Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лібералізм Лібералізм це напрямок теорії міжнародних відносин який

Лібералізм (міжнародні відносини)

Лібералізм (міжнародні відносини)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лібералізм.

Лібералізм — це напрямок теорії міжнародних відносин, який ґрунтується на трьох основних взаємопов'язаних принципах:

Ця школа думок наголошує на трьох факторах, які сприяють більшій співпраці та меншій кількості конфліктів між державами:

  • Міжнародні інституції, такі як Організація Об'єднаних Націй, які є способом вирішення суперечок ненасильницьким шляхом;
  • Міжнародна торгівля, тому що, коли економіка країн взаємопов'язана через торгівлю, вони з меншою ймовірністю вступатимуть у війну одна з одною;
  • Поширення демократії, оскільки добре влаштовані демократичні держави не воюватимуть одна з одною, тому, якщо з плином часу в світі будуть збільшуватися кількість країн з демократичним режимом, кількість вієн між державами зменшиться

Ліберали вважають, що міжнародні інституції відіграють ключову роль у співпраці між державами через взаємозалежність. Виділяють три основні компоненти взаємозалежності. Держави взаємодіють різними способами, безпека, як правило, не є основною метою співпраці між державами; і військові сили зазвичай не використовуються. Ліберали також стверджують, що міжнародна дипломатія може бути дуже ефективним способом змусити держави взаємодіяти одна з одною чесно та підтримувати ненасильницькі рішення проблем. За наявності відповідних інституцій і дипломатії ліберали вірять, що держави можуть працювати разом, щоб максимізувати процвітання та мінімізувати конфлікти.

Лібералізм є однією з основних шкіл теорії міжнародних відносин. Це слово походить від латинського liber, що означає «вільний», спочатку посилаючись на філософію свободи. Його коріння лежать у ширшій ліберальній думці, що походить від Просвітництва. Центральними питаннями, які вона прагне вирішити, є проблеми досягнення міцного миру та співпраці в міжнародних відносинах, а також різні методи, які можуть сприяти їх досягненню.

Прихильники лібералізму часто вірять у поширення демократії через співпрацю.

Напрямки Вивчення

Широкі сфери дослідження ліберальної теорії міжнародних відносин включають:

  • Теорія демократичного миру та, ширше, вплив типів внутрішніх політичних режимів і внутрішньої політики на міжнародні відносини;
  • Теорія комерційного миру, яка стверджує, що вільна торгівля має заспокійливий вплив на міжнародні відносини. Сучасні дослідження глобалізації та взаємозалежності є ширшим продовженням цієї лінії досліджень;
  • Теорія інституційного миру, яка намагається продемонструвати, як співпрацю можна підтримувати в умовах анархії, як довгострокові інтереси можуть переслідувати короткострокові інтереси та як учасники можуть усвідомлювати абсолютні вигоди замість пошуку відносних вигод ;
  • Пов'язано з цим вплив міжнародних організацій на міжнародну політику як у їхній ролі форумів для держав, які переслідують свої інтереси, так і в їхній ролі як власних суб'єктів;
  • Роль міжнародного права в пом'якшуванні чи стримуванні поведінки держав;
  • Вплив ліберальних норм на міжнародну політику, особливо відносини між ліберальними державами;
  • Роль різних типів союзів у міжнародній політиці (відносинах), таких як високоінституціоналізовані альянси (наприклад, НАТО), конфедерації, ліги, федерації та розвиваються суб'єкти, такі як Європейський Союз;
  • Роль або потенційна роль космополітизму у виході за межі держави та впливі на міжнародні відносини.

Історія

Перші згадки

Лібералізм виник як з давніх наукових, так і з філософських коренів. Оскільки основним принципом цієї теорії є міжнародна співпраця та мир, ранні впливи можна побачити в деяких більших релігійних практиках, які мають ту саму мету. Пізніше, у 17-му та 18-му століттях, політичний лібералізм почав набувати форми, яка кинула виклик дворянству та успадкувала нерівність. Невдовзі після цього виникло Просвітництво, де ліберальні ідеали почали розвиватися з роботами таких філософів, як Вольтер, Локк, Сміт і німецький мислитель Іммануїл Кант. Певною мірою ліберальні вчені зазнали колосального впливу Тридцятилітньої війни та того ж таки Просвітництва. Тривалість і катастрофічні наслідки Тридцятилітньої війни викликали загальну зневагу до війни в більшій частині Європи. Такі мислителі, як Локк і Кант, писали про те, що бачили в світі навколо них. Вони вважали, що війна принципово не має змісту і що людина з народження має певні принципи, і тому кінець Тридцятилітньої війни підтвердив ці їхні ідеї.

Джон Локк у своїй роботі «Двох трактатах про уряд» обговорює багато ідей, які зараз приписують лібералізму. У своєму другому трактаті Локк коментує суспільство та підкреслює важливість природних прав і законів. Локк вважає, що люди народжуються чистими дошками без будь-яких наперед визначених ідей чи уявлень. Цей стан відомий як природний стан, тому що він показує людей у їх найбільш варварській формі. Коли люди ростуть, їх досвід починає формувати їхні думки та дії. Вони невимушено перебувають у природному стані, поки не вирішать боротися з ним, поки щось не змінить їхню варварську природу. Локк каже, що цивільний уряд може виправити цю анархію. Що стосується Закону Природи, люди, швидше за все, будуть діяти раціонально, коли є уряд, тому що існують закони та наслідки, яких потрібно дотримуватися. Локк стверджує, що громадянський уряд може допомогти людям отримати основні права людини на здоров'я, свободу та власність. Уряди, які дійсно надають ці права та забезпечують дотримання законів, приносять користь світу. Багато з цих ідей вплинули на таких лідерів, як батьки-засновники під час Американської революції та французькі революціонери під час Французької революції.

У праці Канта «До вічного миру» філософ заклав шлях, сформувавши керівні принципи для створення програми миру, яка буде застосовуватися націями. Ця програма вимагала б співпраці між державами, а також взаємного прагнення до безпечної свободи та спільних благ. Однією з таких ідей була теорія демократичного миру. У своїй книзі «До вічного миру» Кант висунув ідею про те, що демократії не ведуть війни через те, що лідери надто стурбовані переобранням. Оскільки війна від природи була непопулярною, Кант вважав, що лідери не будуть обтяжувати виборців її витратами. Побачивши успіх у переплетенні держав через економічну коаліцію, ліберальні прихильники почали вірити, що війна не завжди була неминучою частиною міжнародних відносин. Звідси й продовжувала зростати підтримка ліберальної політичної теорії.

Неолібералізм

Кантівська теорія демократичного миру з того часу була переглянута неолібералами, такими як наприклад Роберт Кеохейн і Джозеф Най. Ці теоретики побачили, що країни з демократичними режимами насправді можуть вести війни. Проте демократії зазвичай не ведуть війни з іншими демократіями через капіталістичні зв'язки. Демократичні країни є економічно залежними між собою, і тому більш схильні вирішувати проблеми саме дипломатичним шляхом. Крім того, громадяни демократичних країн менш схильні вважати громадян інших демократичних країн ворогами через спільну мораль. Оригінальні ідеї Канта вплинули на ліберальних учених і мали великий вплив на ліберальну думку в цілому.

Див. також

Примітки

  1. Shiraev, Eric B. (2014). International Relations. New York: Oxford University Presses. с. 78.
  2. (Shiraev and Zubok 2014, 86)
  3. (Shiraev and Zubok 2014, 90)
  4. Shiraev, Eric B., and Vladislav M. Zubok. 2014. International Relations. New York, NY: Oxford University Press.
  5. Von Mises, Ludwig, and Bettina Bien Greaves. Liberalism. [Electronic Resource]: The Classical Tradition. n.p.: Indianapolis: Liberty Fund, c2005. (Baltimore, Md. : Project MUSE, 2014), 2005. Louisiana State University. Web. 22 Feb. 2016.
  6. The Democratic Peace Theory, Kevin Placek, Feb 18 2012
  7. Democratic Peace Theory , Dan Reiter
  8. Shiraev, Eric (2014). International Relations. Oxford University Presses. с. 80—87. ISBN .
  9. The Enlightenment and Liberalism. uregina.ca. Процитовано 9 жовтня 2016.
  10. Locke, John (1689). Two Treatises of Government (PDF). England: Awnsham Churchill.
  11. Of the State of Nature - LONANG Institute. LONANG Institute (амер.). Процитовано 9 жовтня 2016.
  12. ushistory.org. Foundations of American Government [ushistory.org]. www.ushistory.org. Процитовано 9 жовтня 2016.
  13. . www.mtholyoke.edu. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2016.
  14. Marguerite, La Caze (2007). At the Intersection: Kant, Derrida, and the Relation Between Ethics and Politics. Political Theory. 35 (6): 782. doi:10.1177/0090591707307324.
  15. . www.mtholyoke.edu. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 9 жовтня 2016.
  16. Shiraev, Eric B. (2014). International Relations. New York: Oxford University Presses. с. 80.
  17. International institutions: Can interdependence work?. Foreign Policy. 110.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Liberalizm Liberalizm ce napryamok teoriyi mizhnarodnih vidnosin yakij gruntuyetsya na troh osnovnih vzayemopov yazanih principah Vidmova vid politiki sili yak yedine mozhlive rishennya dlya majbutnogo mizhnarodnih vidnosin Literalizm stavit pid sumniv principi bezpeki vijni realizmu Vzayemovigodi ta mizhnarodna spivpracya Rol mizhnarodnih organizacij i neuryadovih aktoriv u formuvanni derzhavnih upodoban i viboru politiki Cya shkola dumok nagoloshuye na troh faktorah yaki spriyayut bilshij spivpraci ta menshij kilkosti konfliktiv mizh derzhavami Mizhnarodni instituciyi taki yak Organizaciya Ob yednanih Nacij yaki ye sposobom virishennya superechok nenasilnickim shlyahom Mizhnarodna torgivlya tomu sho koli ekonomika krayin vzayemopov yazana cherez torgivlyu voni z menshoyu jmovirnistyu vstupatimut u vijnu odna z odnoyu Poshirennya demokratiyi oskilki dobre vlashtovani demokratichni derzhavi ne voyuvatimut odna z odnoyu tomu yaksho z plinom chasu v sviti budut zbilshuvatisya kilkist krayin z demokratichnim rezhimom kilkist viyen mizh derzhavami zmenshitsya Liberali vvazhayut sho mizhnarodni instituciyi vidigrayut klyuchovu rol u spivpraci mizh derzhavami cherez vzayemozalezhnist Vidilyayut tri osnovni komponenti vzayemozalezhnosti Derzhavi vzayemodiyut riznimi sposobami bezpeka yak pravilo ne ye osnovnoyu metoyu spivpraci mizh derzhavami i vijskovi sili zazvichaj ne vikoristovuyutsya Liberali takozh stverdzhuyut sho mizhnarodna diplomatiya mozhe buti duzhe efektivnim sposobom zmusiti derzhavi vzayemodiyati odna z odnoyu chesno ta pidtrimuvati nenasilnicki rishennya problem Za nayavnosti vidpovidnih institucij i diplomatiyi liberali viryat sho derzhavi mozhut pracyuvati razom shob maksimizuvati procvitannya ta minimizuvati konflikti Liberalizm ye odniyeyu z osnovnih shkil teoriyi mizhnarodnih vidnosin Ce slovo pohodit vid latinskogo liber sho oznachaye vilnij spochatku posilayuchis na filosofiyu svobodi Jogo korinnya lezhat u shirshij liberalnij dumci sho pohodit vid Prosvitnictva Centralnimi pitannyami yaki vona pragne virishiti ye problemi dosyagnennya micnogo miru ta spivpraci v mizhnarodnih vidnosinah a takozh rizni metodi yaki mozhut spriyati yih dosyagnennyu Prihilniki liberalizmu chasto viryat u poshirennya demokratiyi cherez spivpracyu Napryamki VivchennyaShiroki sferi doslidzhennya liberalnoyi teoriyi mizhnarodnih vidnosin vklyuchayut Teoriya demokratichnogo miru ta shirshe vpliv tipiv vnutrishnih politichnih rezhimiv i vnutrishnoyi politiki na mizhnarodni vidnosini Teoriya komercijnogo miru yaka stverdzhuye sho vilna torgivlya maye zaspokijlivij vpliv na mizhnarodni vidnosini Suchasni doslidzhennya globalizaciyi ta vzayemozalezhnosti ye shirshim prodovzhennyam ciyeyi liniyi doslidzhen Teoriya institucijnogo miru yaka namagayetsya prodemonstruvati yak spivpracyu mozhna pidtrimuvati v umovah anarhiyi yak dovgostrokovi interesi mozhut peresliduvati korotkostrokovi interesi ta yak uchasniki mozhut usvidomlyuvati absolyutni vigodi zamist poshuku vidnosnih vigod Pov yazano z cim vpliv mizhnarodnih organizacij na mizhnarodnu politiku yak u yihnij roli forumiv dlya derzhav yaki peresliduyut svoyi interesi tak i v yihnij roli yak vlasnih sub yektiv Rol mizhnarodnogo prava v pom yakshuvanni chi strimuvanni povedinki derzhav Vpliv liberalnih norm na mizhnarodnu politiku osoblivo vidnosini mizh liberalnimi derzhavami Rol riznih tipiv soyuziv u mizhnarodnij politici vidnosinah takih yak visokoinstitucionalizovani alyansi napriklad NATO konfederaciyi ligi federaciyi ta rozvivayutsya sub yekti taki yak Yevropejskij Soyuz Rol abo potencijna rol kosmopolitizmu u vihodi za mezhi derzhavi ta vplivi na mizhnarodni vidnosini IstoriyaPershi zgadki Liberalizm vinik yak z davnih naukovih tak i z filosofskih koreniv Oskilki osnovnim principom ciyeyi teoriyi ye mizhnarodna spivpracya ta mir ranni vplivi mozhna pobachiti v deyakih bilshih religijnih praktikah yaki mayut tu samu metu Piznishe u 17 mu ta 18 mu stolittyah politichnij liberalizm pochav nabuvati formi yaka kinula viklik dvoryanstvu ta uspadkuvala nerivnist Nevdovzi pislya cogo viniklo Prosvitnictvo de liberalni ideali pochali rozvivatisya z robotami takih filosofiv yak Volter Lokk Smit i nimeckij mislitel Immanuyil Kant Pevnoyu miroyu liberalni vcheni zaznali kolosalnogo vplivu Tridcyatilitnoyi vijni ta togo zh taki Prosvitnictva Trivalist i katastrofichni naslidki Tridcyatilitnoyi vijni viklikali zagalnu znevagu do vijni v bilshij chastini Yevropi Taki misliteli yak Lokk i Kant pisali pro te sho bachili v sviti navkolo nih Voni vvazhali sho vijna principovo ne maye zmistu i sho lyudina z narodzhennya maye pevni principi i tomu kinec Tridcyatilitnoyi vijni pidtverdiv ci yihni ideyi Dzhon Lokk u svoyij roboti Dvoh traktatah pro uryad obgovoryuye bagato idej yaki zaraz pripisuyut liberalizmu U svoyemu drugomu traktati Lokk komentuye suspilstvo ta pidkreslyuye vazhlivist prirodnih prav i zakoniv Lokk vvazhaye sho lyudi narodzhuyutsya chistimi doshkami bez bud yakih napered viznachenih idej chi uyavlen Cej stan vidomij yak prirodnij stan tomu sho vin pokazuye lyudej u yih najbilsh varvarskij formi Koli lyudi rostut yih dosvid pochinaye formuvati yihni dumki ta diyi Voni nevimusheno perebuvayut u prirodnomu stani poki ne virishat borotisya z nim poki shos ne zminit yihnyu varvarsku prirodu Lokk kazhe sho civilnij uryad mozhe vipraviti cyu anarhiyu Sho stosuyetsya Zakonu Prirodi lyudi shvidshe za vse budut diyati racionalno koli ye uryad tomu sho isnuyut zakoni ta naslidki yakih potribno dotrimuvatisya Lokk stverdzhuye sho gromadyanskij uryad mozhe dopomogti lyudyam otrimati osnovni prava lyudini na zdorov ya svobodu ta vlasnist Uryadi yaki dijsno nadayut ci prava ta zabezpechuyut dotrimannya zakoniv prinosyat korist svitu Bagato z cih idej vplinuli na takih lideriv yak batki zasnovniki pid chas Amerikanskoyi revolyuciyi ta francuzki revolyucioneri pid chas Francuzkoyi revolyuciyi U praci Kanta Do vichnogo miru filosof zaklav shlyah sformuvavshi kerivni principi dlya stvorennya programi miru yaka bude zastosovuvatisya naciyami Cya programa vimagala b spivpraci mizh derzhavami a takozh vzayemnogo pragnennya do bezpechnoyi svobodi ta spilnih blag Odniyeyu z takih idej bula teoriya demokratichnogo miru U svoyij knizi Do vichnogo miru Kant visunuv ideyu pro te sho demokratiyi ne vedut vijni cherez te sho lideri nadto sturbovani pereobrannyam Oskilki vijna vid prirodi bula nepopulyarnoyu Kant vvazhav sho lideri ne budut obtyazhuvati viborciv yiyi vitratami Pobachivshi uspih u perepletenni derzhav cherez ekonomichnu koaliciyu liberalni prihilniki pochali viriti sho vijna ne zavzhdi bula neminuchoyu chastinoyu mizhnarodnih vidnosin Zvidsi j prodovzhuvala zrostati pidtrimka liberalnoyi politichnoyi teoriyi Neoliberalizm Kantivska teoriya demokratichnogo miru z togo chasu bula pereglyanuta neoliberalami takimi yak napriklad Robert Keohejn i Dzhozef Naj Ci teoretiki pobachili sho krayini z demokratichnimi rezhimami naspravdi mozhut vesti vijni Prote demokratiyi zazvichaj ne vedut vijni z inshimi demokratiyami cherez kapitalistichni zv yazki Demokratichni krayini ye ekonomichno zalezhnimi mizh soboyu i tomu bilsh shilni virishuvati problemi same diplomatichnim shlyahom Krim togo gromadyani demokratichnih krayin mensh shilni vvazhati gromadyan inshih demokratichnih krayin vorogami cherez spilnu moral Originalni ideyi Kanta vplinuli na liberalnih uchenih i mali velikij vpliv na liberalnu dumku v cilomu Div takozhIdealizm u mizhnarodnih vidnosinahPrimitkiShiraev Eric B 2014 International Relations New York Oxford University Presses s 78 Shiraev and Zubok 2014 86 Shiraev and Zubok 2014 90 Shiraev Eric B and Vladislav M Zubok 2014 International Relations New York NY Oxford University Press Von Mises Ludwig and Bettina Bien Greaves Liberalism Electronic Resource The Classical Tradition n p Indianapolis Liberty Fund c2005 Baltimore Md Project MUSE 2014 2005 Louisiana State University Web 22 Feb 2016 The Democratic Peace Theory Kevin Placek Feb 18 2012 Democratic Peace Theory Dan Reiter Shiraev Eric 2014 International Relations Oxford University Presses s 80 87 ISBN 978 0 19 974651 4 The Enlightenment and Liberalism uregina ca Procitovano 9 zhovtnya 2016 Locke John 1689 Two Treatises of Government PDF England Awnsham Churchill Of the State of Nature LONANG Institute LONANG Institute amer Procitovano 9 zhovtnya 2016 ushistory org Foundations of American Government ushistory org www ushistory org Procitovano 9 zhovtnya 2016 www mtholyoke edu Arhiv originalu za 26 veresnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2016 Marguerite La Caze 2007 At the Intersection Kant Derrida and the Relation Between Ethics and Politics Political Theory 35 6 782 doi 10 1177 0090591707307324 www mtholyoke edu Arhiv originalu za 26 veresnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2016 Shiraev Eric B 2014 International Relations New York Oxford University Presses s 80 International institutions Can interdependence work Foreign Policy 110

Дата публікації:
Топ