Шрамки́ — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 99 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — М'якеньківська сільська рада.
село Шрамки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Громада | Решетилівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53080390830091358 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 99 |
Поштовий індекс | 38433 |
Телефонний код | +380 5363 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°32′29″ пн. ш. 34°00′22″ сх. д. / 49.54139° пн. ш. 34.00611° сх. д.Координати: 49°32′29″ пн. ш. 34°00′22″ сх. д. / 49.54139° пн. ш. 34.00611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 127 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14 |
Карта | |
Шрамки | |
Шрамки | |
Мапа | |
Шрамки у Вікісховищі |
Географія
Село Шрамки знаходиться за 7 км від м. Решетилівка, за 1 км від центру сільської ради с. М'якеньківка та за 17 км від залізничної станції Решетилівка (с-ще Покровське).
Село розділяє мальовнича балка, на дні якої протікає пересихаючий струмок та споруджено 2 ставки. За 1,5 км на південь від села протікає річка Говтва. Розташоване село на горі висотою 133 м над рівнем моря.
Історія
Заснування
Історія села Шрамки бере свій початок у другій чверті XVII століття. То був період боротьби українського народу з польською шляхтою, яка панувала на правобережжі Дніпра. Хоробрі люди, які не хотіли терпіти знущань польських магнатів, вирушили на лівобережні землі, подалі від їх тиску і гніту.
До наших днів дійшов переказ про те, що заснував село, точніше хутір, козак по прізвищу або кличці Шрам. Згодом поселилися на хуторі ще декілька козацьких родин — Мищенки, Бодні, Григи та інші. Відомо, що на хуторі Шрамки завжди жили вільні козаки, мали від 2 до 10 десятин землі. Займалися скотарством, землеробством, бджолярством та іншими ремеслами. Жили люди від землі. Раніше їх називали «гречкосіями».
Полтавська битва
На початку XVIII століття, під час війни зі шведами, дорослих чоловіків-шрамківців примусово збирали на будівництво укріплень (редутів) для російської армії. Будувались редути за вказівкою Петра I, на випадок відступу шведів після Полтавської битви. Частина деяких укріплень (люди називають їх «могилами») збереглася, є пам'ятками історії, які охороняються державою.
Початок 20-го століття
Як свідчать дані, до подій 1917 року довкруг Шрамків було багато хуторів. Це — Бодні, Конони, Кривошиї, Кузьменки, Сахни, Варвянське та інші, яких, на жаль, давно уже немає. В них жили заможні козаки, родюча земля щедро віддячувала «гречкосіям» за їхню важку працю.
Принагідно наведені такі факти. В Шрамках стояла хата козака Івана Мищенка. Сім'я його була велика. Мали волів, коней, косарку, багато землеробського реманенту. На Кононах жив козак Гаврило Бодня, який постачав цеглу з власного заводу по навколишніх хуторах. Мабуть, і зараз старі люди пам'ятають його міцну цеглу з літерами «Б. Г.».
В період революції 1917 року та громадянської війни хутір жив спокійно (хіба що інколи повз нього «проскакували» малочислені банди «зелених», батька Махна, Марусі), займалися своїми хліборобськими справами, торгували зерном і смушками. До речі, в Решетилівці існувала селянська біржа, куди селяни здавали вирощений хліб, за який отримували гроші.
Радянські часи
Під час колективізації більшість шрамківців вступили у колгосп, а ті, хто не бажав, виїжджали на роботу, зокрема в Донбас.
В 1931 році в селі був створений колгосп «14-річчя Жовтня», що належав до Слюсарівської сільради. До цього в Шрамках була своя сільрада.
В історії села були і лихі часи. Це голодомор 1932-33 років, період окупації нашої землі німецько-фашистськими військами. Голодомор забрав життя 49 шрамківців. Вимирали цілими сім'ями, зокрема М. П. Шрамка, І. М. Шрамка, С. Т. Колотія та інші. Багато наших односельців не повернулися з війни до рідної хати. Це — І. П. Шрамко, Д. П. Шрамко, М. І. Шрамко, І. І. Шрамко, Д. М. Мищенко, Г. І. Мищенко, Г. П. Пильгук, П. Т. Олійник, П. Ф. Мищенко, В. Г. Конотоп і ряд інших. Багато жителів прийшли з війни поранені, підірвали здоров'я на каторжних роботах у Німеччині і рано пішли з життя.
В 1950 році три невеликих колгоспи — імені Фрунзе, «Комуніст» та «14-річчя Жовтня» — об'єднали в один під назвою імені Карла Маркса, а в 1959 році ще й приєднали до нього колгосп імені Ілліча. В довоєнний період головами місцевого колгоспу працювали Ф. І. Шрамко, П. М. Горбань, В. І. Сидоренко, а після війни — І. П. Грига, І. Й. Сторізько, П. Х. Маховий. З 1955 по 1985 рік (цілих тридцять літ) очолював укрупнений колгосп імені Карла Маркса Д. С. Завада.
З 1950 року Шрамки входять до складу М'якеньківської сільради, головами виконкому якої працювали О. А. Кошкалда, П. Г. Скляр, М. І. Пасішник, М. М. Полтавець. Та найбільше віддала роботі в сільраді — 34 роки Л. П. Варвянська. В 1983-1984 роках село газифікували, проклали дорогу з твердим покриттям та побудували красуню школу-дитсад (зараз не працює).
Часи незалежності України
На 1997 рік в селі налічувалося 58 дворів, з них 5 пустувало. Мешкало всього 108 осіб, з них 39 — працездатного віку, 49 пенсіонерів, 20 дітей. З 1992 року населення села стрімко зменшується.
В 1999 році було ліквідовано колгосп імені Карла Маркса.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 99 осіб, а на початок 2011 року в селі проживало 60 мешканців.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Решетилівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Решетилівського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.
Також
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Шрамки
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shramki selo v Ukrayini u Reshetilivskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 99 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya M yakenkivska silska rada selo Shramki Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Reshetilivska miska gromada Kod KATOTTG UA53080390830091358 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 99 Poshtovij indeks 38433 Telefonnij kod 380 5363 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 32 29 pn sh 34 00 22 sh d 49 54139 pn sh 34 00611 sh d 49 54139 34 00611 Koordinati 49 32 29 pn sh 34 00 22 sh d 49 54139 pn sh 34 00611 sh d 49 54139 34 00611 Serednya visota nad rivnem morya 127 m Misceva vlada Adresa radi 38400 Poltavska obl Poltavskij r n m Reshetilivka vul Pokrovska 14 Karta Shramki Shramki Mapa Shramki u VikishovishiGeografiyaSelo Shramki znahoditsya za 7 km vid m Reshetilivka za 1 km vid centru silskoyi radi s M yakenkivka ta za 17 km vid zaliznichnoyi stanciyi Reshetilivka s she Pokrovske Selo rozdilyaye malovnicha balka na dni yakoyi protikaye peresihayuchij strumok ta sporudzheno 2 stavki Za 1 5 km na pivden vid sela protikaye richka Govtva Roztashovane selo na gori visotoyu 133 m nad rivnem morya IstoriyaZasnuvannya Istoriya sela Shramki bere svij pochatok u drugij chverti XVII stolittya To buv period borotbi ukrayinskogo narodu z polskoyu shlyahtoyu yaka panuvala na pravoberezhzhi Dnipra Horobri lyudi yaki ne hotili terpiti znushan polskih magnativ virushili na livoberezhni zemli podali vid yih tisku i gnitu Do nashih dniv dijshov perekaz pro te sho zasnuvav selo tochnishe hutir kozak po prizvishu abo klichci Shram Zgodom poselilisya na hutori she dekilka kozackih rodin Mishenki Bodni Grigi ta inshi Vidomo sho na hutori Shramki zavzhdi zhili vilni kozaki mali vid 2 do 10 desyatin zemli Zajmalisya skotarstvom zemlerobstvom bdzholyarstvom ta inshimi remeslami Zhili lyudi vid zemli Ranishe yih nazivali grechkosiyami Poltavska bitva Na pochatku XVIII stolittya pid chas vijni zi shvedami doroslih cholovikiv shramkivciv primusovo zbirali na budivnictvo ukriplen redutiv dlya rosijskoyi armiyi Buduvalis reduti za vkazivkoyu Petra I na vipadok vidstupu shvediv pislya Poltavskoyi bitvi Chastina deyakih ukriplen lyudi nazivayut yih mogilami zbereglasya ye pam yatkami istoriyi yaki ohoronyayutsya derzhavoyu Pochatok 20 go stolittya Yak svidchat dani do podij 1917 roku dovkrug Shramkiv bulo bagato hutoriv Ce Bodni Kononi Krivoshiyi Kuzmenki Sahni Varvyanske ta inshi yakih na zhal davno uzhe nemaye V nih zhili zamozhni kozaki rodyucha zemlya shedro viddyachuvala grechkosiyam za yihnyu vazhku pracyu Prinagidno navedeni taki fakti V Shramkah stoyala hata kozaka Ivana Mishenka Sim ya jogo bula velika Mali voliv konej kosarku bagato zemlerobskogo remanentu Na Kononah zhiv kozak Gavrilo Bodnya yakij postachav ceglu z vlasnogo zavodu po navkolishnih hutorah Mabut i zaraz stari lyudi pam yatayut jogo micnu ceglu z literami B G V period revolyuciyi 1917 roku ta gromadyanskoyi vijni hutir zhiv spokijno hiba sho inkoli povz nogo proskakuvali malochisleni bandi zelenih batka Mahna Marusi zajmalisya svoyimi hliborobskimi spravami torguvali zernom i smushkami Do rechi v Reshetilivci isnuvala selyanska birzha kudi selyani zdavali viroshenij hlib za yakij otrimuvali groshi Radyanski chasi Pid chas kolektivizaciyi bilshist shramkivciv vstupili u kolgosp a ti hto ne bazhav viyizhdzhali na robotu zokrema v Donbas V 1931 roci v seli buv stvorenij kolgosp 14 richchya Zhovtnya sho nalezhav do Slyusarivskoyi silradi Do cogo v Shramkah bula svoya silrada V istoriyi sela buli i lihi chasi Ce golodomor 1932 33 rokiv period okupaciyi nashoyi zemli nimecko fashistskimi vijskami Golodomor zabrav zhittya 49 shramkivciv Vimirali cilimi sim yami zokrema M P Shramka I M Shramka S T Kolotiya ta inshi Bagato nashih odnoselciv ne povernulisya z vijni do ridnoyi hati Ce I P Shramko D P Shramko M I Shramko I I Shramko D M Mishenko G I Mishenko G P Pilguk P T Olijnik P F Mishenko V G Konotop i ryad inshih Bagato zhiteliv prijshli z vijni poraneni pidirvali zdorov ya na katorzhnih robotah u Nimechchini i rano pishli z zhittya V 1950 roci tri nevelikih kolgospi imeni Frunze Komunist ta 14 richchya Zhovtnya ob yednali v odin pid nazvoyu imeni Karla Marksa a v 1959 roci she j priyednali do nogo kolgosp imeni Illicha V dovoyennij period golovami miscevogo kolgospu pracyuvali F I Shramko P M Gorban V I Sidorenko a pislya vijni I P Griga I J Storizko P H Mahovij Z 1955 po 1985 rik cilih tridcyat lit ocholyuvav ukrupnenij kolgosp imeni Karla Marksa D S Zavada Z 1950 roku Shramki vhodyat do skladu M yakenkivskoyi silradi golovami vikonkomu yakoyi pracyuvali O A Koshkalda P G Sklyar M I Pasishnik M M Poltavec Ta najbilshe viddala roboti v silradi 34 roki L P Varvyanska V 1983 1984 rokah selo gazifikuvali proklali dorogu z tverdim pokrittyam ta pobuduvali krasunyu shkolu ditsad zaraz ne pracyuye Chasi nezalezhnosti Ukrayini Na 1997 rik v seli nalichuvalosya 58 dvoriv z nih 5 pustuvalo Meshkalo vsogo 108 osib z nih 39 pracezdatnogo viku 49 pensioneriv 20 ditej Z 1992 roku naselennya sela strimko zmenshuyetsya V 1999 roci bulo likvidovano kolgosp imeni Karla Marksa Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 99 osib a na pochatok 2011 roku v seli prozhivalo 60 meshkanciv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Reshetilivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Reshetilivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti TakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast Primitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Shramki Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi