Замок Лідс англ Leeds Castle замок у графстві Кент в Англії розташований посеред озера на острові неподалік від селища e

Замок Лідс (англ. Leeds Castle) — замок у графстві Кент в Англії, розташований посеред озера на острові неподалік від селища ^[en]. Був зведений у 1119 році, у 1278 році перейшов у власність короля Едуарда I, ставши його улюбленою резиденцією. Сучасного вигляду набув у XIX столітті.

Замок Лідс англ. Leeds Castle

Замок Лідс, Кент

Замок Лідс Замок Лідс (Велика Британія)
Країна	Велика Британія
Територіальна одиниця	^d^[1]
51°14′56″ пн. ш. 0°37′48″ сх. д. / 51.24888888891666738° пн. ш. 0.630000000028° сх. д. / 51.24888888891666738; 0.630000000028Координати: 51°14′56″ пн. ш. 0°37′48″ сх. д. / 51.24888888891666738° пн. ш. 0.630000000028° сх. д. / 51.24888888891666738; 0.630000000028
Стиль	^d
Час заснування	1119
Сучасний стан	^d^[1] і ^d^[1]
Власник	Едуард I Довгоногий і ^d
Сайт	leeds-castle.com

Замок Лідс у Вікісховищі

Історія замку

Рання історія

Назва замку, Esledes, походить від імені його першого власника — Ліда чи Лідіана, який у 857 році побудував на цьому місці укріплення з дерева. Перша згадка сягає кінця XI століття, коли під час поземельного перепису населення дані про Лідс і його мешканців увійшли до Книги страшного суду. 1119 року Роберт де Кревекер звів на озерному острові кам'яний замок. 1278 року він був значно перебудований Едуардом I для його першої дружини, Елеонори Кастильської. Був споруджений потрійний барбакан, кожна частина якого мала власний вхід, розвідний міст, ворота і герсу. До 1318 року замок входив до вдовиної долі королев Англії, у ньому подовгу жила друга дружина короля Маргарита Французька. Після смерті мачухи Едуард II обміняв Лідс на маєток Еддерлі у Шропширі, що належав лорду ^[en].

Резиденція королев

Осінню 1321 року під час паломництва до Кентербері у Лідсі мала намір зупинитися королева Ізабелла. Господаря, лорда Бадлсмера, який на той момент перебував в опозиції до короля, не було у замку, а його дружина відмовилась прийняти королеву. Декілька осіб з охорони Ізабелли були вбиті при спробі прорватися у Лідс. У жовтні 1321 року Едуард II у помсту взяв замок в облогу, його комендант і солдати були страчені, а родичі Бадлсмера були арештовані та доправлені у Тауер. Налякані долею захисників Лідса, гарнізони інших замків, що належали Бадлсмеру, здались королю без бою.

Можливо, вже у 1321 році замок був переданий королеві Ізабеллі, оскільки відомо, що на Великдень 1322 року за її наказом продавалися продовольчі припаси Лідса. Але документально передача Лідса королеві засвідчена тільки у 1327 році. Більше ніколи замок не зазнавав облог, протягом наступних століть він залишався резиденцією королев Англії. 1395 року Річард II приймав у замку французького літописця Жана Фруассара, який описав цей епізод у своїх «Хроніках».

Генріх VIII перебудував замок для своєї першої дружини, Катерини Арагонської. В Лідсі зберігається картина з зображенням зустрічі Генріха і короля Франциска I. Деякий час тут провела в ув'язненні майбутня королева Єлизавета.

Оновлення замку у тюдорівському стилі було завершене у 1823 році.

XVII–XIX сторіччя

Протягом Громадянської війни замок уникнув руйнувань, оскільки його власник сер Чейні Калпепер (^[en]) перебував на стороні парламентаристів. Протягом війни замок використовувався як склад озброєнь і як в'язниця. Інший член родини Калперерів, Джон Калперер, який був на стороні роялістів, отримав понад 5,000,000 акрів (20,000 км²) земель у Вірджинії у нагороду за допомогу у втечі принца Вельського.

Замок належав Роберту Фаєрфоксу протягом 46 років до 1793 року, коли він зрештою перейшов до Вікгем-Мартинсів (Wykeham Martins). Розпродаж майна у Вірджинії приніс родині значну суму коштів, що дозволило провести великі ремонтні роботи, а також реконструкцію замку у тюдорівському стилі, яка була завершена у 1823 році. Сучасний вигляд замку є результатом цієї реконструкції.

XX сторіччя

У 1926 році Лідс придбала леді Олів Бейлі. Вона повністю переробила інтер'єри замку, найнявши найкращих дизайнерів. Архітектор Арман-Альбер Рато займався як змінами зовні, так і внутрішнім оздобленням. Ним були, приміром, побудовані дубові сходи у стилі XVI століття. Пізніше у Лідсі працював паризький декоратор Стефан Будін. Завдяки леді Бейлі у замку зібрані колекції меблів, кераміки, гобеленів, картин і китайської порцеляни XVIII століття. Були реконструйовані спальня королеви і ванна кімната — цим приміщенням повернули вигляд палат початку XV століття, коли до замку часто навідувалась Катерина Валуа, дружина Генріха V. Також леді Бейлі організувала Фонд замку Лідс, який займається благоустроєм замку і прилеглого парку.

Вигляд з північного заходу

Рів з тилової сторони замку

Цікаві пам'ятки

Рослинний лабіринт з 2,400 тисових дерев, був відкритий у 1988 році.
Птаховий вольєр, де можна побачити близько ста рідкісних та екзотичних видів птахів (какаду, папуг ара, туканів тощо).
Музей собачих нашийників, в якому зібрана колекція старовинних нашийників XV–XVII століть.

Галерея

Столова кімната
Бенкетна зала
Бібліотека
Лабіринт замку Лідс

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лідс (замок)

National Heritage List for England
d:Track:Q6973052
Costain, Thomas B. (1958). The Three Edwards. pp.193-95. Garden City: New York: Doubleday and Company, Inc
The History of the King's Works. Vols I—III: The Middle Ages / ed. H. M. Colvin and A. J. Taylor. — London : HMSO, 1963.
Calendar of the Petent Rolls preserved in the Public Record Office: Edward I, Edward II and Edward III. — London : HMSO, 1894—1916.
McCann, 2002
The Maze, Grotto and Turf Maze, Leeds Castle, процитовано 14 березня 2012{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Fisher та Loxton, 2007, с. 68

Література

Costain, Thomas B. (1958), The Three Edwards, Doubleday and Company
Emery, Anthony (2006), Greater Medieval Houses of England and Wales: Volume III Southern England, Cambridge University Press, ISBN
Fisher, Adrian; Loxton, Howard (2007), Secrets of the maze: an interactive guide to the world's most amazing mazes, Barnes & Noble, ISBN
McCann, Nick (2002), Leeds Castle, ISBN
McKisack, May (1959), The Fourteenth Century, Oxford History of England
Pettifer, Adrian (1995), English Castles: A Guide by Counties, Woodbridge: Boydell, ISBN

Посилання

Офіційний сайт замку [ 21 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q15097084"_data-entity-id="Q6973052">National_Heritage_List_for_England<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q6973052]]</div>-1] National Heritage List for England
d:Track:Q6973052

[Costain-2] Costain, Thomas B. (1958). The Three Edwards. pp.193-95. Garden City: New York: Doubleday and Company, Inc

[Історія-3] The History of the King's Works. Vols I—III: The Middle Ages / ed. H. M. Colvin and A. J. Taylor. — London : HMSO, 1963.

[CPR-4] Calendar of the Petent Rolls preserved in the Public Record Office: Edward I, Edward II and Edward III. — London : HMSO, 1894—1916.

[Guidebook-5] McCann, 2002

[6] The Maze, Grotto and Turf Maze, Leeds Castle, процитовано 14 березня 2012{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[7] Fisher та Loxton, 2007, с. 68

[1]