Держава Лічхавів (бл. 400–750 роки) — держава в долині Катманду, що існувала в ранньому Середньовіччі. Деякий час перебувала у сфері впливу імперії Гуптів. Потім боролася за владу в Північній Індії. 641 року визнає зверхність Тибетської імперії. Підкорена імперією Пала.
Держава Лічхавів | ||||
| ||||
Столиця | Яла | |||
Мови | санскрит | |||
Релігії | буддизм, індуїзм | |||
Форма правління | монархія | |||
магараджа | ||||
- 400−425 рр.. | ||||
Законодавчий орган | Антарасана | |||
Історичний період | Середньовіччя | |||
- Засновано | 400 | |||
- Ліквідовано | 750 | |||
Сьогодні є частиною | Непал | |||
|
Історія
Тривалий час лічхави після втрати незалежності у 400 році до н.е. перебували у складі різних імперії. В середині I ст. н.е. починається їх рух на північ, де підкорюються землі сучасного південного Непалу. З археологічних досліджень відомо, що вже у 280-х роках існувало князівство лічхавів з резиденцію в Манагріхі (біля сучасного селища Малігаон, неподалік Катманду).
Вважається, що Гопали — гілка клану лічхавів, втративши своє політичне становище у західній Маґадгі в сучасному Біхарі (ймовірно через дії Чандрагупти II або утиски буддистів, до яких належала ця гілка лічхавів) близько 400 року на чолі із Вішвадевою вдерлася до долини Катманду, перемігши останнього Гасті, могутнього раджу племені кіратів. Найранішим відомим письмовим записом про державу є напис Манадеви I, що датується 464 роком. У ньому згадуються три попередні правителі.
Період володарювання Лічхавів характеризується середньовічними істориками як золотий вік культурного піднесення та соціальної гармонії. Разом з тим було впроваджено кастову систему, якої не мали кірати. Ймовірно традиції Маґадгі було перенесено до нової держави. Також перебуваючи під захистом імперії Гуптів, номінальну зверхність якої визнавали Лічхави, держава могла мирно розвиватися. Махараджахіраджа Самудрагупта вперше в індійській епіграфіці згадує Непал в своїй Аллахабадському написі серед залежних держав.
Ситуація змінилася із занепадом імперії Гуптів в 1-й половині VI ст. Починаються війни за владу на півночі Індостану з державами Камарупа, пізніх Гуптів і Маукхарі. Про її перебіг обмежені відомості. Зблизько 600 року починається протистояння магараджи Шивадеви I з тибетським ценпо Сронцангамбо. Магараджа Аншуварман (з раджпутського клану Тхакурі), що на деякий час замінив династію Лічхавів, встановив союзні відносини з магараджахіраджею Харшею та тибетським ценпо Сронцангамбо, який отрима за дружину доньку Аншувармана в обмін на прийняття буддизму та зобов'язання поширювати його в Тибеті.
Після 621 року внаслідок боротьби за владу відбувається послаблення Лічхавів, чим скористався Сронцангамбо, який встановив свою зверхність над цією державю. В наступні роки Держава Лічхавів стала важливою військовою базою для кампаній тибетських ценпо в північносхідній Індії. 723 року магараджа Гунакамадева заснував нову столицю Катманду, поєднавши селища Коліграма й Дакшинаколіграма, через які проходив важливий торгівельний шлях.
Припускають, що у 730-х роках сюди вдерся кашмірський самраат Лалітадітья Муктапіда, але не зміг міцно закріпитися. В подальшому держава Ліхчавів стала місцем протистояння Кашміру і Тибету, чим скористалася династія Пала, що 750 року встановила тут свою владу, поваливши Шанкарадеву II. Лічхави увійшли до с кладу і мперії Пала, зберігаючи певну автономію. У 770-х роках боролися з династію Каркота на боці Пала. В подальшому залишалося об'єктом для Тибетської імперії. 879 року,скориставшись перемогами Міхіра Бходжи I з Гуджара-Пратіхарів над імперією Пала, раджпустський клан повалив маграджу Манадеву IV, заснувавши власну династію.
Територія
Основу становила долина Катману, на сході кордони охоплювали Банепу, на заході доходили до Тістінга, на північному заході до долини річки Ґандакі. Столицею була Яла (мовою неварі) або Юпаграма (санксритом), тепер відоме як місто Патан.
Устрій
На чолі держави стояв магараджа (в середині використовував також титулу нріп, магараджадхіраджа, бхаттарак иагараджадхіраджа, васпападанудхат), якому допомагав мага'аматія (перший міністр), що керував зокрема військовим та іншими відомствами пурвабхікарана (відповідальне за східні землі), рашчимабхікарана (відповідальне за західні землі), бхаттадхікаран (нагляд за кастами та релігією), вішті (громадські роботи), на чолі яких стояли міністри (аматія). Громадською безпечою опікувався данданаяк (на кшталт начальника поліції). Військо очолював магабалад'якша. Охороною провінцій замалися гаулміки. Існував дораджчий орган антарасана, до якогом аграджазвертався з важливих внутрішніх та зовнішніх справ.
Саманта (аристократи) мали свої землі (феоди) і загони, але підпорядковувалися магарджи. Сільське населення мешкало в селах (грамах), які об'єднувалися в великігромади (тали), що складали дранги (райони). На місцях в селах керували прадхани (старости) при підтримці панчаліки (місцевої ради з числа кштаріїв і брагманів).
Існувала судова система, що складалася з суддів різної категорії: кутер, мапчок, лінгвал, шуллі. Гоовним суддею був магасарваданда.
Магараджи
- Вішвадева (400—425)
- Шанкарадева І (425—450)
- Дхармадева (450—464)
- Манадева І (464—505)
- Махідева (505—506)
- Васантадева (506—532)
- Манудева (532—538)
- Ваманадева або Вардхаманадева (538—545)
- Рамадева (545—?)
- Амарадєва (?)
- Ганадева (560—565)
- Баумагупта (567—590)
- Ганґадева (567—573)
- Манадева II (575/576)
- Шивадева І (590—604)
- Амшуварман (605—621)
- Удаядева (621—624)
- Дхрувадева (624—625)
- Бхімарджунадева (631—633)
- Джішнугупта (631—633)
- Вішнугупта (635—641)
- Бхімарджунадева (640—641)
- Нарендрадева (641—694)
- Шивадева ІІ (694—705)
- Гунакамадева (705—?)
- Джаядева (Удаядева) II (713—733)
- Шанкарадева II (?-749)
- Манадева III (749—756)
- невідомі
- Баліраджа (826—?)
- Баладева (847—?)
- Манадева IV (875—879)
Економіка
Основу становили землеробство, ремісництво і посередницька торгівля. Насамперед вирощували рис, а також інші зернові культури. Земля належала магараджи, представникам династії, аристократії, буддистським храмам (сангха) та брагманам (аграхара). Вигідне розташування на шляхах між Тибетом і Індостаном сприяло торгівлі.
У населення стягувалися податки на землю, також селяни притягалася до громадських робіт (вішті) для уряду.
Карбувалася власна монета за зразком гуптської: 1 пуран дорівнювався 16 коршапанам, 1 коршапан = 16 панів.
Культура
Мови
Розмовляли переважно санскритом і практиком палі. Писемність ґрунтувалася на брахмі.
Релігія
Основу становив буддизм, але також вільно діяли прихильники шиваїзму і вішнуїзму. Магараджи активно будували буддистські хромаві комплекси Боднатх і Сваямбунатх. У Деопатані було збудовано храм Шиви, а у Хадігаоні — храм Вішну.
Примітки
- Majumdar, Ramesh Chandra; Altekar, Anant Sadashiv (1967). Vakataka - Gupta Age Circa 200-550 A.D. Motilal Banarsidass Publ. pp. 136–155. .
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 23 листопада 2021.
Джерела
- Radhakrishna Choudhary: Ajataśatru and the Licchavis of Vaiśali, in: Journal of the Oriental Institute Baroda 13 (1963)
- Michael Witzel: Das alte Indien, München 2003
- «Nepal: The Early Kingdom of the Licchavis, 400—750», Library of Congress Countryreports.org (September, 1991) [ 23 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhava Lichhaviv bl 400 750 roki derzhava v dolini Katmandu sho isnuvala v rannomu Serednovichchi Deyakij chas perebuvala u sferi vplivu imperiyi Guptiv Potim borolasya za vladu v Pivnichnij Indiyi 641 roku viznaye zverhnist Tibetskoyi imperiyi Pidkorena imperiyeyu Pala Derzhava Lichhaviv 400 750 Stolicya Yala Movi sanskrit Religiyi buddizm induyizm Forma pravlinnya monarhiya magaradzha 400 425 rr Zakonodavchij organ Antarasana Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 400 Likvidovano 750 Sogodni ye chastinoyu Nepal Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhava LichhavivIstoriyaTrivalij chas lichhavi pislya vtrati nezalezhnosti u 400 roci do n e perebuvali u skladi riznih imperiyi V seredini I st n e pochinayetsya yih ruh na pivnich de pidkoryuyutsya zemli suchasnogo pivdennogo Nepalu Z arheologichnih doslidzhen vidomo sho vzhe u 280 h rokah isnuvalo knyazivstvo lichhaviv z rezidenciyu v Managrihi bilya suchasnogo selisha Maligaon nepodalik Katmandu Vvazhayetsya sho Gopali gilka klanu lichhaviv vtrativshi svoye politichne stanovishe u zahidnij Magadgi v suchasnomu Bihari jmovirno cherez diyi Chandragupti II abo utiski buddistiv do yakih nalezhala cya gilka lichhaviv blizko 400 roku na choli iz Vishvadevoyu vderlasya do dolini Katmandu peremigshi ostannogo Gasti mogutnogo radzhu plemeni kirativ Najranishim vidomim pismovim zapisom pro derzhavu ye napis Manadevi I sho datuyetsya 464 rokom U nomu zgaduyutsya tri poperedni praviteli Period volodaryuvannya Lichhaviv harakterizuyetsya serednovichnimi istorikami yak zolotij vik kulturnogo pidnesennya ta socialnoyi garmoniyi Razom z tim bulo vprovadzheno kastovu sistemu yakoyi ne mali kirati Jmovirno tradiciyi Magadgi bulo pereneseno do novoyi derzhavi Takozh perebuvayuchi pid zahistom imperiyi Guptiv nominalnu zverhnist yakoyi viznavali Lichhavi derzhava mogla mirno rozvivatisya Maharadzhahiradzha Samudragupta vpershe v indijskij epigrafici zgaduye Nepal v svoyij Allahabadskomu napisi sered zalezhnih derzhav Situaciya zminilasya iz zanepadom imperiyi Guptiv v 1 j polovini VI st Pochinayutsya vijni za vladu na pivnochi Indostanu z derzhavami Kamarupa piznih Guptiv i Maukhari Pro yiyi perebig obmezheni vidomosti Zblizko 600 roku pochinayetsya protistoyannya magaradzhi Shivadevi I z tibetskim cenpo Sroncangambo Magaradzha Anshuvarman z radzhputskogo klanu Thakuri sho na deyakij chas zaminiv dinastiyu Lichhaviv vstanoviv soyuzni vidnosini z magaradzhahiradzheyu Harsheyu ta tibetskim cenpo Sroncangambo yakij otrima za druzhinu donku Anshuvarmana v obmin na prijnyattya buddizmu ta zobov yazannya poshiryuvati jogo v Tibeti Pislya 621 roku vnaslidok borotbi za vladu vidbuvayetsya poslablennya Lichhaviv chim skoristavsya Sroncangambo yakij vstanoviv svoyu zverhnist nad ciyeyu derzhavyu V nastupni roki Derzhava Lichhaviv stala vazhlivoyu vijskovoyu bazoyu dlya kampanij tibetskih cenpo v pivnichnoshidnij Indiyi 723 roku magaradzha Gunakamadeva zasnuvav novu stolicyu Katmandu poyednavshi selisha Koligrama j Dakshinakoligrama cherez yaki prohodiv vazhlivij torgivelnij shlyah Pripuskayut sho u 730 h rokah syudi vdersya kashmirskij samraat Lalitaditya Muktapida ale ne zmig micno zakripitisya V podalshomu derzhava Lihchaviv stala miscem protistoyannya Kashmiru i Tibetu chim skoristalasya dinastiya Pala sho 750 roku vstanovila tut svoyu vladu povalivshi Shankaradevu II Lichhavi uvijshli do s kladu i mperiyi Pala zberigayuchi pevnu avtonomiyu U 770 h rokah borolisya z dinastiyu Karkota na boci Pala V podalshomu zalishalosya ob yektom dlya Tibetskoyi imperiyi 879 roku skoristavshis peremogami Mihira Bhodzhi I z Gudzhara Pratihariv nad imperiyeyu Pala radzhpustskij klan povaliv magradzhu Manadevu IV zasnuvavshi vlasnu dinastiyu TeritoriyaOsnovu stanovila dolina Katmanu na shodi kordoni ohoplyuvali Banepu na zahodi dohodili do Tistinga na pivnichnomu zahodi do dolini richki Gandaki Stoliceyu bula Yala movoyu nevari abo Yupagrama sanksritom teper vidome yak misto Patan UstrijNa choli derzhavi stoyav magaradzha v seredini vikoristovuvav takozh titulu nrip magaradzhadhiradzha bhattarak iagaradzhadhiradzha vaspapadanudhat yakomu dopomagav maga amatiya pershij ministr sho keruvav zokrema vijskovim ta inshimi vidomstvami purvabhikarana vidpovidalne za shidni zemli rashchimabhikarana vidpovidalne za zahidni zemli bhattadhikaran naglyad za kastami ta religiyeyu vishti gromadski roboti na choli yakih stoyali ministri amatiya Gromadskoyu bezpechoyu opikuvavsya dandanayak na kshtalt nachalnika policiyi Vijsko ocholyuvav magabalad yaksha Ohoronoyu provincij zamalisya gaulmiki Isnuvav doradzhchij organ antarasana do yakogom agradzhazvertavsya z vazhlivih vnutrishnih ta zovnishnih sprav Samanta aristokrati mali svoyi zemli feodi i zagoni ale pidporyadkovuvalisya magardzhi Silske naselennya meshkalo v selah gramah yaki ob yednuvalisya v velikigromadi tali sho skladali drangi rajoni Na miscyah v selah keruvali pradhani starosti pri pidtrimci panchaliki miscevoyi radi z chisla kshtariyiv i bragmaniv Isnuvala sudova sistema sho skladalasya z suddiv riznoyi kategoriyi kuter mapchok lingval shulli Goovnim suddeyu buv magasarvadanda Magaradzhi Vishvadeva 400 425 Shankaradeva I 425 450 Dharmadeva 450 464 Manadeva I 464 505 Mahideva 505 506 Vasantadeva 506 532 Manudeva 532 538 Vamanadeva abo Vardhamanadeva 538 545 Ramadeva 545 Amaradyeva Ganadeva 560 565 Baumagupta 567 590 Gangadeva 567 573 Manadeva II 575 576 Shivadeva I 590 604 Amshuvarman 605 621 Udayadeva 621 624 Dhruvadeva 624 625 Bhimardzhunadeva 631 633 Dzhishnugupta 631 633 Vishnugupta 635 641 Bhimardzhunadeva 640 641 Narendradeva 641 694 Shivadeva II 694 705 Gunakamadeva 705 Dzhayadeva Udayadeva II 713 733 Shankaradeva II 749 Manadeva III 749 756 nevidomi Baliradzha 826 Baladeva 847 Manadeva IV 875 879 EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo remisnictvo i poserednicka torgivlya Nasampered viroshuvali ris a takozh inshi zernovi kulturi Zemlya nalezhala magaradzhi predstavnikam dinastiyi aristokratiyi buddistskim hramam sangha ta bragmanam agrahara Vigidne roztashuvannya na shlyahah mizh Tibetom i Indostanom spriyalo torgivli U naselennya styaguvalisya podatki na zemlyu takozh selyani prityagalasya do gromadskih robit vishti dlya uryadu Midna pana Karbuvalasya vlasna moneta za zrazkom guptskoyi 1 puran dorivnyuvavsya 16 korshapanam 1 korshapan 16 paniv KulturaMovi Rozmovlyali perevazhno sanskritom i praktikom pali Pisemnist gruntuvalasya na brahmi Religiya Osnovu stanoviv buddizm ale takozh vilno diyali prihilniki shivayizmu i vishnuyizmu Magaradzhi aktivno buduvali buddistski hromavi kompleksi Bodnath i Svayambunath U Deopatani bulo zbudovano hram Shivi a u Hadigaoni hram Vishnu PrimitkiMajumdar Ramesh Chandra Altekar Anant Sadashiv 1967 Vakataka Gupta Age Circa 200 550 A D Motilal Banarsidass Publ pp 136 155 ISBN 9788120800267 Arhiv originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 23 listopada 2021 DzherelaRadhakrishna Choudhary Ajatasatru and the Licchavis of Vaisali in Journal of the Oriental Institute Baroda 13 1963 Michael Witzel Das alte Indien Munchen 2003 Nepal The Early Kingdom of the Licchavis 400 750 Library of Congress Countryreports org September 1991 23 listopada 2021 u Wayback Machine