Літній берег берег у південній частині Білого моря на західному березі Двінської губи Простягається від гирла Північної

Літній берег — берег у південній частині Білого моря на західному березі Двінської губи. Простягається від гирла Північної Двіни до мису Ухтнаволок.

Літній берег
64°44′ пн. ш. 38°29′ сх. д. / 64.733° пн. ш. 38.483° сх. д. / 64.733; 38.483Координати: 64°44′ пн. ш. 38°29′ сх. д. / 64.733° пн. ш. 38.483° сх. д. / 64.733; 38.483
Країна	Росія
Тип	узбережжя
Літній берег Літній берег (Росія)

Літній берег у Вікісховищі

У центральній частині берега в материк вдається , уздовж берега у південній частині розташований ряд островів (найбільший — ^[de]). Беріг кам'янистий тільки у північно-західній частині; на половині відстані, між островом Жижгинським і Унською губою, берег утворює піщано-глинистий обрив заввишки до 45 м, над яким розташований хребет лісистих гір (). На південний схід від них узбережжя піщане, невисоке. Літні гори складаються із пластів глини. Берегом протікають річки ^[ru], ^[ru], ^[ru], ^[ru], , тощо . У берег вдаються миси Красногірський Ріг, Ярензький Ріг та Лопшеньзький.

Ділянки моря, що прилягають до берега, є місцем рибного промислу. Найважливіший порт - Сєвєродвінськ. Інші населені пункти на березі — Солза, Ненокса, Сюзьма, Червона Гора, Пертомінськ, Унський, Уна, Яреньга, Лопшеньга, Літній Наволок і Літня Золотиця. Літній берег входить до складу національного парку «Онезьке Помор'я».

Примітки

Велика радянська енциклопедія : [30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров . - 3-тє вид. - М .: Радянська енциклопедія, 1969-1978.
Літній берег // Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона : в 86 т. (82 т. і 4 дод.). - СПб. , 1890-1907.

Посилання

* До археології Літнього та Зимового берега Білого моря

[1] Велика радянська енциклопедія : [30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров . - 3-тє вид. - М .: Радянська енциклопедія, 1969-1978.

[2] Літній берег // Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона : в 86 т. (82 т. і 4 дод.). - СПб. , 1890-1907.