Ліндос (грец. Λίνδος) — прибережне село з двома мальовничими гаванями в Греції. Розташоване на висоті 12 метрів над рівнем моря , на мисі Крана, на південному сході острова Родос, за 40 км на південний захід від адміністративного центру острова, міста Родос і за 440 км на південний схід від Афін Входить до складу громади у периферії Південні Егейські острови. Населення 819 осіб за переписом 2011 .
Ліндос
Координати 36°05′28″ пн. ш. 28°05′07″ сх. д. / 36.09130000002777194° пн. ш. 28.085500000027778356° сх. д.Координати: 36°05′28″ пн. ш. 28°05′07″ сх. д. / 36.09130000002777194° пн. ш. 28.085500000027778356° сх. д.
Ліндос у Вікісховищі |
Село перетинає національна дорога 95 Родос - Лардос.
Історія
Село знаходиться на місці древнього міста , заснованого в VIII—VI ст. до н. е. Лінд був одним із трьох провідних міст на острові. (два інших — та ) . Місто входило в так званий доричний Гексаполь, «Шестиграддя» (союз шести доричних міст Малої Азії: Галікарнас, Лінд, Іаліс, Камір, Кос та Кнід) . У 689 році до н. е. жителями Лінда засновано місто Гела на південному узбережжі Сицилії ..
Стародавнє місто знаходилося між мисом Крана і акрополем. Акрополь Лінда - другий за величиною і значимістю в Греції - є основною пам'яткою Ліндоса. Акрополь розташовувався на вершині скелі заввишки 116 м. На південному краю акрополя розташовується храм Афіни, вузький амфіпростиль IV століття до н. е. Спочатку на місці храму знаходився вівтар, потім була зведена проста целла, у VI столітті до н. е. Клеобул побудував храм, зруйнований при пожежі в IV столітті до н. е. Святилище Афіни у Лінді згадано Гомером та Геродотом , як одне з найважливіших загальногрецьких святилищ, що існували ще в мікенський період. Так, Геродот свідчить про подарунки єгипетського фараона Амасіса II святилищу в VI столітті до н. е.
У північній частині акрополя розташовані великі стоя (близько 300 до н. е. з колонадою (II століття до н.е.). На акрополі виявлено кілька постаментів з підписами художників, які свідчать про існування в еліністичну епоху родоської школи скульптури. Також було виявлено багато написів, у тому числі знаменита , а також велика кількість фігурок та різних предметів з VIII століття до н. е. до римської епохи.
Тут у минулому знаходилася резиденція лицарів Ордену Святого Іоанна (іоаннітів або, так званих, госпітальєрів). Крім того, в південній частині Акрополя до наших днів збереглися останки невеликого античного храму Афіни в Лінді — шанованої греками святині. За міфом, храм було зведено приблизно в XIV столітті до н. е. Данаєм (сином єгипетського царя і родоначальником данайців) та його 50-ма дочками під час їхнього вимушеного укриття на Родосі від ревнощів богині Гери (Гомер). Серед античних руїн Лінда — залишки водонапірної галереї та пропілів над нею на акрополі, залишки театру та гімнасія у східній частині поселення, пам'ятники некрополя.
На вході в Акрополь розміщений унікальний петрогліф — барельєф давньогрецького військового корабля роботи скульптора Піфократа. Родоський морський закон, який свідчить про морському значенні Родосу в античний період: Лінд з давніх часів був місцем перетину морських шляхів; саме тут було складено та ратифіковано перший у світі кодекс морського права — знаменитий Родоський морський закон
Також у місті розташовано кілька православних храмів, у тому числі Святомиколаївська православна церква XIII століття зі дзвіницею XX століття, побудована на місці ще більш давньої церкви, а також численні «будинки капітанів» XVI—XIX ст. Серед персоналій згадується тиран — наймудріший правитель Лінда, один із семи мудреців античності — Клеобул, якому поставлено пам'ятник. Ліндські скульптори були відомі по всій Елладі. Піфократ — автор крилатої скульптури Ніки Самофракійської, нині виставленої в Луврі.
Близько 57 року н. е., під час 3-ї апостольської подорожі, апостол Павло зійшов на берег у Лінді для ведення місіонерської діяльності. На його честь тут названо затоку та зведено каплицю.
Археологічні та історичні дослідження в Ліндосі, у тому числі розшифровку стародавніх написів, здійснив видатний данський археолог . Він же спільно з Карлом Фредеріком Кінчем на акрополі Ліндоса виявив — мармурову стелу, споруджену в 99 році до н. е., з довгим написом, що містить перелік дарів, піднесених до храму Афіни Ліндії. Результати її вивчення він опублікував у 1912 році 1912 року. .
Клімат
Клімат Ліндоса | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 21,9 | 24,8 | 24,5 | 32,4 | 36,2 | 43,2 | 42,7 | 43,1 | 39,8 | 37,9 | 27,2 | 22,5 | |
Середній максимум, °C | 15,8 | 17,2 | 19,0 | 22,6 | 26,6 | 31,7 | 35,1 | 35,0 | 31,5 | 26,6 | 21,9 | 17,9 | 25,1 |
Середня температура, °C | 13,2 | 14,6 | 16,2 | 19,2 | 23,0 | 27,9 | 31,2 | 31,3 | 28,0 | 23,6 | 19,2 | 15,3 | 21,9 |
Середній мінімум, °C | 10,6 | 11,9 | 13,4 | 15,7 | 19,4 | 24,0 | 27,3 | 27,6 | 24,5 | 20,5 | 16,5 | 12,6 | 18,7 |
Абсолютний мінімум, °C | 1,1 | 3,3 | 3,1 | 9,4 | 13,8 | 16,8 | 21,1 | 24,0 | 16,3 | 13,1 | 10,5 | 4,3 |
Галерея
-
Стародавні написи. - Затока Св. Павла
- Причал у бухті Ліндоса
- Пляж
- Дзвіниця
- Вид з Акрополя
- Панорама Ліндоса
- Туристичне таксі
- Одна з вуличок міста у 2013 році
- Одна з вуличок міста у 2015 році
- Вулиця із сувенірними магазинами
- Вулиця із сувенірними магазинами
- Церква Святого Петра
- Мозаїка перед будинком
Див. також
Примітки
- Greek census 1951
- Απογραφή πληθυσμού - κατοικιών της 18ης μαρτίου 2001 (μόνιμος πληθυσμός) (греч.). — Πειραιάς: Εθνική στατιστική υπηρεσία της Ελλάδας, 2009. — Τ. I. — Σ. 416. — ISSN 1106-5761.
- Πίνακας αποτελεσμάτων Μόνιμου Πληθυσμού-Απογραφής 2011 (греч.). Ελληνική Στατιστική Αρχή (
- Гомер. Іліада, II, 656
- Геродот. Історія. I 144
- Геродот. Історія. VII 153
- Геродот. Історія. II 182
- Геродот. Історія. III 47
- Діян 21:1
- Кембридзька історія стародавнього світу. - Т. IV. - С. 562
Посилання
- Сайт міста Ліндос [ 29 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ліндос. Відеоподорожі он-лайн [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Греції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lindos grec Lindos priberezhne selo z dvoma malovnichimi gavanyami v Greciyi Roztashovane na visoti 12 metriv nad rivnem morya na misi Krana na pivdennomu shodi ostrova Rodos za 40 km na pivdennij zahid vid administrativnogo centru ostrova mista Rodos i za 440 km na pivdennij shid vid Afin Vhodit do skladu gromadi u periferiyi Pivdenni Egejski ostrovi Naselennya 819 osib za perepisom 2011 Lindos Koordinati 36 05 28 pn sh 28 05 07 sh d 36 09130000002777194 pn sh 28 085500000027778356 sh d 36 09130000002777194 28 085500000027778356 Koordinati 36 05 28 pn sh 28 05 07 sh d 36 09130000002777194 pn sh 28 085500000027778356 sh d 36 09130000002777194 28 085500000027778356 Krayina Greciya GreciyaAdminodinicya d dPlosha 178 9 km Visota centru 0 mNaselennya 791 osib 2021 823 osib 2001 692 osib 1991 819 osib 2011 732 osib 1951 1 Telefonnij kod 22440Poshtovij indeks 851 07GeoNames 408687OSM 5321592 R Rodos Municipality Commune of Lindos LindosLindos Greciya Lindos u Vikishovishi Selo peretinaye nacionalna doroga 95 Rodos Lardos IstoriyaSelo znahoditsya na misci drevnogo mista zasnovanogo v VIII VI st do n e Lind buv odnim iz troh providnih mist na ostrovi dva inshih ta Misto vhodilo v tak zvanij dorichnij Geksapol Shestigraddya soyuz shesti dorichnih mist Maloyi Aziyi Galikarnas Lind Ialis Kamir Kos ta Knid U 689 roci do n e zhitelyami Linda zasnovano misto Gela na pivdennomu uzberezhzhi Siciliyi Starodavnye misto znahodilosya mizh misom Krana i akropolem Akropol Linda drugij za velichinoyu i znachimistyu v Greciyi ye osnovnoyu pam yatkoyu Lindosa Akropol roztashovuvavsya na vershini skeli zavvishki 116 m Na pivdennomu krayu akropolya roztashovuyetsya hram Afini vuzkij amfiprostil IV stolittya do n e Spochatku na misci hramu znahodivsya vivtar potim bula zvedena prosta cella u VI stolitti do n e Kleobul pobuduvav hram zrujnovanij pri pozhezhi v IV stolitti do n e Svyatilishe Afini u Lindi zgadano Gomerom ta Gerodotom yak odne z najvazhlivishih zagalnogreckih svyatilish sho isnuvali she v mikenskij period Tak Gerodot svidchit pro podarunki yegipetskogo faraona Amasisa II svyatilishu v VI stolitti do n e U pivnichnij chastini akropolya roztashovani veliki stoya blizko 300 do n e z kolonadoyu II stolittya do n e Na akropoli viyavleno kilka postamentiv z pidpisami hudozhnikiv yaki svidchat pro isnuvannya v elinistichnu epohu rodoskoyi shkoli skulpturi Takozh bulo viyavleno bagato napisiv u tomu chisli znamenita a takozh velika kilkist figurok ta riznih predmetiv z VIII stolittya do n e do rimskoyi epohi Tut u minulomu znahodilasya rezidenciya licariv Ordenu Svyatogo Ioanna ioannitiv abo tak zvanih gospitalyeriv Krim togo v pivdennij chastini Akropolya do nashih dniv zbereglisya ostanki nevelikogo antichnogo hramu Afini v Lindi shanovanoyi grekami svyatini Za mifom hram bulo zvedeno priblizno v XIV stolitti do n e Danayem sinom yegipetskogo carya i rodonachalnikom danajciv ta jogo 50 ma dochkami pid chas yihnogo vimushenogo ukrittya na Rodosi vid revnoshiv bogini Geri Gomer Sered antichnih ruyin Linda zalishki vodonapirnoyi galereyi ta propiliv nad neyu na akropoli zalishki teatru ta gimnasiya u shidnij chastini poselennya pam yatniki nekropolya Na vhodi v Akropol rozmishenij unikalnij petroglif barelyef davnogreckogo vijskovogo korablya roboti skulptora Pifokrata Rodoskij morskij zakon yakij svidchit pro morskomu znachenni Rodosu v antichnij period Lind z davnih chasiv buv miscem peretinu morskih shlyahiv same tut bulo skladeno ta ratifikovano pershij u sviti kodeks morskogo prava znamenitij Rodoskij morskij zakon Takozh u misti roztashovano kilka pravoslavnih hramiv u tomu chisli Svyatomikolayivska pravoslavna cerkva XIII stolittya zi dzviniceyu XX stolittya pobudovana na misci she bilsh davnoyi cerkvi a takozh chislenni budinki kapitaniv XVI XIX st Sered personalij zgaduyetsya tiran najmudrishij pravitel Linda odin iz semi mudreciv antichnosti Kleobul yakomu postavleno pam yatnik Lindski skulptori buli vidomi po vsij Elladi Pifokrat avtor krilatoyi skulpturi Niki Samofrakijskoyi nini vistavlenoyi v Luvri Blizko 57 roku n e pid chas 3 yi apostolskoyi podorozhi apostol Pavlo zijshov na bereg u Lindi dlya vedennya misionerskoyi diyalnosti Na jogo chest tut nazvano zatoku ta zvedeno kaplicyu Arheologichni ta istorichni doslidzhennya v Lindosi u tomu chisli rozshifrovku starodavnih napisiv zdijsniv vidatnij danskij arheolog Vin zhe spilno z Karlom Frederikom Kinchem na akropoli Lindosa viyaviv marmurovu stelu sporudzhenu v 99 roci do n e z dovgim napisom sho mistit perelik dariv pidnesenih do hramu Afini Lindiyi Rezultati yiyi vivchennya vin opublikuvav u 1912 roci 1912 roku KlimatKlimat Lindosa Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 21 9 24 8 24 5 32 4 36 2 43 2 42 7 43 1 39 8 37 9 27 2 22 5 Serednij maksimum C 15 8 17 2 19 0 22 6 26 6 31 7 35 1 35 0 31 5 26 6 21 9 17 9 25 1 Serednya temperatura C 13 2 14 6 16 2 19 2 23 0 27 9 31 2 31 3 28 0 23 6 19 2 15 3 21 9 Serednij minimum C 10 6 11 9 13 4 15 7 19 4 24 0 27 3 27 6 24 5 20 5 16 5 12 6 18 7 Absolyutnij minimum C 1 1 3 3 3 1 9 4 13 8 16 8 21 1 24 0 16 3 13 1 10 5 4 3GalereyaStarodavni napisi Zatoka Sv Pavla Prichal u buhti Lindosa Plyazh Dzvinicya Vid z Akropolya Panorama Lindosa Turistichne taksi Odna z vulichok mista u 2013 roci Odna z vulichok mista u 2015 roci Vulicya iz suvenirnimi magazinami Vulicya iz suvenirnimi magazinami Cerkva Svyatogo Petra Mozayika pered budinkomDiv takozhAkropol LindosaPrimitkiGreek census 1951 d Track Q12876985 Apografh plh8ysmoy katoikiwn ths 18hs martioy 2001 monimos plh8ysmos grech Peiraias E8nikh statistikh yphresia ths Elladas 2009 T I S 416 ISSN 1106 5761 Pinakas apotelesmatwn Monimoy Plh8ysmoy Apografhs 2011 grech Ellhnikh Statistikh Arxh Gomer Iliada II 656 Gerodot Istoriya I 144 Gerodot Istoriya VII 153 Gerodot Istoriya II 182 Gerodot Istoriya III 47 Diyan 21 1 Kembridzka istoriya starodavnogo svitu T IV S 562PosilannyaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lindos Sajt mista Lindos 29 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Lindos Videopodorozhi on lajn 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Greciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi