Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Лісники́ — село в Україні, в Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільській області, передмістя Бережан.
село Лісники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Бережанська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | В 1530 році |
Населення | ▼ 894 (2014) |
Площа | 1,85 км² |
Густота населення | 532.43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47505 |
Телефонний код | +380 3548 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°27′09″ пн. ш. 24°53′00″ сх. д. / 49.45250° пн. ш. 24.88333° сх. д.Координати: 49°27′09″ пн. ш. 24°53′00″ сх. д. / 49.45250° пн. ш. 24.88333° сх. д. |
Водойми | струмки: Лісницький, Плинай |
Відстань до районного центру | 2,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
Карта | |
Лісники | |
Лісники | |
Мапа | |
Лісники у Вікісховищі |
Населення — 894 осіб (2014). Дворів — 302. До Лісників приєднано хутори Монастир, Жорниска і Штирнастівка.
Географія
На півночі воно межує із селами Лапшин і Гайок, на півдні — з Раєм, із західної сторони — з селом Павлів, на сході — передмістя Бережан.
З півдня, заходу і півночі село оточують лісові масиви. Лісисті горби:
- Бабина гора (395 м)
- Грабник (401,7 м)
У селі струмок Плинай впадає у струмок Лісницький, правий доплив річки Золотої Липи.
Урочища
- Жорниська (350 м)
- Луги
- Бортники (370 м; назва походить від слова «бортництво» (виробництво меду)).
- Глиниська (315 м; у 1950-х рр., в урочищі Глиниська, був цегляний цех, підпорядкований місцевому колгоспові).
- Монастирок (345 м; назва походить від розташованого колись на цьому місці великого дерев'яного монастиря Чину Святого Василя Великого, спорудженого під керівництвом о. Гедеона в другій половині XVII ст.) У XVII—XVIII ст. на скелі поблизу урочища монахи виготовили барельєфне зображення розп'яття Ісуса Христа. На початку XVIII ст. монастир відбудований і реконструйований під наглядом о. Йосипа Перебігайла. У 1937 році в Монастирку встановили дерев'яну каплицю. 22 травня 1980 року під час будівництва зони відпочинку, комуністичною владою її спалили і забетонували розп'яття. У 2004 році реставровано розп'яття. На місці зруйновано монашого цвинтаря встановлено великий дубовий хрест. Споруджено хресну дорогу.
В Монастирку 19 серпня серпня щоріч відбуваються відпусти.
Із каменем пов'язана така легенда: «На поляні серед лісу стояла церква, яку злі чорти хотіли знищити. Побігли вони до Карпат, принесли звідтіля великий камінь якого хотіли скинути на церквицю. Сіли чорти відпочити, як тут, на краю села, на подвір'ї одного господаря, закукурікав півень. Чорти злякалися та й покинули камінь, який вгруз в землю недалеко від церкви і лежить там до сьогодні».
Вулиці
У селі є вулиці:
- Глиниська;
- Злуки;
- Макаренка;
- Малишка;
- Мічуріна;
- Мічуріна;
- Рогатинська;
- Рогатинська;
- Шепети.
Історія
Перша письмова згадку про село 1320 року. У 1368 році король Казимир III подарував село Лісники шляхтичу з Польщі Станіславу Древінті.
25 червня 1445 року у Львівському гродському суді відбулось засідання, на якому розглядали справу власника Бережан Петра Цебровського, який переховував у маєтку своєї онуки селян-втікачів з Лапшина та Лісників.. Від 1530 р. — власність магната Миколи Сенявського. У часи середньовіччя село розташовувалося на великому торговельному шляху Львів — Бережани — Теребовля.
У 1900—1939 роках у Лісниках діяли філії українських товариств «Просвіта», «Відродження», «Луг», «Січ», «Сокіл», «Союз Українок» і «Сільський господар». Діяли Народний Дім із великою театратральною залою, бібліотека, молочарня, пекарня, кооператива.
20 вересня 1939 року в село вступила Червона армія; розпочались арешти членів та прихильників ОУН, інших духовних і громадсько-політичних діячів, членів їхніх родин. Більше 20 сімей репресували і вивезли у більшовицькі концтабори, з них, 8 вивезли в Сибір; 4-х осіб (М. Варчак, Т. Танчак, Г. Яцишин, М. Яцишин) у червні 1941 року замордували в Бережанській тюрмі.
Від 3 липня 1941 року до 22 липня 1944 року село під німецькою окупацією. 3 липня 1941 року розстріляли 21 людину.
21 жовтня 1943 року військові формування поляків напали на хутір Жорниська
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти С. Гаховський (1924—1945), В. Іваницький (1922—1945), Р. Майський (1911—1945), М. Стухлий (1912—1941), І. Фаріон (1924—1945), П. Харий (1915—1945). Радянська влада репресувала, а згодом реабілітувала 33 жителів Лісників.
Упродовж 1946—1950 року у селі діяла молодіжна організація, яка вивчала, виготовляла і поширювала антирадянські листівки і націоналістичну літературу. 25 січня 1951 року обласний суд засудив: Василя Стухлого та Івана Захарківа на 25 років, Миколу Ільницького — на 5 років, Миколу Неньківа, Миколу Яцишина, та Олексія Мачуру — на 10 років виправно-трудових таборів.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.
У селі розташований цвинтар-меморіал полеглих Українських Січових Стрільців. Більше 60 могил датовані 1916—1917 роками.
Населення
Населення села:
Рік | Число осіб | Українців та греко-католиків | Поляків та римо-католиків | Євреїв |
---|---|---|---|---|
1880 | 604 | 524 | 80 | - |
1900 | ▲ 892 | ▲ 777 | ▲ 111 | 4 |
1939 | ▲ 1240 | ▲ 1080 | ▲ 155 | ▲ 5 |
2001 | ▼ 985 | - | - | - |
2014 | ▼ 894 | - | - | - |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,49 | |
російська | 0,3 | |
польська | 0,1 | |
угорська | 0,1 |
Культура
Пам'ятки
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Монастирські джерела».
Камінь-скеля «Чортів Камінь» — геоморфологічне утворення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення (складається із вапнякового-пісковика, середньоміоценового віку (неоген), об'єм: 150 куб.м).
Пам'ятники
- символічна могила борцям за волю України, встановлена 1995 р.;
- меморіал воякам УСС, відновлений у 2005 році;
- меморіальна таблиця встановлена на фасаді народного дому родині Ратич;
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.);
- братська могила українців замордованих 1941 року у бережанській в'язниці .
Соціальна сфера
- Загальноосвітня школа І ступеня;
- Бібліотека, перша згадка про яку датується 1920 роками;
- Клуб.
Релігія
- Є церква Різдва Пресвятої Богородиці. Храмове свято 21 вересня.
Будівництво церкви розпочалося під час домінування Австро-Угорщини, близько у 1889—1890 роках і закінчилося в 1902 році при допомозі Отця Григорія Дичківського. В кінці XIX — початку XX століття до сільської парафії входило село Надорожнів. У радянські часи церква була закрита. Від 5 серпня 1990 року знову відкрита. При ній створений хор. При церкві проводиться катехизація дітей. Є церковний будинок-приборство.
Парохи: Іван Ульванський, Григорій Дичківський, Василь Кушнір, Юліан Левицький, Григорій Качала, о. Шанайда, Йосип Чикало. Парохи, які очолювали парафію після відкриття: о. Р. Шафран, о. М. Немелівський, о. Гр. Федчишин, о. Р. Маслій. - капличка (в центрі села), збудована в 1992 році.
Спорт
З ініціативи депутата Бережанської міської ради Олега Захарківа у 2005 році в селі було обладнано стадіон. У селі діє аматорський футбольний клуб «Лісники», заснований у 2003 році. Команда є дворазовим чемпіоном Чемпіонату Бережанського району з футболу (2009 та 2010 років) та дворазовим володарем кубку Бережанського району з футболу (2008 та 2009 рр.).
Відомі люди
Народилися
- Шепета Василь — командир ТВ-16 «Серет», Лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
- громадські діячі М. Легета, С. Луцик-Ковальська, І. Прийдун, о. Григорій Качала, Іван Яцишин (Гордієнко).
Січові стрільці з Лісник
- 1 сотня:
- стрілець Дякович Іван, 1895
- стрілець Михайлів Микола, 1894
- стрілець Неньків Василь, 1892
- стрілець Неньків Іван, 1895
- 2 сотня:
- стрілець Демчишин Микола, 1895
- стрілець Сенишин Василь, 1895
- 6 сотня:
- стрілець Дякович Михайло, 1897
- стрілець Мойсейович Іван, 1895
- стрілець Токар Михайло, 1897
- 8 сотня:
- стрілець Дулеба Василь, 1896
- стрілець Чвартацький Микола, 1895
- стрілець Яцишин Іван, 1896
Померли
- Кізима Іван — керівник Бережанського районного проводу ОУН, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА.
Зауваги
- в джерелі — Цембровського
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
- . ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- Гуцал П., Мисак Я., Мельничук Б., Федечко М. Лапшин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 400. — .
- https://archive.org/stream/aktagrodzkieizie15galiuoft/aktagrodzkieizie15galiuoft_djvu.txt
- Енциклопедичний довідник «Тернопільщина. Історія міст і сіл»;Том 1. — С. 191.
- Taras Martynenko THE REACTION OF NON-JEWISH POPULATION OF LVIV ON THE HOLOCAUST 1941—1943: SPECIFICITY OF BEHAVIOR IN THE CITY
- Енциклопедичний довідник «Тернопільщина. Історія міст і сіл»;Том 1 — С. 233.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Володимир Бемко Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — Нью Йорк, 1970. — С. 49—56.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2022.
- s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#1 сотня
- s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#2 сотня
- s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#6 сотня
- s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#8 сотня
Література
- Захарків О., Федечко М. Лісники // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 403—405. — .
- Мельничук Б., Ханас В. Лісники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 376. — .
- Leśniki (po rusku Lisnyki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 164. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2016 Lisniki selo v Ukrayini v Berezhanskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskij oblasti peredmistya Berezhan selo Lisniki Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Berezhanska miska gromada Osnovni dani Zasnovane V 1530 roci Naselennya 894 2014 Plosha 1 85 km Gustota naselennya 532 43 osib km Poshtovij indeks 47505 Telefonnij kod 380 3548 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 27 09 pn sh 24 53 00 sh d 49 45250 pn sh 24 88333 sh d 49 45250 24 88333 Koordinati 49 27 09 pn sh 24 53 00 sh d 49 45250 pn sh 24 88333 sh d 49 45250 24 88333 Vodojmi strumki Lisnickij Plinaj Vidstan do rajonnogo centru 2 5 km Misceva vlada Adresa radi 47501 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Berezhani vul Bankova 3 Karta Lisniki Lisniki Mapa Lisniki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lisniki Viglyad na selo z pagorba Statuya Bozhoyi Materi Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini Silska vulicya Naselennya 894 osib 2014 Dvoriv 302 Do Lisnikiv priyednano hutori Monastir Zhorniska i Shtirnastivka GeografiyaNa pivnochi vono mezhuye iz selami Lapshin i Gajok na pivdni z Rayem iz zahidnoyi storoni z selom Pavliv na shodi peredmistya Berezhan Z pivdnya zahodu i pivnochi selo otochuyut lisovi masivi Lisisti gorbi Babina gora 395 m Grabnik 401 7 m U seli strumok Plinaj vpadaye u strumok Lisnickij pravij dopliv richki Zolotoyi Lipi Urochisha Zhorniska 350 m Lugi Bortniki 370 m nazva pohodit vid slova bortnictvo virobnictvo medu Gliniska 315 m u 1950 h rr v urochishi Gliniska buv ceglyanij ceh pidporyadkovanij miscevomu kolgospovi Monastirok 345 m nazva pohodit vid roztashovanogo kolis na comu misci velikogo derev yanogo monastirya Chinu Svyatogo Vasilya Velikogo sporudzhenogo pid kerivnictvom o Gedeona v drugij polovini XVII st U XVII XVIII st na skeli poblizu urochisha monahi vigotovili barelyefne zobrazhennya rozp yattya Isusa Hrista Na pochatku XVIII st monastir vidbudovanij i rekonstrujovanij pid naglyadom o Josipa Perebigajla U 1937 roci v Monastirku vstanovili derev yanu kaplicyu 22 travnya 1980 roku pid chas budivnictva zoni vidpochinku komunistichnoyu vladoyu yiyi spalili i zabetonuvali rozp yattya U 2004 roci restavrovano rozp yattya Na misci zrujnovano monashogo cvintarya vstanovleno velikij dubovij hrest Sporudzheno hresnu dorogu V Monastirku 19 serpnya serpnya shorich vidbuvayutsya vidpusti Iz kamenem pov yazana taka legenda Na polyani sered lisu stoyala cerkva yaku zli chorti hotili znishiti Pobigli voni do Karpat prinesli zvidtilya velikij kamin yakogo hotili skinuti na cerkvicyu Sili chorti vidpochiti yak tut na krayu sela na podvir yi odnogo gospodarya zakukurikav piven Chorti zlyakalisya ta j pokinuli kamin yakij vgruz v zemlyu nedaleko vid cerkvi i lezhit tam do sogodni Vulici U seli ye vulici Gliniska Zluki Makarenka Malishka Michurina Michurina Rogatinska Rogatinska Shepeti IstoriyaPersha pismova zgadku pro selo 1320 roku U 1368 roci korol Kazimir III podaruvav selo Lisniki shlyahtichu z Polshi Stanislavu Drevinti 25 chervnya 1445 roku u Lvivskomu grodskomu sudi vidbulos zasidannya na yakomu rozglyadali spravu vlasnika Berezhan Petra Cebrovskogo yakij perehovuvav u mayetku svoyeyi onuki selyan vtikachiv z Lapshina ta Lisnikiv Vid 1530 r vlasnist magnata Mikoli Senyavskogo U chasi serednovichchya selo roztashovuvalosya na velikomu torgovelnomu shlyahu Lviv Berezhani Terebovlya U 1900 1939 rokah u Lisnikah diyali filiyi ukrayinskih tovaristv Prosvita Vidrodzhennya Lug Sich Sokil Soyuz Ukrayinok i Silskij gospodar Diyali Narodnij Dim iz velikoyu teatratralnoyu zaloyu biblioteka molocharnya pekarnya kooperativa 20 veresnya 1939 roku v selo vstupila Chervona armiya rozpochalis areshti chleniv ta prihilnikiv OUN inshih duhovnih i gromadsko politichnih diyachiv chleniv yihnih rodin Bilshe 20 simej represuvali i vivezli u bilshovicki konctabori z nih 8 vivezli v Sibir 4 h osib M Varchak T Tanchak G Yacishin M Yacishin u chervni 1941 roku zamorduvali v Berezhanskij tyurmi Vid 3 lipnya 1941 roku do 22 lipnya 1944 roku selo pid nimeckoyu okupaciyeyu 3 lipnya 1941 roku rozstrilyali 21 lyudinu 21 zhovtnya 1943 roku vijskovi formuvannya polyakiv napali na hutir Zhorniska Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti S Gahovskij 1924 1945 V Ivanickij 1922 1945 R Majskij 1911 1945 M Stuhlij 1912 1941 I Farion 1924 1945 P Harij 1915 1945 Radyanska vlada represuvala a zgodom reabilituvala 33 zhiteliv Lisnikiv Uprodovzh 1946 1950 roku u seli diyala molodizhna organizaciya yaka vivchala vigotovlyala i poshiryuvala antiradyanski listivki i nacionalistichnu literaturu 25 sichnya 1951 roku oblasnij sud zasudiv Vasilya Stuhlogo ta Ivana Zaharkiva na 25 rokiv Mikolu Ilnickogo na 5 rokiv Mikolu Nenkiva Mikolu Yacishina ta Oleksiya Machuru na 10 rokiv vipravno trudovih taboriv Pislya likvidaciyi Berezhanskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Ternopilskogo rajonu U seli roztashovanij cvintar memorial poleglih Ukrayinskih Sichovih Strilciv Bilshe 60 mogil datovani 1916 1917 rokami NaselennyaNaselennya sela Rik Chislo osib Ukrayinciv ta greko katolikiv Polyakiv ta rimo katolikiv Yevreyiv 1880 604 524 80 1900 892 777 111 4 1939 1240 1080 155 5 2001 985 2014 894 Za danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 99 49 rosijska 0 3 polska 0 1 ugorska 0 1KulturaPam yatki Gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Monastirski dzherela Kamin skelya Chortiv Kamin geomorfologichne utvorennya geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya skladayetsya iz vapnyakovogo piskovika serednomiocenovogo viku neogen ob yem 150 kub m Pam yatniki simvolichna mogila borcyam za volyu Ukrayini vstanovlena 1995 r memorial voyakam USS vidnovlenij u 2005 roci memorialna tablicya vstanovlena na fasadi narodnogo domu rodini Ratich pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini 1848 r bratska mogila ukrayinciv zamordovanih 1941 roku u berezhanskij v yaznici Socialna sferaZagalnoosvitnya shkola I stupenya Biblioteka persha zgadka pro yaku datuyetsya 1920 rokami Klub ReligiyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Ye cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Hramove svyato 21 veresnya Budivnictvo cerkvi rozpochalosya pid chas dominuvannya Avstro Ugorshini blizko u 1889 1890 rokah i zakinchilosya v 1902 roci pri dopomozi Otcya Grigoriya Dichkivskogo V kinci XIX pochatku XX stolittya do silskoyi parafiyi vhodilo selo Nadorozhniv U radyanski chasi cerkva bula zakrita Vid 5 serpnya 1990 roku znovu vidkrita Pri nij stvorenij hor Pri cerkvi provoditsya katehizaciya ditej Ye cerkovnij budinok priborstvo Parohi Ivan Ulvanskij Grigorij Dichkivskij Vasil Kushnir Yulian Levickij Grigorij Kachala o Shanajda Josip Chikalo Parohi yaki ocholyuvali parafiyu pislya vidkrittya o R Shafran o M Nemelivskij o Gr Fedchishin o R Maslij kaplichka v centri sela zbudovana v 1992 roci SportEmblema FK Lisniki Stadion FK Lisniki Z iniciativi deputata Berezhanskoyi miskoyi radi Olega Zaharkiva u 2005 roci v seli bulo obladnano stadion U seli diye amatorskij futbolnij klub Lisniki zasnovanij u 2003 roci Komanda ye dvorazovim chempionom Chempionatu Berezhanskogo rajonu z futbolu 2009 ta 2010 rokiv ta dvorazovim volodarem kubku Berezhanskogo rajonu z futbolu 2008 ta 2009 rr Vidomi lyudiNarodilisya Shepeta Vasil komandir TV 16 Seret Licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA gromadski diyachi M Legeta S Lucik Kovalska I Prijdun o Grigorij Kachala Ivan Yacishin Gordiyenko Sichovi strilci z Lisnik 1 sotnya strilec Dyakovich Ivan 1895 strilec Mihajliv Mikola 1894 strilec Nenkiv Vasil 1892 strilec Nenkiv Ivan 1895 2 sotnya strilec Demchishin Mikola 1895 strilec Senishin Vasil 1895 6 sotnya strilec Dyakovich Mihajlo 1897 strilec Mojsejovich Ivan 1895 strilec Tokar Mihajlo 1897 8 sotnya strilec Duleba Vasil 1896 strilec Chvartackij Mikola 1895 strilec Yacishin Ivan 1896 Pomerli Kizima Ivan kerivnik Berezhanskogo rajonnogo provodu OUN Licar Bronzovogo hresta zaslugi UPA Zauvagiv dzhereli CembrovskogoPrimitki Arhiv originalu za 13 sichnya 2018 Procitovano 12 sichnya 2018 ukrposhta com 2020 Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 Gucal P Misak Ya Melnichuk B Fedechko M Lapshin Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 400 ISBN 978 966 457 228 3 https archive org stream aktagrodzkieizie15galiuoft aktagrodzkieizie15galiuoft djvu txt Enciklopedichnij dovidnik Ternopilshina Istoriya mist i sil Tom 1 S 191 Taras Martynenko THE REACTION OF NON JEWISH POPULATION OF LVIV ON THE HOLOCAUST 1941 1943 SPECIFICITY OF BEHAVIOR IN THE CITY Enciklopedichnij dovidnik Ternopilshina Istoriya mist i sil Tom 1 S 233 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Volodimir Bemko Statistika naselennya Statistika gromad povitu Berezhani Berezhanska zemlya Istoriko memuarnij zbirnik Nyu Jork 1970 S 49 56 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2022 s Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 Poimennij spisok boyevih viddiliv 1 polku Ukrayinskih Sichovih Strilciv 1 sotnya s Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 Poimennij spisok boyevih viddiliv 1 polku Ukrayinskih Sichovih Strilciv 2 sotnya s Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 Poimennij spisok boyevih viddiliv 1 polku Ukrayinskih Sichovih Strilciv 6 sotnya s Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 Poimennij spisok boyevih viddiliv 1 polku Ukrayinskih Sichovih Strilciv 8 sotnyaLiteraturaPortal Ternopilshina Zaharkiv O Fedechko M Lisniki Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 403 405 ISBN 978 966 457 228 3 Melnichuk B Hanas V Lisniki Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 376 ISBN 966 528 199 2 Lesniki po rusku Lisnyki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 164 pol