Лінійні кораблі типу Сен Вінсент три дредноути побудованих для Королівського флоту в першому десятилітті 20 го століття

Лінійні кораблі типу «Сен-Вінсент» — три дредноути, побудованих для Королівського флоту в першому десятилітті 20-го століття.

Проєкт
Головний корабель типу, «Сен-Вінсент» на стоянці, 1910 рік
Назва:	St Vincent-class battleship
Оператори:	Велика Британія
Попередник:	Лінійні кораблі типу «Беллерофон»
Наступник:	«Нептун»
Будівництво:	1907-1910
У експлуатації:	1910–1922
Заплановано:	3
Побудовано:	3
Втрачено:	1
Віддано на брухт:	2
Основні характеристики
Водотоннажність:	19,700 т (нормальна)
Довжина:	163,4 м
Ширина:	25,7 м
Осадка:	8,5 м
Потужність:	18 300 кВт (24,500к.с.)
Двигуни:	2 турбіни
Швидкість:	21вузла

Дальність плавання:	6900 морських миль (12,800 км) при швидкості 10 вузлів
Екіпаж:	755-835
Озброєння:	10 х 305-мм гармат 20 х 102-мм гармат 3 х 450-мм торпедні апарати
Бронювання:	Броньовий пояс: 203-254 мм Палуба: 19-76 мм Башти головного калібру: 279 мм Барбети: 127-254 мм Перебірка: 203 мм Бойова рубка: 279 мм

Конструкція

Фактично являли собою вдосконалений попередній тип «Беллерофон» з новими гарматами головного калібру з подовженим стволом, дещо посиленим бронюванням що призвело до певного зростання розмірів. (довжини на 3 м. та водотоннажності на 600 тон).

Представники

Назва	Будівництво	Закладений	Спущений на воду	Вступив у стрій	Доля
HMS St Vincent	Портсмут	30 грудня 1907 року	10 вересня 1908 року	3 травня 1910 року	Зданий на злам 1 грудня 1921 року
HMS Collingwood		3 лютого 1908 року	7 листопада 1908 року	12 квітня 1910 року	Зданий на злам 12 грудня 1920 року
HMS Vanguard	Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс	2 квітня 1908 року	22 лютого 1909 року	1 березня 1910 року	Вибухнув та затонув у Скапа-Флоу 9 липня 1917 року

Служба

Кораблі-побратими провели всю свою кар'єру в Домашньому та Великому флотах. Крім участі у Ютландській битві у травні 1916 р., а також безрезультатній операції 19 серпня того ж року, коли німецький флот знову виходив у море, їхня служба під час Першої світової війни загалом складалася зі звичайного патрулювання та навчання в Північному морі.

«Венгард» був знищений у 1917 році вибухом власних боєприпасів, екіпаж майже повністю загинув. Два кораблі, які залишилися, застаріли до кінця війни в 1918 році і перебували або в резерві, або використовувалися як навчальні кораблі, перш ніж були продані на металобрухт на початку 1920-х років. Чимало матеріалів з «Венгарда» було піднято перш ніж його оголосили місцем військового поховання. З 2002 року воно було визначено як контрольоване місце відповідно до Закону про охорону військових останків 1986 року, і занурення на затонулий корабель взагалі заборонено.

Примітки

Burt, R. A. (1986). British battleships of World War One. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 76. ISBN . OCLC 14224148.
Brady, Mark (September 2014). "HMS Collingwood War Record" Part Two. Warship. Т. 177. с. 19—24. ISSN 0966-6958.
HMS Vanguard People : Scapa Flow Wrecks. www.scapaflowwrecks.com. Процитовано 28 вересня 2022.
navaltoday (20 січня 2017). New light is shed on disastrous Royal Navy explosion in Scapa Flow. Naval Today (амер.). Процитовано 28 вересня 2022.

Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Burt, R. A. (1986). British battleships of World War One. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 76. ISBN . OCLC 14224148.

[2] Brady, Mark (September 2014). "HMS Collingwood War Record" Part Two. Warship. Т. 177. с. 19—24. ISSN 0966-6958.

[3] HMS Vanguard People : Scapa Flow Wrecks. www.scapaflowwrecks.com. Процитовано 28 вересня 2022.

[4] valtoday (20 січня 2017). New light is shed on disastrous Royal Navy explosion in Scapa Flow. Naval Today (амер.). Процитовано 28 вересня 2022.