Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
50°19′16″ пн. ш. 30°32′05″ сх. д. / 50.32111° пн. ш. 30.53472° сх. д.
| Медичний реабілітаційний центр Міністерства внутрішніх справ України "Хутір Вільний" | |
|---|---|
 | |
| Тип | Реабілітаційний медичний заклад |
| Головний лікар | Начальник центру Курильчик Олександр Васильович |
| Кількість ліжок | 75 |
| Країна |  Україна |
| Адреса | Київ, Дніпровське шосе, 3, Хутір Вільний, 03026. |
| Координати | 50°19′16″ пн. ш. 30°32′05″ сх. д. / 50.32111111113877655° пн. ш. 30.534722222249779833° сх. д. |
| Акредитаційна категорія | вища |
| Сайт | Сайт центру |
Медичний реабілітаційний центр Міністерства внутрішніх справ України (далі МРЦ) є вагомим структурним підрозділом Медичного департаменту МВСУ. Розташована на 17 км Ново-Обухівського тракту, Голосіївського району південної частини Києва, на території лісопаркової зони площею понад 25 га., де в основному ростуть листяні дерева (дуб, бук, граб, клен, береза, липа).
Діє на території чинного чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі Церковщина між селами Лісники, Пирогів та Віта-Литовська Голосіївського району міста Києва.
Історія місцевості
Православний монастир в київському урочищі «Церковщина» був заснований в період XI—XII століть часів Київської Русі на місці, де іноді усамітнювався у Великий пост один із засновників Києво-Печерської Лаври — прп. Феодосій Печерський. Монастир в «Церковщині» називався Гнилецьким і у своєму розвитку наслідував історію Києво-Печерської Лаври: спочатку існував у вигляді чернецьких печер, а з часом був частково перенесений на поверхню, де спорудили кам'яну церкву. Є підстави вважати, що у Гнилецькому монастирі починав свій чернечий шлях прп. Герасим Вологодський — місіонер Російської Півночі в XII ст. Після монгольських набігів на Київ, Гнилецький монастир довго нагадував про себе печерами та руїнами церкви, яку стали називати Церковищем, — звідси і топонім «Церковщина». Працями свт. Інокентія Херсонського (Борисова) — коли архіпастир ще служив в Києві — вхід в печери був облаштований у 1835 р. для відвідування паломниками, а на початку ХХ ст. в «Церковщині» був створений «Скит Пречистої Богородиці».
Весною 1832 р. настоятель Києво-Братської обителі архімандрит Інокентій (Борисов, майбутній Святитель Херсонський, +1857), гуляючи по околицях монастирської дачі біля села Пирогів, виявив в урочищі «Гадючий лог» покинуті підземелля. Вони нагадували собою печери Києво-Печерської лаври, яка з моменту її заснування (1051) була підземним монастирем, але згодом перемістилася на поверхню і надалі використовувалася ченцями підземелля як чернече кладовище і місце усамітнення окремих подвижників. Бажаючи покласти край запустінню святині і зробити її доступною для огляду, свт. Інокентій почав клопотати про передачу Гадючого лога з казенного відомства у підпорядкування Братського монастиря, яке і відбулося у 1833 р. Після цього в урочищі був влаштований хутір Братської обителі, а у 1835 р. відкрилися для відвідування печери. Паломники могли побачити в них підземну церкву з унікальним ґрунтовим чотирьохколонним навісом-ківорієм над престолом, чернечі келії з лежанками і вирізаними на стінах хрестами.
Облаштовувавши урочище, св. Інокентій дізнався, що тутешні печери згадуються у «Києво-Печерському патерику» — збірці житія перших подвижників Києво-Печерської Лаври. Згідно «Патерику», один із засновників і перших настоятелів обителі прп. Феодосій (+1074) усамітнювався іноді від керованої ним чернечої братії в деяку таємну печеру біля одного з поселень, яке належали Лаврі. У примітках до першого друкованого видання «Патерика» (1635) наголошується, що печера ця знаходилася «в Лісниках, де Глинецький був монастир». Старший сучасник ст. Інокентія митрополит Київський Євгеній (Болховітінов; +1837) у своєму «Описі Києво-Печерської Лаври» (1826) стверджував, що Глинецька обитель була заснована вже після кончини прп. Феодосія. Враховуючи розташування поблизу Гадючого лога села Лісників, місцеві перекази про існування у минулому в урочище монастиря і наявність біля печер залишків якоїсь кам'яної будови, що уславилися в народі Церковищем, свт. Інокентій припустив, що в примітках до «Патерику» малася на увазі саме Гадючий лог. Цю гіпотезу настоятель Братської обителі висловив своєму другу Михайлу Максимовичу — видатному історикові і першому ректорові Київського Університету. У 1840 р. М. Максимович виявив документи XVI—XVIII вв., що свідчили про правоту свт. Інокентія. З'ясувалося, що, по-перше, у минулому Гадючий лог називалася Гнильцем або Гнилеччиною, по-друге, колись в урочищі дійсно розташовувався монастир, що припинив існування на початоку XVI ст., і по-третє, виявлені свт. Інокентієм печери були більш-менш відомі киянам і раніше. Намагаючись заповнити пропуски в історії Глинецкої (Гнилецкої) обителі, М. Максимович припустив, що монастир виник на рубежі XI—XII вв. і розвивався подібно до Лаври, тобто спочатку був печерним, але ще до монгольського розорення Києва (1240) став наземним, продовжуючи використовувати свої підземелля як чернече кладовище і житло найбільш строгих подвижників, а запустів внаслідок монгольських нападів на Київщину XIII—XV вв. Хоча конкретна вказівка місця самоти св. Феодосія з'явилося в «Патерику» тільки в XVII ст., учений вважав, що відомості про подвиги преподобного в Гнилеччині є достовірними, запозиченими з усного лаврського переказу або якого-небудь втраченого древнього рукопису. Подальші дослідження письмових джерел привели до нових відкриттів. Так, в 1861 р. свт. Філарет (Гумилевський; +1866), архієпископ Чернігівський, висунув цілком обґрунтовану гіпотезу про те, що Гнилецька обитель була місцем постриження прп. Герасима Вологодського, який близько 1147 р. пішов з Києва на Північ Русі (найімовірніше — для місіонерських праць) і, заснувавши в м. Вологді Свято-Троїцький Кайсарів монастир (не зберігся), помер в 1178 р.
У 1900 р. почалося відродження Гнилецької обителі у вигляді скиту Києво-Братського монастиря. До тому часу за урочищем Гадючий лог остаточно закріпилося ім'я Церковщини. А відновлювану обитель офіційно назвали «Скитом Пречистої» (тобто, Пречистою), так як, древній монастир в документах XVI ст. іменувався «Святе Пречисте Гнилецьким». У 1902 р., коли на Церковищі була добудована нова церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці (знищена за радянських часів), а поруч — житловий корпус, у Скиту поселили ченців декількох братій, а начальником обителі призначили ієромонаха Мануїла (згодом схиігумена Серафима; +1920) — одного з найкращих учнів прп. Іони Київського (+1902). Поклавши надії на Господа і самовіддано працюючи, ченці Скиту мужньо зазнали поневіряння перших років служіння у Церковщині і зробили її процвітаючою в усіх відношеннях. Старанними молитовниками за братію Церковщини були, ще до своєї кончини, прп. Варнава Гефсиманський (+1906) і св. прав. Іоанн Кронштадський (+1908). Своє особливе молитовне представлення перед Богом про «Скит Пречистої» засвідчили, являючись ієромонахові Мануїлу у видіннях, прпп. прпп. Серафим Саровський (+1833) і Іона Київський. Під час громадянської війни 1917—1920 рр. Церковщина стала притулком для багатьох гнаних християн. Так, в 1919 р. тут ховалися від більшовиків князі Володимир і Микола Жевахови — родичі свт. Іоасафа Білгородського (+1754), з яких перший був раніше помічником київського генерал-губернатора (у 1924 р. прийняв чернецтво з ім'ям Іоасафа, а в 1937 р., перебуваючи в архієрейському сані, став священномучеником), другий — заступником («товаришем») обер-прокурора Святійшого Синоду Російської Православної Церкви (у 1919 р. емігрував, +1938).
З 1922 р. в Церковщині поряд з монастирем розмістилася колонія малолітніх злочинців, яка поступово витіснила ченців з урочища. Під час нацистської окупації Києва (1941—1943) богослужіння в Церковщині поновилися, але на рубежі 40-50-х рр. XX ст. були знову припинені за наполяганням органів радянської влади. Згодом в урочищі розташовувалися лікарня, будинок відпочинку, а з початку 70-х рр. — санаторій МВС України «Хутір Вільний». У 1980 р. археологами були досліджені фундаменти староруського кам'яного храму рубежу XII—XIII вв. — на місці знищеної церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1900—1902 рр.
Сучасний стан
Є важливим самостійним структурним підрозділом Центрального госпіталю Міністерства внутрішніх справ України, вагомою лікувальною установою у сфері військової медицини, одним з найважливіших військово-медичних закладів України.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Основне приміщення лікарні |
| | Відпочинкова зона лікарні |
| | Монастир на території лікарні |
| | Клуб та бібліотека лікарні |
Наразі має 75 ліжок. Лікувальна база складається з: водолікарні, де відпускають перлинні, вуглекислі, кисневі, хвойні, скипидарні ванни та різноманітні лікувальні душі. Діє грязелікарня, де застосовують для процедур грязі одеських лиманів, озокерит та парафін. Також діють кабінети електросвітлолікування, інгаляторій, кабінети масажу, киснетерапії, фітотерапії, лазеротерапії, зал лікувальної фізкультури та ін. Працює кабінет функціональної діагностики та сучасні лабораторії для проведення необхідних аналізів.
На затишній впорядкованій території розташовані каскад з трьох озер з обладнаними пляжами, натуральні діючі джерела, ігрові та спортивні майданчики, прогулянкові стежки-теренкури, місця відпочинку біля декоративних ставків та природних печер.
Наявні бібліотека та ігровий зал, де є більярд, настільний теніс. Заповідний ліс навколо МРЦ відноситься до Лісо-паркового господарства "Конча-Заспа" Київського комунального об'єднання "Київзеленбуд".
Наукові дослідження
Позитивні наслідки відновного лікування у МРЦ акумулюються у науково-дослідницьких працях Центрального госпіталю МВС України, які оприлюднюються на регулярних національних та міжнародних медичних форумах, а також використовуються в діяльності наукових кафедр Національного медичного університету імені О.Богомольця та Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика, інтерни та лікарі яких проходять регулярну практику в госпіталі.
Галерея
-
![image]()
Церква на території центру -
![image]()
Монастир на території центру
Дивись також
- Воєнно-медична доктрина України
- Головний військово-медичний госпіталь Міністерства оборони України
- Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України
- Центральний госпіталь Служби безпеки України
- Центральний госпіталь Міністерства внутрішніх справ України
- Клінічна лікарня «Феофанія»
- Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни
- Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи
Примітки
- Курильчик О.В.[недоступне посилання]
Джерела
- Сайт МРЦ
- Сайт монастиря [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Сайт Київської Митрополії [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Цілюща оаза на півдні столиці/Іменем закону/ [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Монастир Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі Церковщина [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Загадкові місця: Церковщина [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Відеоматеріали
- Відеоматеріал YouTub про монастир на території лікарні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
50 19 16 pn sh 30 32 05 sh d 50 32111 pn sh 30 53472 sh d 50 32111 30 53472 Medichnij reabilitacijnij centr Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini Hutir Vilnij Tip Reabilitacijnij medichnij zakladGolovnij likar Nachalnik centru Kurilchik Oleksandr VasilovichKilkist lizhok 75Krayina UkrayinaAdresa Kiyiv Dniprovske shose 3 Hutir Vilnij 03026 Koordinati 50 19 16 pn sh 30 32 05 sh d 50 32111111113877655 pn sh 30 534722222249779833 sh d 50 32111111113877655 30 534722222249779833Akreditacijna kategoriya vishaSajt Sajt centru Medichnij reabilitacijnij centr Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini dali MRC ye vagomim strukturnim pidrozdilom Medichnogo departamentu MVSU Roztashovana na 17 km Novo Obuhivskogo traktu Golosiyivskogo rajonu pivdennoyi chastini Kiyeva na teritoriyi lisoparkovoyi zoni plosheyu ponad 25 ga de v osnovnomu rostut listyani dereva dub buk grab klen bereza lipa Diye na teritoriyi chinnogo cholovichogo monastirya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v urochishi Cerkovshina mizh selami Lisniki Pirogiv ta Vita Litovska Golosiyivskogo rajonu mista Kiyeva Istoriya miscevostiPravoslavnij monastir v kiyivskomu urochishi Cerkovshina buv zasnovanij v period XI XII stolit chasiv Kiyivskoyi Rusi na misci de inodi usamitnyuvavsya u Velikij post odin iz zasnovnikiv Kiyevo Pecherskoyi Lavri prp Feodosij Pecherskij Monastir v Cerkovshini nazivavsya Gnileckim i u svoyemu rozvitku nasliduvav istoriyu Kiyevo Pecherskoyi Lavri spochatku isnuvav u viglyadi cherneckih pecher a z chasom buv chastkovo perenesenij na poverhnyu de sporudili kam yanu cerkvu Ye pidstavi vvazhati sho u Gnileckomu monastiri pochinav svij chernechij shlyah prp Gerasim Vologodskij misioner Rosijskoyi Pivnochi v XII st Pislya mongolskih nabigiv na Kiyiv Gnileckij monastir dovgo nagaduvav pro sebe pecherami ta ruyinami cerkvi yaku stali nazivati Cerkovishem zvidsi i toponim Cerkovshina Pracyami svt Inokentiya Hersonskogo Borisova koli arhipastir she sluzhiv v Kiyevi vhid v pecheri buv oblashtovanij u 1835 r dlya vidviduvannya palomnikami a na pochatku HH st v Cerkovshini buv stvorenij Skit Prechistoyi Bogorodici Vesnoyu 1832 r nastoyatel Kiyevo Bratskoyi obiteli arhimandrit Inokentij Borisov majbutnij Svyatitel Hersonskij 1857 gulyayuchi po okolicyah monastirskoyi dachi bilya sela Pirogiv viyaviv v urochishi Gadyuchij log pokinuti pidzemellya Voni nagaduvali soboyu pecheri Kiyevo Pecherskoyi lavri yaka z momentu yiyi zasnuvannya 1051 bula pidzemnim monastirem ale zgodom peremistilasya na poverhnyu i nadali vikoristovuvalasya chencyami pidzemellya yak cherneche kladovishe i misce usamitnennya okremih podvizhnikiv Bazhayuchi poklasti kraj zapustinnyu svyatini i zrobiti yiyi dostupnoyu dlya oglyadu svt Inokentij pochav klopotati pro peredachu Gadyuchogo loga z kazennogo vidomstva u pidporyadkuvannya Bratskogo monastirya yake i vidbulosya u 1833 r Pislya cogo v urochishi buv vlashtovanij hutir Bratskoyi obiteli a u 1835 r vidkrilisya dlya vidviduvannya pecheri Palomniki mogli pobachiti v nih pidzemnu cerkvu z unikalnim gruntovim chotirohkolonnim navisom kivoriyem nad prestolom chernechi keliyi z lezhankami i virizanimi na stinah hrestami Oblashtovuvavshi urochishe sv Inokentij diznavsya sho tuteshni pecheri zgaduyutsya u Kiyevo Pecherskomu pateriku zbirci zhitiya pershih podvizhnikiv Kiyevo Pecherskoyi Lavri Zgidno Pateriku odin iz zasnovnikiv i pershih nastoyateliv obiteli prp Feodosij 1074 usamitnyuvavsya inodi vid kerovanoyi nim chernechoyi bratiyi v deyaku tayemnu pecheru bilya odnogo z poselen yake nalezhali Lavri U primitkah do pershogo drukovanogo vidannya Paterika 1635 nagoloshuyetsya sho pechera cya znahodilasya v Lisnikah de Glineckij buv monastir Starshij suchasnik st Inokentiya mitropolit Kiyivskij Yevgenij Bolhovitinov 1837 u svoyemu Opisi Kiyevo Pecherskoyi Lavri 1826 stverdzhuvav sho Glinecka obitel bula zasnovana vzhe pislya konchini prp Feodosiya Vrahovuyuchi roztashuvannya poblizu Gadyuchogo loga sela Lisnikiv miscevi perekazi pro isnuvannya u minulomu v urochishe monastirya i nayavnist bilya pecher zalishkiv yakoyis kam yanoyi budovi sho uslavilisya v narodi Cerkovishem svt Inokentij pripustiv sho v primitkah do Pateriku malasya na uvazi same Gadyuchij log Cyu gipotezu nastoyatel Bratskoyi obiteli visloviv svoyemu drugu Mihajlu Maksimovichu vidatnomu istorikovi i pershomu rektorovi Kiyivskogo Universitetu U 1840 r M Maksimovich viyaviv dokumenti XVI XVIII vv sho svidchili pro pravotu svt Inokentiya Z yasuvalosya sho po pershe u minulomu Gadyuchij log nazivalasya Gnilcem abo Gnilechchinoyu po druge kolis v urochishi dijsno roztashovuvavsya monastir sho pripiniv isnuvannya na pochatoku XVI st i po tretye viyavleni svt Inokentiyem pecheri buli bilsh mensh vidomi kiyanam i ranishe Namagayuchis zapovniti propuski v istoriyi Glineckoyi Gnileckoyi obiteli M Maksimovich pripustiv sho monastir vinik na rubezhi XI XII vv i rozvivavsya podibno do Lavri tobto spochatku buv pechernim ale she do mongolskogo rozorennya Kiyeva 1240 stav nazemnim prodovzhuyuchi vikoristovuvati svoyi pidzemellya yak cherneche kladovishe i zhitlo najbilsh strogih podvizhnikiv a zapustiv vnaslidok mongolskih napadiv na Kiyivshinu XIII XV vv Hocha konkretna vkazivka miscya samoti sv Feodosiya z yavilosya v Pateriku tilki v XVII st uchenij vvazhav sho vidomosti pro podvigi prepodobnogo v Gnilechchini ye dostovirnimi zapozichenimi z usnogo lavrskogo perekazu abo yakogo nebud vtrachenogo drevnogo rukopisu Podalshi doslidzhennya pismovih dzherel priveli do novih vidkrittiv Tak v 1861 r svt Filaret Gumilevskij 1866 arhiyepiskop Chernigivskij visunuv cilkom obgruntovanu gipotezu pro te sho Gnilecka obitel bula miscem postrizhennya prp Gerasima Vologodskogo yakij blizko 1147 r pishov z Kiyeva na Pivnich Rusi najimovirnishe dlya misionerskih prac i zasnuvavshi v m Vologdi Svyato Troyickij Kajsariv monastir ne zberigsya pomer v 1178 r U 1900 r pochalosya vidrodzhennya Gnileckoyi obiteli u viglyadi skitu Kiyevo Bratskogo monastirya Do tomu chasu za urochishem Gadyuchij log ostatochno zakripilosya im ya Cerkovshini A vidnovlyuvanu obitel oficijno nazvali Skitom Prechistoyi tobto Prechistoyu tak yak drevnij monastir v dokumentah XVI st imenuvavsya Svyate Prechiste Gnileckim U 1902 r koli na Cerkovishi bula dobudovana nova cerkva v im ya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici znishena za radyanskih chasiv a poruch zhitlovij korpus u Skitu poselili chenciv dekilkoh bratij a nachalnikom obiteli priznachili iyeromonaha Manuyila zgodom shiigumena Serafima 1920 odnogo z najkrashih uchniv prp Ioni Kiyivskogo 1902 Poklavshi nadiyi na Gospoda i samoviddano pracyuyuchi chenci Skitu muzhno zaznali poneviryannya pershih rokiv sluzhinnya u Cerkovshini i zrobili yiyi procvitayuchoyu v usih vidnoshennyah Starannimi molitovnikami za bratiyu Cerkovshini buli she do svoyeyi konchini prp Varnava Gefsimanskij 1906 i sv prav Ioann Kronshtadskij 1908 Svoye osoblive molitovne predstavlennya pered Bogom pro Skit Prechistoyi zasvidchili yavlyayuchis iyeromonahovi Manuyilu u vidinnyah prpp prpp Serafim Sarovskij 1833 i Iona Kiyivskij Pid chas gromadyanskoyi vijni 1917 1920 rr Cerkovshina stala pritulkom dlya bagatoh gnanih hristiyan Tak v 1919 r tut hovalisya vid bilshovikiv knyazi Volodimir i Mikola Zhevahovi rodichi svt Ioasafa Bilgorodskogo 1754 z yakih pershij buv ranishe pomichnikom kiyivskogo general gubernatora u 1924 r prijnyav chernectvo z im yam Ioasafa a v 1937 r perebuvayuchi v arhiyerejskomu sani stav svyashennomuchenikom drugij zastupnikom tovarishem ober prokurora Svyatijshogo Sinodu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi u 1919 r emigruvav 1938 Z 1922 r v Cerkovshini poryad z monastirem rozmistilasya koloniya malolitnih zlochinciv yaka postupovo vitisnila chenciv z urochisha Pid chas nacistskoyi okupaciyi Kiyeva 1941 1943 bogosluzhinnya v Cerkovshini ponovilisya ale na rubezhi 40 50 h rr XX st buli znovu pripineni za napolyagannyam organiv radyanskoyi vladi Zgodom v urochishi roztashovuvalisya likarnya budinok vidpochinku a z pochatku 70 h rr sanatorij MVS Ukrayini Hutir Vilnij U 1980 r arheologami buli doslidzheni fundamenti staroruskogo kam yanogo hramu rubezhu XII XIII vv na misci znishenoyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1900 1902 rr Suchasnij stanYe vazhlivim samostijnim strukturnim pidrozdilom Centralnogo gospitalyu Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini vagomoyu likuvalnoyu ustanovoyu u sferi vijskovoyi medicini odnim z najvazhlivishih vijskovo medichnih zakladiv Ukrayini Zovnishni zobrazhennya Osnovne primishennya likarni Vidpochinkova zona likarni Monastir na teritoriyi likarni Klub ta biblioteka likarni Narazi maye 75 lizhok Likuvalna baza skladayetsya z vodolikarni de vidpuskayut perlinni vuglekisli kisnevi hvojni skipidarni vanni ta riznomanitni likuvalni dushi Diye gryazelikarnya de zastosovuyut dlya procedur gryazi odeskih limaniv ozokerit ta parafin Takozh diyut kabineti elektrosvitlolikuvannya ingalyatorij kabineti masazhu kisneterapiyi fitoterapiyi lazeroterapiyi zal likuvalnoyi fizkulturi ta in Pracyuye kabinet funkcionalnoyi diagnostiki ta suchasni laboratoriyi dlya provedennya neobhidnih analiziv Na zatishnij vporyadkovanij teritoriyi roztashovani kaskad z troh ozer z obladnanimi plyazhami naturalni diyuchi dzherela igrovi ta sportivni majdanchiki progulyankovi stezhki terenkuri miscya vidpochinku bilya dekorativnih stavkiv ta prirodnih pecher Nayavni biblioteka ta igrovij zal de ye bilyard nastilnij tenis Zapovidnij lis navkolo MRC vidnositsya do Liso parkovogo gospodarstva Koncha Zaspa Kiyivskogo komunalnogo ob yednannya Kiyivzelenbud Naukovi doslidzhennyaPozitivni naslidki vidnovnogo likuvannya u MRC akumulyuyutsya u naukovo doslidnickih pracyah Centralnogo gospitalyu MVS Ukrayini yaki oprilyudnyuyutsya na regulyarnih nacionalnih ta mizhnarodnih medichnih forumah a takozh vikoristovuyutsya v diyalnosti naukovih kafedr Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O Bogomolcya ta Nacionalnoyi medichnoyi akademiyi pislyadiplomnoyi osviti imeni P Shupika interni ta likari yakih prohodyat regulyarnu praktiku v gospitali GalereyaCerkva na teritoriyi centru Monastir na teritoriyi centruDivis takozhVoyenno medichna doktrina Ukrayini Golovnij vijskovo medichnij gospital Ministerstva oboroni Ukrayini Centralnij klinichnij gospital Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Centralnij gospital Sluzhbi bezpeki Ukrayini Centralnij gospital Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini Klinichna likarnya Feofaniya Kiyivskij miskij klinichnij gospital veteraniv vijni Lvivskij oblasnij gospital invalidiv vijni ta represovanih imeni Yuriya LipiPrimitkiKurilchik O V nedostupne posilannya DzherelaSajt MRC Sajt monastirya 4 listopada 2013 u Wayback Machine Sajt Kiyivskoyi Mitropoliyi 27 travnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaCilyusha oaza na pivdni stolici Imenem zakonu 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine Monastir Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v urochishi Cerkovshina 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine Zagadkovi miscya Cerkovshina 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine VideomaterialiVideomaterial YouTub pro monastir na teritoriyi likarni