Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліски — парк, розташований в однойменному мікрорайоні Миколаєва. Має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Етимологія
Назва «ЛІСКИ» була дана цій місцевості, мабуть, Г. Потьомкіним або М. Фалєєвим, про що свідчить листування цих двох засновників і першобудівників Миколаєва, датоване серпнем 1790 р. На цій території росло декілька десятків природних гаїв, знаходилися колодязі й озера. Місцевість була багата підземними водами.
Історія
Наприкінці XIX століття частина земель Лісків була продана під хутори городянам (сад-хутір Барбе), а після Кримської війни — під «інвалідні будинки» (Інвалідні хутори). У них проживали інваліди Кримської війни і оборони Севастополя 1854—1855 років. Будувалися вони по декілька будинків, групами, тому і називалися хуторами. У Лісках знаходилися: дерев'яний літній павільйон на кам'яних стовпах з критими галереями з усіх боків; одноповерховий дерев'яний будинок, який оточений з усіх боків критою галереєю, що був побудований у 1802 року для адмірала І. І. де Траверсі як дача, та два одноповерхових флігелі при ньому; кам'яний колодязь у вигляді альтанки, побудований з білого інкерманського каменя в 1863 році. Також, тут знаходилися хутори Чорноморських екіпажів, дачі моряків, літні морські «собрания». Ліски регулярно очищалися і оновлювалися. У 20-х роках XIX століття за ініціативою адмірала О. С. Грейга частина берега Бузького лиману в районі була засаджена деревами, переважно шовковицею до самого Спаського пагорба, утворивши Ближні Ліски, уздовж яких йшла прибережна дорога у Ліски.
У 1812 році ця земля увійшла до складу лісового вигону, тут пасли тварин. З перших років існування Миколаєва цей природний куточок дбайливо охоронявся і знаходився під заступництвом командування Чорноморського флоту. Найдокладніший опис Лісків приведений в адрес — календарі 1887 року. Ось як описує парк Микола Кумані:
Оть Обсерваторіи и Спасска, къ югу, на низменномъ песчаномъ пространстве, занимающем до 833 дес. земли, омываемой Бугомъ, раскинуто болъе 35 рощь дикихъ деревъ подъ общимъ названьем Лъски. Сюда ведеть отъ Спасска отличная шоссейная дорога; тутъ растутъ: вязъ, береза, осина, берестъ, дубь и проч. При нъкоторых изъ этихъ рощъ лътніе домики, фруктовые сады и колодцы съ весьма хорошею пръесною водою; здесь же расположены красивые сельске домики морскихъ инвалидовъ со многоми хозяйственными постройками, колодцами и садами. … Здесь лучшая роща и озеро; растетъ камыш, разводятся огороды и въ послъднее время предпринято разведете табаку, который бываетъ довольно хорошего качества и доставляет хорошую прибыль.— Адреса-календар 1887 року
На одному із перших планів міста, підписаним віце-адміралом Н. С. Мордвіновим (близько 1795 р.), під № 72 Ліски, як відомо з архівних документів, охоронялися, тому для їх збереження при Адміралтействі були посади лісничого та його помічника.
На плані міста 1890 р. в Лісках вказано «дворец» — це і є будова літнього Морського збору, колишня дача головного командира Чорноморського флоту.
Але за часів вітчизняних війн парк був покалічений. Та і зараз не краще, бо почали з'являтись високоповерхівки, які витісняють парк, а найголовніше — маловідома мало правдива історія парку.
У районі Лісків, навпроти Малої Коренихи, колись була переправа через Бузький Лиман. Перший архітектор Миколаєва М. Л. Фалєєв побудував її нижче Миколаєва, біля Богоявленки (нині Корабельний район), але пізніше головний командир Чорноморського флоту і порту, губернатор м. Миколаєва Н. С. Мордвинов розпорядився перенести її у Ліски. У 1885 році напроти Варварівки був побудований дерев'яний міст, і переправа у Лісках перестала існувати.
На початку 20 років минулого століття кілька разів через Бузький Лиман переправлявся великий російський поет О. С. Пушкін, а у 1845 році — великий російський письменник Л. М. Толстой, тоді ще офіцер Дунайської армії, який їхав через Миколаїв та Херсон до театру військових дій у Севастополь.
Під час Першої та Другої світових воєн парку було завдано серйозної шкоди: практично всі дерева були вирубані, за винятком небагатьох дубів та тополь. У часи відродження парку (50-ті та початок 60-х) стали найбільш приємними. Але вже у другій половині 60-х років ситуації повністю змінилась: частина Лісків була здана «у тимчасове користування» заводу та РОПіТу, що поклало початок їх запустінню та вирубки.
У 1974 році територія парку отримала статус заповідного об'єкта. «Ліскам» надано статус парку—пам'ятки садово—паркового мистецтва місцевого значення, який охороняється законом.
В даний час існує невелика посадка сосен в районі колишньої дачі Барбе, а також насадження акації білої, софори японської, платана західного, кленів різних видів, шовковиці, липи, ялини, туї, берези, тополі, верби, шипшини, троянд.
Вся решта території забудована, утворивши мікрорайон міста «Ліски». Півострівне розташування Миколаєва створює великі труднощі для житлового будівництва — мало вільної території для забудови. Тоді було ухвалено рішення: за рахунок намивання землі в західній частині міста, в районі Лісків, збільшити територію ще на 112 гектарів для будівництва житлового масиву. І тепер район Ліски включає район так званого Намиву.
Сьогодні у парку є кінотеатр «Іскра», що був побудований у 1978 року. Своїм ім'ям він зобов'язаний назві більшовицької газети «Іскра», яка нелегально доставлялася на початку 1900 років до Миколаєва через Одесу і Херсон. З 2002 по 2004 рік в будівлі кінотеатру розташовувалася церква «Віфанія». А з 15 вересня 2004 року реконструйований за сучасним міркам. На даний момент не працює.
Флора
В даний час існує невелика посадка сосен в районі колишньої дачі Барбе, а також насадження робінії псевдоакації, софори японської, платана західного, кленів різних видів, шовковиці, липи, ялинки, туї, берези, тополі, верби, шипшини, троянд.
Один вид — волошка білоперлинна — внесений в Червону книгу України.
Видова різноманітність рослинних насаджень парку «Ліски» (за станом на 2006 р.)''
| Дерево | Кількість | Дерево | Кількість |
|---|---|---|---|
| Платан | 115 | Ялинка | 8 |
| Клен | 45 | Вишня | 10 |
| Дуб | 2 | Шовковиця | 22 |
| Айлант найвищий | 22 | Берест | 38 |
| Маслина | 29 | Сосна (мала) | 402 |
| Абрикоса | 50 | Акація | 400 |
| Яблуня | 2 | Горіх (волоський) | 15 |
| Груша | 12 | Каштан | 7 |
| Катальпа | 9 | Залізняк | 10 |
| Тополя | 536 | Липа | 96 |
| Туя | 80 | Японська слива | 22 |
| Береза | 3 | Слива | 3 |
| Сосна кримська | 1444 | Верба | 58 |
РАЗОМ: 3440 дерев.
КУЩІ:
- Бузок — 20,
- Шипшина — 130,
- Барбарис — 4,
- Троянда — 62,
- Інші види чагарників — 1865.
- РАЗОМ: 2081 кущ.
Озеро
У парку розташоване озеро площею 9,2 гектара. Береги заросли очеретом. Вздовж парку проходить , перейменована у 2015 році на честь цієї водойми (стара назва Червоних Майовщиків).
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліски (парк) |
- В. Купцов Отчёт о поисково-исследовательской работе. Парк «Лески» — Звіт про пошуково-дослідницьку роботу. Парк «Ліски». — Николаев — С. 1-25.
- Перлини піщаної флори у пониззях Південного Бугу та Інгулу [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
Координати: 46°57′03″ пн. ш. 31°56′54″ сх. д. / 46.9510667° пн. ш. 31.9484139° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Liski Liski park roztashovanij v odnojmennomu mikrorajoni Mikolayeva Maye status pam yatki sadovo parkovogo mistectva Vid na ozeroEtimologiyaNazva LISKI bula dana cij miscevosti mabut G Potomkinim abo M Falyeyevim pro sho svidchit listuvannya cih dvoh zasnovnikiv i pershobudivnikiv Mikolayeva datovane serpnem 1790 r Na cij teritoriyi roslo dekilka desyatkiv prirodnih gayiv znahodilisya kolodyazi j ozera Miscevist bula bagata pidzemnimi vodami IstoriyaDityachij majdanchik u parku Naprikinci XIX stolittya chastina zemel Liskiv bula prodana pid hutori gorodyanam sad hutir Barbe a pislya Krimskoyi vijni pid invalidni budinki Invalidni hutori U nih prozhivali invalidi Krimskoyi vijni i oboroni Sevastopolya 1854 1855 rokiv Buduvalisya voni po dekilka budinkiv grupami tomu i nazivalisya hutorami U Liskah znahodilisya derev yanij litnij paviljon na kam yanih stovpah z kritimi galereyami z usih bokiv odnopoverhovij derev yanij budinok yakij otochenij z usih bokiv kritoyu galereyeyu sho buv pobudovanij u 1802 roku dlya admirala I I de Traversi yak dacha ta dva odnopoverhovih fligeli pri nomu kam yanij kolodyaz u viglyadi altanki pobudovanij z bilogo inkermanskogo kamenya v 1863 roci Takozh tut znahodilisya hutori Chornomorskih ekipazhiv dachi moryakiv litni morski sobraniya Liski regulyarno ochishalisya i onovlyuvalisya U 20 h rokah XIX stolittya za iniciativoyu admirala O S Grejga chastina berega Buzkogo limanu v rajoni bula zasadzhena derevami perevazhno shovkoviceyu do samogo Spaskogo pagorba utvorivshi Blizhni Liski uzdovzh yakih jshla priberezhna doroga u Liski U 1812 roci cya zemlya uvijshla do skladu lisovogo vigonu tut pasli tvarin Z pershih rokiv isnuvannya Mikolayeva cej prirodnij kutochok dbajlivo ohoronyavsya i znahodivsya pid zastupnictvom komanduvannya Chornomorskogo flotu Najdokladnishij opis Liskiv privedenij v adres kalendari 1887 roku Os yak opisuye park Mikola Kumani Ot Observatorii i Spasska k yugu na nizmennom peschanom prostranstve zanimayushem do 833 des zemli omyvaemoj Bugom raskinuto bole 35 rosh dikih derev pod obshim nazvanem Lski Syuda vedet ot Spasska otlichnaya shossejnaya doroga tut rastut vyaz bereza osina berest dub i proch Pri nkotoryh iz etih rosh ltnie domiki fruktovye sady i kolodcy s vesma horosheyu presnoyu vodoyu zdes zhe raspolozheny krasivye selske domiki morskih invalidov so mnogomi hozyajstvennymi postrojkami kolodcami i sadami Zdes luchshaya rosha i ozero rastet kamysh razvodyatsya ogorody i v posldnee vremya predprinyato razvedete tabaku kotoryj byvaet dovolno horoshego kachestva i dostavlyaet horoshuyu pribyl Adresa kalendar 1887 roku Na odnomu iz pershih planiv mista pidpisanim vice admiralom N S Mordvinovim blizko 1795 r pid 72 Liski yak vidomo z arhivnih dokumentiv ohoronyalisya tomu dlya yih zberezhennya pri Admiraltejstvi buli posadi lisnichogo ta jogo pomichnika Na plani mista 1890 r v Liskah vkazano dvorec ce i ye budova litnogo Morskogo zboru kolishnya dacha golovnogo komandira Chornomorskogo flotu Ale za chasiv vitchiznyanih vijn park buv pokalichenij Ta i zaraz ne krashe bo pochali z yavlyatis visokopoverhivki yaki vitisnyayut park a najgolovnishe malovidoma malo pravdiva istoriya parku U rajoni Liskiv navproti Maloyi Korenihi kolis bula pereprava cherez Buzkij Liman Pershij arhitektor Mikolayeva M L Falyeyev pobuduvav yiyi nizhche Mikolayeva bilya Bogoyavlenki nini Korabelnij rajon ale piznishe golovnij komandir Chornomorskogo flotu i portu gubernator m Mikolayeva N S Mordvinov rozporyadivsya perenesti yiyi u Liski U 1885 roci naproti Varvarivki buv pobudovanij derev yanij mist i pereprava u Liskah perestala isnuvati Na pochatku 20 rokiv minulogo stolittya kilka raziv cherez Buzkij Liman perepravlyavsya velikij rosijskij poet O S Pushkin a u 1845 roci velikij rosijskij pismennik L M Tolstoj todi she oficer Dunajskoyi armiyi yakij yihav cherez Mikolayiv ta Herson do teatru vijskovih dij u Sevastopol Pid chas Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen parku bulo zavdano serjoznoyi shkodi praktichno vsi dereva buli virubani za vinyatkom nebagatoh dubiv ta topol U chasi vidrodzhennya parku 50 ti ta pochatok 60 h stali najbilsh priyemnimi Ale vzhe u drugij polovini 60 h rokiv situaciyi povnistyu zminilas chastina Liskiv bula zdana u timchasove koristuvannya zavodu ta ROPiTu sho poklalo pochatok yih zapustinnyu ta virubki U 1974 roci teritoriya parku otrimala status zapovidnogo ob yekta Liskam nadano status parku pam yatki sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya yakij ohoronyayetsya zakonom V danij chas isnuye nevelika posadka sosen v rajoni kolishnoyi dachi Barbe a takozh nasadzhennya akaciyi biloyi sofori yaponskoyi platana zahidnogo kleniv riznih vidiv shovkovici lipi yalini tuyi berezi topoli verbi shipshini troyand Vsya reshta teritoriyi zabudovana utvorivshi mikrorajon mista Liski Pivostrivne roztashuvannya Mikolayeva stvoryuye veliki trudnoshi dlya zhitlovogo budivnictva malo vilnoyi teritoriyi dlya zabudovi Todi bulo uhvaleno rishennya za rahunok namivannya zemli v zahidnij chastini mista v rajoni Liskiv zbilshiti teritoriyu she na 112 gektariv dlya budivnictva zhitlovogo masivu I teper rajon Liski vklyuchaye rajon tak zvanogo Namivu Sogodni u parku ye kinoteatr Iskra sho buv pobudovanij u 1978 roku Svoyim im yam vin zobov yazanij nazvi bilshovickoyi gazeti Iskra yaka nelegalno dostavlyalasya na pochatku 1900 rokiv do Mikolayeva cherez Odesu i Herson Z 2002 po 2004 rik v budivli kinoteatru roztashovuvalasya cerkva Vifaniya A z 15 veresnya 2004 roku rekonstrujovanij za suchasnim mirkam Na danij moment ne pracyuye FloraV danij chas isnuye nevelika posadka sosen v rajoni kolishnoyi dachi Barbe a takozh nasadzhennya robiniyi psevdoakaciyi sofori yaponskoyi platana zahidnogo kleniv riznih vidiv shovkovici lipi yalinki tuyi berezi topoli verbi shipshini troyand Odin vid voloshka biloperlinna vnesenij v Chervonu knigu Ukrayini Vidova riznomanitnist roslinnih nasadzhen parku Liski za stanom na 2006 r Derevo Kilkist Derevo KilkistPlatan 115 Yalinka 8Klen 45 Vishnya 10Dub 2 Shovkovicya 22Ajlant najvishij 22 Berest 38Maslina 29 Sosna mala 402Abrikosa 50 Akaciya 400Yablunya 2 Gorih voloskij 15Grusha 12 Kashtan 7Katalpa 9 Zaliznyak 10Topolya 536 Lipa 96Tuya 80 Yaponska sliva 22Bereza 3 Sliva 3Sosna krimska 1444 Verba 58 RAZOM 3440 derev KUShI Buzok 20 Shipshina 130 Barbaris 4 Troyanda 62 Inshi vidi chagarnikiv 1865 RAZOM 2081 kush OzeroU parku roztashovane ozero plosheyu 9 2 gektara Beregi zarosli ocheretom Vzdovzh parku prohodit perejmenovana u 2015 roci na chest ciyeyi vodojmi stara nazva Chervonih Majovshikiv LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Liski park V Kupcov Otchyot o poiskovo issledovatelskoj rabote Park Leski Zvit pro poshukovo doslidnicku robotu Park Liski Nikolaev S 1 25 Perlini pishanoyi flori u ponizzyah Pivdennogo Bugu ta Ingulu 22 chervnya 2015 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 lipnya 2016 Koordinati 46 57 03 pn sh 31 56 54 sh d 46 9510667 pn sh 31 9484139 sh d 46 9510667 31 9484139