У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Бонд

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Бондаренко Василь.

Бондаре́нко Васи́ль Юхи́мович (нар. 23 квітня 1922(19220423), М'якеньківка — 20 лютого 2001, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни командир ланки 16-го гвардійського винищувального авіаційного полку 9-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 6-го гвардійського винищувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту, гвардії старший лейтенант.

Василь Юхимович Бондаренко

Народження

23 квітня 1922
М'якеньківка, (зараз Полтавська область)

Смерть

20 лютого 2001 (78 років)
Київ

Поховання

Берковецьке кладовище

Країна

Приналежність

Освіта

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Роки служби

1939—1953

Партія

КПРС

Звання

Підполковник авіації

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Біографія

Народився 23 квітня 1922 року в селі М'якеньківка Решетилівского району Полтавської області в селянській родині. Українець. Після смерті батька виховувався в Київському дитячому будинку, де закінчив 10 класів середньої школи.

У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. Після її закінчення сержант В. Ю. Бондаренко прибув для проходження подальшої служби в 69-й винищувальний авіаційний полк. З перших же днів німецько-радянської війни на фронті.

До кінця війни В. Ю. Бондаренко зробив близько 400 успішних бойових вильотів, у 88 повітряних боях особисто збив 29 літаків противника і 6 у групі з товаришами. За цей час — 6 разів був поранений, двічі горів у повітрі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшому лейтенанту Василю Юхимовичу Бондаренко присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6596). Після війни продовжив службу у ВПС. З 1953 року гвардії підполковник В. Ю. Бондаренко — у запасі. У 1965 році закінчив Київський інститут народного господарства. Автор книги «Ні невідомих солдатів». Жив у Києві. Помер 20 лютого 2001 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Могила В. Ю. Бондаренка

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Джерела

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987. (рос.)