Літківське Єва́нгеліє (Літківське Чотириєвангеліє) — рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва кінця 16 століття. Одне з чотирьох відомих волинських рукописних Євангелій XVI століття (три інші — Пересопницьке, Волинське та Хорошівське), повністю або частково написаних староукраїнською мовою.
Літківське Євангеліє | |
---|---|
Історія
Створене близько 1595 року — ймовірно, в Луцьку. Обсяг — 255 аркушів. Мова — церковнослов'янська та частково староукраїнська (уривок Євангелія від Луки). Даний фрагмент, ймовірно, має найраніше походження, він схожий з Пересопницьким Євангелієм середини XVI століття, Євангелієм 1570 року, Волинським Євангелієм 1571 року, а також із сербським Євангелієм середини XVI століття. Каліграфічний український півустав рукопису подібний до того, яким писане Віленське Євангеліє 1594 року, створене віленським райцею Яковом Івановичем. Пам'ятка містить список передмови Феофілакта Болгарського, єпископа Охридського, має художньо оформлені заставки, на її срібному окладі XVII століття зображено чотирьох євангелістів.
Уведена до наукового обігу Олександром Грузинським, він же виявив її у серпні 1909 року в бібліотеці настоятеля Свято-Микільського храму в містечку Літки (звідси й умовна назва пам'ятки) Остерського повіту Чернігівської губернії (нині село Броварського району Київської області) отця Якова (Олександровського).
Дослідження текстів пам'ятки дають підстави стверджувати, що вона була створена 1595–1600 на Волині, її укладач і переписувач, однак, залишаються невідомими. Пізніше пам'ятка, очевидно, належала ченцям православного Хрестовоздвиженського монастиря в Луцьку — ієромонаху Митрофану (Дементієвичу; був ігуменом з 1626 року) та архімандриту Тарасію (Черніховському; п. 1652 року), які доповнили її стислим монастирським пам'яником. Тоді ж до неї додали й 5 гравюр 1624—44 двох майстрів (один з них — Ілля) з Києво-Печерської лаври. По смерті ченців пам'ятка зберігалася в Луцькому Хрестовоздвиженському монастирі. Потім, можливо в роки Руїни, її перевезли на Сіверщину.
У 1912 році досліджувалося науковцями. Після зруйнування церкви в Літках у 1930-х роках місцезнаходження пам'ятки невідоме.
О. С. Грузинський так описує своє знайомство з рукописним Євангелієм у настоятеля Свято-Миколаївської церкви в селі Літки. Насправді, Свято-Покровської, бо Свято-Миколаївська, дерев'яна, згоріла в 1857 р. На її місці побудували нову, з цегли, і назвали Свято-Покровською. За зміною назви проглядається велике бажання Московського патріархату стерти з пам'яті стару назву церкви, навколо якої об'єднувалося літківське міщанське і ремісниче життя, де панував український дух незалежності.
На першому аркуші цього рукопису був напис — «Черниговской епархии Остёрского уезда местечко Летки. Николаевской церкви настоятель Протоиерей Іаков Калинников Олександровський. 1908 серпень.» Це була сімейна реліквія. Але ні рукопис, ні сам власник не могли надати якусь інформацію про те, як Євангеліє попало на Лівий берег Дніпра. Походження цього рукопису і його зміст надзвичайно загадкові. Оправа Євангеліє збереглась добре. Дубові дошки обтягнуті старовинною шовковою тканиною бузкового кольору. На передній дошці по кутках закріплені невеликі вишукані прикраси у вигляді тонких пластинок із срібла з позолотою з зображенням євангелістів. Деякі з цих образів, особливо євангелістів Іоанна та Матвія, надзвичайно витончені. Посередині передньої дошки була ще одна пластина із зображенням розп'яття, яка не збереглась. Задня дошка обтягнута такою ж шовковою тканиною. Тут також збереглись чотири пластини — одна в середині і три по кутках, але без всяких зображень і описів.
Щодо подальшої долі Літківського Євангелія є кілька версій. Одна з них, що воно було сховане від більшовиків. Інші виникають після знайомства з історією сім'ї власника Євангеліє. У настоятеля церкви Якова Олександровського були три сини і дочка. Син Олександр, офіцер денікінської армії, загинув в 1920 р. Другий син Василь, учитель, працював в Москві. Дочка Віра була одружена з богословом М. М. Любичем. Третій син Олексій в 1896 р. закінчив навчання в Чернігівській духовній семінарії і працював учителем богослов'я в Літківській школі. З 1903 р. працював священиком в с. Заудейки Ніжинського району Чернігівської області. За життя Якова Олександровського в Літках була побудована ще одна церква Ново-Слов'янська. Яков Каленикович Олександровський помер в 1910 р. і похований на цвинтарі біля цієї церкви.
Після смерті батька в 1913 р. в Літки повертається його син Олексій і стає священиком Ново-Слов'янської церкви. Треба думати, що Літківське Євангеліє, як сімейна реліквія, перейшло до нього. Сім'я Олексія та Віри Олександровських — син Володимир та дві дочки — Надія і Людмила. Володимир жив з батьками а дочки в Москві. В жовтні 1937 р. Олексія Олександровського арештовують за звинуваченням у допомозі в організації Літківського повстання в 1920 р. та проведенні антирадянської агітації. При обшуку вилучають речові докази, серед яких чотири книги. Назви книг в протоколі не наведені. Не виключено, що одна з них — Євангеліє. Арештованого супроводжують до Броварського РВ НКВС, а потім до Київської тюрми. До Києва його етапують тільки з паспортом. Книги залишились в Броварах і доля їх невідома. Трійка УН КВС 17.11.1937 р. винесла вирок — стратити з конфіскацією майна. Вирок виконано 25.11.1937 р., поховано в Биковнянському лісі. Син Володимир залишився сам, мати померла раніше, без житла та статків. Виїхав до родичів в Москву і можливо з Євангелієм. Після війни надсилав звістки своїм товаришам до Літок. Подальша доля Володимира, його сестер і дядька Василя Яковича невідома. Олексій Якович Олександровський реабілітований в 1989 р.
Примітки
- За легендою, сховане літківцями від комуністів.
Джерела і література
- Ю. А. Мицик. Літківське Євангеліє [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Рожко В.
- Літопис Свято-Покровської парафії с. Літки, Броварського району, Київської області [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Мицик Ю. А. Літківське Євангеліє // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с.
- Грузинський О. С. Изъ исторіи перевода Евангелія въ Южной Россіи въ XVI вѣкѣ:—Лѣтковское Евангеліе // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. — 1911. — Кн. 22. — Вип. 1—2. — Від. 2. — С. 42—124.(рос. дореф.)
- Грузинський О. С. Приложеніе къ статьѣ А. С. Грузинскаго: Изъ исторіи перевода Евангелія въ Южной Россіи въ XVI вѣкѣ:—Лѣтковское Евангеліе // Чтения в Историческом Обществе Нестора Летописца. — 1911. — Кн. 22. — Вип. 1—2. — Від. 3. — С. 67—74.(рос. дореф.)
- Архив Учётно-архивного отдела КГБ при Совете Министров УССР. След. Фонд. Дело 11574
Це незавершена стаття про рукопис. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litkivske Yeva ngeliye Litkivske Chotiriyevangeliye rukopisna pam yatka staroukrayinskoyi movi ta mistectva kincya 16 stolittya Odne z chotiroh vidomih volinskih rukopisnih Yevangelij XVI stolittya tri inshi Peresopnicke Volinske ta Horoshivske povnistyu abo chastkovo napisanih staroukrayinskoyu movoyu Litkivske YevangeliyeIstoriyaStvorene blizko 1595 roku jmovirno v Lucku Obsyag 255 arkushiv Mova cerkovnoslov yanska ta chastkovo staroukrayinska urivok Yevangeliya vid Luki Danij fragment jmovirno maye najranishe pohodzhennya vin shozhij z Peresopnickim Yevangeliyem seredini XVI stolittya Yevangeliyem 1570 roku Volinskim Yevangeliyem 1571 roku a takozh iz serbskim Yevangeliyem seredini XVI stolittya Kaligrafichnij ukrayinskij pivustav rukopisu podibnij do togo yakim pisane Vilenske Yevangeliye 1594 roku stvorene vilenskim rajceyu Yakovom Ivanovichem Pam yatka mistit spisok peredmovi Feofilakta Bolgarskogo yepiskopa Ohridskogo maye hudozhno oformleni zastavki na yiyi sribnomu okladi XVII stolittya zobrazheno chotiroh yevangelistiv Uvedena do naukovogo obigu Oleksandrom Gruzinskim vin zhe viyaviv yiyi u serpni 1909 roku v biblioteci nastoyatelya Svyato Mikilskogo hramu v mistechku Litki zvidsi j umovna nazva pam yatki Osterskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini selo Brovarskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti otcya Yakova Oleksandrovskogo Doslidzhennya tekstiv pam yatki dayut pidstavi stverdzhuvati sho vona bula stvorena 1595 1600 na Volini yiyi ukladach i perepisuvach odnak zalishayutsya nevidomimi Piznishe pam yatka ochevidno nalezhala chencyam pravoslavnogo Hrestovozdvizhenskogo monastirya v Lucku iyeromonahu Mitrofanu Dementiyevichu buv igumenom z 1626 roku ta arhimandritu Tarasiyu Chernihovskomu p 1652 roku yaki dopovnili yiyi stislim monastirskim pam yanikom Todi zh do neyi dodali j 5 gravyur 1624 44 dvoh majstriv odin z nih Illya z Kiyevo Pecherskoyi lavri Po smerti chenciv pam yatka zberigalasya v Luckomu Hrestovozdvizhenskomu monastiri Potim mozhlivo v roki Ruyini yiyi perevezli na Sivershinu U 1912 roci doslidzhuvalosya naukovcyami Pislya zrujnuvannya cerkvi v Litkah u 1930 h rokah misceznahodzhennya pam yatki nevidome O S Gruzinskij tak opisuye svoye znajomstvo z rukopisnim Yevangeliyem u nastoyatelya Svyato Mikolayivskoyi cerkvi v seli Litki Naspravdi Svyato Pokrovskoyi bo Svyato Mikolayivska derev yana zgorila v 1857 r Na yiyi misci pobuduvali novu z cegli i nazvali Svyato Pokrovskoyu Za zminoyu nazvi proglyadayetsya velike bazhannya Moskovskogo patriarhatu sterti z pam yati staru nazvu cerkvi navkolo yakoyi ob yednuvalosya litkivske mishanske i remisniche zhittya de panuvav ukrayinskij duh nezalezhnosti Na pershomu arkushi cogo rukopisu buv napis Chernigovskoj eparhii Ostyorskogo uezda mestechko Letki Nikolaevskoj cerkvi nastoyatel Protoierej Iakov Kalinnikov Oleksandrovskij 1908 serpen Ce bula simejna relikviya Ale ni rukopis ni sam vlasnik ne mogli nadati yakus informaciyu pro te yak Yevangeliye popalo na Livij bereg Dnipra Pohodzhennya cogo rukopisu i jogo zmist nadzvichajno zagadkovi Oprava Yevangeliye zbereglas dobre Dubovi doshki obtyagnuti starovinnoyu shovkovoyu tkaninoyu buzkovogo koloru Na perednij doshci po kutkah zakripleni neveliki vishukani prikrasi u viglyadi tonkih plastinok iz sribla z pozolotoyu z zobrazhennyam yevangelistiv Deyaki z cih obraziv osoblivo yevangelistiv Ioanna ta Matviya nadzvichajno vitoncheni Poseredini perednoyi doshki bula she odna plastina iz zobrazhennyam rozp yattya yaka ne zbereglas Zadnya doshka obtyagnuta takoyu zh shovkovoyu tkaninoyu Tut takozh zbereglis chotiri plastini odna v seredini i tri po kutkah ale bez vsyakih zobrazhen i opisiv Shodo podalshoyi doli Litkivskogo Yevangeliya ye kilka versij Odna z nih sho vono bulo shovane vid bilshovikiv Inshi vinikayut pislya znajomstva z istoriyeyu sim yi vlasnika Yevangeliye U nastoyatelya cerkvi Yakova Oleksandrovskogo buli tri sini i dochka Sin Oleksandr oficer denikinskoyi armiyi zaginuv v 1920 r Drugij sin Vasil uchitel pracyuvav v Moskvi Dochka Vira bula odruzhena z bogoslovom M M Lyubichem Tretij sin Oleksij v 1896 r zakinchiv navchannya v Chernigivskij duhovnij seminariyi i pracyuvav uchitelem bogoslov ya v Litkivskij shkoli Z 1903 r pracyuvav svyashenikom v s Zaudejki Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Za zhittya Yakova Oleksandrovskogo v Litkah bula pobudovana she odna cerkva Novo Slov yanska Yakov Kalenikovich Oleksandrovskij pomer v 1910 r i pohovanij na cvintari bilya ciyeyi cerkvi Pislya smerti batka v 1913 r v Litki povertayetsya jogo sin Oleksij i staye svyashenikom Novo Slov yanskoyi cerkvi Treba dumati sho Litkivske Yevangeliye yak simejna relikviya perejshlo do nogo Sim ya Oleksiya ta Viri Oleksandrovskih sin Volodimir ta dvi dochki Nadiya i Lyudmila Volodimir zhiv z batkami a dochki v Moskvi V zhovtni 1937 r Oleksiya Oleksandrovskogo areshtovuyut za zvinuvachennyam u dopomozi v organizaciyi Litkivskogo povstannya v 1920 r ta provedenni antiradyanskoyi agitaciyi Pri obshuku viluchayut rechovi dokazi sered yakih chotiri knigi Nazvi knig v protokoli ne navedeni Ne viklyucheno sho odna z nih Yevangeliye Areshtovanogo suprovodzhuyut do Brovarskogo RV NKVS a potim do Kiyivskoyi tyurmi Do Kiyeva jogo etapuyut tilki z pasportom Knigi zalishilis v Brovarah i dolya yih nevidoma Trijka UN KVS 17 11 1937 r vinesla virok stratiti z konfiskaciyeyu majna Virok vikonano 25 11 1937 r pohovano v Bikovnyanskomu lisi Sin Volodimir zalishivsya sam mati pomerla ranishe bez zhitla ta statkiv Viyihav do rodichiv v Moskvu i mozhlivo z Yevangeliyem Pislya vijni nadsilav zvistki svoyim tovarisham do Litok Podalsha dolya Volodimira jogo sester i dyadka Vasilya Yakovicha nevidoma Oleksij Yakovich Oleksandrovskij reabilitovanij v 1989 r PrimitkiZa legendoyu shovane litkivcyami vid komunistiv Dzherela i literaturaYu A Micik Litkivske Yevangeliye 7 lipnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Rozhko V Litopis Svyato Pokrovskoyi parafiyi s Litki Brovarskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 7 lipnya 2019 u Wayback Machine Micik Yu A Litkivske Yevangeliye Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 790 s Gruzinskij O S Iz istorii perevoda Evangeliya v Yuzhnoj Rossii v XVI vѣkѣ Lѣtkovskoe Evangelie Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora letopisca 1911 Kn 22 Vip 1 2 Vid 2 S 42 124 ros doref Gruzinskij O S Prilozhenie k statѣ A S Gruzinskago Iz istorii perevoda Evangeliya v Yuzhnoj Rossii v XVI vѣkѣ Lѣtkovskoe Evangelie Chteniya v Istoricheskom Obshestve Nestora Letopisca 1911 Kn 22 Vip 1 2 Vid 3 S 67 74 ros doref Arhiv Uchyotno arhivnogo otdela KGB pri Sovete Ministrov USSR Sled Fond Delo 11574 Ce nezavershena stattya pro rukopis Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi