Ліберальна партія (яп. 自由党, じゆうとう, дзію-то) — японська загальнонаціональна політична партія. Заснована 18 жовтня 1881. Очолювалася політичним діячем Ітаґакі Тайсуке. Перебувала на позиціях радикального лібералізму французького зразка. Брала участь в , який вимагав від японського уряду скликання Парламенту. Розпущена 29 жовтня 1884 року через переслідування владою та внутрішньопартійній розкол.
Ліберальна партія Японії | |
Дата створення / заснування | 18 жовтня 1881 |
---|---|
Засновник | Ітаґакі Тайсуке |
Голова | Ітаґакі Тайсуке |
Друкований орган | d і d |
Напрям, рух мистецький | d |
Країна | Японська імперія |
Політична ідеологія | ліберальна демократія, конституційна монархія, лібералізм і Конституціоналізм |
На заміну | Парламентська ліга Японії |
Історичний період | Період Мейдзі |
Час/дата припинення існування | 29 жовтня 1884 |
Категорія членів | d |
Короткі відомості
1880 Імператорський уряд, спантеличений несподіваним зростанням громадського руху за відкриття загальнонаціонального Парламенту, відмовився розглядати петицію Парламентської ліги і згідно з Постановою про збори громадян розпочав переслідування її активістів. У відповідь на це, в листопаді того ж року, на другому з'їзді Парламентської ліги частина делегатів запропонувала сформувати політичну партію з метою мобілізації громадськості в боротьбі за свої права. Ця пропозиція була відхилена більшістю учасників з'їзду, тому 15 грудня 1880 року та з власної ініціативи утворили Підготовче товариство «Ліберальна партія». Впродовж декількох наступних місяців ідея створення політичної партії набула поширення в регіонах, а необхідність реалізації цієї ідеї стала очевидною після урядових махінацій у Відділі освоєння Півночі, яким керував Курода Кійотака.
18 жовтня 1881 року на третьому з'їзді Парламентської ліги делегати з усієї Японії прийняли рішення про створення Ліберальної партії. 29 жовтня, після , вони обрали партійне керівництво. Організацію очолив Ітаґакі Тайсуке, а його заступником став . Чільні позиції дісталися переважно вихідцям з префектури Коті, батьківщини Ітаґакі Тайсуке, та членам Товариства самодопомоги. З'їзд проголосили 1-м установчим і прийняли статут партії, який складався з 3 розділів присяги та 15 розділів правил.
Ліберальна партія стояла на позиціях радикального французького лібералізму. Її метою була боротьба за громадянські свободи та права, покращення суспільства та примноження добробуту. Кількість членів партії на початку заснування становила 101 особу, а в травні 1884 року зросла до 2224 осіб. Ліберали популяризували свою організацію в регіонах шляхом просвітницьких лекцій, а з червня 1882 року почали видавати друкований орган «Ліберальна газета».
У другій половині 1882 року Імператорський уряд вніс поправку до Постанови про збори громадян і посилив тиск на опозиційні та громадські організації. В листопаді того ж року йому вдалося вмовити лідера Ліберальної партії Ітаґакі Тайсуке вирушити з місією до Європи. Проти від'їзду лідера виступила частина членів партії на чолі з , головою Товариства друзів Японії. Через це керівництво лібералів вигнало їх з партії за порушення дисципліни. Проти подорожі також висловилася Реформістська партія, з якою Ліберальна партія вступила у полеміку. Суперечка реформістів і лібералів переросла в потік взаємних звинувачень у співпраці із владою, що розкололо єдиний громадсько-політичний рух. Одночасно з цим, під впливом дефляційного курсу Мацукати Масайосі та урядових переслідувань, частина членів Ліберальної партії, що проживали в Східній Японії, радикалізувалися. Вони планували повстання проти уряду і здійснили ряд терактів: в травні 1884 року в , і у вересні того ж року — .
Коли в червні 1883 року Ітаґакі повернувся до Японії, Ліберальна партія була не керованою. Провід партії запропонував розпустити організацію, що було здійснено 29 жовтня 1884 року. Незважаючи на проблеми і політичну обмеженість, вона була першою японською політичною партією, що об'єднала широкі верстви населення усієї країни і розвинула регіональний рух за волю і народні права до загальнонаціонального рівня.
Див. також
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liberalna partiya yap 自由党 じゆうとう dziyu to yaponska zagalnonacionalna politichna partiya Zasnovana 18 zhovtnya 1881 Ocholyuvalasya politichnim diyachem Itagaki Tajsuke Perebuvala na poziciyah radikalnogo liberalizmu francuzkogo zrazka Brala uchast v yakij vimagav vid yaponskogo uryadu sklikannya Parlamentu Rozpushena 29 zhovtnya 1884 roku cherez peresliduvannya vladoyu ta vnutrishnopartijnij rozkol Liberalna partiya Yaponiyi Data stvorennya zasnuvannya18 zhovtnya 1881 ZasnovnikItagaki Tajsuke GolovaItagaki Tajsuke Drukovanij organd i d Napryam ruh misteckijd Krayina Yaponska imperiya Politichna ideologiyaliberalna demokratiya konstitucijna monarhiya liberalizm i Konstitucionalizm Na zaminuParlamentska liga Yaponiyi Istorichnij periodPeriod Mejdzi Chas data pripinennya isnuvannya29 zhovtnya 1884 Kategoriya chlenivd U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Liberalna partiya Yaponiyi Liberalna partiya sprava i Partiya konstitucijnih reform zliva garchat na uryadovciv Korotki vidomosti1880 Imperatorskij uryad spantelichenij nespodivanim zrostannyam gromadskogo ruhu za vidkrittya zagalnonacionalnogo Parlamentu vidmovivsya rozglyadati peticiyu Parlamentskoyi ligi i zgidno z Postanovoyu pro zbori gromadyan rozpochav peresliduvannya yiyi aktivistiv U vidpovid na ce v listopadi togo zh roku na drugomu z yizdi Parlamentskoyi ligi chastina delegativ zaproponuvala sformuvati politichnu partiyu z metoyu mobilizaciyi gromadskosti v borotbi za svoyi prava Cya propoziciya bula vidhilena bilshistyu uchasnikiv z yizdu tomu 15 grudnya 1880 roku ta z vlasnoyi iniciativi utvorili Pidgotovche tovaristvo Liberalna partiya Vprodovzh dekilkoh nastupnih misyaciv ideya stvorennya politichnoyi partiyi nabula poshirennya v regionah a neobhidnist realizaciyi ciyeyi ideyi stala ochevidnoyu pislya uryadovih mahinacij u Viddili osvoyennya Pivnochi yakim keruvav Kuroda Kijotaka 18 zhovtnya 1881 roku na tretomu z yizdi Parlamentskoyi ligi delegati z usiyeyi Yaponiyi prijnyali rishennya pro stvorennya Liberalnoyi partiyi 29 zhovtnya pislya voni obrali partijne kerivnictvo Organizaciyu ocholiv Itagaki Tajsuke a jogo zastupnikom stav Chilni poziciyi distalisya perevazhno vihidcyam z prefekturi Koti batkivshini Itagaki Tajsuke ta chlenam Tovaristva samodopomogi Z yizd progolosili 1 m ustanovchim i prijnyali statut partiyi yakij skladavsya z 3 rozdiliv prisyagi ta 15 rozdiliv pravil Liberalna partiya stoyala na poziciyah radikalnogo francuzkogo liberalizmu Yiyi metoyu bula borotba za gromadyanski svobodi ta prava pokrashennya suspilstva ta primnozhennya dobrobutu Kilkist chleniv partiyi na pochatku zasnuvannya stanovila 101 osobu a v travni 1884 roku zrosla do 2224 osib Liberali populyarizuvali svoyu organizaciyu v regionah shlyahom prosvitnickih lekcij a z chervnya 1882 roku pochali vidavati drukovanij organ Liberalna gazeta U drugij polovini 1882 roku Imperatorskij uryad vnis popravku do Postanovi pro zbori gromadyan i posiliv tisk na opozicijni ta gromadski organizaciyi V listopadi togo zh roku jomu vdalosya vmoviti lidera Liberalnoyi partiyi Itagaki Tajsuke virushiti z misiyeyu do Yevropi Proti vid yizdu lidera vistupila chastina chleniv partiyi na choli z golovoyu Tovaristva druziv Yaponiyi Cherez ce kerivnictvo liberaliv vignalo yih z partiyi za porushennya disciplini Proti podorozhi takozh vislovilasya Reformistska partiya z yakoyu Liberalna partiya vstupila u polemiku Superechka reformistiv i liberaliv pererosla v potik vzayemnih zvinuvachen u spivpraci iz vladoyu sho rozkololo yedinij gromadsko politichnij ruh Odnochasno z cim pid vplivom deflyacijnogo kursu Macukati Masajosi ta uryadovih peresliduvan chastina chleniv Liberalnoyi partiyi sho prozhivali v Shidnij Yaponiyi radikalizuvalisya Voni planuvali povstannya proti uryadu i zdijsnili ryad teraktiv v travni 1884 roku v i u veresni togo zh roku Koli v chervni 1883 roku Itagaki povernuvsya do Yaponiyi Liberalna partiya bula ne kerovanoyu Provid partiyi zaproponuvav rozpustiti organizaciyu sho bulo zdijsneno 29 zhovtnya 1884 roku Nezvazhayuchi na problemi i politichnu obmezhenist vona bula pershoyu yaponskoyu politichnoyu partiyeyu sho ob yednala shiroki verstvi naselennya usiyeyi krayini i rozvinula regionalnij ruh za volyu i narodni prava do zagalnonacionalnogo rivnya Div takozhParlamentska liga Yaponiyi Partiya konstitucijnih reformPrimitkiyap 自由党準備会 yap 自由新 dziyu simbun yap 国友会 kokuyu kaj Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9Posilannya yap