Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Лідія Михайлівна Шишманова | ||||
|---|---|---|---|---|
| Драгоманова Лідія Михайлівна | ||||
| Народилася | 17 жовтня 1865 Київ | |||
| Померла | 7 лютого 1937 (71 рік) Софія, Болгарія | |||
| Громадянство |  Російська імперія →  Болгарія | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | письменниця, журналістка, театральна критикиня, перекладачка | |||
| Батько | Драгоманов Михайло Петрович | |||
| Мати | Драгоманова Людмила Михайлівна | |||
| Брати, сестри | Драгоманов Світозар Михайлович і Труш Аріадна Михайлівна | |||
| У шлюбі з | Іван Шишманов | |||
| Діти | Дмитро Шишманов | |||
| Премії | Жіночий хрест І ступеня | |||
| | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Лідія Михайлівна Шишманова (до шлюбу Драгоманова, болг. Лидия Шишманова; 17 жовтня 1865, Київ — 7 лютого 1937, Софія, Болгарія) — болгарська письменниця, журналістка, театральна і музична критикиня, перекладачка, активістка жіночого руху, громадська діячка, господиня літературного салону. Українка, яка своєю працею сприяла розвиткові та зміцненню українсько-болгарських взаємин.
Племінниця Олени Пчілки та кузина Лесі Українки, Михайла Косача, Оксани Драгоманової. Рідна сестра Світозара Драгоманова та Аріадни Труш.
Життєпис
Народилася 17 жовтня 1865 року в місті Київ першою дитиною в родині Михайла Драгоманова та Людмили Драгоманової.
На початку 1870-х р. виїхала з батьками за кордон (у наукове відрядження батька), де прожила три роки: рік у Німеччині та два — в Італії. У 8 років вже розмовляла українською, російською, німецькою, французькою і трохи італійською.
1876 р. через заборону царським урядом викладати в українських університетах батько вимушений був назавжди залишити Київ і виїхати за кордон, спочатку у Відень, а потім до Швейцарії.
Восени 1876 р. Лідія з мамою прибула до батька в Женеву. Тут отримала середню освіту, відвідувала заняття приватних професорів, навчалася в Женевському університеті на філологічному факультеті. Пройшла повний курс порівняльної історії літератури, відвідувала лекції з філософії. Вивчала історію мистецтва, стиль і композицію, декламацію. Навчалася музиці (клас фортепіано) в приватній консерваторії. Вчилася співу у пані Сіллем, учениці відомого професора Стокгаузена. Мала сильне драматичне меццо-сопрано. Зохоплюючись музикою, вивчала партитури, співала арії, всі партії деяких опер. Діапазон її голосу — від нижнього «ля» до верхнього «до». Добре граючи на фортепіано, у дорослому віці популяризувала творчість Миколи Лисенка, який присвятив їй романс «Садок вишневий коло хати» (1868) на слова Тараса Шевченка.
Великий вплив на Лідію Шишманову та її освіту мав батько, якого вона вважала «вчителем свого життя». Швейцарію вважала «своєю другою вітчизною, тому що там виросла і там оформилося остаточно моє скромне я».
У 1884—1885 рр. закінчила університет і консерваторію.
Юність
1885 р. розпочала перекладацьку діяльність з перекладу на французьку мову «Марії» Т. Шевченка. Батько заохотив Лідію перекласти французькою болгарські релігійні легенди, що були згодом опубліковані у французькому журналі «Le Melusine» з передмовою та коментарями Михайла Драгоманова (1888), а за наполяганням Ернеста Леру 1896 р. легенди вийшли окремою книжкою в Парижі.
На початку 1886 р. познайомилася з болгарським студентом Іваном Шишмановим, який приїхав на навчання в Женевський університет, зокрема, щоб відвідувати і лекції М. Драгоманова.
28 грудня 1888 (9 січня 1889) року Лідія та Іван обвінчались у Болгарії, у церкві «Крал Стефан» (зараз «Света Неделя») та переїхали жити до Софії того ж року, де Іван уже на цей час працював.
19 листопада 1889 року народила сина Дімітра (Дмитра). Пологи були важкими, тому батько Лідії, який на той час переїхав до Софії, очоливши катедру історії у Вищій школі, допомагав чим міг, мама з молодшою сестрою Радою була ще в Женеві.
У Софії Лідія Шишманова активно включилася в культурне життя болгарської столиці.
12 лютого 1893 р. створила Болгарське музичне товариство. Алеко Константінов, присутній на установчих зборах товариства, був обраний секретарем, змалював цю подію у віршовано-гумористичній формі. За його словами, збори відбулися у салоні Лідії Шишманової і на них були присутні близько 20-ти дам з вищого світу. Членкинями музичного товариства були також Людмила Драгоманова з молодшою донькою Аріадною. Людмила Драгоманова подарувала товариству збірники з творами Миколи Лисенка. У салоні було засновано також і мистецьке товариство, на виставках якого експонувала свої картини Людмила Драгоманова. Лідія Шишманова започаткувала один з перших знаменитих софійських літературних салонів, подібних до тих, які організовували мадам де Сталь і Жорж Санд в Парижі.
У 1894—1895 рр. родину Михайла та Людмили Драгоманових відвідала двоюрідна сестра Лідії, письменниця Леся Українка. Мешкаючи в будинку Драгоманових у Софії, сестри часто бачилися, а після спільної поїздки влітку до Владаї Лесі, Ради та Лідії родички зблизилися; а по від'їзді кузини додому в Київ, — активно листувалися.
20 червня 1895 р. родина Драгоманових-Шишманових пережила важку втрату — помер Михайло Драгоманов. Через кілька днів після смерті сина Михайла у Гадячі на 74-му році життя померла Лідина бабуся Єлизавета Драгоманова.
Зрілість
1899 р. Лідія Шишманова як театральна критиккиня дебютувала в журналі «Български преглед» із статею про спектаклі трупи «Сълза и смях».
У 1911—1913 рр. активно дописувала в газету «Рада».
З 1913 р. по 1915 р. у журналі «Свободно мнение» вела дві рубрики — «Театральна хроніка» і «Музична хроніка». Перекладала французькою мовою, працювала журналісткою, дописуючи до багатьох болгарських та європейських журналів.
Співпрацювала з українською еміґрацією в Софії як активна і почесна учасниця різних товариств і комітетів. Стояла біля витоків «Українсько-болгарського товариства», першим керівником якого був її чоловік. Започатковане 1918 р., товариство поновило свою роботу 1926 р. — відзначало річниці видатних українських діячів, організовувало українські вечори, вистави, концерти.
Після передчасної смерти чоловіка у 1928 р. Лідія Шишманова укладає його незавершені або неопубліковані твори. Упорядкувала й видала друком понад 100 сторінок мемуаристики про чоловіка та свого батька Михайла Драгоманова.
Входила до багатьох товариств і організацій, популяризуючи серед болгар ідеали демократії. Зокрема належала до «Клубу болгарських письменниць», «Жіночого союзу», «Товариства за мир і свободу», «Ліги англомовних».
Завдяки своїй рішучості, хоробрості була в перших рядах борців за національну та соціальну свободу болгар. На початку 1920-х Шишманова включилася в рух борців за мир і стала головою болгарської секції «Міжнародної жіночої ліги миру і свободи». Водночас дописувала до українських часописів.
1929 р. Лідія Шишманова подарувала «Семінару порівняльної літературної історії» особисту бібліотеку проф. Івана Шишманова.
На урочистому річному чаюванні 1933 р. поет Змєй Горянін привітав жартівливою поемою «Клуб жінок письменниць» з нагоди третього дня народження Клубу, присвятивши кожній письменниці по епіграмі. Лідія Шишманова першою отримала гумористичне вітання.
Останні роки
3 листопада 1935 р. в Софії, з ініціативи «Ліги», було відсвятковано 70-річчя від дня народження й 50-річчя публіцистичної та громадської діяльності Лідії Шишманової. В урочистостях взяли участь представники царського Палацу, посли Франції й Чехословаччини, представники міністерств, наукового світу, українських організацій, письменники, артисти. Болгарський цар Борис ІІІ нагородив Лідію Шишманову Дамським Хрестом І ст. за заслуги. Нагороду вручив Ат. Ілієв. Від українських організацій отримала вітальний адрес і кошик жовтих хризантем, оздоблений блакиттю.
7 лютого 1937 р. Лідія Шишманова померла.
Похорон відбувся в Софії, в старій церкві Св. Софії за численної участі друзів, офіційних осіб, міністрів та представників інших держав. Після заупокійної літургії її поховали на Софійському кладовищі в родинному склепі Шишманових. Від українців проводжав Лідію Драгоманову-Шишманову в останню дорогу інж. В. Филонович.
Творчість
Видала в Парижі один том «Legendes religieuses bulgares», працювала в журналі «Le Melusine», була театральною критикинею «Le Bulgarie».
1899 року в журналі «Български преглед» вийшла її стаття про вистави, якими почався театральний сезон. Друга стаття була присвячена трьом виставам, зокрема, постановці «Ревізора» Миколи Гоголя, а третя стаття (січень 1900 року) також містила рецензію на спектакль «Глитай, або ж Павук» Марка Кропивницького.
Ввела у журналі «Свободно мнение» колонки про музичні та театральні хроніки. Дописувала в українську газету «Рада».
Перекладала французькою твори болгарських письменників, наприклад, «Нова земля», «В недрата на Родопите» Івана Вазова, , Йордана Йовкова, «Братя» Добрі Немірова, роман «Харитининия грях». 1928 року переклала французькою мовою поему «Майстори».
Написала спогади про Михайла Драгоманова, Лесю Українку та Івана Шишманова.
Ушанування пам'яті
1938 року Дмитро Шишманов започаткував літературний конкурс рукописних творів «Лідія і Іван Шишманови», одначе інформація про конкурс відсутня.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . www.ukrpressbg.com. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- Бодина-Дячок В. В. Авторские посвящения Н. Лысенко в контексте украинской музыкальной культуры второй половины Х1Х века /В. В. Бодина-Дячок // В мире науки и искусства: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии. — 2013. — № 30. — [б.с.].
- Мария Младенова. Лидия Шишманова — спътница и интелектуалка със собствен блясък (PDF). Процитовано 6 лютого 2016.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Спас Спасов. (болг.) . bulgarkamagazine.com. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 6 лютого 2016.
Література та джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лідія Шишманова |
- Скрипка Т. Спогади про Лесю Українку. — К.: Темпора, 2017. — 368 с.: іл. —
- https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/pro-ukrayinski-investyciyi-v-maybutnye-bolgariyi [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Lidiya Mihajlivna ShishmanovaDragomanova Lidiya MihajlivnaNarodilasya 17 zhovtnya 1865 1865 10 17 KiyivPomerla 7 lyutogo 1937 1937 02 07 71 rik Sofiya BolgariyaGromadyanstvo Rosijska imperiya BolgariyaNacionalnist ukrayinkaDiyalnist pismennicya zhurnalistka teatralna kritikinya perekladachkaBatko Dragomanov Mihajlo PetrovichMati Dragomanova Lyudmila MihajlivnaBrati sestri Dragomanov Svitozar Mihajlovich i Trush Ariadna MihajlivnaU shlyubi z Ivan ShishmanovDiti Dmitro ShishmanovPremiyi Zhinochij hrest I stupenya Vislovlyuvannya u Vikicitatah Lidiya Mihajlivna Shishmanova do shlyubu Dragomanova bolg Lidiya Shishmanova 17 zhovtnya 1865 18651017 Kiyiv 7 lyutogo 1937 Sofiya Bolgariya bolgarska pismennicya zhurnalistka teatralna i muzichna kritikinya perekladachka aktivistka zhinochogo ruhu gromadska diyachka gospodinya literaturnogo salonu Ukrayinka yaka svoyeyu praceyu spriyala rozvitkovi ta zmicnennyu ukrayinsko bolgarskih vzayemin Pleminnicya Oleni Pchilki ta kuzina Lesi Ukrayinki Mihajla Kosacha Oksani Dragomanovoyi Ridna sestra Svitozara Dragomanova ta Ariadni Trush ZhittyepisNarodilasya 17 zhovtnya 1865 roku v misti Kiyiv pershoyu ditinoyu v rodini Mihajla Dragomanova ta Lyudmili Dragomanovoyi Na pochatku 1870 h r viyihala z batkami za kordon u naukove vidryadzhennya batka de prozhila tri roki rik u Nimechchini ta dva v Italiyi U 8 rokiv vzhe rozmovlyala ukrayinskoyu rosijskoyu nimeckoyu francuzkoyu i trohi italijskoyu 1876 r cherez zaboronu carskim uryadom vikladati v ukrayinskih universitetah batko vimushenij buv nazavzhdi zalishiti Kiyiv i viyihati za kordon spochatku u Viden a potim do Shvejcariyi Voseni 1876 r Lidiya z mamoyu pribula do batka v Zhenevu Tut otrimala serednyu osvitu vidviduvala zanyattya privatnih profesoriv navchalasya v Zhenevskomu universiteti na filologichnomu fakulteti Projshla povnij kurs porivnyalnoyi istoriyi literaturi vidviduvala lekciyi z filosofiyi Vivchala istoriyu mistectva stil i kompoziciyu deklamaciyu Navchalasya muzici klas fortepiano v privatnij konservatoriyi Vchilasya spivu u pani Sillem uchenici vidomogo profesora Stokgauzena Mala silne dramatichne mecco soprano Zohoplyuyuchis muzikoyu vivchala partituri spivala ariyi vsi partiyi deyakih oper Diapazon yiyi golosu vid nizhnogo lya do verhnogo do Dobre grayuchi na fortepiano u doroslomu vici populyarizuvala tvorchist Mikoli Lisenka yakij prisvyativ yij romans Sadok vishnevij kolo hati 1868 na slova Tarasa Shevchenka Velikij vpliv na Lidiyu Shishmanovu ta yiyi osvitu mav batko yakogo vona vvazhala vchitelem svogo zhittya Shvejcariyu vvazhala svoyeyu drugoyu vitchiznoyu tomu sho tam virosla i tam oformilosya ostatochno moye skromne ya U 1884 1885 rr zakinchila universitet i konservatoriyu Yunist 1885 r rozpochala perekladacku diyalnist z perekladu na francuzku movu Mariyi T Shevchenka Batko zaohotiv Lidiyu pereklasti francuzkoyu bolgarski religijni legendi sho buli zgodom opublikovani u francuzkomu zhurnali Le Melusine z peredmovoyu ta komentaryami Mihajla Dragomanova 1888 a za napolyagannyam Ernesta Leru 1896 r legendi vijshli okremoyu knizhkoyu v Parizhi Na pochatku 1886 r poznajomilasya z bolgarskim studentom Ivanom Shishmanovim yakij priyihav na navchannya v Zhenevskij universitet zokrema shob vidviduvati i lekciyi M Dragomanova 28 grudnya 1888 9 sichnya 1889 roku Lidiya ta Ivan obvinchalis u Bolgariyi u cerkvi Kral Stefan zaraz Sveta Nedelya ta pereyihali zhiti do Sofiyi togo zh roku de Ivan uzhe na cej chas pracyuvav 19 listopada 1889 roku narodila sina Dimitra Dmitra Pologi buli vazhkimi tomu batko Lidiyi yakij na toj chas pereyihav do Sofiyi ocholivshi katedru istoriyi u Vishij shkoli dopomagav chim mig mama z molodshoyu sestroyu Radoyu bula she v Zhenevi U Sofiyi Lidiya Shishmanova aktivno vklyuchilasya v kulturne zhittya bolgarskoyi stolici 12 lyutogo 1893 r stvorila Bolgarske muzichne tovaristvo Aleko Konstantinov prisutnij na ustanovchih zborah tovaristva buv obranij sekretarem zmalyuvav cyu podiyu u virshovano gumoristichnij formi Za jogo slovami zbori vidbulisya u saloni Lidiyi Shishmanovoyi i na nih buli prisutni blizko 20 ti dam z vishogo svitu Chlenkinyami muzichnogo tovaristva buli takozh Lyudmila Dragomanova z molodshoyu donkoyu Ariadnoyu Lyudmila Dragomanova podaruvala tovaristvu zbirniki z tvorami Mikoli Lisenka U saloni bulo zasnovano takozh i mistecke tovaristvo na vistavkah yakogo eksponuvala svoyi kartini Lyudmila Dragomanova Lidiya Shishmanova zapochatkuvala odin z pershih znamenitih sofijskih literaturnih saloniv podibnih do tih yaki organizovuvali madam de Stal i Zhorzh Sand v Parizhi U 1894 1895 rr rodinu Mihajla ta Lyudmili Dragomanovih vidvidala dvoyuridna sestra Lidiyi pismennicya Lesya Ukrayinka Meshkayuchi v budinku Dragomanovih u Sofiyi sestri chasto bachilisya a pislya spilnoyi poyizdki vlitku do Vladayi Lesi Radi ta Lidiyi rodichki zblizilisya a po vid yizdi kuzini dodomu v Kiyiv aktivno listuvalisya 20 chervnya 1895 r rodina Dragomanovih Shishmanovih perezhila vazhku vtratu pomer Mihajlo Dragomanov Cherez kilka dniv pislya smerti sina Mihajla u Gadyachi na 74 mu roci zhittya pomerla Lidina babusya Yelizaveta Dragomanova Zrilist 1899 r Lidiya Shishmanova yak teatralna kritikkinya debyutuvala v zhurnali Blgarski pregled iz stateyu pro spektakli trupi Slza i smyah U 1911 1913 rr aktivno dopisuvala v gazetu Rada Z 1913 r po 1915 r u zhurnali Svobodno mnenie vela dvi rubriki Teatralna hronika i Muzichna hronika Perekladala francuzkoyu movoyu pracyuvala zhurnalistkoyu dopisuyuchi do bagatoh bolgarskih ta yevropejskih zhurnaliv Spivpracyuvala z ukrayinskoyu emigraciyeyu v Sofiyi yak aktivna i pochesna uchasnicya riznih tovaristv i komitetiv Stoyala bilya vitokiv Ukrayinsko bolgarskogo tovaristva pershim kerivnikom yakogo buv yiyi cholovik Zapochatkovane 1918 r tovaristvo ponovilo svoyu robotu 1926 r vidznachalo richnici vidatnih ukrayinskih diyachiv organizovuvalo ukrayinski vechori vistavi koncerti Pislya peredchasnoyi smerti cholovika u 1928 r Lidiya Shishmanova ukladaye jogo nezaversheni abo neopublikovani tvori Uporyadkuvala j vidala drukom ponad 100 storinok memuaristiki pro cholovika ta svogo batka Mihajla Dragomanova Vhodila do bagatoh tovaristv i organizacij populyarizuyuchi sered bolgar ideali demokratiyi Zokrema nalezhala do Klubu bolgarskih pismennic Zhinochogo soyuzu Tovaristva za mir i svobodu Ligi anglomovnih Zavdyaki svoyij rishuchosti horobrosti bula v pershih ryadah borciv za nacionalnu ta socialnu svobodu bolgar Na pochatku 1920 h Shishmanova vklyuchilasya v ruh borciv za mir i stala golovoyu bolgarskoyi sekciyi Mizhnarodnoyi zhinochoyi ligi miru i svobodi Vodnochas dopisuvala do ukrayinskih chasopisiv 1929 r Lidiya Shishmanova podaruvala Seminaru porivnyalnoyi literaturnoyi istoriyi osobistu biblioteku prof Ivana Shishmanova Na urochistomu richnomu chayuvanni 1933 r poet Zmyej Goryanin privitav zhartivlivoyu poemoyu Klub zhinok pismennic z nagodi tretogo dnya narodzhennya Klubu prisvyativshi kozhnij pismennici po epigrami Lidiya Shishmanova pershoyu otrimala gumoristichne vitannya Ostanni roki 3 listopada 1935 r v Sofiyi z iniciativi Ligi bulo vidsvyatkovano 70 richchya vid dnya narodzhennya j 50 richchya publicistichnoyi ta gromadskoyi diyalnosti Lidiyi Shishmanovoyi V urochistostyah vzyali uchast predstavniki carskogo Palacu posli Franciyi j Chehoslovachchini predstavniki ministerstv naukovogo svitu ukrayinskih organizacij pismenniki artisti Bolgarskij car Boris III nagorodiv Lidiyu Shishmanovu Damskim Hrestom I st za zaslugi Nagorodu vruchiv At Iliyev Vid ukrayinskih organizacij otrimala vitalnij adres i koshik zhovtih hrizantem ozdoblenij blakittyu 7 lyutogo 1937 r Lidiya Shishmanova pomerla Pohoron vidbuvsya v Sofiyi v starij cerkvi Sv Sofiyi za chislennoyi uchasti druziv oficijnih osib ministriv ta predstavnikiv inshih derzhav Pislya zaupokijnoyi liturgiyi yiyi pohovali na Sofijskomu kladovishi v rodinnomu sklepi Shishmanovih Vid ukrayinciv provodzhav Lidiyu Dragomanovu Shishmanovu v ostannyu dorogu inzh V Filonovich TvorchistVidala v Parizhi odin tom Legendes religieuses bulgares pracyuvala v zhurnali Le Melusine bula teatralnoyu kritikineyu Le Bulgarie 1899 roku v zhurnali Blgarski pregled vijshla yiyi stattya pro vistavi yakimi pochavsya teatralnij sezon Druga stattya bula prisvyachena trom vistavam zokrema postanovci Revizora Mikoli Gogolya a tretya stattya sichen 1900 roku takozh mistila recenziyu na spektakl Glitaj abo zh Pavuk Marka Kropivnickogo Vvela u zhurnali Svobodno mnenie kolonki pro muzichni ta teatralni hroniki Dopisuvala v ukrayinsku gazetu Rada Perekladala francuzkoyu tvori bolgarskih pismennikiv napriklad Nova zemlya V nedrata na Rodopite Ivana Vazova Jordana Jovkova Bratya Dobri Nemirova roman Haritininiya gryah 1928 roku pereklala francuzkoyu movoyu poemu Majstori Napisala spogadi pro Mihajla Dragomanova Lesyu Ukrayinku ta Ivana Shishmanova Ushanuvannya pam yati1938 roku Dmitro Shishmanov zapochatkuvav literaturnij konkurs rukopisnih tvoriv Lidiya i Ivan Shishmanovi odnache informaciya pro konkurs vidsutnya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 www ukrpressbg com Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 Bodina Dyachok V V Avtorskie posvyasheniya N Lysenko v kontekste ukrainskoj muzykalnoj kultury vtoroj poloviny H1H veka V V Bodina Dyachok V mire nauki i iskusstva voprosy filologii iskusstvovedeniya i kulturologii 2013 30 b s Mariya Mladenova Lidiya Shishmanova sptnica i intelektualka ss sobstven blyask PDF Procitovano 6 lyutogo 2016 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Spas Spasov bolg bulgarkamagazine com Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 6 lyutogo 2016 Literatura ta dzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lidiya Shishmanova Skripka T Spogadi pro Lesyu Ukrayinku K Tempora 2017 368 s il ISBN 978 617 569 208 0 https day kyiv ua uk article kultura pro ukrayinski investyciyi v maybutnye bolgariyi 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine