegram from Delhi, the cavalry commander Ma Ho-san, who is not Ma Chung-yin's brother, though probably a relative, is also mentioned in Big Horse's Flight.
  21. Sven Hedin (2009). The Silk Road: Ten Thousand Miles Through Central Asia (вид. reprint, illustrated). I. B. Tauris. с. 308. ISBN . The other Tungan general who is mentioned in the telegram from Delhi, the cavalry commander Ma Ho-san--who was not Ma Chung-yin's brother, though probably a relative--is also mentioned in Big Horse's Flight.
  22. The Silk Road. Taylor & Francis. 1973. с. 309. And now the Delhi telegram says that Ma Ho-san, in Calcutta, has received an invitation to go to Kansu and support the Chinese, and that he will certainly obey the summons.
  23. Hao-jan Kao (1960). The Imam's Story. Hong Kong: Green Pagoda Press. с. 95, 97, 106.
  24. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911–1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 310. ISBN .

Посилання

  • Прапори Незалежності
  • Меморіал на честь полеглих у битві проти Ма Хушаня містить російські православні хрести

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ma Hushan Syaoerczin ﻣ ﺎ ﺧ ﻮ ش tradicijna kitajska 馬虎山 suchasna kitajska 马虎山 pinyin Mǎ Hushan 1910 1954 voyenachalnik huejczu kitajskih musulman zyat i poslidovnik Ma Dzhun yinya voyenachalnika Ma Klike Z 1934 po 1937 rik vin praviv teritoriyeyu Pivdennogo Sinczyanu yaku zhiteli Zahodu nazvali Tunganistanom na chest dunganiv Ma HushanNarodivsya1910 Gansu KNRPomer1954 Lanchzhou KNRKrayina KNRUchasnikdVijskove zvannyageneralPartiyaGomindan Mediafajli u Vikishovishi Inodi jogo nazivali korolem Tunganistanu TunganistanMa Hushan voyuvav proti rosijskoyi Chervonoyi armiyi ta vijsk biloyi Rosiyi pid chas radyanskogo vtorgnennya v Sinczyan i peremig yih u bitvi Rosiyani privezli fidzhi bombili i zatrutili nas gazom skazav vin pro vijnu Vin takozh brav uchast u vijni za znishennya Pershoyi Shidno Turkestanskoyi Respubliki komanduyuchi novoyu 36 yu diviziyeyu v bitvi pri Kashgari ta 36 ta diviziya Ma pridushila povstannya ujguriv Charhlika v oazi Charhlik Vona kontrolyuvala pivdennu oazu Sinczyanu i Piter Fleming nazvav cyu teritoriyu Tunganistanom Ma Hushan i nova 36 ta diviziya ogolosili pro svoyu loyalnist uryadu Gomindanu v Nankini ta nadislali tudi emisariv z prohannyam pro dopomogu dlya borotbi proti provincijnih sil ta Radyanskogo Soyuzu Hotan buv bazoyu Ma Hushanya pid chas jogo pravlinnya nad pivdennimi oazami Govorili sho jogo vijska buli virazno antiyaponskimi a teritoriya yakoyu voni keruvali bula pokrita bilshistyu antiyaponskih gasel iz vlasne Kitayu i Ma zrobiv Opir yaponskomu imperializmu chastinoyu svoyeyi kerivnoyi doktrini Samogo Ma Hushanya opisala yak dobre zbitogo dovgonogogo cholovika Kilimovij zavod Rezhim Ma zmusiv derzhavnu fabriku perejti vid starogo stilyu do virobnictva kilimiv u kitajskomu stili Vin zamoviv stvorennya malenkih blakitnih kilimiv tkanih u Hotani Voni buli kitajskogo dizajnu z kitajskimi napisami Piter Birhler pomilkovo skazav sho shurin Ma Hushanya Ma Dzhun yin buv kliyentom kilimovoyi fabriki Sinczyanska vijna 1937 Ma Hushan sformulyuvav plan antiradyanskogo dzhihadu iz zavoyuvannya u Kremlya rosijskogo Turkestanu ta Sibiru Vin obicyav spustoshenu Yevropu ta zavoyuvannya Rosiyi ta Indiyi 3 chervnya 1937 roku United Press International UPI povidomila pro antiradyanske kliyentske povstannya Ma Si Chzhuna Ma Ho San Vijska Ma zaznali porazki vid ta radyanskih vijsk i bagato z nih dezertiruvali abo vtekli Ma vtik do Britanskoyi Indiyi Vin priviz iz soboyu tisyachi uncij zolota yake bulo konfiskovano anglijcyami Britanci zalishili ci groshi shob zaplatiti za nibito grabunok britanskoyi vlasnosti v Kashgari vijskami Ma ale vreshti resht vidpravili groshi nazad rezhimu Vin buv nenadovgo zatrimanij britancyami a potim povernuvsya na paroplavi z Kalkutti do Kitayu u 1938 roci zokrema do provinciyi Cinhaj Britanski telegrami z Indiyi v 1937 roci povidomlyali sho tungani taki yak Ma Dzhun yin i Ma Hushan dosyagli ugodi z Radami z yakimi voni ranishe voyuvali sho oskilki yaponci pochali povnomasshtabnu vijnu z Kitayem sho tungani pid provodom Ma Hushanya dopomozhut Kitajski sili boryutsya z Yaponiyeyu i sho vin povernetsya do Gansu Sven Hedin pisav sho Ma Hushan bezumovno pidkoritsya zakliku priyednatisya do kitajskoyi storoni proti Yaponiyi u vijni Gomindanivske povstannya v Kitayi 1950 58 Ma ocholyuvav v Kitayi z 1950 po 1954 rik proti NVAK vikoristovuyuchi partizansku taktiku Vin buv shoplenij u 1954 roci i strachenij u Lanchzhou Spisok literaturiForbes Andrew D W 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia Cambridge England CUP Archive ISBN 978 0 521 25514 1 Andrew D W Forbes Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England 1986 p 128 M Rafiq Khan 1963 Islam in China Delhi National Academy p 63 Dickens Mark Oxus Communications Arhiv originalu za 23 October 2008 Procitovano 18 listopada 2008 Ahmad Kamal 1 serpnya 2000 Land Without Laughter iUniverse s 164 ISBN 978 0 595 01005 9 Chahryar Adle Madhavan K Palat Anara Tabyshalieva 2005 History of Civilizations of Central Asia Towards the Ccontemporary Period From the Mid Nineteenth to the End of the Twentieth Century UNESCO s 395 ISBN 92 3 103985 7 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 134 ISBN 0 521 25514 7 Kumara Padmanabha Sivasankara Menon 1947 Delhi Chungking a travel diary Indian Branch Oxford University Press s 103 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 130 ISBN 978 0 521 25514 1 2003 Forbidden journey from Peking to Kashmir vid illustrated Northwestern University Press s 230 ISBN 0 8101 1985 4 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 131 ISBN 0 521 25514 7 Hali The International Magazine of Antique Carpet and Textile Art Issues 135 137 Oguz Press 2004 s 69 Ahmad Kamal 1 serpnya 2000 Land Without Laughter iUniverse s 163 ISBN 978 0 595 01005 9 Ahmad Kamal 1 serpnya 2000 Land Without Laughter iUniverse s 164 ISBN 978 0 595 01005 9 Ahmad Kamal 1 serpnya 2000 Land Without Laughter iUniverse s 327 ISBN 978 0 595 01005 9 Sven Hedin 2009 The Silk Road Ten Thousand Miles Through Central Asia I B Tauris s 309 ISBN 978 1 84511 898 3 Great Britain Foreign Office 1997 British documents on foreign affairs reports and papers from the Foreign Office confidential print From 1940 through 1945 Asia Part 3 University Publications of America s 401 ISBN 1 55655 674 8 Alastair Lamb 1991 Kashmir a disputed legacy 1846 1990 vid 3 reprint Oxford University Press s 80 ISBN 0 19 577423 X Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 143 ISBN 0 521 25514 7 The Silk Road Taylor amp Francis 1973 s 308 Sino Japanese hostilities and the Tungan military leaders are now preparing to support the Chinese forces Gen Ma Chung yin is proceeding to Kansu to assist the Chinese His half brother Gen Ma Ho san who recently fled to Calbutta when the Tungan rebellion collapsed has also been invited to assist the Chinese His departure for Kansu is regarded as a certainty The other Tungan general who is mentioned in the telegram from Delhi the cavalry commander Ma Ho san who is not Ma Chung yin s brother though probably a relative is also mentioned in Big Horse s Flight Sven Hedin 2009 The Silk Road Ten Thousand Miles Through Central Asia vid reprint illustrated I B Tauris s 308 ISBN 978 1 84511 898 3 The other Tungan general who is mentioned in the telegram from Delhi the cavalry commander Ma Ho san who was not Ma Chung yin s brother though probably a relative is also mentioned in Big Horse s Flight The Silk Road Taylor amp Francis 1973 s 309 And now the Delhi telegram says that Ma Ho san in Calcutta has received an invitation to go to Kansu and support the Chinese and that he will certainly obey the summons Hao jan Kao 1960 The Imam s Story Hong Kong Green Pagoda Press s 95 97 106 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 310 ISBN 0 521 25514 7 PosilannyaPrapori Nezalezhnosti Memorial na chest poleglih u bitvi proti Ma Hushanya mistit rosijski pravoslavni hresti

Дата публікації:
Топ