Ліскове ць до 1946 року Ляховець село в Україні у Закарпатській області Міжгірській селищній громаді село ЛісковецьГерб

Вперше згадується у 1614 році як Lyahowecz, Jakovecz. Інші згадки: 1646 — Lyakovecz, Liakovecz, 1725 — Lyachovecz , 1773 — Lyachovecz, Lyahucz, 1808 — Liachovecz, Ljachowecz , 1828 — Lyachovetz, Lyachucz ), 1851 — Lyachovecz, 1913 — Lengyelszállás, 1925 — Lachovec, 1944 — Lyahóc, Ляховецъ, 1946 — Лісковець, 1983 — Лісковець, Лесковец.

Географія

Село розташоване у високогірній долині між горами Гнутою, , Близнець, неподалік від Новоселицького перевалу, за 27 км від центру громади смт. Міжгір'я.

Клімат

Кліматограма Лісковця
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
113 −8 −10	106 −3 −8	120 3 −5	104 14 3	147 17 8	152 19 12	123 21 14	119 19 15	97 13 9	97 9 3	72 3 −4	101 −6 −8
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 1351 мм.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 597 осіб, з яких 294 чоловіки та 303 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 571 особа.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,82 %

Інфраструктура

У Лісковці є фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека-філія Міжгірської централізованої бібліотечної системи та середньо-освітня школа I—II ступенів.

Пам'ятки села

У Будапешті, у бібліотеці Національного музею був рукописний «Служебник» XVI—XVII ст. з Ляхівця. Серед багатьох записів була й згадка про те, що книгу переніс із Репинного до Старого Голятину ієрей Пантелеймон Ляхович у 1785 р. і що належить вона селу Ляховець.

Серед пам'ятників села меморіальна дошка листоноші Ф. Марковичу.

Церква святого архангела Михаїла

У селі є мурована церква святого архангела Михаїла 1870 року.

У 1751 р. в селі стояла дерев'яна церква в доброму стані, всередині і зовні прикрашена.

У 1801 р. знову згадують дерев'яну церкву, що «110 вірників вмішаєт, поправки требует; сооружена по силі отповідно». Парохію засновано в 1849 р.

Нині в селі — типова мурована церква. У зв'язку з її спорудженням розповідають поширений сюжет про те, як син майстра клав на турні хрест і як йому запаморочилося в голові і він запитав у батька, у який із трьох отворів встромити хрест. Розв'язка була щасливою — син не впав із вежі, як завершуються перекази цієї історії в інших селах, а, вставивши хрест у середній отвір, спустився додолу. У 1943 р. відбувся значний ремонт церкви. Плани та кошториси ремонту виставили на конкурс Золтан Клайне з Волового, Йосип Бейліч із Паланка та Михайло Козманка з Підгорода. Переміг М. Козманка, що мав найнижчі ціни.

Уродженці

Белень Михайло Олексійович — український скульптор, графік, медальєр, живописець;
— український громадський та політичний діяч, учасник національно-визвольного і правозахисного руху;
Гурзан Михайло Іванович — український науковець-хімік, педагог, винахідник та поет;
Мишанич Олекса Васильович — український науковець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України;
Мишанич Степан Васильович — педагог, організатор освіти, фольклорист і літературознавець, доктор філологічних наук, професор.

Примітки

Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К. : Політвидав, 1969 р.
Ольга Шульган. Ойконімія України XX століття (еко- та соціолінгвістичні аспекти). Запорізький національний університет. — Запоріжжя, 2017.
Сергій Федака. Населені пункти і райони Закарпаття. Історико-географічний довідник. 264 ст., 2014 р.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. Архів оригіналу за 19 січня 2008. Процитовано 25 січня 2008.
Сирохман Михайло. Церкви України. Закарпаття. Львів 2000 р. 880 ст.
Ґурдзан Василь Васильович «Енциклопедія Сучасної України»

Посилання

Погода в селі Лісковець [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Закарпатської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К. : Політвидав, 1969 р.

[2] Ольга Шульган. Ойконімія України XX століття (еко- та соціолінгвістичні аспекти). Запорізький національний університет. — Запоріжжя, 2017.

[3] Сергій Федака. Населені пункти і райони Закарпаття. Історико-географічний довідник. 264 ст., 2014 р.

[населення_1989-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[7] . Архів оригіналу за 19 січня 2008. Процитовано 25 січня 2008.

[8] Сирохман Михайло. Церкви України. Закарпаття. Львів 2000 р. 880 ст.

[9] Ґурдзан Василь Васильович «Енциклопедія Сучасної України»