Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліщовате пол Leszczowate село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща гміна Устрики Долішні Насе

Ліщовате

Ліщовате

Ліщовате (пол. Leszczowate) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, гміна Устрики-Долішні. Населення — 92 особи (2011).

Село
Ліщовате
пол. Leszczowate
image
Колишня церква

Координати 49°30′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 49.500° пн. ш. 22.567° сх. д. / 49.500; 22.567Координати: 49°30′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 49.500° пн. ш. 22.567° сх. д. / 49.500; 22.567

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Устрики-Долішні
Висота центру 505  м
Населення 92 особи (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-711
Автомобільний код RBI
SIMC 0358233
GeoNames 766390
OSM ↑1748163 ·R (Устрики-Долішні)
image
image
Ліщовате
Ліщовате (Польща)
image
image
Ліщовате
Ліщовате (Підкарпатське воєводство)
image Ліщовате у Вікісховищі

Географія

На південно-східній стороні від села бере початок річка Лодина.

Розташування

Ліщовате знаходиться за 8 км на північ від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 72 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 6 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

Назва

У 1977—1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Залєсє.

Історія

Село закріпачене в 1508 р. за магдебурзьким правом. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1884 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувались 653 мешканці (з них — 57 у фільварку Едмунда Країнського), майже всі греко-католики.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка. У 1936 році в селі нараховувалось 1105 греко-католиків, 40 римо-католиків, 24 юдеї та 11 осіб інших віровизнань.

На 01.01.1939 в селі було 1240 жителів, з них 1130 українців, 80 поляків (працівники копальні нафти), 30 євреїв.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945—1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 48 8 36 4
Жінки 44 6 26 12
Разом 92 14 62 16

Церква

У 1922 рр. (на місці попередньої з 1711 р.) зведена дерев'яна церква Преп. Мат. Параскеви, яка була парафіяльною.

До 1947 р. в селі була греко-католицька парафія, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців поляки перетворили церкву на костел. Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії.

Пам'ятки

  • Колишня церква з 1922 р. — тепер костел.
  • Дерев'яна дзвіниця XVIII ст.

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліщовате

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 43, 119.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 8 серпня 2017.
  5. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2012. Процитовано 8 травня 2012.

Посилання


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lishovate pol Leszczowate selo Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha gmina Ustriki Dolishni Naselennya 92 osobi 2011 Selo Lishovate pol Leszczowate Kolishnya cerkva Koordinati 49 30 pn sh 22 34 sh d 49 500 pn sh 22 567 sh d 49 500 22 567 Koordinati 49 30 pn sh 22 34 sh d 49 500 pn sh 22 567 sh d 49 500 22 567 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina Ustriki DolishniVisota centru 505 mNaselennya 92 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 711Avtomobilnij kod RBISIMC 0358233GeoNames 766390OSM 1748163 R Ustriki Dolishni LishovateLishovate Polsha LishovateLishovate Pidkarpatske voyevodstvo Lishovate u VikishovishiGeografiyaNa pivdenno shidnij storoni vid sela bere pochatok richka Lodina RoztashuvannyaLishovate znahoditsya za 8 km na pivnich vid administrativnogo centru gmini Ustrik Dolishnih i za 72 km na pivdennij shid vid administrativnogo centru voyevodstva Ryasheva za 6 km vid derzhavnogo kordonu z Ukrayinoyu Kolishnye bojkivske selo NazvaU 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo nazivalosya Zalyesye IstoriyaSelo zakripachene v 1508 r za magdeburzkim pravom Vhodilo do Liskogo klyucha Syanickoyi zemli Ruske voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi U 1884 roci selo nalezhalo do Liskogo povitu u seli narahovuvalis 653 meshkanci z nih 57 u filvarku Edmunda Krayinskogo majzhe vsi greko katoliki U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Ropyenka U 1936 roci v seli narahovuvalos 1105 greko katolikiv 40 rimo katolikiv 24 yudeyi ta 11 osib inshih viroviznan Na 01 01 1939 v seli bulo 1240 zhiteliv z nih 1130 ukrayinciv 80 polyakiv pracivniki kopalni nafti 30 yevreyiv U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo u skladi povitu vklyuchene do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti Teritoriya vvijshla do skladu utvorenogo 17 01 1940 Liskivskogo rajonu rajonnij centr Lisko Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami yaki za tri roki okupaciyi vinishili yevreyiv U serpni 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili selom V berezni 1945 roku u ramkah pidgotovki do pidpisannya Radyansko polskogo dogovoru pro derzhavnij kordon zi skladu Drogobickoyi oblasti pravoberezhzhya Syanu vklyuchno z selom bulo peredane do skladu Polshi Vijsko polske i polski bandi pochali grabuvati i vbivati ukrayinciv u vidpovid na ce selyani gurtuvalis u viddili samooboroni Dali polyakami ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu viselene na teritoriyu SRSR v 1945 1946 rr ta v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla deportovane na ponimecki zemli V hati ukrayinciv poseleni polyaki U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 48 8 36 4 Zhinki 44 6 26 12 Razom 92 14 62 16CerkvaU 1922 rr na misci poperednoyi z 1711 r zvedena derev yana cerkva Prep Mat Paraskevi yaka bula parafiyalnoyu Do 1947 r v seli bula greko katolicka parafiya yaka nalezhala do Liskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi Pislya viselennya ukrayinciv polyaki peretvorili cerkvu na kostel Cerkvu vneseno do zagalnoderzhavnogo reyestru pam yatnikiv istoriyi Pam yatkiKolishnya cerkva z 1922 r teper kostel Derev yana dzvinicya XVIII st PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lishovate GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 43 119 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 8 serpnya 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 8 serpnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 8 serpnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 8 travnya 2012 Procitovano 8 travnya 2012 PosilannyaLeszczowate Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 172 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ