Лінійний простір — це базова структура геометрії інцидентності. Лінійний простір складається з множини елементів, званих точками, і множини елементів, званих прямими. Всі прямі є різними підмножинами точок. Кажуть, що точки прямої інцидентні прямій. Будь-які дві прямі можуть мати не більше однієї спільної точки. Інтуїтивно це правило можна продемонструвати як дві прямі на евклідовій площині, які ніколи не перетинаються більш ніж в одній точці.
(Скінченні) лінійні простори можна розглядати як узагальнення проєктивної та [en], і в ширшому значенні, як 2--блок-схеми, для яких потрібно, щоб кожен блок містив однакову кількість точок і суттєвою структурною характеристикою є те, що дві точки інцидентні рівно одній прямій.
Термін лінійний простір увів 1964 року [fr], хоча багато результатів щодо лінійних просторів значно давніші.
Визначення
Нехай — структура інцидентності, для якої елементи P називають точками, а елементи G називають прямими. L є лінійним простором, якщо виконуються такі три аксіоми:
- (L1) Дві точки інцидентні рівно одній прямій.
- (L2) Будь-яка пряма інцидентна принаймні двом точкам.
- (L3) L містить принаймні дві прямі.
Деякі автори опускають (L3) стосовно лінійних просторів. У цьому випадку лінійні простори, що дотримуються (L3), вважають нетривіальними, а ті, що не дотримуються, — тривіальними.
Приклади
Звичайна евклідова площина з її точками та прямими утворює лінійний простір, більш того, всі афінні та проєктивні простори є лінійними просторами.
Таблиця нижче показує всі можливі нетривіальні простори з п'яти точок. Оскільки будь-які дві точки завжди інцидентні одній прямій, прямі, інцидентні лише двом точкам, не показано. Тривіальний випадок — пряма через п'ять точок.
У першому прикладі десять прямих, що з'єднують десять пар точок, не намальовано. На другій ілюстрації не намальовано сім прямих, що з'єднують сім пар точок.
10 прямих | 8 прямих | 6 прямих | 5 прямих |
Лінійний простір з n точок, що містить пряму, інцидентну n − 1 точкам, називають майже пучком. (Див. «Пучок»)
Майже пучок із 10 точками |
Властивості
Теорема де Брейна — Ердеша показує, що в будь-якому скінченному лінійному просторі , яка не є окремою точкою чи окремою прямою, маємо .
Див. також
Примітки
Література
- Ernest E. Shult. Points and Lines. — Springer, 2011. — (Universitext) — . — DOI:
- Albrecht Beutelspacher. Einführung in die endliche Geometrie II. — Bibliographisches Institut, 1983. — С. 159. — .
- [en], [en]. A Course in Combinatorics. — Cambridge University Press, 1992. — С. 188. — .
- L. M. Batten, Albrecht Beutelspacher. The Theory of Finite Linear Spaces. — Cambridge : Cambridge University Press, 1992.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z vektornim prostorom Linijnij prostir ce bazova struktura geometriyi incidentnosti Linijnij prostir skladayetsya z mnozhini elementiv zvanih tochkami i mnozhini elementiv zvanih pryamimi Vsi pryami ye riznimi pidmnozhinami tochok Kazhut sho tochki pryamoyi incidentni pryamij Bud yaki dvi pryami mozhut mati ne bilshe odniyeyi spilnoyi tochki Intuyitivno ce pravilo mozhna prodemonstruvati yak dvi pryami na evklidovij ploshini yaki nikoli ne peretinayutsya bilsh nizh v odnij tochci Skinchenni linijni prostori mozhna rozglyadati yak uzagalnennya proyektivnoyi ta en i v shirshomu znachenni yak 2 v k 1 displaystyle v k 1 blok shemi dlya yakih potribno shob kozhen blok mistiv odnakovu kilkist tochok i suttyevoyu strukturnoyu harakteristikoyu ye te sho dvi tochki incidentni rivno odnij pryamij Termin linijnij prostir uviv 1964 roku fr hocha bagato rezultativ shodo linijnih prostoriv znachno davnishi ViznachennyaNehaj L P G I displaystyle L P G I struktura incidentnosti dlya yakoyi elementi P nazivayut tochkami a elementi G nazivayut pryamimi L ye linijnim prostorom yaksho vikonuyutsya taki tri aksiomi L1 Dvi tochki incidentni rivno odnij pryamij L2 Bud yaka pryama incidentna prinajmni dvom tochkam L3 L mistit prinajmni dvi pryami Deyaki avtori opuskayut L3 stosovno linijnih prostoriv U comu vipadku linijni prostori sho dotrimuyutsya L3 vvazhayut netrivialnimi a ti sho ne dotrimuyutsya trivialnimi PrikladiZvichajna evklidova ploshina z yiyi tochkami ta pryamimi utvoryuye linijnij prostir bilsh togo vsi afinni ta proyektivni prostori ye linijnimi prostorami Tablicya nizhche pokazuye vsi mozhlivi netrivialni prostori z p yati tochok Oskilki bud yaki dvi tochki zavzhdi incidentni odnij pryamij pryami incidentni lishe dvom tochkam ne pokazano Trivialnij vipadok pryama cherez p yat tochok U pershomu prikladi desyat pryamih sho z yednuyut desyat par tochok ne namalovano Na drugij ilyustraciyi ne namalovano sim pryamih sho z yednuyut sim par tochok 10 pryamih 8 pryamih 6 pryamih 5 pryamih Linijnij prostir z n tochok sho mistit pryamu incidentnu n 1 tochkam nazivayut majzhe puchkom Div Puchok Majzhe puchok iz 10 tochkamiVlastivostiTeorema de Brejna Erdesha pokazuye sho v bud yakomu skinchennomu linijnomu prostori S P L I displaystyle S mathcal P mathcal L textbf I yaka ne ye okremoyu tochkoyu chi okremoyu pryamoyu mayemo P L displaystyle mathcal P leq mathcal L Div takozhBlok shema matematika Ploshina Fano Molekulyarna geometriya en PrimitkiLiteraturaErnest E Shult Points and Lines Springer 2011 Universitext ISBN 978 3 642 15626 7 DOI 10 1007 978 3 642 15627 4 Albrecht Beutelspacher Einfuhrung in die endliche Geometrie II Bibliographisches Institut 1983 S 159 ISBN 3 411 01648 5 en en A Course in Combinatorics Cambridge University Press 1992 S 188 ISBN 0 521 42260 4 L M Batten Albrecht Beutelspacher The Theory of Finite Linear Spaces Cambridge Cambridge University Press 1992