Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
М'яке́ньківка — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 541 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — М'якеньківська сільська рада.
| село М'якеньківка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Громада | Решетилівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53080390440069301 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 541 |
| Поштовий індекс | 38433 |
| Телефонний код | +380 5363 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′55″ пн. ш. 34°00′33″ сх. д. / 49.53194° пн. ш. 34.00917° сх. д.Координати: 49°31′55″ пн. ш. 34°00′33″ сх. д. / 49.53194° пн. ш. 34.00917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 102 м |
| Відстань до обласного центру | 49 км |
| Відстань до районного центру | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14 |
| Карта | |
  М'якеньківка | |
 М'якеньківка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село М'якеньківка розташоване за 49 км від обласного центру та 8 км від районного центру автошляхами, на правому березі річки Говтва, вище за течією на відстані 1,5 км розташована Решетилівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Михнівка, на протилежному березі — села Пасічники та Сені. За 1 км розташоване село Шрамки.
Історія
1899 — у М'якеньківці за кошти земства збудовано перший навчальний заклад, у якому навчалися 25 дітей, у тому числі з навколишніх сіл та хуторів.
1900 — з цього і аж по 1917 рік дітей навчали місцеві поміщики Іван та Варвара Подерії; двоє бідняків побили багатого вчителя і він помер.
1905 — створено революційну групу з місцевих жителів, вони розклеїли листівки, що закликали селян до боротьби за землю і волю.
1908 — збудували друге приміщення школи, у трьох класах навчалися 98 дітей.
1910 — у М'якеньківці нарахували 65 господарств і 370 жителів.
1914-1916 — багато жителів М'якеньківки та Михнівки загинули у Першій світовій війні.
1918 (січень) — розпочалась перша більшовицька окупація.
1919 (листопад) — більшовики вибили денікінців із села.
1921—1925 — у М'якеньківці працювала школа-чотирьохрічкашкола-чотирьохрічка.
1926 — за переписом у М'якеньківці нарахували 87 дворів, 472 жителів.
1927 — створили машинне товариство.
29.01.1929 — газета «Більшовик Полтавщини» повідомила, що у М'якеньківській трьохкомплектній школі навчаються діти починаючи з 8 років, з повним навантаженням працює лікнеп, розгорнув роботу сільбуд — вогнище культури на селі.
1929 — у М'якеньківці створено колгосп «За краще життя», головою обрали Дудченка Трохима Миколайовича. Цього ж року в хуторі Арсені організували колгосп «Широкий лан», у хуторі Бодні — КСП «Комуніст».
1929 — у колгосп «За краще життя» прийшов перший трактор «Фордзон». Першими трактористами були: Терентій Бабенко, Микола Бабенко, Павло Сметана, Корній Грицай.
05.01.1930 — в СРСР опублікована постанова ЦК ВКП (б) «Про заходи допомоги держави колгоспному будівництву», спрямована на здійснення суцільної колективізації. З цього моменту представники місцевих органів влади насильно заганяли селян у колгоспи.
1930 — створено компартійну організацію, першими комуністами були Т. Л. Корж та М. А. М'якенька.
1931 — на хуторах Шрамки та Конони створено колгосп «14-річчя Жовтня».
1932 — колгоспи села М'якеньківки та хуторів Бодні, Підгорянка, Бардаки, Арсені, Величковщина та Никони об'єднали в один колгосп «Гігант».
1932 — відкрито неповну середню школу, де навчалося 200 учнів.
1933 (перша половина) — у Решетилівському районі завершилася суцільна колективізація і повністю ліквідовано «куркульські» господарства, що були основними виробниками хліба в країні.
1932—1933 — Решетилівщиною прокотився страшніший голодомор. У М'якеньківці від голоду померло 33 людини, серед них 15 дітей; у селі Шрамки — 49 людей, з них 28 дітей; в хуторі Підгорянка — 22 людини, з них 7 дітей; в селі Харченки — 19 людей, з них 8 дітей; у Михайликах — 17 людей; у Педаках — 20 людей; в Боднях — 24 людини.
1937—1938 — зникли прилеглі до М'якеньківки хутори: Никони, Арсені, Бодні, Бардаки та інші, їх жителі переселилися до М'якеньківки та Михнівки.
22.06.1941 — уродженець хутора Підгорянка (нині — частина села М'якеньківки) , який проходив військову службу у місті Бориспіль Київської області, вступив у перший бій з ворожими літаками під Києвом.
10.08.1941 — у складі 10 бомбардувальників літак Івана Поровая бомбив Берлін.
1941 — на війну з нацистами призвано 472 чоловіка з населених пунктів М'якеньківської сільської ради.
1941 (вересень) — через Решетилівщину з боями відходили частини Червоної армії Південно-Західного фронту.
27.09.1941 — нацисти окупували М'якеньківку.
24.09.1943 — Червона армія звільнила М'якеньківку від нацистів, які, відступаючи, спалили її та замінували приміщення школи.
27.06.1945 — уродженцю М'якеньківки, бойовому льотчику Василю Бондаренку за мужність у боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Він особисто збив 29 літаків противника і 6 у групі з товаришами.
1950 — три невеликих колгоспи — імені Фрунзе, «Комуніст» та «14-річчя Жовтня» — об'єднали в один під назвою імені Карла Маркса, а 1959 року ще й приєднали до нього колгосп імені Ілліча.
1965 — за колгоспні кошти у М'якеньківці збудовано нове приміщення школи, згодом — їдальні та інтернату.
01.01.1967 — у м'якеньківському колгоспі імені Карла Маркса налічувалося 18 тракторів, 19 комбайнів, 9 вантажних та один легковий автомобіль. Загальний річний прибуток колгоспу становив 499 тисяч карбованців.
1967 — в пам'ять загиблих земляків у Другій світовій війні в селі зведений «Пам'ятник Слави».
1993 — чистий річний прибуток колгоспу імені Карла Маркса склав 982 мільйони карбованців, на будівництві господарство освоїло 587,7 мільйона карбованців.
1994 (квітень) — у м'якеньківському колгоспі працювали 187 трудівників і трудівниць.
1994 — за колгоспні гроші в селі збудовано коптильний цех, олійницю та міні-хлібзавод.
1996 — зведений меморіал «Жертвам Голодомору».
1999 — ліквідовано колгосп імені Карла Маркса.
2001 — за переписом населення, у селі мешкало 541 особа.
12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, М'якеньківська сільська рада Решетилівського району об'єднана з Решетилівською міською громадою.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Решетилівського району, село увійшло до складу Полтавського району.
Об'єкт соціальної сфери
- Школа І—ІІ ст.
Особистість
Уродженець села:
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі М'якеньківка. [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
M yake nkivka selo v Ukrayini u Reshetilivskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 541 osib Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya M yakenkivska silska rada selo M yakenkivka Pam yatnik Slavi Pam yatnik Slavi Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Reshetilivska miska gromada Kod KATOTTG UA53080390440069301 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 541 Poshtovij indeks 38433 Telefonnij kod 380 5363 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 31 55 pn sh 34 00 33 sh d 49 53194 pn sh 34 00917 sh d 49 53194 34 00917 Koordinati 49 31 55 pn sh 34 00 33 sh d 49 53194 pn sh 34 00917 sh d 49 53194 34 00917 Serednya visota nad rivnem morya 102 m Vidstan do oblasnogo centru 49 km Vidstan do rajonnogo centru 8 km Misceva vlada Adresa radi 38400 Poltavska obl Poltavskij r n m Reshetilivka vul Pokrovska 14 Karta M yakenkivka M yakenkivka Mapa M yakenkivka u VikishovishiGeografiyaSelo M yakenkivka roztashovane za 49 km vid oblasnogo centru ta 8 km vid rajonnogo centru avtoshlyahami na pravomu berezi richki Govtva vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovana Reshetilivka nizhche za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Mihnivka na protilezhnomu berezi sela Pasichniki ta Seni Za 1 km roztashovane selo Shramki Istoriya1899 u M yakenkivci za koshti zemstva zbudovano pershij navchalnij zaklad u yakomu navchalisya 25 ditej u tomu chisli z navkolishnih sil ta hutoriv 1900 z cogo i azh po 1917 rik ditej navchali miscevi pomishiki Ivan ta Varvara Poderiyi dvoye bidnyakiv pobili bagatogo vchitelya i vin pomer 1905 stvoreno revolyucijnu grupu z miscevih zhiteliv voni rozkleyili listivki sho zaklikali selyan do borotbi za zemlyu i volyu 1908 zbuduvali druge primishennya shkoli u troh klasah navchalisya 98 ditej 1910 u M yakenkivci narahuvali 65 gospodarstv i 370 zhiteliv 1914 1916 bagato zhiteliv M yakenkivki ta Mihnivki zaginuli u Pershij svitovij vijni 1918 sichen rozpochalas persha bilshovicka okupaciya 1919 listopad bilshoviki vibili denikinciv iz sela 1921 1925 u M yakenkivci pracyuvala shkola chotirohrichkashkola chotirohrichka 1926 za perepisom u M yakenkivci narahuvali 87 dvoriv 472 zhiteliv 1927 stvorili mashinne tovaristvo 29 01 1929 gazeta Bilshovik Poltavshini povidomila sho u M yakenkivskij trohkomplektnij shkoli navchayutsya diti pochinayuchi z 8 rokiv z povnim navantazhennyam pracyuye liknep rozgornuv robotu silbud vognishe kulturi na seli 1929 u M yakenkivci stvoreno kolgosp Za krashe zhittya golovoyu obrali Dudchenka Trohima Mikolajovicha Cogo zh roku v hutori Arseni organizuvali kolgosp Shirokij lan u hutori Bodni KSP Komunist 1929 u kolgosp Za krashe zhittya prijshov pershij traktor Fordzon Pershimi traktoristami buli Terentij Babenko Mikola Babenko Pavlo Smetana Kornij Gricaj 05 01 1930 v SRSR opublikovana postanova CK VKP b Pro zahodi dopomogi derzhavi kolgospnomu budivnictvu spryamovana na zdijsnennya sucilnoyi kolektivizaciyi Z cogo momentu predstavniki miscevih organiv vladi nasilno zaganyali selyan u kolgospi 1930 stvoreno kompartijnu organizaciyu pershimi komunistami buli T L Korzh ta M A M yakenka 1931 na hutorah Shramki ta Kononi stvoreno kolgosp 14 richchya Zhovtnya 1932 kolgospi sela M yakenkivki ta hutoriv Bodni Pidgoryanka Bardaki Arseni Velichkovshina ta Nikoni ob yednali v odin kolgosp Gigant 1932 vidkrito nepovnu serednyu shkolu de navchalosya 200 uchniv 1933 persha polovina u Reshetilivskomu rajoni zavershilasya sucilna kolektivizaciya i povnistyu likvidovano kurkulski gospodarstva sho buli osnovnimi virobnikami hliba v krayini 1932 1933 Reshetilivshinoyu prokotivsya strashnishij golodomor U M yakenkivci vid golodu pomerlo 33 lyudini sered nih 15 ditej u seli Shramki 49 lyudej z nih 28 ditej v hutori Pidgoryanka 22 lyudini z nih 7 ditej v seli Harchenki 19 lyudej z nih 8 ditej u Mihajlikah 17 lyudej u Pedakah 20 lyudej v Bodnyah 24 lyudini 1937 1938 znikli prilegli do M yakenkivki hutori Nikoni Arseni Bodni Bardaki ta inshi yih zhiteli pereselilisya do M yakenkivki ta Mihnivki 22 06 1941 urodzhenec hutora Pidgoryanka nini chastina sela M yakenkivki yakij prohodiv vijskovu sluzhbu u misti Borispil Kiyivskoyi oblasti vstupiv u pershij bij z vorozhimi litakami pid Kiyevom 10 08 1941 u skladi 10 bombarduvalnikiv litak Ivana Porovaya bombiv Berlin 1941 na vijnu z nacistami prizvano 472 cholovika z naselenih punktiv M yakenkivskoyi silskoyi radi 1941 veresen cherez Reshetilivshinu z boyami vidhodili chastini Chervonoyi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu 27 09 1941 nacisti okupuvali M yakenkivku 24 09 1943 Chervona armiya zvilnila M yakenkivku vid nacistiv yaki vidstupayuchi spalili yiyi ta zaminuvali primishennya shkoli 27 06 1945 urodzhencyu M yakenkivki bojovomu lotchiku Vasilyu Bondarenku za muzhnist u borotbi z nimecko nacistskimi zagarbnikami prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Vin osobisto zbiv 29 litakiv protivnika i 6 u grupi z tovarishami 1950 tri nevelikih kolgospi imeni Frunze Komunist ta 14 richchya Zhovtnya ob yednali v odin pid nazvoyu imeni Karla Marksa a 1959 roku she j priyednali do nogo kolgosp imeni Illicha 1965 za kolgospni koshti u M yakenkivci zbudovano nove primishennya shkoli zgodom yidalni ta internatu 01 01 1967 u m yakenkivskomu kolgospi imeni Karla Marksa nalichuvalosya 18 traktoriv 19 kombajniv 9 vantazhnih ta odin legkovij avtomobil Zagalnij richnij pributok kolgospu stanoviv 499 tisyach karbovanciv 1967 v pam yat zagiblih zemlyakiv u Drugij svitovij vijni v seli zvedenij Pam yatnik Slavi 1993 chistij richnij pributok kolgospu imeni Karla Marksa sklav 982 miljoni karbovanciv na budivnictvi gospodarstvo osvoyilo 587 7 miljona karbovanciv 1994 kviten u m yakenkivskomu kolgospi pracyuvali 187 trudivnikiv i trudivnic 1994 za kolgospni groshi v seli zbudovano koptilnij ceh olijnicyu ta mini hlibzavod Memorial Zhertvam Golodomoru 1996 zvedenij memorial Zhertvam Golodomoru 1999 likvidovano kolgosp imeni Karla Marksa 2001 za perepisom naselennya u seli meshkalo 541 osoba 12 chervnya 2020 roku vidpovidno z rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini M yakenkivska silska rada Reshetilivskogo rajonu ob yednana z Reshetilivskoyu miskoyu gromadoyu 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Reshetilivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Poltavskogo rajonu Ob yekt socialnoyi sferiShkola I II st OsobististUrodzhenec sela Bondarenko Vasil Yuhimovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli M yakenkivka 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi