Ліс Ланд фр forêt des Landes лісовий масив на південному заході Франції в регіоні Аквітанія Займає близько 1 мільйона ге

Ліс Ланд (фр. forêt des Landes) — лісовий масив на південному заході Франції в регіоні Аквітанія. Займає близько 1 мільйона гектарів, таким чином цей лісовий масив є найбільшим на території Західної Європи.

Ліс Ланд

Країна	Франція
Адміністративна одиниця	Нова Аквітанія
Площа	10 000 км²

Ліс Ланд у Вікісховищі

Координати: 44°10′48″ пн. ш. 0°34′55″ зх. д. / 44.18000000002777483° пн. ш. 0.582200000028° зх. д.

Ліс межує з атлантичним узбережжям Франції () й має форму великого трикутника, що простягається на території трьох департаментів (Жиронда, Ланди та Лот і Гаронна), а вершини якого припадають на мис (на півночі), на комуни Оссегор (на півдні) та Нерак (на сході).

Велика частина лісового масиву перебуває у приватній власності, але кілька ділянок вздовж припливного узбережжя належать державі.

Види дерев

Сосна приморська

Основну частину деревного фонду становить приморська сосна. Вона росте на площі приблизно 950 000 гектарів.

На відміну від більшості інших європейських лісів, Ліс Ланд майже є переважно штучним насадженням, хоча збереглася й частина природного лісу. Масова висадка сосен на території природної області була проведена у XVIII столітті з метою зупинення просування сипучих пісків та осушення ґрунту. Такі штучні ліси наділені важливими особливостями:

На території масиву є лісові ділянки, де всі дерева були висаджені в один час і, отже, мають один вік і однакову висоту (на відміну від реліктових лісів).
Лісові ділянки покриті мережею великих лісосік та доріжок (прорубаних для обмеження поширення пожеж та полегшення доступу пожежних бригад) на відстані одного кілометра.

Дуб

Разом з соснами в лісах Ланд добре вживаються інші види дерев, зокрема дуб, представлений тут кількома видами:

Дуб черешчатий (або білий дуб)
(або чорний дуб)
Дуб корковий
Дуб кам'яний (незначна кількість на узбережжі Жиронди).

Загрози

Пожежі

На території лісів Ланд ужито специфічні заходи, спрямовані на зниження ризику втрат від лісових пожеж, а саме, побудовані спостережні вежі, влаштовані басейни з водою, прокладені лісосіки тощо.

У ході великих пожеж 1950-х років в Ліс Ланд було втрачено понад 300 000 гектарів лісових насаджень. Кількість пожеж та тяжкість їхніх наслідків у Лісі Ланд значно скоротилася після останніх катастроф 1950-х і 1960-х років, переважно завдяки прийняттю протипожежних заходів в лісі, що полягають у створенні природних бар'єрів на шляху поширення вогню. Ширина просік становить не менше довжини двох лежачих сосен, що дозволяє зупиняти поширення полум'я при пожежі.

Бурі

Ліс Ланд суттєво постраждав від циклону Мартін в грудні 1999 року. 29 січня 2009 року південний захід Франції зазнав великих руйнувань внаслідок циклону Клаус. За підрахунками фахівці лісового господарства, внаслідок цих стихійних лих на 26 % території лісу було знищено до 40 % дерев..

Санітарія лісу

Зазвичай, монокультурні ліси, тобто з переважанням одного виду дерев, менш стійкі до кліматичних випробувань і в них швидше розмножуються шкідливі комахи та грибки. У лісі Ланд регулярно проводяться дослідження та експерименти, метою яких є урізноманітнення лісових насаджень для збільшення природної опірності дерев.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 26 червня 2022.
L'Almanach du Landais 2008, Éditions CPE
Estimations pour le pin maritime, IFN
. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 26 червня 2022.

Література

François Sargos: Forêt des landes de Gascogne, une nature secrète, Editions Sud Ouest, Bordeaux, 2008,
Jacques Sargos, Histoire de la Forêt landaise — Du désert à l'âge d'or, L'horizon chimérique, Bordeaux, 1997,
Christian Maizeret, Les Landes de Gascogne, Delachaux et Niestlé, Paris, 2005,

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліс Ланд

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.

[2] . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 26 червня 2022.

[3] L'Almanach du Landais 2008, Éditions CPE

[4] Estimations pour le pin maritime, IFN

[5] . Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 26 червня 2022.